Повномасштабна агресія Росії проти України продовжує підривати свободу інтернету в Україні. На цьому наголошує новий щорічний звіт про свободу в інтернеті (Freedom of the Net, 2023) правозахисної організації Freedom House.

Атаки Росії на українську інтернет інфраструктуру

У звіті йдеться, що російські військові атаки суттєво пошкодили українську інтернет інфраструктуру, але спільні зусилля українського уряду, постачальників послуг інтернету і мобільного зв’язку, а також міжнародних партнерів допомогли зберегти доступ до інтернету в Україні.

“Особливо постраждали від війни східні регіони України. Окупаційна російська влада в деяких із цих територій перенаправила інтернет через російські мережі, в результаті чого платформи соціальних мереж, месенджери, VPN-сервіси та вебсайти медіа, які заблоковані в Росії, також стали недоступними в деяких частинах України”, – наголошується у звіті Freedom House.

У правозахисній організації наголошують, що відновлення інтернет-зв'язку у місцях, де він ставав недоступним через бойові дії чи тимчасову окупацію, стало пріоритетом для українських сил одразу після відновлення контролю над цими територіями.

Посилаючись на інформацію компанії Meta, у звіті наводиться статистика, що Україна у 2022 стала другою у світі за обсягами атак, які класифікуються як так звана “скоординована неавтентична поведінка”. Головним джерелом цих атак була Росія.

“Кібератаки агентів пов’язаних з Росією на критично важливі сектори, державні установи та медіа відбуваються регулярно, але українським державним органам вдавалось послабити найсерйозніші атаки”, – йдеться у звіті Freedom House.

Українські реформи у сфері свободи слова

Freedom House відзначив, що починаючи з 2014 року, Україна провела серію реформ, спрямованих на подолання проблем, як поширена корупція, атаки проти журналістів, активістів, членів етнічних меншин.

“Водночас, урядові ініціативи у напрямку розв'язання цих проблем іноді страждають від відсутності політичної волі та зазнають невдач. У той час як вторгнення 2022 року змусило уряд перенести основну увагу з реформ на більш нагальні потреби воєнного часу, влада продовжила роботу над узгодженням законодавства зі законодавством Європейського Союзу”, – зауважують у Freedom House.

Дивіться також:

Нанометр за нанометром. Чи вдасться Америці перемогти у війні мікрочипів?

У звіті відзначається, що в Україні у березні 2023 набув чинності новий закон про медіа, що описує процес добровільної реєстрації, визначає онлайн медіа, перераховує категорії забороненого контенту та дозволяє уряду штрафувати або забороняти медіа, які не видаляють заборонений контент.

Штучний інтелект відкриває нові можливості для дезінформації

Автори доповіді оцінили ситуацію в 70 державах світу, в яких зосереджується 88% всіх користувачів інтернету. Серед цих країн, за оцінкою звіту Freedom of the Net, у 29 країнах погіршились умови для онлайн прав людини і тільки у 20 країнах був помітний прогрес. Показники інтернет свободи у світі погіршуються вже 13-й рік поспіль, а атаки проти свободи волевиявлення стали більш звичним явищем у світі.

Freedom House також наголошує, що штучний інтелект може бути використаний для посилення онлайн кампаній з дезінформації.

“Щонайменше 47 урядів залучили коментаторів для маніпулювання онлайн дискусіями на свою користь. Це вдвічі більше, ніж десять років тому. Водночас інструменти, які на основі штучного інтелекту можуть генерувати текст, аудіо та зображення, швидко стали більш досконалими, доступними та простими у використанні. Це викликає занепокоєння щодо ескалації використання подібних тактик дезінформації”, – йдеться у звіті.

У звіті Freedom House наголошується, що штучний інтелект також дозволив урядам посилити й удосконалити онлайн-цензуру. “Це не дивує, що інтернет свобода у світі погіршується вже 13-ий рік поспіль. Посилення штучного інтелекту за останній рік це погіршує цю кризу інтернет свободи”, – говорить співавтор звіту Елі Фанк.

Як раніше повідомляв Голос Америки, згідно з торішнім звітом Freedom House, рівень свободи у світі знижується 17-й рік поспіль. Аналітики Freedom House зауважили, що загарбницька війна Росії призвела до нищівних порушень прав людини в Україні.

“Найбільш серйозні перешкоди для свободи та демократії були результатом воєн, переворотів та нападів на демократичні інститути з боку неліберальної влади. Авторитарний режим у Росії розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, намагаючись підірвати здобутий із зусиллями демократичний прогрес у цій країні”, – йшлось у березневому звіті Freedom House-2023, що підсумовував ситуацію за минулий рік.

Дивіться також:

Міжнародний фонд підтримає журналістів в Україні, а головний офіс Голосу Америки відзначать як "історичне місце для журналістики"

Нобелівську премію з хімії 2023 року присуджено Мунгі Бавенді з Массачусетського технологічного інституту, Луїсу Брусу з Колумбійського університету та Олексію Єкімову з компанії Nanocrystals Technology Inc. у Нью-Йорку за відкриття та розробку квантових точок.

Кожен із трьох вчених зробив внесок у «фундаментальне відкриття в нанотехнологіях», за словами представників Королівської шведської академії наук, яка щороку присуджує найпрестижніші премії у різних наукових областях.

Академія, яка присуджує нагороди, заявила, що їхні відкриття щодо квантових точок, які за співвідношенням розмірів мають таке ж відношення до футбольного м’яча, як футбольний м’яч до землі, «додали кольору нанотехнологіям».

«Дослідники вважають, що в майбутньому вони зможуть зробити свій внесок у створення гнучкої електроніки, крихітних датчиків, більш тонких сонячних батарей і зашифрованого квантового зв’язку», — йдеться в заяві академії.

Робота, яку вони виконали американські вчені, вже призвела до появи нових технологій на телевізійних екранах і біозображенні.

Відкриття крихітних кластерів атомів, відомих як квантові точки широко використовується для створення кольорів у плоских екранах, світлодіодних (LED) лампах і пристроях, які допомагають хірургам бачити кровоносні судини в пухлинах.

У повідомленні використано інформацію Reuters, AFP.

Дивіться також:

Нобелівську премію з фізики присудили трьом науковцям за дослідження електронів

Оборонна промисловість України починає працювати. Так описує стан стратегічних галузей промисловості міністр Олександр Камишін. Колишній голова правління Укрзалізниці та нині член Ставки верховного головнокомандувача, має непросте завдання — розбудувати національне виробництво зброї, снарядів, військово-ремонтних заводів і головне — ракет. І все це під час активної фази війни.

Камишін майже не дає інтервʼю українським медіа і дуже обережно коментує усе, що повʼязано з національними виробничими потужностями. Каже, що головне — не нашкодити, адже оборонні підприємства теж під постійними обстрілами з боку Росії.

Про це, а також західні оборонні виробництва в Україні та антикорупційну боротьбу в оборонній промисловості він розповів у інтерв’ю Голосу Америки.

Розмова була записана під час нещодавнього візиту міністра до Вашингтона у складі офіційної делегації президента України Володимира Зеленського.

Розмова була скорочена і відредагована для ясності та плинності.

Марія Ульяновська, Голос Америки: Пане Камишіне, ми бачимося під час візиту української делегації до Вашингтона. Ви були із президентом Зеленським у Пентагоні. Розкажіть, про яку співпрацю в оборонній сфері домовилися США та Україна? Чи йдеться про спільне виробництво зброї?

Олександр Камишін, Міністр стратегічних галузей промисловості України: Дійсно, я тут зі своїм президентом. Це мій перший візит до США з початку великої війни, і я тут, щоб показати можливості, які Україна може надати оборонним компаніям США.

Ми побачили позитивні відгуки. Я зустрічався з міністром оборони, з президентом Байденом, із представниками Держдепартаменту та із десятком компаній з оборонної промисловості. І я побачив, що вони розглядають Україну як пункт призначення для запуску свого виробництва. Йдеться і про ліцензійні виробництва, і про збірку, і про перші кроки.

Але я впевнений, що чим більше кроків вони зроблять, тим більше вони побачать тих можливостей, які дає їм моя країна. Я щасливий, що ми можемо перейти від моделі «дайте нам» до моделі «зробімо це разом». І я впевнений, що інтеграція оборонних галузей України та США була б взаємовигідною як для України, так і для американських компаній, і саме так ми можемо побудувати арсенал вільного світу разом.

М.У.: Поки що Україна справді просить більше, ніж надає, і потреби України набагато більші, ніж можуть забезпечити всі партнери разом. Який зараз стан національного виробництва боєприпасів, ракет, зброї в Україні?

О.К.: Ми зараз живемо у великій війні, і жодна країна окремо, та, напевно, всі країни вільного світу разом не зможуть досягти таких виробничих потужностей, щоб задовольнити поточні потреби України.

І, звичайно, ми все ще залежимо від наших партнерів, але ми починаємо працювати, виробляти самі, і я впевнений, що це важливо. Тому що чим більше ми виробляємо самі, тим більше ми інтегруємося в оборонну промисловість інших країн і створюємо обороноздатність разом — це є важливою метою для мене та моєї команди.

М.У.: Чи можемо ми зупинитися конкретно на тому, що Україна може запропонувати, що Україна зараз виробляє?

О.К.: Україна виробляє різні види зброї та боєприпасів, і в кожному сегменті ми шукаємо партнерства з американськими компаніями, і я впевнений, що нам це вдасться.

М.У.: Раніше ви казали, що однією з ваших прерогатив і найважливішою перспективою виробництва зброї в Україні для вас є виробництво ракет. Україна давно чекає на ракети великої дальності для контрнаступу. США їх поки не надають. Чи може Україна їх виробити сама? Скільки часу це займе?

О.К.: Ракетна програма для мене є ключовим пріоритетом. Це завдання переді мною поставив президент України.

Дивіться також:

Ракети Sea Sparrow: що це за зброя і чи допоможе вона Україні звільнити Крим

М.У.: Чи можемо ми вказати часові рамки, скільки це може зайняти? Які є труднощі?

О.К.: Ракетна програма для мене є ключовим пріоритетом. Це завдання переді мною поставив президент України.

М.У.: У кожному пакеті допомоги Україні партнери надають снаряди калібру 155 мм. Ви сказали, що до кінця року Україна зможе сама забезпечити якусь кількість снарядів — про яку кількість ми говоримо, враховуючи, що українські військові використовують 6-8 тисяч снарядів щодня?

О.К.: Ми все ще випускаємо калібри радянського типу. Ми тільки починаємо виробляти калібри НАТО, і я впевнений, що завдяки співпраці з американськими компаніями ми зможемо налагодити це виробництво, і це принесе користь не лише моїй країні, а й глобальній обороноздатності.

М.У.: Якщо ми говоримо про сучасні воєнні дрони та роботизовані системи — чи ви займаєтесь їхнім виробництвом?

О.К.: Оборонні технології є великою частиною оборонної промисловості України. І це той сегмент, який досить швидко розвивається. На цей час у нас понад 200 компаній, які виробляють різні типи дронів — повітряні, наземні, морські. І це те, що може бути ключовим у цій війні. Я впевнений, що уроки, отримані від цих технологій в Україні, будуть корисні для США та глобальної оборонної спроможності.

М.У.: Ці дрони виробляють приватні компанії чи вони виробляються під вашим керівництвом?

О.К.: І так і так. Переважно — це приватні компанії, але частину виробляють і державні.

М.У.: Питання, яке зараз дуже цікавить усіх партнерів України: антикорупційні зусилля, особливо в оборонному секторі. Які кроки ви вживаєте для розв'язання цієї проблеми?

О.К.: У нас є «Укроборонпром» — державний холдинг, це близько кількох сотень підприємств оборонного комплексу, і ми перезапускаємо антикорупційну інфраструктуру в компанії. У нас є проміжна стратегія на 2023-2024 роки, і це один із трьох пріоритетів для мене та моєї команди, і ми робимо цю галузь чистішою та прозорішою.

М.У.: Як саме ви це робите?

О.К.: Ми виявили три основні ризики, і розробили план дій для пом’якшення кожного з них. Наприклад, один – це непрозора система призначення керівників підприємств оборонного комплексу. Нещодавно ми провели перший відкритий конкурс на одного з генеральних директорів цих заводів, і всі інші генеральні директори будуть призначені також через ці конкурси. До складу комісій входять неурядові організації і чотири посольства. Тому я впевнений, що прозорість у призначенні генеральних директорів компаній оборонної промисловості буде частиною цієї стратегії.

М.У.: Які ще два?

О.К.: Друге — це закупівлі. У нас тепер є внутрішні процедури та неурядові організації, які контролюють процес закупівель зовні. І я впевнений, що ми досягнемо успіху і в цьому також.

М.У.: А третій?

О.К.: Третє — це прозорий спосіб розподілу активів, і це завжди було проблемою з державними компаніями, оскільки багато з них знаходяться в житлових і ділових районах міст, і прозорий спосіб розподілу цих активів і оренди цих активів завжди був проблемою. Отже, ми повертаємося до конкурсів, аукціонів для оренди, і це теж є частиною стратегії.

М.У.: Ви стали міністром не так давно — менше ніж 200 днів, якщо я не помиляюся. Якою була ситуація з оборонним виробництвом до вашого приходу в цю сферу і якою вона є зараз?

О.К.: У минулому житті, коли я керував «Укрзалізницею», я завжди казав, що ми маємо продовжувати працювати незважаючи ні на що. Тепер я кажу, що ми починаємо працювати.

М.У.: Поясніть, що ви маєте на увазі.

О.К.: Оборонна промисловість України починає працювати.

М.У.: А до цього вона не працювала?

О.К.: Я цього не казав.

М.У.: Що ви маєте на увазі, коли говорите, що вона “починає працювати”?

О.К.: Я маю на увазі, що вона починає працювати.

М.У.: Добре, я хочу вас запитати про завод «МоторСіч»...

О.К.: Цей завод поза моїми компетенціями.

М.У.: Чому?

О.К.: Він підпорядковується міністру оборони.

М.У.: Але ви співпрацюєте з міністром оборони, хіба ні?

О.К.: Ми співпрацюємо з усіма міністерствами в Україні, але цей завод не в моїй компетенції.

М.У.: Тобто ви не знаєте чи він націоналізований і що з ним буде?

О.К.: Він націоналізований і підпорядковується міністерству оборони.

Дивіться також:

"Спринт і марафон". Три фактори успіху України назвала нова представниця США з економічного відновлення України Пенні Пріцкер

М.У.: Поговорімо про західні оборонні виробництва в Україні. Є домовленості з німецькою, турецькою та британською компаніями про відкриття їхніх заводів в Україні. Яка зараз ситуація із кожним?

О.К.: Ми починаємо працювати над виробництвом гаубиць із британською компанією, це буде ліцензійне виробництво і воно почнеться наступного року. Ми почали працювати над спільним підприємством із німецькою компанією, а турецька компанія вже почала будувати завод.

М.У.: Наскільки ці компанії готові відправляти своїх працівників до країни, яку постійно обстрілюють?

О.К.: Уся країна під обстрілами вже 576 днів, і разом з тим, нам якось вдається керувати промисловістю, країною, і навіть жити під обстрілами. Іноземні компанії починають виробництво в Україні, тому що бачать у цьому можливість. Тож я впевнений, що таких співпраць буде більше, і ми разом створюватимемо арсенал вільного світу.

М.У.: Які цілі в оборонному секторі ви для себе поставили і що вас найбільше мотивує їх досягати?

О.К.: Моя країна знаходиться під обстрілами, і це мій обов’язок — служити своїй країні та допомагати будувати оборонну промисловість.

М.У.: Якою ви бачите оборонну промисловість, коли Україна виграє цю війну?

О.К.: Моє бачення – зробити оборонну промисловість галуззю, яка наблизить День перемоги. Після цього вона має забезпечити майбутню безпеку моєї країни, а тим часом стати локомотивом економічного відновлення.

Дивіться також:

Одні галузі української економіки розбомблені, інші народжуються

США оголосили про те, що разом з Данією будуть працювати над зміцненням кібербезпеки критично важливої інфраструктури України.

Проєкт з американського боку очолить Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), йдеться у офіційному повідомленні.

Данія інвестує у проєкт 2,8 млн доларів США. Раніше вклад у аналогічні кібербезпекові програми зробила Нова Зеландія, інвестувавши у 0,49 мільйона доларів США.

“В Україні існує величезна потреба в побудові більш стійкої цифрової інфраструктури. Росія використовує кібератаки, щоб порушити роботу критичної інфраструктури та тим самим підривати довіру до влади. Ось чому в тісній співпраці зі США ми виділяємо 20 мільйонів крон (2,8 млн дол.) на кібербезпеку України”, – заявив міністр закордонних справ Данії Ларс Локке.

Днями також було оголошено грантовий конкурс у рамках проєкту USAID для пошуку інноваційних рішень в галузі кібербезпеки. Розробники, команди, компанії мають змогу подавати свої креативні ідеї з кібербезпеки та отримати фінансування для їхньої реалізації. Бюджет конкурсу – 500 тисяч доларів США.

ЄС створює кіберклас для військових

Зі свого боку, Представництво ЄС в Україні повідомило про відкриття кіберкласу для підрозділів ЗСУ у рамках допомоги Європейського Фонду миру (EPF) від естонської Академії електронного управління.

Крім кіберкласу, була створена й кіберлабораторія, щоб практикувати якісну та своєчасну реакцію на кібератаки. “Це підсилить кібербезпековий потенціал України й посилить наше співробітництво з Україною у сфері безпеки та оборони”, – сказав високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель.

У посольстві США в Україні наголошують, що, починаючи з 2014 року та особливо перед початком жорстокого повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року, РФ спрямовує численні кібератаки проти урядових установ та критичної інфраструктури України.

Так, атак зазнають телекомунікаційні системи, електромережі та системи зберігання даних.

“Розширення можливостей України у сфері кібербезпеки є критично необхідним для забезпечення захисту органів влади та об’єктів критичної інфраструктури від численних кібератак, які Росія спрямовує проти України”, – сказала посолка США в Україні Бріджит Брінк.

Дивіться також:

В Україні зростає кількість кібератак на державний і приватний сектор (уточнено)