Спеціальні потреби

Експерти у США коментують московський саміт





Американські експерти загалом позитивно оцінили візит до Росії президента США Барака Обами. Особливе вдоволення виступами Обами у Москві та його зустрічами з представниками опозиції висловили західні правозахисники. Про це в інтерв`ю Голосу Америки сказав старший програмний менеджер Дому Свободи Деміан Мерфі, який зокрема дав високу оцінку виступу американського президента у Новій економічній школі у Москві.

«Ми вважаємо, що це його найкращий виступ щодо демократії та дотримання прав людини. Його наголоси на важливості свободи слова та зібрання матиме резонанс не лише у країнах на кордонах з Росією, але і серед громадського руху та правозахисників у всьому світі. Ми особливо цим задоволені і ми уважно стежитимемо, як адміністрація буде розвивати ці ініціативи не лише у виступах, що дуже важливо, не лише у фінансовій підтримці, але також у дипломатичних зусиллях, які проводитиме США. Щоб голови дипломатичних місій США зустрічались з дисидентами у різних країнах, і щоб вони докладали усіх можливих зусиль для поширення демократії та захисту прав людини у цих країнах».

Перші оцінки візиту президента Обами до Москви давали у вівторок і колишні посли США в Україні Стівен Пайфер та Вільям Тейлор під час круглого столу з цього приводу, організованому Фундацією Україна-США у Вашингтоні.

Там дискусія зосередилася на оцінці візиту Барака Обами в контексті перспектив для України та регіону. У зв`язку з цим обидва посли закликали звернути увагу не тільки на те, які угоди були підписані, а і на те, чого не відбулося під час візиту. А саме ідея так званої «Великої угоди», популярної серед російських політологів, не тільки не знайшла підтримки, а, як сказав посол Пайфер, навіть не була озвучена на офіційному рівні.

«’Велика угода’» - це співробітництво Росії зі США у питаннях Північної Кореї, Ірану, Афганістану та Іраку в обмін на визнання російської сфери впливу у пострадянському просторі. І це мало б містити зміну позиції США у таких питаннях, як підтримка вступу України до НАТО, розширення ЄС…. Цікаво, що, по-перше, ми не почули цього від російських офіційних осіб, і, виходячи з результатів зустрічей, стає зрозумілим, що так звана ‘Велика угода’, навіть, якщо вона була висунута, не була підтримана президентом Обамою. Вчора під час прес-конференції Обама спеціально підкреслив, що залишаються питання, де США та Росія мають відмінні позиції і одне з них – Грузія».

Отже перезавантаження російсько-американських відносин, на думку обох послів, не відбувається за рахунок третіх сторін, зокрема інтересів України та Грузії. Також колишній посол США до України Вільям Тейлор зазначив, що дотримання цієї позиції він очікує і від віце-президента США Джозефа Байдена під час його візиту до Києва, що має відбутися пізніше цього місяця.

«Він чітко заявив, що жодних зон спеціального впливу бути не може, і суверенні нації мають право вибирати власні союзи».

Також обидва колишні посли закликали керівництво США та України створити постійну структуру для міжурядової взаємодії. На думку посла Пайфера, це могло б бути щось схоже на комісію, яка діяла в часи правління Леоніда Кучми.

Було б доцільно відновити щось на зразок комісії Кучма-Ґор. Звичайно, має бути певна адаптація з боку України, аби закріпити розподіл влади у виконавчій гілці, а саме українська сторона мусить мати двох співголів, аби ця система працювала. Але це ефективний шлях - забезпечити увагу на найвищому рівні до цілого ряду питань та обійти бюрократичну тяганину. І по-друге, це дає можливість підтримки постійного діалогу, коли ми можемо попросити українців зробити деякі складні речі…. Якщо ви подивитеся на порядок денний між Украйною та США, тут немає великих нерозв`язаних питань. Це дасть можливість США підняти інші питання. І одним з цих питань, має бути реформа у сфері енергетики», - підкреслив Стівен Пайфер.

  • 16x9 Image

    Мирослава Ґонґадзе

    Керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі. На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медіа-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого – Мирослава також здобула освіту у Гарвардському університеті за стипендією Фундації Німана (2018-2019 рр.), була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерність» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Має дорослих доньок-близнюків Нану та Саломе.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Головна виконавча редакторка Української служби Голосу Америки, журналістка. Висвітлюю політику, відносини України-США, соціальні питання, але найбільш люблю розповісти гарну людську історію. Роблю включення із місця подій, записую інтерв’ю, пишу аналітичні статті, запускаю нові проєкти. Авторка двох книг та двох документальних фільмів. 

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG