Кушнер заявив про розширення тристоронніх переговорів за участю Європи, Кремль не підтверджує

Cпецпосланець Білого дому Стів Віткофф, представник президента Джаред Кушнер та президент України Володимир Зеленський, Дублін, 12 листопада 2026. Фото: AP/Peter Morrison
Cпецпосланець Білого дому Стів Віткофф, представник президента Джаред Кушнер та президент України Володимир Зеленський, Дублін, 12 листопада 2026. Фото: AP/Peter Morrison

Україна та Росія погодилися розширити наступний раунд переговорів, залучивши до нього європейських партнерів, написав представник президента США Джаред Кушнер 12 листопада у мережі Х.

"Обидві сторони тепер погодилися розширити наступний раунд переговорів, залучивши наших європейських партнерів. Це дозволить нам розглянути ширші питання повоєнної європейської безпеки разом із територіальними проблемами у відносинах між Україною та Росією", - заявив Кушнер.

Заяви американських представників

Представник президента США додав: "Для остаточного припинення бойових дій необхідні надійні гарантії безпеки, механізми запобігання конфліктам, а також взаємні зобов’язання щодо деескалації, які зменшать ризик виникнення конфліктів у майбутньому".

Таку заяву представник Білого дому зробив після трьох днів зустрічей - переговорів між США, Україною та Росією в Абу-Дабі, консультацій із представниками Європи, зустрічі із главою Кремля Владіміром Путіним у Москві та переговорами з президентом України Володимиром Зеленським у Дубліні.

Європейці, як Голосу Америки заявляли у Білому дому, "уже беруть участь у перемовинах", однак зустрічі між Україною та Росією за посередництва США, проходили без представників ЄС безпосередньо за столом перемовин. Росія виступала проти приєднання європейців до тристоронніх переговорів.

10-11 листопада в Абу-Дабі Кушнер і Віткофф разом із українською делегацією провели окрему зустріч з європейськими представниками, перед тристоронніми перемовинами.

13 листопада Віткофф і Кушнер зустрічались із Зеленським та Рустемом Умєровим, главою Служби зовнішньої розвідки України, у Дубліні без участі представників Європи.

Як повідомляв Голос Америки, 8 листопада президент США Дональд Трамп заявив, що після війни Україна "може мати дещо іншу форму", а 5 листопада він сказав, що Вашингтон працює над масштабною угодою щодо безпеки в Європі, яка стосуватиметься не лише України, а й інших європейських країн.

Заклик України

Представники української влади на різних рівнях послідовно наголошують на важливості повноцінної присутності європейців у мирному процесі.

Зеленський після зустрічей із європейцями у Дубліні заявив: "Ми всі позитивно оцінюємо відновлення переговорів [з Росією]. Але потрібно, щоб пошук рішень, які можуть допомогти із закінченням цієї війни, був реалістичним, прагматичним і максимально залучав Європу".

"Україна завжди захищає інтереси всієї Європи", - написав Зеленський після зустрічі з Кушнером і спецпосланцем США Стівом Віткоффом у Дубліні. Важливим результатом дипломатичних перемовин він назвав те, що "ще активніше залучаємо європейських представників до дипломатії, щоб вони на рівних умовах були за столом перемовин".

Після зустрічі із президентом Франції Еммануелем Макроном президент України сказав, що "для нас важливо, щоб Європа була не просто поінформована, а максимально залучена в переговори".

Позиція ЄС

Представники Євросоюзу наполягають, що жодні розмови про "європейську структуру безпеки" неможливо вести без представників Європи. І перш, ніж почати ці розмови, потрібно припинити вогонь на полі бою.

12 листопада у Дубліні представники сорока європейських країн, які зібралися у ширшому складі на саміт Європейської політичної спільноти, підписали декларацію, в якій зазначено, що будь-які питання, що стосуються європейської безпеки, мають вирішуватися за участі європейців.

"Для будь-якої угоди між Росію та Україною - для її впровадження - потрібні європейці, тому європейці мають бути за столом переговорів, - сказала журналістам 13 листопада головна дипломатка ЄС Кая Каллас. - Ми не за столом переговорів, але ми, сподіваюсь, дуже впливаємо на результат цих перемовин".

У мережі Х Каллас також додала, що "зосередження уваги на російських вимогах щодо архітектури європейської безпеки створює ризик відволікання від питання припинення вогню та потрапляння в пастку Москви".

Німецький канцлер Фрідріх Мерц 12 листопада у Дубліні сказав, що "жодних обговорень щодо України без України, і жодних обговорень щодо Європи без Європи". Він додав: "До того ж, немає потреби говорити про архітектуру європейської безпеки - вона в нас уже є".

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна 13 листопада у дописі в мережі Х зазначив, що "рішення щодо європейської безпеки мають ухвалювати самі європейські країни".

"Архітектура безпеки Європи була створена для захисту наших країн і стримування Росії. Ми не можемо дозволити самому джерелу загрози диктувати правила, покликані її стримувати, - додав Цахкна. - Лише завдяки постійному тиску на Росію та подальшій підтримці України ми можемо змусити Москву відмовитися від її агресивних цілей щодо України та Європи загалом".

Зеленський, коментуючи питання переговорів про європейську безпеку, 13 листопада сказав: "Гарантії безпеки для України - це вже частина гарантій безпеки для Європи. Адже Україна вже є оборонним рубежем Європи. Україна вже є потужним потенціалом для Європи. Ми - частина Європи, ми вже є частиною архітектури безпеки. Якщо ми в НАТО - це одна архітектура. Звісно, вона змінюється, оскільки до Альянсу приєднується нова сильна країна з потужною армією. Усі цьому раді. До речі, ми сьогодні говорили про це в Європі: усі дуже раді, якщо ми будемо в НАТО. Але якщо ні - тоді це вже інша архітектура".

Заяви Росії

У Росії не підтверджують згоду на долучення європейців до стлу переговорів між Україною, США та Росією. Кремль заявляє, що РФ буде готові до участі європейців у перемовинах, коли побачить європейську "готовність сприяти мирному процесу".

"Ми ніколи не були проти того, щоб вести діалог із Європою. І ми ніколи не переривали [діалог]. Це вони перервали діалог із Російською Федерацією, - сказав Путін 12 листопада на зустрічі із Віткоффом і Кушнером у Кремлі. - Нам би дуже хотілось, щоб ви, поважні панове, і американська адміністрація в цілому, попрацювали із вашими європейськими союзниками, щоб вони врешті-решт визначились з питанням, чого вони хочуть - миру чи війни в Україні".

Речник Кремля Дмитро Пєсков 13 листопада щодо участі європейців у перемовинах заявив: "Звісно, ми будемо готові із ними говорити, після того, як ми зрозуміємо їхній реальний намір і готовність сприяти мирному процесу, тоді вже можна буде ухвалювати рішення про проведення діалогу у розширеному форматі".

Пєсков додав, що Москва відкрита до ідеї певних контактів із Європою ще до того, як європейці зможуть долучитися до мирних переговорів, однак жодних конкретних обговорень із цього приводу поки що не було.

Коментуючи запитання про те, як у Кремлі ставляться до можливої участі президента Франції Емманюеля Макрона в мирних переговорах, Пєсков сказав: "Щогодини з'являються повідомлення, в яких фігурують зовсім різні кандидатури. Тому наразі ми не можемо сказати нічого конкретного".

XS
SM
MD
LG