Спеціальні потреби

Путін хоче замістити українське збіжжя російським для Африки


Росія скаржиться, що в саміті Росія-Африка у Петербурзі 27-28 липня беруть участь значно менше представників, ніж очікували росіяни, і російські представники пояснюють це «змінами в робочих планах» глав африканських країн, а також «тиском» західних держав.

Речник російського президента Дмитрій Пєсков заявив про те, що він назвав «огидним втручанням США, Франції та інших країн через їхні дипломатичні представництва в країнах Африки... з метою недопущення їхньої активної участі у форумі».

Пєсков при цьому не згадав, що багато країн світу обурені російською війною проти України, і навіть ті лідери, які відверто не засуджують Москву, стурбовані глобальними наслідками війни.

Напавши на Україну, Росія втратила багатьох союзників і можливості президента Путіна подорожувати світом стали обмежені.

Зокрема він був змушений відмовитися від участі в саміті держав групи БРІКС в Південноафриканській республіці наступного місяця через загрозу арешту за ордером Міжнародного кримінального суду через російські воєнні злочини в Україні.

Путін також вимушений докладати особливих зусиль у відносинах з африканськими країнами на тлі підвищення міжнародних цін на продовольство після того, як Москва односторонньо вийшла з так званої Чорноморської зернової ініціативи ООН і блокує постачання збіжжя з українських чорноморських портів.

Ціни на продовольство нижчі на майже 20% за історичний максимум у березні 2022 р. після початку війни в Україні. Ця тенденція була підтримана зусиллями Чорноморської ініціативи.

Організатори форуму Росія-Африка ще не подають повних даних про учасників, але агенція Reuters повідомляє, що з 49 очікуваних африканських делегацій лише 17 будуть очолювані главами держав, а це набагато менше у порівнянні з подібним минулим форумом 2019 року, коли в Росію приїздили 45 найвищих африканських делегацій.

Очікують, що російський президент обіцятиме африканським країнам домовлятися про співробітництво, зокрема щодо інвестицій і торгівлі, наприклад постачання нафти, збіжжя, мінеральних добрив для сільського господарства.

Напередодні саміту Владімір Путін в спеціальній публікації про співпрацю Росії з Африкою спробував виправдовувати односторонній вихід з Чорноморської зернової ініціативи, стверджуючи, що збіжжя з України, буцімто, йшло не до бідних країн, а переважно в багаті західні держави.

Путін заявив, що Москва хоче замістити українське збіжжя, продаючи, або, навіть, надаючи безкоштовно, своє зерно, сподіваючись на рекордно високий врожай в Росії цього року.

Росія також звинувачує США, ЄС та інші держави у тому, що експорту російського продовольства й добрив заважають міжнародні санкції, але західні держави наголошують, що принципово не накладали жодних санкцій на продовольство.

ООН спростовує Путіна

Дані Організації Об'єднаних Націй суперечать російським твердженням про те, що найбільшу вигоду від збіжжя з України в межах Чорноморської зернової ініціативи отримали заможні країни.

Конференція щодо торгівлі і розвитку ООН повідомляє, що станом на 17 липня, коли Москва торпедувала домовленість, в межах Чорноморської зернової ініціативи було вивезено загалом 32 900 000 тонн збіжжя і підкреслює, що «найбільшу частку експорту продовольства отримали країни що розвиваються».

«Пшениця та кукурудза є одними з найбільш використовуваних харчових продуктів у світі. Багато країн, що розвиваються, і найменш розвинені країни покладаються на це зерно, щоб забезпечити доступну їжу для свого населення. Завдяки Ініціативі вдалося відновити експорт цих життєво важливих зернових з України та досягти світових ринків. Експорт пшениці йшов переважно до країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн, що становить 64% загальних вантажів пшениці», - каже Організація Об'єднаних Націй.

ООН також вказує, що Чорноморська зернова ініціатива очевидно сприяла зниженню загальносвітових цін на харчі на майже 20% у порівнянні з найвищим рівнем, зафіксованим у березні 2022 року після лютневого російського вторгнення в Україну.

Організація об’єднаних націй застерігає, що міжнародні ціни на продовольство залишаються високими у порівнянні з рівнями до пандемії КОВІД.

«Ціни харчів у квітні 2023 р. були на 43% вищі за середні рівні упродовж минулих двох десятиріч. Більше того, стурбованість щодо стабільності цін на продовольство у майбутньому зберігається, бо на них можуть впливати кліматичні чинники, перебої на ринках, експортні обмеження, високі ціни на енергію, а також послаблення світового попиту на харчі», - застерігає ООН.

Форум

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG