Спеціальні потреби

Масові протести в Китаї: наскільки це серйозна загроза для комуністичного режиму?


В Китаї тривають наймасштабніші за останній час протести - люди виходять на вулиці по всій території країни: в Пекіні, Шанхаї, Урумчі, Нанкіні, Ухані та багатьох інших містах. Причиною стало невдоволення так званою політикою “нульового ковіду” китайського уряду, яка передбачає суворі карантинні обмеження.

В Білому домі США заявили, що підтримують право людей по всьому світу виходити на мирний протест. Про те, що саме викликало невдоволення китайців - і чи можуть демонстрації перерости у щось більше, читайте далі.

Масові протести в Китаї почались в останні вихідні листопада - після того, як 24 числа в одній з багатоповерхівок міста Урумчі на заході країни спалахнула пожежа. Внаслідок неї загинуло щонайменше десятеро людей, ще дев'ятеро постраждали.

Протестувальники звинувачують в трагедії жорсткі антиковідні заходи уряду, - які, за їхніми словами, унеможливили порятунок людей.

Натомість китайська влада всі звинувачення відкидає.

“Вони фактично звинувачують жертв у тому, що вони мали дуже слабкі навички до виживання. І я можу сказати, що це ще більше розлютило людей” - розповідає кореспондентка мандаринського сервісу Голосу Америки Ліюань Лю.

“Через карантинну політику уряду серед людей у Китаї зростає розчарування, є велике незадоволення тим, як влада впоралась з локдауном, - погоджується професор міжнародної політики університету Джонса Гопкінса Сергій Радченко. - Включно з випадками, коли люди були фактично закриті вдома тижнями без доступу до їжі чи предметів першої необхідності”.

Карантинні заходи в Китаї і справді дуже жорсткі. В деяких випадках влада встановлювала на двері будинків металеві ґрати - щоб не дозволити людям покидати домівки протягом локдауну, каже Ліюань Лю.

Коли в будинку виявляють хоч один випадок зараження COVID-19, блокують всю будівлю - а іноді навіть і увесь район.
Ліюань Лю, кореспондентка мандаринської служби Голосу Америки

“Коли в будинку виявляють хоч один випадок зараження COVID-19, блокують всю будівлю - а іноді навіть і увесь район. Відбувається постійне тестування на вірус, людям доводиться шикуватися в чергу, щоб його пройти, - розповідає кореспондентка. - Люди були заблоковані у своїх домівках протягом тривалого періоду часу. Це дійсно крайні заходи. І це стосується не лише великих міст Китаю, - я розмовляла зі своєю сім’єю вчора - навіть у маленькому місті, звідки я родом, також вводять локдауни”.

Однак дуже швидко протести в Китаї переросли із незадоволення карантинними обмеженнями в дещо більше - і набули політичного забарвлення. На відео з демонстрацій, які ширяться в соціальних мережах, можна почути, як люди вигукують гасла проти комуністичної партії Китаю та вимагають відставки лідера КНР Сі Цзіньпіна.

“Це більше ніж просто розчарування дуже суворою політикою щодо COVID-19. Людям справді набридло”, - каже Ліюань Лю.

Сергій Радченко звертає увагу, що протести в Китаї - явище не нове. Вони періодично траплялись у різних куточках країни і мали різне підґрунтя. Однак що відрізняє нинішні демонстрації від інших - їхнє географічне поширення по всій країні. За словами дослідника, востаннє такі великі акції незгоди в Китаї були в 1989 році. Тоді все закінчилось кривавим придушенням протесту на площі Тяньаньмень у Пекіні.

Те, що відрізняє нинішні протести, - це їхній масштаб  і той факт, що вони відбуваються в різних містах Китаю, об’єднуючи дуже різні типи людей.
Сергій Радченко, професор міжнародної політики університету Джонса Гопкінса

“Відтоді ми бачили осередки протестів, наприклад, на півдні Китаю. Були протести фермерів, були етнічні протести - наприклад, у Сіньцзяні. Знову ж таки, протягом багатьох років були індивідуальні демонстрації у Тибеті, включно із самоспаленням на знак незгоди із урядовою політикою та урядовими репресіями, - каже Радченко. - Але те, що відрізняє нинішні протести, - це їхній масштаб і той факт, що вони відбуваються в різних містах Китаю, об’єднуючи дуже різні типи людей. І це нова річ”.

Та попри це, на думку професора, нинішні протести навряд чи можуть становити серйозну загрозу для чинного комуністичного режиму в Китаї.

“Так, дехто вигукує гасла проти Сі Цзіньпіна. Та наразі ми не бачили нічого, що б виходило за ці межі. На мій погляд, дуже малоймовірно, що ці демонстрації можуть перетворитись на масове антиурядове повстання рівня 1989 року. Я б сказав, що шанси на це надзвичайно низькі. Набагато ймовірніше, що ці протести втратять свою силу. Люди висловлять розчарування - і вони це вже зробили. Звичайно, будуть якісь поліцейські заходи, і ми вже їх бачимо. Вони зводять бар'єри, вони арештовують деяких людей. Тож, мабуть, це те, чого варто очікувати”.

Наразі китайські чиновники пообіцяли дещо пом'якшити карантинні обмеження, втім і далі наполягають на жорсткому підході боротьби з ковідом. Часткові зміни запровадили в Гуанчжоу, Шанхаї, Пекіні та інших містах.

Цьому передували сутички протестувальників із поліцією у деяких регіонах. Водночас до деяких учасників протестів почали телефонувати правоохоронці - і запитувати про їхню участь в демонстраціях.

Ліюань Лю боїться, що демонстранти, які вимагали політичної свободи та закликали китайську владу до відставки, можуть опинитись в особливій небезпеці: “Боюсь, що влада буде поводитися з ними досить жорстко. Адже китайські лідери мають дуже мало терпимості до такого роду інакомислення”.

  • 16x9 Image

    Остап Яриш

    Кореспондент Голосу Америки в Пентагоні і ведучий щоденних телепрограм Української служби VOA. Приєднався до команди в 2019 році.

Форум

XS
SM
MD
LG