Росія долила олії у вогонь демонстрацій протесту в Грузії?

Останні події в Грузії знову змусили світову спільноту заговорити про проблеми розвитку нових демократичних країн. Виконавчий директор Iнституту нових демократiй Маргарита Асенова сказала, що використання сили у Тбілісі проти політичних опонентів було помилкою Саакашвілі, і для того щоб її виправити Президент Грузії повинен провести розслідування усіх обставин тих подій. Та, не зважаючи на критику дій офіційного Тбілісі, експерт вважає, що Росія таки могла підлити олії у вогонь для того, щоб дестабілізувати ситуацію у Грузії:

“У країнах колишнього Радянського Союзу, таких як Україна, Грузія, Киргистан, та інших країнах регіону – в тому числі Вiрменiя i Азербайджан – інтереси Росії надзвичайно сильні. І Росія намагатиметься захищати свої імперські інтереси щодо колишніх радянських республік будь-якими методами, особливо, коли вона сама стоїть перед політичними складнощами.

Спочатку вибори у Росії в груднi нинішнього i березні наступного років, потім саміт НАТО, де Грузія подає заявку на приєднання до плану щодо набуття членства – це великий крок назад для Росії. Тому коли ми розглядаємо події в одній країні, нам треба дивитись на те, хто стоїть за цими подіями. І це не проста собi прозора ситуація у Грузії, хоча використання сили та запровадження надзвичайного стану – це були помилки Саакашвілі, за які йому доведеться платити. Він повинен зробити усе можливе, щоб їх виправити, щоб громадськість зрозуміла, що відбувається, чому кроки, які він здійснив, були необхідні. І він повинен прийти на вибори, очистившись”.

Експерт каже, що однією з проблем повільного поступу демократичних змін у країнах колишнього Союзу є зокрема ментальність суспільства та еліти:

“Ми спостерігаємо розвиток демократій у країнах, які не мають історичної пам'яті про демократію. Це не так як у Східній Європі, де поколiння, яке пам'ятало, що таке демократія, ще було живим, коли була повалена берлінська стіна. Вони пам'ятали що таке демократія, які мають бути інституції у демократичній державі, вони пам'ятали вільний ринок.

У країнах колишнього Радянського Союзу – за винятком балтійських країн – немає цієї пам'яті. Там люди виросли за комуністичних часів і знають лише комуністичні методи і навіть ті, хто отримав освіту на Заході, зберігають цю культуру і мусять пройти поколiння, щоб це змiнилося”.

За словами Маргарити Асенової, Захід повинен змінити свою тактику, підтримуючи молоді демократії у країнах колишнього Радянського Союзу:

“Підтримка громадського сектора має бути поєднана з допомогою урядам і особливо політичним партіям, для того, щоб допомогти їм розбудувати структури, допомогти їм зрозуміти, що означає пiдзвiтнiсть, що обіцянки мають бути виконані після того, як вас обрали до уряду і допомогти зрозуміти принципи ефективного урядування”.

Виконавчий директор Iнституту нових демократій каже, що уряди західних держав захоплюючись новими демократичними лідерами, які прийшли до влади на хвилі демократичних процесів, не розуміють, наскільки складними є перепони на шляху побудови демократичних суспільств. Особливо у країнах колишнього Союзу.

“Я думаю, що ми трохи наївні не звертаючи уваги на усі перепони, проблеми і всю роботу, яку необхідно зробити. Це перше, а друге, це те, що лiдерам треба постiйно нагадувати про складність проблем, перед якими вони стоять, як також про те, що вони повинні бути надзвичайно обережними, оскільки їхні політичні помилки можуть коштувати їм набагато більше, ніж будь-якому західному лідеру, особливо у ситуації, коли багато з цих країн знаходяться під тиском Росії”.