Спеціальні потреби

Економічна допомога в кредит, АTACMS та стратегія перемоги. Що передбачає законопроєкт про допомогу Україні? Аналіз


Активісти виступають на підтримку України перед Конгресом США, Вашингтон, січень 2024 року.
Активісти виступають на підтримку України перед Конгресом США, Вашингтон, січень 2024 року.

Спікер Майк Джонсон оприлюднив текст законопроєкту про додаткові асигнування на безпеку України, який Палата представників збирається проголосувати вже у суботу ввечері.

Щодо допомоги для України, текст документа схожий на великий законопроєкт про фінансування потреб нацбезпеки, який вже проголосував Сенат, але містить кілька відмінностей.

Пропозиція передбачає ті ж 61 мільярд доларів Києву, однак надання економічної допомоги має відбуватися не на безоплатній основі, а в кредит. Палата представників також пропонує надати Україні далекобійні установки ATACMS, визначення та впровадження стратегії перемоги України та офіційне визнання «вісі зла» – визнання того, що Росія не сама воює проти України, і що їй допомагають у цьому Іран, Північна Корея та Китай.

Голос Америки проаналізував новий законопроєкт про допомогу Україні разом із Дагом Кляйном — політичним аналітиком фонду Razom та співробітником Євразійського центру Атлантичної Ради. Попередньо виглядає так, що якщо Конгрес таки проголосує цей законопроєкт, то він суттєво допоможе Україні, вважає Кляйн.

Від “дозволити Україні вижити” до “допомогти Україні перемогти”

Одне із нововведень, яке пропонує законопроєкт спікера Джонсона — затвердити стратегію для України. Не пізніше ніж за 45 днів після того, як закон набере чинності, державний секретар і міністр оборони США повинні представити стратегію щодо підтримки Сполученими Штатами України проти агресії з боку Російської Федерації.

Така стратегія має бути багаторічною, розроблятися з конкретними та досяжними цілями та визначати пріоритети інтересів національної безпеки Сполучених Штатів. Вона має включати показники, які будуть вимірювати прогрес у досягненні цих цілей, зокрема скільки коштів вона вимагатиме на кожний фіскальний рік.

Однак, каже Кляйн, законопроєкт забезпечує гнучкість для адміністрації президента і дає можливість певну інформацію тримати засекреченою.

“Адміністрації не потрібно заявляти: “Ми дамо цій бригаді 10 танків і 12 ATACMS, щоб вивести з ладу конкретну воєнну базу. Такої вимоги немає”, — пояснює експерт.

Водночас цей пункт схиляє адміністрацію Байдена до більш проактивної стратегії щодо України та вимагає чіткіше визначити свої цілі, каже Кляйн. Він нагадує, що Білий дім критикували за стриманість, з якою Сполучені Штати підтримують Україну.

Це спроба навчитися на зроблених помилках і отримати правильну підтримку для України, щоб Україна не просто вижила, а перемогла

Новий законопроєкт також формалізує кінцеву мету цієї стратегії — прискорення перемоги України. На думку аналітика, це посилює тиск на адміністрацію, через що їм буде важче відкладати надання допомоги Києву.

З одного боку, каже експерт, Сполучені Штати надали історичну підтримку Україні протягом цього повномасштабного вторгнення, але з іншого, цього було недостатньо, щоб Україна перемогла.

“Це було недостатньо вчасно. Це були не ті речі, –належна матеріальна та військова допомога, – які були потрібні. Якби ми допомагали Україні перемогти, ми б вчинили інакше. І це спроба навчитися на зроблених помилках і отримати правильну підтримку для України, щоб Україна не просто вижила, а перемогла”, — міркує Кляйн.

Формалізація “вісі зла”

Крім цього, законопроєкт передбачає, що Конгрес має отримувати інформацію про підтримку уряду Російської Федерації з боку Ісламської Республіки Іран, Китаю та Північної Кореї щодо російської кампанії в Україні та її вплив на стратегію Білого дому.

Усі ці країни працюють разом, щоб завоювати Україну, а також зруйнувати міжнародний порядок, який створювався протягом останніх 75 років

Цей пункт, вважає експерт, формалізує ідею, що Росія не сама воює у цій війні проти України, а робить це за підтримки інших авторитарних країн.

“Йдеться про те, щоб нарешті формалізувати те, про що досі лише говорили — про цю вісь авторитаризму, вісь зла. І сказати, що це стосується не лише Росії — усі ці країни працюють разом, щоб завоювати Україну, а також зруйнувати міжнародний порядок, який створювався протягом останніх 75 років”, — пояснює Кляйн.

Заклик, але не обовʼязок надати ATACMS

Новий законопроєкт закликає президента “у найкоротший термін” передати уряду України тактичні ракетні комплекси великої дальності ATACMSдля допомоги Україні в самообороні та здобуття перемоги над РФ.

Це положення, переконаний Кляйн, ініціював голова Комітету закордонних справ Палати представників республіканець Майкл Маккол, який є одним із тих, хто найрішучіше закликав надати Україні ATACMS, і критикував адміністрацію Байдена за те, що вона не надала Україні достатньої військової допомоги загалом.

Цей пункт дав надію багатьом українцям, але він не означає, що Сполучені Штати нарешті відправлять Україні далекобійні ATACMS

Цей пункт дав надію багатьом українцям, але він не означає, що Сполучені Штати нарешті відправлять Україні далекобійні ATACMS, про які просить Київ, каже Кляйн. Аналітик пояснює — закон передбачає вимогу до президента, але забезпечує для нього можливість не робити цього “якщо він вважає, що це завдасть шкоди національній безпеці США”.

“Це залишає за президентом свободу вибору. Але це є дуже важливою точкою тиску на Білий дім. Досі адміністрація президента могла казати, що спочатку потрібно ухвалити додатковий пакет фінансування. Але тепер у них не буде виправдання не надіслати далекобійні ATACMS", – каже Кляйн.

Він переконаний, що якщо цей закон проголосують, тиск на Білий дім посилиться більше, ніж будь-коли.

«Він прорве греблю і ATACMS дальньої дії відправлять в Україну. Так було з кожною іншою передовою системою озброєнь США, яку відправили в Україну. Білий дім казав, що США не можуть надати таку зброю, на них тиснули, підштовхували і врешті змушували це зробити. Я впевнений, що так буде і з далекобійними ATACMS”, — вважає аналітик.

Умова позики на економічну допомогу — компроміс між республіканцями та демократами

Законопроєкт спікера також передбачає, що президент США укладає домовленості з урядом України, щоб Київ повернув економічну допомогу, яку Вашингтон планує надати у цьому пакеті фінансування — близько 10 мільярдів доларів.

США все одно надаватимуть критично важливу економічну допомогу Україні, але передбачають це як умовно-поворотну позику. Однак цей законопроєкт не визначає умов такої позики.

Водночас він надає значні повноваження президенту — хто б ним не був — керувати умовами погашення цієї позики. Президент може встановити, чи будуть нараховуватися відсотки та, чи буде крайній термін для погашення, пояснює Кляйн. Також він зауважує, що законопроєкт передбачає можливість пробачити цю позику.

Документ передбачає дві важливі дати щодо цієї позики. 15-го листопада 2024 року — за тиждень після виборів президента США, президент Байден, усе ще перебуваючи на своїй посаді, зможе пробачити до 50% цієї позики.

Інші 50% позики зможуть пробачити 1-го січня 2026 року. Від того, хто переможе на президентських виборах цього року, залежить, хто вирішуватиме, чи пробачити другу половину позики, — пояснює аналітик.

“Я сприймаю це як політичний компроміс, на який пішов спікер Джонсон. Це розділяє повноваження буквально навпіл між Байденом та потенційно Трампом. Республіканці сподіваються, що Трамп знову виграє президентство, тому йдеться про те, щоб дати якісь важелі впливу щодо позики демократам і якісь –республіканцям”, — каже Кляйн.

Останній шанс для спікера Джонсона стати частиною розв'язання проблеми

Загалом, вважає експерт, цей законопроєкт може бути хорошим рішенням для України. Адже в обсязі допомоги Україні, він повторює сенатський законопроєкт. Водночас там прописані нововведення, які можуть зробити це законодавство більш політично привабливим для республіканців.

Звісно, є крайньоправе крило республіканців, які не голосуватимуть за допомогу Україні в жодному вигляді і готові порушити питання про відставку спікера, якщо він ініціює голосування по Україні, каже Кляйн.

Разом з тим, міркує він, Джонсон намагається пройти поміж крапельками — він намагається передати допомогу Україні, але не хотів іти на політичні ризики повʼязані із сенатським законопроєктом.

“Він хоче допомогти Україні, але не так, щоб дуже сильно”, — каже експерт.

Саме тому, міркує аналітик, спікер затягував голосування допомоги і запропонував цей альтернативний пакет. За словами Кляйна, Джонсон намагався переформатувати політичні дебати навколо допомоги Україні, щоб більшість конгресменів-республіканців проголосували “за” і заручився, якщо не підтримкою, то принаймні незапереченням Дональда Трампа.

Якщо цей план не спрацює, і законопроєкт виявиться нежиттєздатним, вважає Кляйн, тоді Палата представників готова використати петицію в обхід спікера, щоб винести прийнятий Сенатом документ на голосування.

“Деякі конгресмени від Республіканської партії сказали, що вони готові це зробити. Тож це останній шанс спікера Джонсона стати частиною розв'язання проблеми та не залишитися осторонь, і він має реальний стимул щось ухвалити”, — каже аналітик.

Врешті для Джонсона, міркує експерт, це добре, тому що це означає, що він може допомогти Україні і не зазнати реальних політичних витрат.

“Але реальну ціну цього несуть Україна та українці, які так марно страждали через цю затримку протягом останніх двох місяців, та фактично шість місяців від часу, коли Байден зробив запит на додаткову допомогу,” — зауважує він.

Кляйн впевнений, Україна все ще має серйозну підтримку більшості в Сполучених Штатах, але все змінилося в порівнянні з тим, як було протягом першого року повномасштабного вторгнення.

“Тоді рівень допомоги Україні дуже відрізнявся від того, як традиційно функціонує політика у США, але сьогодні це вже не так”, — підсумовує він.

  • 16x9 Image

    Марія Ульяновська

    Журналістка та режисерка документальних фільмів. На Голосі Америки веду програму “Час-тайм”. Розповідаю про російські воєнні злочини, правосуддя, антикорупцію, українську та американську політику. Знімаю людяні історії.

Відео - найголовніше

США: Дайджест головних подій тижня. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:12 0:00
XS
SM
MD
LG