Актуально
Чи змете хвиля протестів міністра Табачника?
Непродумане кадрове рішення чи свідомий виклик? Призначення Дмитра Табачника міністром освіти і науки сколихнуло суспільство, яке – здавалося – не здивуєш уже нічим. Те, що посаду «головного освітянина» в Україні обійняла людина зі скандальною репутацією українофоба, коментують емоційно: «плювок в обличчя нації», «ляпас усьому українству».
Більш спірної кандидатури на роль ідейного опікуна молодого покоління українців справді годі шукати. Адже провідником державної політики в сфері освіти призначений той, хто саму Українську незалежну державу трактує як історичне непорозуміння.
Новий міністр навряд чи зможе прислужитися також програмній меті президента Януковича – пошуку порозуміння між Сходом і Заходом. Професор історії Табачник відомий радикальним відкриттям, згідно з яким Західна Україна – це не Україна. «Галичани практично не мають нічого спільного з народом Великої України», – написав науковець у своїй минулорічній статті «Від Ріббентропа до Майдану» для газети «Известия».
Від приходу в освіту Табачника, який не приховує своїх антиукраїнських поглядів, очікують кардинального обмеження сфери вжитку державної мови та переписування підручників історії, з яких, очевидно, приберуть згадку про Голодомор як геноцид українського народу. Побоюються також, що новий міністр зупинить реформи в освіті, розпочаті минулою владою, – зокрема скасує вступні тести, що обмежили корупцію у вишах.
При цьому Дмитро Табачник має неоднозначну репутацію не лише серед опонентів, але й поміж колег-однопартійців. Регіонал Борис Колесников – нинішній віце-прем»єр в уряді Азарова – свого часу назвав Табачника «дешевим клоуном», а соратниця президента Януковича Ганна Герман присягалася, що Табачника, відомого своїми антиукраїнськими висловлюваннями, не буде в Кабміні.
Так чи інакше, Табачник став найрезонанснішим призначенням в уряді Азарова. Ім»я нового міністра, оголошене з трибуни Верховної Ради 11 березня, опозиція зустріла свистом та вигуками обурення. А вже 12 березня в парламенті зареєстрували вимогу про його відставку – проект подав нашоукраїнець В»ячеслав Кириленко. В Україні тим часом почалися студентські бунти. Акції «Стоп, Табачник!» прокотилися від Херсона до Львова.
Не пускає Табачника в міністерське крісло і Блок Юлії Тимошенко. У вівторок БЮТ оприлюднив відозву з вимогою розглянути питання про відставку на найближчому засіданні парламенту. У своїй відозві бютівці назвали нового міністра освіти «відвертим українофобом з україноненависницькими поглядами» та закликали «зупинити шабаш радикальних антиукраїнських сил».
Натомість заступник глави адміністрації президента Ганна Герман уже заявила: передумов для звільнення новопризначеного міністра нема. До захисту Табачника долучився й новий лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. «Це ще треба подивитися, чия позиція українська, а чия – антиукраїнська», – заявив регіонал. Як він додав, дехто з тих, хто заявляє про українську позицію, насправді руйнує державу.
А тим часом експерти, розгадуючи загадку одіозного призначення, висувають припущення. Одні кажуть, що Табачника пролобіювала Москва, інші – що він покликаний зіграти роль відволікаючого подразника, «червоної ганчірки», якою вимахують перед носом опозиції.
Версію «московського лобі», яке буцімто відіграло роль у призначенні Табачника, заперечив у розмові з «Голосом Америки» політолог Михайло Погребинський.
«Я непогано знаю контакти Дмитра в Росії, і той рівень, який у нього є, не дає можливості серйозно говорити про лобіювання. Я в це не вірю. Скоріше це лобіювання внутрішньоукраїнське. Хто це міг би бути, я не знаю. Але можу нагадати таке: коли міністр культури в команді екс-президента Ющенка Василь Вовкун на засіданні Кабміну зробив грубе зауваження комусь із міністрів, який говорив російською – тоді все було, так би мовити, нормально і жодної публічної реакції суспільства це не викликало. А от Табачник викликає. Я думаю, що це природна реакція постпомаранчевої епохи. Нічого дивного тут немає. І хоч я багато в чому не поділяю поглядів Табачника, але я думаю, що було б неправильно, якби нова адміністрація не витримала цього тиску. Зняти зараз міністра Табачника – це було б помилкою», – вважає Погребинський.
У тому, що відставки Табачника не вдасться добитись, переконаний також інший експерт Віктор Небоженко. Втім, причину політолог називає іншу:
«Вони, звісно ж, не будуть його зараз знімати з тієї простої причини, що на уряд чекають дуже болісні для населення заходи – і підвищення плати за житлово-комунальні послуги, і підвищення пенсійного віку. І оця буря навколо Табачника може відсунути увагу на хибну ціль, «перевести стрілки» з реальних болючих процесів в економіці на віртуальні. Влада розуміє: чим більше говорять про Табачника, тим менше говоритимуть про Януковича та Азарова. Утім, цей відволікаючий маневр діятиме до пори, до часу. Навесні уряд Азарова-Януковича чекають перші студентські виступи, де ставлення до міністра буде всього лише приводом для загального протесту».
Не сподівається на те, що нинішні протести будуть почуті, і відомий правозахисник, радянський дисидент, очільник українського пен-клубу Євген Сверстюк.
«Я думаю, що не лише призначення Табачника, але й усі призначення в новому уряді якоюсь мірою визначають нового президента, його обличчя. Просто у випадку з Табачником найвиразніше проявилася ота інертність в орієнтації на людей позавчорашнього дня. Але ясна річ, що це призначення звучить як виклик українській інтеліґенції. Адже йдеться про фігуру настільки одіозну, що вона вже обросла літературою. Якби видати всі статті, фейлетони і памфлети про Табачника, то вийшла б ціла книжка. Я і сам під впливом його публікацій написав колись есе під назвою «Табачник на службі», що увійшло до моєї книжки «Не мир, а меч». Там образ нинішнього міністра вмонтований в образ гоголівських «Записок сумасшедшего». Що я можу сказати – то є чоловік позавчорашнього дня, який якимсь патологічним чином зорієнтований на імперські цінності», – зауважив Євген Сверстюк у розмові з «Голосом Америки».
Як додав правозахисник, попри всі протести, міністра навряд чи знімуть. За його словами, ця система занадто «залізобетонна», щоб реагувати на виклики суспільства, і це є головна вада нинішнього президента, – вважає Сверстюк.
Всі новини дня
- Голос Америки
Українці борються за свої родини — Москва за імперську маячню — Столтенберг.Відео
Сили оборони України поступово просуваються уперед попри запеклі бої, заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг під час візиту до Києва.
- Голос Америки
Палата представників Конгресу США окремо голосуватиме за додаткові 300$ млн Україні

В американському Конгресі законодавці сперечаються щодо затвердження бюджетного законодавства. Якщо бюджетні постанови не буде затверджено до кінця тижня, уряд США частково призупинить свою роботу в рамках так званого "шатдауну".
Одне з питань, яке законодавці обговорюють найбільше - допомога Україні. В результаті тривалого обговорення, в середу республіканці у регламентному комітеті Палати представників домовились про винесення на окреме голосування поставному щодо додаткової військової допомоги Україні у 300 мільйонів доларів.
Раніше ця стаття витрат - Ukraine Security Assistance Initiative - на тренування українських військовиків та придбання зброї - мала бути частиною законопроєкту про асигнування для Пентагону. Однак під час терміново скликаної вечірньої зустрічі у середу представники Республіканської партії, які мають 221 місце у Палаті представників Конгресу проти 212 у демократів, вирішили голосувати за нього окремо.
Як пише The Hill, на цей крок республіканці пішли, щоб прийняти законопроєкт про оборонні витрати, адже низка законодавців не підтримує допомогу Україні. "Є деякі люди, які з чистим сумлінням не можуть проголосувати за законопроєкт про схвалення [бюджету Пентагону], якщо він включає гроші на війну, проти якої вони морально виступають, - сказав республіканець Томас Массі у на слуханнях у Регламентному комітеті. - Вони хочуть мати можливість фінансувати наших солдат, не надсилаючи гроші в Україну".
Минулого тижня спікер Кевін Маккарті заявив, що він виключить статтю про фінансування України із законопроєкту про витрати після того, як конгресвумен-республіканка Марджорі Тейлор Грін проголосувала проти просування закону через його положення про фінансування Україною. Наступного дня Маккарті натомість сказав, що допомога Україні залишиться в законопроєкт після визнання того, що інший законопроєкт про асигнування, який розглядається цього тижня — фінансування Державного департаменту та закордонних операцій — також включатиме гроші для України. Це призвело до того, що Грін стала єдиною законодавицею у Республіканській партії, яка виступила проти просування пакету, що містить обидва законопроєкти.
Демократи розкритикували опонентів через такі розбіжності у поглядах всередині консервативної партії та за діаметрально протилежні заяви щодо того, чи виносити ці кошти на підтримку України на окреме голосування, на тлі того, що Палата представників голосувала проти виключення допомоги Україні з загального законопроєкту про оборонний бюджет.
Демократ Джим Макговерн під час засідання у четвер заявив: "Палата Представників буквально щойно переважною більшістю проголосувала проти позбавлення України фінансування. Голоси поділились у співвідношенні більш як три до одного. І замість того, щоб змиритися з цим програшем, ви змінюєте правила, проти волі Палати".
Він додав: "Ці гроші не якась подачка. Якщо Україна програє, то засади свободи програють, якщо Україна програє, то наша власна національна безпека опиниться під загрозою".
Ці кошти для України - окремі від додаткового фінансування у 24 мільярдів доларів, яке Білий дім запросив для підтримки Києва у протистоянні російській агресії. Будь-який прийнятий Палатою представників законопроєкт про витрати на оборону повинен бути скоригований і погоджений Сенатом, щоб стати законом.
Раніше Голос Америки повідомляв, що у вівторок Сенат США проголосував за механізм затвердження проєкту постанови з бюджету, в якій передбачено 6 мільярдів доларів на допомогу Україні. В разі остаточного затвердження, постанова передбачить фінансування бюджету США до 17 листопада і дозволить уникнути "шатдауну" - часткового призупинення роботи уряду, що настає, якщо бюджетне не затверджено до початку нового фінансового року - 1 жовтня.
- Голос Америки
Розроблену Україною модель ведення війни слід опанувати іншим країнам – австралійський генерал Раян вивчає “шлях війни” у Києві

Ексгенерал Збройних сил Австралії та експерт вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Мік Раян втретє цього року прибув до України. Генерал-майор у відставці вивчає “український шлях війни”.
“По-перше, я хочу продовжувати вивчати Україну. По-друге, я досліджую стратегічні елементи того, що описую як український шлях війни”, – пише Мік Раян у мережі Х та у власному блозі Futura Doctrina.
За словами Раяна, “Київ – просто прекрасне місто для відвідування та прогулянок”, а крім того генерал-майор побував у селі Мощун.
Як повідомляв Голос Америки, 85 % будівель цього села у передмісті Києва зруйнували російські окупанти. Село, розташовано лише за 5 кілометрів від адміністративної межі столиці, стало центром запеклих боїв за Київ.
Сьогодні мешканці Мощуна, які, пише Раян, допомагали українській армії захищати село у вирішальній битві 2022 року, зосереджені на відбудові та вшануванні пам’яті українських солдатів, які віддали життя, захищаючи село.
У своєму блозі Мік Раян пише про “природу війни” та “відносну нормальність у Києві”, коли “здається, що люди живуть своїм звичайним життям, тоді як на землі, в небі та в інформаційній сфері триває масова боротьба проти російських загарбників”.
“Ви можете читати скільки завгодно книжок про історію та культуру України (а я прочитав небагато), але немає нічого кращого, ніж ходити по її землі та спілкуватися з людьми. Отже, кожна подорож сюди допомагає мені розширити моє розуміння та оцінку цієї дивовижної нації”, – пише Раян.
Гібрид із радянського і натівського озброєння
Українські військові, за словами Раяна, “це унікальна гібридна організація” – з поєднанням доктрини і обладнання радянських часів та НАТО.
З 2014 року українські Збройні сили були змушені переосмислити багато елементів бойових операцій, розвитку особового складу, матеріально-технічного забезпечення, оперативних ударів, навчання та адаптації, об’єднання цивільної та військової розвідки, а також командування та контролю, пише генерал.
Українська армія має більше досвіду сучасної війни, ніж будь-яка інша країна, і розроблену нею модель ведення війни слід вивчати для її ширшого застосування в інших країнах.Мік Раян
Він також вивчає зміну моделі лідерства в Україні, сильні та слабкі сторони нинішнього підходу. Крім того, пише про перехід від старих радянських культур до українських та західноорієнтованих моделей навчання, організації та боротьби.
“Українська армія має більше досвіду сучасної війни, ніж будь-яка інша країна, і розроблену нею модель ведення війни слід вивчати для її ширшого застосування в інших країнах”, – впевнений Раян.
Раніше австралійський генерал-майор писав про український "великий історичний досвід зимової війни", а також про те, що Китай вивчає досвід російської війни в Україні для підготовки вторгнення на Тайвань.
Захист із терміном придатності. Що буде далі з українськими біженцями у ЄС?

28 вересня Рада ЄС планує подовжити тимчасовий захист для українців, що тікають від війни в себе на Батьківщині, до 3 березня 2025 року, тим самим забезпечивши біженців з України можливістю й надалі жити й працювати в країнах Євросоюзу. Радіо Свобода пояснює, які саме права мають українці, користуючись тимчасовим захистом. Таких українців у ЄС нині, за даними Єврокомісії, понад чотири мільйони. На що їм розраховувати далі? Адже директива, якою передбачений статус, розрахована на три роки, а цей термін спливає якраз на початку березня 2025-го.
Унікальний статус
Допоки не почалася повномасштабна війна, строк перебування українців у Євросоюзі за безвізом не мав перевищувати 90 днів упродовж періоду в 180 днів. Порушення міграційних правил каралося «чорною міткою» на виїзді, тобто подальшою забороною на в’їзд до ЄС.
Аби затриматися на довше, потрібна була підстава: навчання і, відповідно, відкрита студентська віза. Заміжжя чи возз’єднання з родиною і відповідний тип дозвільних документів. Або ж робота й офомлений на неї дозвіл разом із правом на проживання в конкретній країні ЄС тощо. Простіше кажучи, спочатку – знайдений роботодавець, готовий проходити кола європейської бюрократії задля цінного співробітника, потім – власне, переїзд з усіма документами, що дозволяють залишатися в ЄС на довше і працювати там (це право, як правило, обмежувалося можливістю працювати на одну конкретну компанію).
Відкриття віз певних типів у залежності від мети довготривалої подорожі могло розтягуватися на місяці. Все залежало від держави, де розташований пункт призначення, та її правил. Приміром, у Бельгії, перш ніж видати дозвіл на роботу українцеві, що працевлаштовується до місцевої компанії, уповноважені органи «звірялися» з центрами зайнятості, щоби переконатися, що аналогічну вакансію не може зайняти безробітний, скажімо, бельгієць. Інакше кажучи, громадянину третьої країни ще належало довести свою виняткову компетентність, перш ніж стати частиною європейського офісу.
Все змінилося з початком повномасштабної війни. Переїзд до ЄС уже не був опцією, а став потребою для мільйонів українців, що шукали безпечне місце для себе і своїх дітей. І Євросоюз зреагував відносно швидко: фактично за кілька днів після російського вторгнення до України вперше в своїй історії одностайним рішенням країн-членів активував директиву про тимчасовий захист.
Це був подвиг, якого вдалося досягти ЄвропіАнастасія Каратзас
«Це був подвиг, якого вдалося досягти Європі. Звичайно, було важко. Але їх (українців – ред.) приїзд до ЄС, а також права, які їм були надані, дуже полегшуються тимчасовим захистом. Це значно спростило і державам-членам обробку їх прибуття. А українським біженцям – доступ до соціально-економічних прав», – каже Радіо Свобода Анастасія Каратзас,аналітикиня Європейської програми міграції та різноманітності Центру європейської політики.
Цим шляхом, а не за звичною процедурою надання біженства, тривалою й громіздкою, пішли, щоби запобігти величезному тиску на національні системи надання притулку та дозволити державам-членам ЄС «управляти» прибуттями в упорядкований та ефективний спосіб. Так пояснюють обрання саме цього правового інструменту і в Єврокомісії.
Привілеї для тимчасово захищених
Ця директива, якою регулюється нині правовий статус у ЄС більшості українських біженців, надає їм доступ до прав, якими до цього послуговувалися виключно громадяни Євросоюзу чи його постійні резиденти. Варто, перетнувши кордон, зареєструватися в спеціальному центрі конкретної країни ЄС, що посвідчить право на тимчасовий захист – і українцям доступна низка привілеїв, що зазвичай відкриваються громадянам третіх країн не за один рік легального проживання. Право на такий захист мають українці, що опинилися на території Євросоюзу від 24 лютого 2022 року, але існують винятки, їх міграційна служба розглядає в індивідуальному порядку.
Ось перелік ключових можливостей, які отримують українці:
- право на проживання на території країни-члена ЄС, де отримано тимчасовий захист;
- необмежений доступ до місцевого ринку праці (українець має право влаштовуватися на роботу будь-куди, не обмежуючись конкретним роботодавцем і не оформлюючи окремо спецдозволи);
- право на житло; чимало українців проживають у спеціальних центрах, відведених під їхнє розміщення; наявність вільних місць варіюється від країни до країни;
- соціальні пільги, як-от виплати на дітей, щомісячна фінансова допомога чи, приміром, знижки на оплату комунальних послуг; набір цих переваг варіюється від країни до країни;
- безкоштовна початкова й середня освіта;
- базове медичне страхування.
Статус, що дозволяє все це отримати порівняно швидко (бюрократичні етапи, пов’язані з пошуком житла чи отриманням медстраховки, можуть на кілька місяців розтягнутися), Рада ЄС на рівні міністрів юстиції і внутрішніх справ за пропозицією Єврокомісії планує подовжити до 3 березня 2025 року. Тобто – іще на рік, і причина цьому очевидна: Україна досі не є безпечною. Триває війна, зберігається постійна загроза ракетних обстрілів.
«Тимчасовий захист слід продовжити як необхідну та відповідну відповідь на поточну нестабільну ситуацію, яка ще не сприяє безпечному та тривалому поверненню тих, хто користується тимчасовим захистом у Євросоюзі», – аргументовувала свою пропозицію Єврокомісія.
Тимчасовий захист слід продовжити як необхідну та відповідну відповідь на поточну нестабільну ситуаціюЗаява Єврокомісії
Статус зі строком придатності
Директива про тимчасовий захист відкрила перед українцями складний, але, тим не менш, можливий шлях інтеграції в країнах ЄС, який вони поволі долають, намагаючись підтвердити свою кваліфікацію, вивчити місцеві мови, щоби бути конкурентоспроможними на локальних ринках і, відповідно, знайти роботу за фахом чи ж вступити до європейських вищих навчальних закладів.
Утім, пов’язані з документом, яким для українців передбачений захист, нюанси зрозумілі вже з його назви: у директиви, а відтак і в прав, які нею передбачені, є строк придатності. Вона розрахована на три роки. Спочатку її активували на рік, потім, в силу тривалих бойових дій в Україні, подовжували. Однак, судячи з загального терміну її дії, це подовження – до 3 березня 2025 року – останнє.
У зв’язку з цим в українських «експатських» колах усе частіше лунають занепокоєння, пов’язані з відсутністю розуміння, що очікує на біженців та їхніх дітей далі. Й справа не лише в безпеці, на яку вони зараз не можуть розраховувати на Батьківщині, а і в соціально-побутових аспектах.
Далеко не всі школярі продовжують навчання в українських школах, будучи не в силах поєднувати його з освітнім процесом «на місці», який супроводжується і додатковим вивченням мови. Здолати комунікаційний бар’єр і не тільки намагаються і їхні батьки: відвідують курси, освоюють нові професії й знаходять роботу, яку багато хто в Україні втратив. Однак відчуття, що все це ненадовго, певним чином гальмує поступ повноцінної інтеграції і завзяття до неї як таке.
Офіційних ідей щодо майбутнього українських біженців у Євросоюзі після березня 2025-го від компетентних органів ЄС не лунало. Неофіційно від співрозмовників у виконавчих органах влади ЄС у Брюсселі Радіо Свобода дізналося, що так далеко наперед тут іще не будують планів. Але розуміють, що невдовзі за це доведеться взятися, аби за півтора року мільйони українців не опинилися тут у юридичній пастці з неврегульованим статусом.
Життя у ЄС після завершення захисту: думки експертів
Експерт брюссельського відділення Німецького Фонду Маршалла з торгівлі, економіки й бізнесу Джейкоб Кіркегаард у розмові з Радіо Свобода висловив відвертий сумнів, що ЄС змушуватиме українців пакувати валізи, якщо на момент завершення дії директиви війна в Україні ще триватиме. А політичні лідери і ЄС, і генсекретар НАТО переконані, що вона не завершиться скоро.
Винайдуть інші механізми, щоб зберегти українців тут до кінця війниДжейкоб Кіркегаард
«Винайдуть інші механізми, щоб зберегти українців тут до кінця війни, і під цим я маю на увазі відновлення повного суверенітету України над усіма частинами своєї території. Включно з Донбасом і Кримом. Поки цього не станеться, уряди ЄС та комісія будуть знаходити способи продовжувати захист. На мою думку, було б абсолютно політично немислимим, щоб уряди ЄС змусили українських біженців повернутися в Україну, яка все ще воює», – зауважив Кіркегаард.
Важливу роль, вважає Анастасія Каратзас, відіграють у цьому процесі держави-члени, у чиїх силах – міняти власні, національні правила. До того ж, «довоєнні» можливості лишатися у ЄС завдяки роботі чи навчанню ніхто не скасовував.
«Існують і такі опції, як дозвіл на проживання на підставі здобуття освіти чи працевлаштування. Також є питання про довгострокове проживання. Зараз ЄС перебуває в процесі реформування своєї директиви про довгострокове проживання – від п'яти до трьох років (зараз, щоби стати постійним резидентом ЄС, треба там жити пʼять років, нині ж обговорюється скорочення терміну до трьох – ред. ). Але, звичайно, це постійна процедура. А держави-члени залишаються вільними, по суті, змінювати правила самостійно, якщо вони вважають за потрібне. І може бути варіант, коли ми побачимо, як держави-члени ЄС виходять на арену з особливими схемами чи дозволами, які полегшать українцям довгострокове перебування», – зазначила аналітикиня.
Експерти, опитані Радіо Свобода, сходяться в тому, що ЄС стикається з демографічною кризою і дефіцитом робочої сили, тож у довгостроковій перспективі українці, що продемонстрували свою здатність відносно швидко інтегруватися, можуть принести користь як європейським економікам, так і власній країні на відстані.
Бачимо багато тих самих проблем, пов’язаних із мовними бар’єрами і визнанням кваліфікаціїАнастасія Каратзасії
«Важливо, щоб ЄС та країни-члени інвестували в навчання та підвищення кваліфікації, щоб ми могли заповнити дефіцит робочої сили. З іншого боку, можна також принести користь людині. Людей також слід підтримувати для виходу на ринок праці та подолання структурних бар'єрів. Ми ще бачимо багато тих самих проблем, пов’язаних із мовними бар’єрами і визнанням кваліфікації», – наголосила Каратзас.
Експерт Джейкоб Кіркегаард вважає, що українці зможуть бути корисними й власній країні на відстані.
«Українські біженці здебільшого добре освічені і, за тими даними, які ми маємо, змогли добре інтегруватися в країнах, що їх приймають. У довгостроковій перспективі вони можуть принести вигоди для вільної та мирної України, бо, навіть якщо вони вирішать залишитися у своїх країнах притулку, то згодом потенційно зможуть сприяти встановленню більш тісних зв'язків між цими членами ЄС та Україною», – резюмував експерт.
- Голос Америки
Китайські кіберзлочинці вкрали 60 000 електронних листів працівників Держдепу США, зламавши поштовий сервіс Microsoft

Нам потрібно уважно поглянути на залежність федерального уряду від одного постачальника послуг як на потенційну слабку ланкуЕрік Шмітт
Китайські кіберзлочинці, які раніше цього року отримали доступ до електронного поштового сервісу компанії Microsoft, змогли викрасти 60 000 електронних листів співробітників Державного департаменту США, а також неназвану кількість у Міністерстві торгівлі.
Про це повідомив співробітник команди республіканського сенатора Еріка Шмітта, який був на брифінгу, влаштованому спеціалістами з інформаційних технологій Держдепу, і якого цитують агентство Reuters та видання The New York Times.
Листи було викрадено з десяти електронних поштових скриньок Держдепу. Дев’ять з 10 власників скриньок працювали над питаннями Східної Азії та Тихоокеанського регіону. Одна скринька належала працівнику, який займався питаннями Європи. Хакери також мали доступ до поштової скриньки міністерки торгівлі США Джини Раймондо, повідомляє The New York Times.
Офіційні особи США та співробітники Microsoft вперше повідомили у липні 2023 року, що китайські кіберзлочинці, імовірно пов’язані з урядом країни, у травні скомпрометували комп’ютер одного з інженерів Microsoft і проникли у мережі загалом 25 урядових організацій США, повідомляє Reuters.
Як зазначає The New York Times, Вашингтон офіційно не звинуватив Китай у цьому кіберзлочині, однак, різні офіційні особи США, включаючи міністерку Раймондо, пов’язали його з Китаєм. Злам систем Microsoft стався за кілька тижнів до того, як державний секретар США Ентоні Блінкен відвідав Китаю з метою покращення відносин між двома країнами.
Кіберзлочинці також отримали доступ до списку усіх електронних адрес Держдепу, як повідомляють офіційні особи, однак, суть електронних листів, які опинилися в руках хакерів, наразі не розголошено.
Це масштабне проникнення у мережі Держдепу та інших американських урядових організацій знову привернуло увагу до величезної ролі Microsoft у наданні широкого спектру послуг у сфері інформаційних технологій уряду США та іншим організаціям.
“Нам потрібно зміцнити наш захист від таких типів кібератак і вторгнень”, — зазначив у заяві сенатор Шмітт, якого цитує Reuters з посиланням на співробітника його команди. “Нам потрібно уважно поглянути на залежність федерального уряду від одного постачальника послуг як на потенційну слабку ланку”.
У відповідь на злам Держдеп вже розпочав диверсифікацію постачальників послуг, переходячи до “гібридних” середовищ із кількома компаніями-постачальниками, та покращив впровадження багатофакторної автентифікації в рамках заходів із захисту своїх систем, зазначає Reuters.
В статті використано матеріал Reuters.
Форум