Актуально
Ціна на американську нафту впала до від‘ємних значень
В понеділок ціни на американську нафту WTI знизились і під час торгів досягли від‘ємного значення у (- 1,43) долара за баррель, впавши більше ніж на 100%.
Негативні значення реєструвались на ціну на нафтові фьючерси з поставкою в травні і розбіжність між контрактами з поставкою в травні та червні досягла найбільших значень за історію, пише CNBC з посиланням на інформацію трейдерів.
Як повідомляв «Голос Америки», попит на нафту у США впав через пандемію COVID-19 і запроваджені обмеження на подорожі, перельоти та частину економічної діяльності.
Резерви нафти продовжили зростати у США, що поставило питання про можливості її зберігання. З початку місяця запаси в резервах у місті Кашінг, де знаходяться найбільше сховище нафти в США, зросли на 50%, повідомляє ВВС з посиланням на дані банку ANZ. «Це бажання позбутись нафти за будь-яку ціну і ніхто, справді ніхто не хоче замовляти, коли сховища Кашінг щохвилини заповнюються», - цитує видання слова голови з ринкових стратегій Axicorp Стівена Айнесса.
Падіння цін на американську нафту прискорилось на тлі новин про те, що попередні наміри відкрити економіку, озвучені президентом США Дональдом Трампом, наштовхнулись на критику місцевої влади окремих штатів та низки епідеміологів.
Нафта марки брент, що більше використовується в Європі, також впала в ціні на 2,6% в понеділок.
Раніше цього місяця країни ОПЕК та інші країни, включно з Росією, домовились про зниження видобутку нафти на 9,7 барелів на день - найбільше скорочення за всю історію організації.
Канада, США та Норвегія також заявили, що компанії цих країн зменшують виробництво, однак утримались від запровадження обмежень.
Все ж зменшення не стало визначальним для стабілізації світових нафтових цін.
«Не існує реалістичної угоди, яка б достатньо скоротила пропозицію, щоб компенсувати короткострокові втрати в попиті. Однак минулотижневі досягнення є гарним стартом», - йдеться у звіті, який Міжнародне енергетичне агентство IEA видає щомісяця.
Дивіться також: Час-Тайм. CША виділили Україні нову допомогу – деталі
Всі новини дня
Пентагон про вплив шатдауну на підготовку українських пілотів. Відео
"Що стосується впливу шатдауну на програму підготовки українських пілотів. Як ви чули у моєму коментарі, припинення діяльності уряду є найгіршим сценарієм, з яким може зіткнутися міністерство", – заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх
- Голос Америки
Росіянам і білорусам дозволили участь у Паралімпійських іграх-2024, попри застереження США та ПАРЄ
Міжнародний паралімпійський комітет своїм голосуванням скасував заборону на участь Росії і Білорусі у Паралімпійських іграх-2024 у Парижі – 74 голоси проти 65. 13 осіб утрималися. Після цього рішення Генасамблея МПК у Бахрейні проголосувала також за заборону використання символіки РФ, прапорів і гімну, дозволивши спортсменам виступати під нейтральним прапором.
Президент Міжнародного паралімпійського комітету Ендрю Парсонс заявив, що МПК “дуже твердо вірить у те, що спорт і політика не повинні змішуватися”, – цитує посадовця французьке видання Le Monde.
Голосування тривало у Бахрейні, а за два тижні участь Росії та Білорусі в Олімпіаді обговорюватимуть також на Міжнародному олімпійському комітеті в Мумбаї.
Минулого року спортсменам з Росії та Білорусі було заборонено брати участь у паралімпійських змаганнях, з огляду на російське вторгнення в Україну та підтримку Білоруссю російської агресії.
Росіяни і білоруси подали апеляцію, а МОК не наклав санкцій на Олімпійський комітет Росії та Білорусі, нагадує Guardian. У березні комітет опублікував рекомендації для міжнародних спортивних федерацій щодо повернення російських і білоруських спортсменів на змагання та заявив, що спортсмени "не повинні бути покарані за дії урядів".
У вересні президент Франції Еммануель Макрон сказав, що на Олімпіаді-2024 у Парижі не може бути російського прапора.
А у липні міністри Естонії, Латвії та Литви заявляли, що російських і білоруських спортсменів не можна допускати на Олімпіаду навіть під нейтральним прапором.
Як повідомляв Голос Америки, понад 300 українських спортсменів були вбиті з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За словами міністра молоді та спорту України Вадима Гутцайта, унаслідок російської агресії зруйновані і численні бази для тренування, а на війні гинуть батьки та родичі українських олімпійців.
США на початку цього року висловлювали занепокоєння через можливість участі спортсменів з Білорусі та Росії в Олімпійських іграх.
"Нас продовжують серйозно турбувати прямі зв'язки олімпійських та паралімпійських спортсменів з військом і органами безпеки Росії та Білорусі, а також механізми втілення рішення МОК", - сказав тоді речник Держдепу США Ведант Пател.
У червні Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із рекомендацією до Міжнародного олімпійського комітету не допустити російських та білоруських атлетів на Олімпійські та Паралімпійські ігри в Парижі навіть під нейтральним прапором.
Документ містив заклик до МОК заборонити участь російських та білоруських спортсменів в Олімпійських та Паралімпійських іграх в Парижі, а також у всіх інших спортивних заходах, доки триває війна проти України.
Понад 35 країн підписали заяву щодо міжнародної підтримки України і закликали до того, щоб громадяни Росії і Білорусі не були допущені до змагань як "нейтральні" особи.
- Голос Америки
Померла сенаторка США Даян Файнстайн, яка підтримувала Україну
Сенаторка-демократка від штату Каліфоронія Даян Файнстайн померла у віці 90 років.
Файнстaйн була найстаршою членкинею Сенату, її політична кар'єра тривала понад півстоліття. Вона активно просувала законодавчі ініціативи з таких питань, як контроль над зброєю та навколишнє середовище.
"Немає кращого прикладу, ніж її вміла законотворча діяльність та чиста сила волі, коли вона перетворила пристрасть на мету та очолила боротьбу за заборону штурмової зброї. Даян залишила свій слід в усьому, від національної безпеки до навколишнього середовища, до захисту громадянських свобод. Вона увійшла в історію багатьма способами, і наша країна буде користуватися її спадщиною протягом багатьох поколінь", - заявив у п'ятницю, 29 вересня, президент США Джо Байден.
"Часто - єдина жінка в кімнаті, Даян була прикладом наслідування для багатьох американців. ... Вона мала величезний вплив на молодих жінок-лідерів, для яких вона щедро відкривала двері. Даян була жорсткою, гострою, завжди підготовленою та ніколи не завдавала удару, але вона також була добрим і відданим другом", - мовиться у заяві президента США.
В останні роки у Файнстайн були дедалі помітніші проблеми зі здоров’ям і пам’яттю, а також конфлікт зі своїми колегами-демократами через її відмову піти у відставку.
Вона планувала піти на пенсію в кінці свого поточного терміну в 2024 році.
Смерть Файнстайн залишає вакантним її місце в Сенаті. Тепер губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом має призначити її тимчасового наступника.
Файнстайн була однією з перших законодавців, яка рішуче засудила вторгнення РФ в Україну. Сентаорка виступала за підтримку України та посилення партнерів по НАТО американськими військовими.
"Непотрібні атаки Путіна роблять очевидним, що він не в змозі прийняти вільну і демократичну Україну. Народ України має право на вільний і відкритий уряд, і Сполучені Штати повинні підтримувати його", - йшлося у заяві Файнстайн від 22 лютого 2022 року, за два дні до повномасштабного вторгнення в Україну.
Після початку російської війни сенаторка Файнстайн підтримувала ініціативи, де засуджувала російську військову окупацію, анексію Криму визнавала неспровокованою агресією, порушеннм міжнародних норм та загрозою міжнародній стабільності.
Британія запровадила санкції щодо російської ЦВК та посадовців через псевдовибори в окупованій Україні
Британія запровадила санкції щодо російських чиновників, про це повідомила пресслужба британського уряду 29 вересня.
"Британія запровадить санкції щодо 11 нових осіб у відповідь на спроби Росії використати фіктивні вибори, аби узаконити свій незаконний контроль над Херсонською, Запорізькою, Донецькою, Луганською областями і Кримом, які є частиною суверенної території України", – йдеться в повідомленні МЗС країни.
Санкції передбачають обмеження на пересування підсанкційних осіб та рух фінансів.
Серед інших, під санкції потрапили Центральна виборча комісія Росії та низка російських високопосадовців:
- секретарка російської ЦВК Наталія Бударіна
- голова окупаційного "уряду" на окупованій Херсонщині Андрій Алексєєнко
- голова так званої виборчої комісії в окупованій частині Херсонської області Марина Захарова
Британський уряд назвав організовані окупаційною владою псевдовибори на захоплених Росією територіях "спробою нормалізувати нелегітимний контроль Росії над суверенною українською територією".
"Не можна проводити "вибори" в чужій країні. Британія ніколи не визнає претензій Росії на територію України. Крим, Запоріжжя, Донецьк, Луганськ і Херсон – це Україна", – заявив міністр закордонних справ Британії Джеймс Клеверлі.
Загалом, за даними британського уряду, Лондон запровадив санкції щодо 1 800 осіб та організацій в рамках санкційної політики щодо Росії. З них 1 600 потрапили під санкції після початку повномасштабного вторгнення до України.
Раніше Європейський союз і Сполучені Штати розкритикували проведення росіянами на початку вересня так званих виборів на тимчасово окупованих українських територіях.
Зокрема, ЄС заявив що не визнає і не "визнаватиме ні проведення цих так званих "виборів", ні їхні результати". США назвали псевдовибори на окупованих територіях України "нічим іншим, як пропагандистським заходом".
Українським біженцям у ЄС продовжили статус до березня 2025 р.
Європейський Союз продовжив програму допомоги біженцям з України, яка мала закінчитися у березні наступного року, до 4 березня 2025 р.
Російський напад на Україну спричинив найбільшу хвилю біженців на континенті з часів Другої Світової війни.
Продовження захищеного статусу дає певність понад чотирьом мільйонам біженців, які знайшли прихисток в ЄС.Фернандо Ґранде-Марласка Ґомес
ООН подає, що у різних країнах офіційно зареєстровані 6 203 600 біженців з України, але інші джерела припускають, що загалом може йтися про принаймні 8 мільйонів українських біженців, і ще кілька мільйонів внутрішньо переміщені в Україні.
В двадцяти семи країнах ЄС, а також в Норвегії та Швейцарії у липні 2023 року офіційно в програмі захисту зареєстровані 4 114 320 біженців з України.
Міністр внутрішніх справ Іспанії - країни, яка зараз головує в ЄС, сказав 28 вересня, що продовження програми вказує на твердість намірів Європи допомагати українцям.
«ЄС підтримуватиме український народ стільки, скільки буде потрібно. Продовження захищеного статусу дає певність понад чотирьом мільйонам біженців, які знайшли прихисток в ЄС», - сказав міністр Фернандо Ґранде-Марласка Ґомес.
Тимчасовий захищений статус в ЄС та інших країнах Європи означає, що українські біженці мають автоматичне право жити, працювати і користуватися системами медичного обслуговування, соціального захисту й освіти для дітей.
Опитування проведене в усіх країнах ЄС у серпні 2023 підтвердило, що величезна більшість громадян європейських країн і далі схвалюють надання притулку українським біженцям.
86% громадян Європейського Союзу погодилися, що ЄС має і надалі надавати гуманітарну підтримку людям вражених війною в Україні, і 76% опитаних згодні з необхідністю приймати «людей, які втікають від війни в Україні».
Найбільша кількість українських біженців станом на серпень 2023 р. зареєстрована в Німеччині - 1 175 695, в Польщі - 960 550 осіб.
Ще однією країною з великою кількістю українських біженців є Чехія - 357 540 станом на липень 2023 р.
Програма тимчасового захищеного статусу вперше була застосована в ЄС 2001 року в час воєн на Балканах і зокрема війни в Боснії Герцеговині та в Косово.
Свою окрему програму допомоги українським біженцям має Велика Британія, в якій зареєстровано понад 200 000 осіб.
За даними ООН в Росії зареєстровані 1 275 315 біженців з України, і в Білорусі - 32 435, але заявки на реєстрацію в програмах захисту в Росії та Білорусі подали офіційно лише, відповідно, 65 400 і 2 995 людей.
Росія і Білорусь звинувачені у примусовій депортації людей з окупованих українських територій і зокрема у вивезенні дітей, що називають викраденням.
Міжнародний кримінальний суд розслідує звинувачення про викрадення українських дітей, що підпадає під визначення злочину війни і злочину проти людяності.
У березні 2023 р. Міжнародний Кримінальний суд видав ордер на арешт президента Росії Владіміра Путіна через підозру у його причетності до організованих депортацій.
Форум