Актуально
Міністр Тарасюк вiдвiдав Вашингтон
Під час перебування у Вашингтоні міністр закордонних справ Борис Тарасюк завiтав до нашої студії, щоб поiнформувати нас про перебiг вiзиту. З ним розмовляла Мирослава Ґонґадзе:
Мирослава Ґонґадзе: Цей тиждень у Вашингтоні для України був надзвичайно успiшним. Пiдписання протоколу по СОТ та вiдмiна поправки Джексона-Венiка остаточно знімають усi бар`єри для України щодо входження у світову торговельну систему. I вже фінальним акордом цього тріумфального тижня став приїзд до Вашингтона міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка. , який у своєму надзвичайно щiльному графiку знайшов час прийти до нас у студію. Вітаю Борисе Івановичу. Думаю, розпочнемо iз сьогоднішнього ранку. Ви розпочали свiй візит iз зустрiчi з державним секретарем США Кондолiзою Райс i Ваш спільний вихiд до преси цим разом був дуже коротким. Виглядає на те, що Ви обидвоє були настроєні на дiловий лад I намагалися зекономити час для роботи. Після переговорiв у Держдепартаментi у вас також була зустріч у Білому домi з вiце-президентом Ричардом Чейнi. Перше запитання – якi результати цих зустрічей?
Міністр Тарасюк: Крім тих зустрічей, якi Ви назвали, у мене також була ціла низка інших зустрічей. Я зустiвся з першим заступником міністра оборони Сполучених Штатiв Iнґлендом (Gordon England). Також була зустріч з представниками бiзнесу, керівництвом Торговельної палати США. Мав також зустріч з впливовими членами американського Конгресу сенатором МакКейном (John McCain), конгресменом Лантосом (Tom Lantos). Навiть встиг побувати на вшануваннi пам`ятi Тараса Шевченка. Зустрiвся разом з членами нашої делегації з українською громадою. Ми поклали квiти до пам`ячника Тараса Шевченка. Це була тепла, приємна, зворушлива зустріч. Хотiв би сказати, що уже можна зараз говорити, хоч це тільки початок вiзиту, але вже можна говорити про певні результати цього вiзиту. Ну про основнi результати ВИ уже сказали. Але хочу сказати, що сьогоднi очiкується голосування в Сенатi з приводу поправки Джексона-Венiка i тим буде завершено правову процедуру проходження цього законопроекту.
Мирослава Ґонґадзе: Ви можете ще встигнути на пiдписання президентом Бушем цього законопроекту.
Міністр Тарасюк: Не виключено. Після цієї зустрiчi з Вами в телестудії я їду на зустріч в Конгрес з головою комiтету у закордонних справах Сенату США сенатором Луґаром (Richard Lugar). Можна сказати так – щоб зробити пiдсумки переговорiв. Перше – політична підтримка з боку США демократичних перетворень у нашiй державi i реформ. Надзвичайно позитивна динаміка розвитку взаємин останнім часом i це не лише пiдписання протоколу про вступ до СОТ, що надзвичайно важливе. Це i надання нашiй країнi статусу з ринковою економiкою. Це i поширення на Україну статусу генералiзованої системи преференцій, що дає преференції в торгiвлi. Це – політична підтримка під час, згадайте, газового конфлiкту з Російською Федерацією. Сполучені Штати пiдтримали Україну. Нещодавно, коли приднiстровська влада створила фактично ситуацію самоiзоляцiї, Сполучені Штати також виступили з підтримкою, так само як i зробили Європейський Союз i ОБСЄ. Ми констатували спільні пiдходи щодо вирiшення мiжнародних регіональних проблем – таких як приднiстровське питання, така взаємодiя регіональна як формат ҐУАМ, Спiльнота демократичного вибору.
Мирослава Ґонґадзе: Сполучені Штати послідовно висловлюють підтримку Українi. Як з Європейським Союзом?
Міністр Тарасюк: I тут також ми маємо успiхи. До речі, минулої п`ятницi у Києві вiдбулося засiдання Україна-Трiйка ЄС на рiвнi закордонних справ. Раніше, 1 грудня вiдбувся самiт Україна-Європейський Союз в Києві. Ми можемо сказати сміливо, що за минулий рік у взаєминих з Європейським Союзом зроблено більше нiж за усi попереднi роки. Україна отримала статус з ринковою економiкою. Дев`ять угод галузевих i стратегічного характеру пiдписанi. Ми домовилися розпочати переговори щодо угоди про вільну торгівлю, нової рамкової угоди, розпочали переговори щодо спрощення візового режиму. Все це свідчить про активність наших взаємин i на єесівському напрямку.
Мирослава Ґонґадзе: Сьогоднi президент Ющенко вже заявив, що Україна не буде вступати у євро-атлантичнi інститути без проведення референдуму по цих питаннях. I сьогоднi членство в НАТО підтримує лише 20 вiдсоткiв населення. I Україна стоїть на порозi парламентських виборiв, якi також можуть змiнити політичну ситуацію в Українi Як Ви можете оцiнити цю заяву i яка Ваша думка з цього приводу.
Міністр Тарасюк: Я можу тільки погодитися з президентом відносно того, що треба рахуватися з думкою наших громадян i звичайно, що має бути референдум, але референдум не той, який зараз намагаються політичні аутсайдери напередоднi виборiв нав`язати українському народу, адже більше 60 вiдсоткiв українських громадян відчувають брак iнформацiї щодо НАТО. Тому треба надати достатню iнформацiю українським громадянам для того, щоб вони прийняли свiдоме рішення під час референдуму.
Всі новини дня
Міністри ЄС у Києві обговорюють допомогу Україні і «не мають сумнівів» у підтримці США

Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу зібралися у понеділок 2 жовтня на нараду у Києві, яку українські та європейські урядовці назвали підтвердженням міжнародної підтримки України, яка обороняється від російської агресії.
Європейці також кажуть, що стежать за політичними дискусіями у США, де загострилися дискусії щодо фінансування американської допомоги Україні.
...Нам треба надалі вас підтримувати і обговорювати з нашими американськими друзями і союзниками, щоб вони також надалі підтримували Україну.Жозеп Борель.
Український міністр закордони справ Дмитро Кулеба у відповіді на запитання журналістів наполягав, що міжнародна і зокрема американська підтримка України залишається міцною.
«Ми не відчуваємо, що підтримка США розбита. Бо Сполучені Штати розуміють, що те, що поставлено на карту в Україні є набагато більшим, ніж лише Україна. Це стабільність і передбачуваність світу. А тому я вірю, що ми зможемо знайти необхідні рішення», - сказав Кулеба.
Верховний представник ЄС у закордонних справах і з питань безпеки Жозеп Борель додав, що у той час, як російська війна в Україні створює проблеми для цілого світу, для Європи це життєва загроза.
«Для нас європейців це екзистенційна загроза. Можливо її не так бачать усі інші у світі, але дозвольте мені повторити, що для нас європейців це екзистенційна загроза, а тому нам треба надалі вас підтримувати і обговорювати з нашими американськими друзями і союзниками, щоб вони також надалі підтримували Україну», - сказав Жозеп Борель.
Представниця Франції Катрін Колонна сказала, що у неї «нема сумнівів, що Сполучені Штати підтримають Україну».
У Києві також заявляють, що ця зустріч міністрів Євросоюзу за межами чинних кордонів ЄС вказує на майбутнє України як члена Європейського Союзу.
«Майбутнє України лежить у Європейському Союзі і в нашій спільноті свободи. Незабаром вона простягатиметься від Лісабона до Луганська. З кожним селом, з кожним метром, який визволяє Україна, вона також рятує своїх людей і прокладає свій шлях до Європейського Союзу», - сказала міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.
Жозеп Борель окремо згадав про обговорення української «формули миру Зеленського», провідним положенням якої є виведення російських військ з України.
Україна та її партнери готують так званий саміт миру, щоб офіційно погодити міжнародний мирний план для припинення російської війни проти України.
«Формула миру Зеленського»
Мирні пропозиції України з виділеними десятьма положеннями були оприлюднені в листопаді 2022 року у промові президента Володимира Зеленського до зібрання керівників країн G-20 в Індонезії:
1. «Радіаційна та ядерна безпека»
«Радіаційна безпека має бути відновлена... Росія повинна негайно вивести з території Запорізької АЕС усіх своїх бойовиків... Те саме стосується божевільних погроз ядерною зброєю, до яких вдаються російські посадовці. Немає й не може бути жодних виправдань ядерному шантажу...»
2. «Продовольча безпека»
«... Наша експортна зернова ініціатива заслуговує на безстрокове подовження, незалежно від того, коли закінчиться війна. Право на їжу – це фундаментальне право кожної людини у світі... Кожна країна може долучитися з конкретним внеском і стати співтворцем перемоги над голодом і продовольчою кризою...»
3. «Енергетична безпека»
«...Якщо Росія намагається позбавити Україну, Європу та всіх споживачів енергії у світі передбачуваності й стабільності цін, відповіддю на це має бути примусове обмеження експортних цін для Росії...»
4. «Звільнення всіх полонених і депортованих»
«Тисячі наших людей – військових і цивільних – у російському полоні. Їх піддають жорстоким тортурам – це масове знущання!.. Маємо звільнити всіх цих людей!..»
5. «Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку»
«... Росія повинна підтвердити територіальну цілісність України в межах відповідних резолюцій Генеральної Асамблеї ООН і відповідного масиву договірно-правових документів...»
6. «Виведення російських військ і припинення бойових дій»
«... Росія має вивести всі свої війська та збройні формування з території України. Має бути відновлений контроль України над усіма ділянками нашого державного кордону з Росією...»
7. «Справедливість»
«... Світ має визнати спеціальний трибунал щодо злочину агресії Росії проти України та створення міжнародного механізму для відшкодування всіх збитків, завданих цією війною...»
8. «Потреба негайного захисту природи»
«Мільйони гектарів лісу спалені обстрілами. Майже 200 тисяч гектарів нашої землі забруднені мінами й снарядами, які не розірвалися. Десятки вугільних шахт затоплені, зокрема й шахта, у якій у 1979 році був здійснений підземний ядерний вибух… Лише деокупація нашої території може створити умови, щоб зняти цю загрозу... Потрібні також кошти й технології для відновлення очисних споруд. Це все не просто українська проблема. Це виклик для усього світу...»
9. «Недопущення ескалації»
«...Ми потребуємо дієвих гарантій безпеки... Тож маємо провести міжнародну конференцію для фіксації ключових елементів повоєнної безпекової архітектури в євроатлантичному просторі, включно з гарантіями для України...»
10. «Фіксація закінчення війни»
«Коли всі антивоєнні кроки будуть реалізовані, коли безпека й справедливість почнуть відновлюватися, сторони мають підписати документ про фіксацію закінчення війни...»
- Голос Америки
Що означає перемога проросійських сил на виборах у Словаччині

Проросійська антиліберальна партія, що перемогла на парламентських виборах у Словаччині, готова розпочати переговори про створення коаліції для формування уряду, який, ймовірно, приєднається до Угорщини у протидії військовій допомозі ЄС Україні.
Експрем'єр Роберт Фіцо, очільник партії SMER-SD (Курс – соціал-демократія), що набрала майже 23% на виборах, заявив: "Ми не змінюємо того, що ми готові допомогти Україні гуманітарним шляхом... Ми готові допомогти у відбудові держави, але ви знаєте нашу думку щодо озброєння України".
Фіцо сказав, що Словаччина має більші проблеми, ніж питання України, включаючи ціни на енергоносії та вартість життя. Частиною його передвиборчої кампанії стало гасло про відмову надати Україні будь-яку зброю. Словаччина входить у НАТО, але чимало людей там прихильно ставляться до Москви. Також аналітики вважають Фіцо натхненним націоналістичним прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Орбан уже привітав його із перемогою.
Словацька ліберальна партія Progresivne Slovensko (Прогресивна Словаччина, PS) посіла друге місце із майже 18% голосів і хоче зберегти курс на підтримку України.
Тож Фіцо може розглядати помірковану ліву партію HLAS (Голос), яка посіла третє місце із майже 15% голосів, як партнера у коаліції. Лідер HLAS Петер Пеллегріні заявляв, що постачання боєприпасів в Україну корисні для оборонної промисловості Словаччини, і партія підтримала позицію ЄС проти вторгнення. Тож в коаліції з HLAS Фіцо може пом'якшити свою риторику, припускають аналітики та дипломати. Також політик не проти членства України в ЄС, хоча й додає, що це не буде швидко.
Словаччина вже пожертвувала Україні більшу частину того, що могла, з державних резервів, включаючи винищувачі МіГ-29 і систему ППО С-300, і Фіцо не уточнив, чи буде його партія прагнути припинити комерційні постачання з оборонної промисловості.
При цьому раніше Фіцо висловлювався навіть проти транзиту зброї словацькою територією до України, хоча Словаччину й Україну зв'язують залізниці й автошляхи, пише Радіо Свобода. 69 відсотків словаків, згідно з опитуванням, проведеним раніше цього року, вважають, що постачання зброї Україні "провокують Росію".
Фіцо також виступає проти антиросійських санкцій ЄС, кажучи, що вони завдають шкоди словацькій економіці. Лідер SMER-SD різко виступає проти членства України в НАТО і закликає до мирних переговорів України й Росії вже зараз, стверджуючи, що Росія не піде все одного з окупованих територій України, зокрема, з Криму.
Раніше Голос Америки повідомляв, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив впевненість, що Польща, де 15 жовтня також пройдуть парламентські вибори, та Словаччина продовжуватимуть підтримувати Україну у її війні з Росією після виборів, попри нещодавню різку риторику щодо Києва. "Який би новий уряд не був у Словаччині, ми продовжуватимемо збиратися на засідання НАТО, і я впевнений, що ми знайдемо способи продовжувати надавати підтримку, як ми це робили після кожних виборів у цьому альянсі з початку війни", - заявив Столтенберг.
Як пише Reuters, уряд на чолі з Фіцо стане сигналом про подальший зсув у Центральній Європі у напрямку проти політичного лібералізму. І цей рух лише посилиться, якщо на виборах у Польщі переможе правляча консервативна партія "Право і справедливість" (PiS).
У статті використано матеріали Reuters
- Голос Америки
Байден: «Я хочу запевнити народ України, що вони можуть розраховувати на нашу підтримку»

Президент США Джо Байден висловив сподівання, що республіканці дотримаються свого слова щодо підтримки України. Про це він заявив під час прес-конференції в Білому домі в неділю, присвяченій прийняттю закону про тимчасове фінансування уряду США, який не містить нової допомоги Україні.
«Вони сказали, що збираються підтримати Україну в окремому голосуванні, ми ні за яких обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана. Я повністю очікую, що спікер дотримається свого зобов’язання забезпечити затвердження підтримки, необхідної, щоб допомогти Україні, яка захищається від агресії та жорстокості», - сказав президент.
Байден запевнив, що переважна кількість республіканців і демократів як у Палаті представників, так і в Сенаті підтримують Україну в її захисті від російської агресії.
«Проголосуймо за це, і я хочу запевнити наших американських союзників, американський народ і народ України, що вони можуть розраховувати на нашу підтримку... Припиніть грати в ігри, виконайте це».
Він зауважив, що ця угода закінчується через 45 днів: «Відверто кажучи, мені це набридло, мені набридла гра на грані, а також це набридло американському народу».
На питання, що він може сказати президент союзникам США та президенту Зеленському, президент Байден відповів: «Я можу запевнити їх. Подивіться на мене, ми збираємося це зробити. Я не можу повірити, що ті, хто проголосував за підтримку України переважною більшістю в Палаті представників і Сенаті, демократи чи республіканці, з чистих політичних міркувань дозволять, щоб в Україні гинуло більше людей».
Він зазначив, що законодавці мають небагато часу, і це питання є невідкладним. На питання журналістки, чи довірятиме він у цьому спікеру Палати представників республіканцю Кевіну Маккарті: «Ми щойно досягли домовленості по Україні, тож ми дізнаємося».
Як раніше повідомляв Голос Америки, президент США Джо Байден у суботу пізно ввечері підписав законопроєкт про тимчасове фінансування уряду (HR 5860), який має на меті запобігти закриттю уряду. Закон, розроблений спікером Маккарті, не включає додаткового фінансування для України. Відсутність нової допомоги для України в цьому документі викликало гостру критику низки законодавців від обох партій.
- Голос Америки
Сунак: Велика Британія зараз не планує надсилати військових в Україну

Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак заявив, що немає найближчих планів розгортати військових інструкторів в Україні, спростувавши коментарі свого міністра оборони про те, що він хоче розпочати навчання українських військ в країні, повідомляє Reuters.
Британський міністр оборони Ґрант Шаппс, який був призначений на цю посаду минулого місяця, заявив в інтерв’ю газеті Sunday Telegraph, що він хоче спрямувати в Україну військових інструкторів, у додаток до навчання українських збройних сил у Великій Британії та інших західних країнах.
Через кілька годин після публікації цього інтерв'ю Сунак заявив, що найближчим часом не планується відправляти британські війська в Україну.
«Те, що міністр оборони сказав, полягало в тому, що колись в майбутньому ми цілком можемо провести частину цього навчання в Україні», — сказав Сунак журналістам на початку щорічної конференції правлячої Консервативної партії в Манчестері.
«Але йдеться про довгострокову перспективу, а не тут і зараз. Немає британських солдатів, яких відправлять воювати в поточному конфлікті», - сказав Сунак.
Колишній президент Росії Дмитро Медведєв у неділю заявив, що будь-які британські солдати, які навчають українських військових в Україні, будуть законними цілями для російських військ.
З початку 2022 року понад 23 тисяч українських військових пройшли бойову підготовку на військових базах по всій Великій Британії, отримавши навички поводження зі зброєю та надання першої допомоги на полі бою. На початку цього року британський уряд зобов’язався навчити ще 20 тисяч новобранців.
В інтерв’ю Sunday Telegraph Ґрант Шаппс сказав, що є можливість запропонувати військовий вишкіл в Україні після обговорення в п’ятницю з британськими військовими.
«Сьогодні я говорив про те, щоб згодом наблизити навчання до України і фактично здійснювати в Україні також», — сказав міністр.
Він додав, що британським оборонним компаніям варто розглянути питання про створення виробництва в Україні.
«Зокрема на заході країни, я вважаю, що зараз є можливість принести в країну більше речей, а не лише навчання. Наприклад, ми бачимо, як BAE починає виробництво в країні, — сказав він про провідного британського виробника оборонної та аерокосмічної продукції. — Я дуже хочу, щоб інші британські компанії також зробили свій внесок, роблячи те ж саме».
Як повідомляв раніше Голос Америки, міністр оборони Ґрант Шаппс 28 вересня перебував у Києві, де провідною темою переговорів назвали подальшу підтримку України у війні проти російської агресії. В делегації з Лондона був також чільний британський командувач адмірал Тоні Радакін, який згідно з офіційним повідомленням сказав, що на зустрічах «обговорювали нові зобов’язання щодо військової допомоги, які були заявлені минулого тижня в Рамштайні».
- Голос Америки
Законодавці від обох партій закликають продовжити фінансову допомогу Україні

На тлі прийняття закону про тимчасове фінансування уряду, який не містить нової допомоги Україні, законодавці від обох партій закликали колег продовжити фінансову підтримку України.
«У питанні підтримки США доблесних людей і сил, які борються за свободу в Україні, Група підтримки України в Палаті представників підтримує вас», - йдеться у заяві, наданій Голосу Америки, засновниці та співголови Групи підтримки України в Палаті представників конгресвумен-демократки Марсі Каптур.
«Переважна більшість членів Палати представників повністю підтримують Україну - насправді 82% - виходячи з останніх голосувань лише цього місяця на підтримку допомоги Україні. Я, разом із представниками нашої Групи підтримки України, повністю підтримую прагнення України до територіального суверенітету, незалежності та приєднання до західної спільноти демократичних націй», - йдеться в заяві.
«Ми маємо намір забезпечити, що в майбутньому американський народ через Палату представників висловить волю на підтримку України. Свобода означає ніколи не здаватися, і Група підтримки України ніколи не піддасться примхам екстремістської меншості, яка обирає тиранію замість свободи», - зазначила Марсі Капутр.
Співголова Групи підтримки України в Конгресі Майк Квіглі назвав закон про тимчасове фінансування уряду перемогою для Путіна та закликав «виправити цю помилку».
«Боротьба в Україні – це наша боротьба, і будь-хто, хто намагається стверджувати, що вибір повинен бути зроблений між Україною та американським народом, презентує фальшиву дилему. Захист України є нашим національним інтересом», - йдеться у заяві Квіглі, наданій Голосу Америки.
Лідер республіканців у Сенаті США Мітч Макконнелл, звертаючись до колег в Сенаті, заявив, що прийняття закону про тимчасове фінансування дасть час продовжити обговорення низки невирішених пріоритетних питань, в тому числі «щоб надати Україні ще більше смертоносної допомоги, необхідної їй для відбиття вторгнення Росії».
«Щодо цього конкретного питання... республіканці в Сенаті залишаються відданими допомозі нашим друзям на передовій, інвестуванню більших коштів у американську силу, яка зміцнює наших союзників, і стримуванню нашого головного стратегічного противника - Китаю. Я впевнений, що Сенат схвалить подальшу термінову допомогу Україні пізніше цього року», - сказав Макконнелл.
Як раніше повідомляв Голос Америки, американські сенатори від обох партій виступили зі спільною заявою на підтримку Києва після того, як Конгрес затвердив, а президент Байден підписав законопроєкт про тимчасове фінансування уряду, який не містить додаткової допомоги Україні.
«Ми вітаємо сьогоднішню угоду, щоб уникнути шкідливого та непотрібного припинення роботи федерального уряду. Однак ця угода залишає ряд нагальних пріоритетів невирішеними. Ми очікуємо, що найближчими тижнями Сенат працюватиме над тим, щоб уряд США продовжував надавати критично важливу та стійку безпекову та економічну підтримку Україні», - йдеться у заяві, підписаній шістьма сенаторами від обох партій, в тому числі лідером демократичної більшості Чаком Шумером і лідером республіканської меншості Мітчем Макконнеллом.
Форум