Нещодавно в невеликому техаському містечку Лаббок відбулись церемонії вшанування пам’яті співака і пісняра Бадді Голлі, чиї впливи на поп-музику відчуваються і сьогодні – попри те, що він загинув 50 років тому.
Він був дуже худим, високим, в окулярах – зовсім не схожим на героїв підлітків. Попри це Бадді Голлі був одним із найбільш новаторськимх і плідних музикантів кінця п’ятдесятих років.
Третє лютого, коли разом з рок-зірками Річі Валенсом і Біґ-Бопером він загинув в авіакатастрофі в Айові у 1959 році, почали називати «днем смерті музики».
Голлі лишається натхненням не тільки для жителів рідного міста, але для багатьох рок-музикантів.
У Центрі Бадді Голлі в Лаббоку відбулось його вшанування в зв’язку з п’ятдесятими роковинами його загибелі.
Серед присутніх були й прихильники з Британії і Австралії, де Голлі лишається популярним навіть серед тих, що народились вже після його смерті.
Фил і Керолайн Дженкінс прибули з Великобританії. Фил каже, що був здивований, що Голлі пам’ятають у США менше, ніж в Великобританії:
«Знаєте, там він більше відомий, ніж тут. Багато людей тут навіть не знають його імені».
У Лаббоку, де Голлі народився і де його поховано, його пам’ятає багато людей. Серед них його старші брати Тревіс і Леррі.
Тревіс Голлі:
«Він був на 9 років молодшим і ми всі допомагали ростити його. Він був нашим щастям».
Леррі Голлі:
«Він приходив до мене і питався: «Що думаєш про цю пісню?» – і я казав: «Здається, непогано», і я не бачив жодних огріхів, хоч я – музичний критик».
Першим, хто грав з Бадді в місцевому радіо-виступі, задовго перед тим, як Бадді став зіркою, був Джек Ніл:
«Він сказав, що хоче, щоби люди знали його ім’я – Бадді Голлі. Він казав, що гроші – це непогано, але все одно головне, щоби люди знали його ім.’я. Це була його мета, і він її досягнув».
