Спеціальні потреби

Актуально

Вбивства скоєні російськими окупантами підтверджують свідки, відео, фото і зізнання

Полонений російський солдат Вадим Шишимарін на суді у Києві визнав, що 28 лютого застрелив беззбройного українського цивільного мешканця в селі Чупахівка Сумської області. Світлина 18 травня 2022 р.

Американська газета New York Times опублікувала розслідування того, що журналісти називають одним з низки масових розстрілів російськими окупаційними військами затриманих українців у Бучі поблизу Києва.

Газета вказує, що зібрані матеріали є доказами воєнного злочину.

Українська влада каже, що Буча стала одним з багатьох місць, де після відступу росіян були виявлені докази затримань людей, знущання, тортури, зґвалтування і вбивства.

Москва, яка відмовляється називати своє вторгнення в Україну війною, беззастережно відкидає звинувачення про злочинні дії своїх військових, а президент Росії Путін навіть нагородив спеціальною відзнакою підрозділи, які наступали на Київ.

Окремо міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch оприлюднила 18 травня свій звіт з даними про скоєні російськими військовими страти, катування та інші злочини у контрольованих ними з кінця лютого по березень частинах Київської та Чернігівської областей.

Російських окупантів робить зухвалими безкарність. Але безкарності не має бути в сучасному світі. Ми працюємо, щоб знайти та покарати кожного воєнного злочинця.

«У квітні дослідники Human Rights Watch відвідали 17 сіл і невеликих міст Київської та Чернігівської областей і розслідували 22 випадки сумарних страт, 9 інших випадків незаконних вбивств, 6 ймовірних насильницьких зникнень і 7 випадків катувань. Двадцять один цивільний мешканець розповів про незаконне позбавлення волі й утримання в нелюдських і принизливих умовах», - звітує організація.

Українська поліція каже, що у Київській області кількатижневої окупації зазнали 180 населених пунктів, в яких після відступу росіян виявили принаймні 900 загиблих цивільних людей, сотні з яких були вбиті зі стрілецької зброї і деякі поховані в групових могилах.

У великій публікації New York Times зібрані розповіді свідків, а також відеозаписи та фотографії, які показують випадок, коли російські солдати у перші дні березня затримали групу чоловіків у цивільному одязі, і вісьмох з них застрелили.

Відеозаписи в Бучі датовані 4 березня чітко показують, як російські військові, навівши зброю на людей, ведуть їх вулицею, потім заводять їх у двір.

Свідки розповіли журналістам, що згодом відбулися розстріли і на відеоматеріалах 5 березня й на фотографіях видно тіла вбитих у дворі будівлі номер 144 на Яблунській вулиці.

Перший суд

Українська генеральна прокуратура та інші органи збирають докази злочинів скоєних російськими військовими і вже висувають обвинувачення.

18 травня на суді в Києві полонений 21-річний російський солдат Вадим Шишимарін зізнався, що він 28 лютого у селі Чупахівка Сумської області вбив беззбройного 62-річного українця, який їхав на велосипеді, розмовляючи по телефону.

Шишимарін сказав, що застрелив його, бо росіяни, як пояснив обвинувачений, остерігалися, що той розповість про них українським військовим.

Очільниця Генеральної прокуратури України Ірина Венедіктова розповіла, що зокрема в Ірпені під Києвом є свідчення про принаймні 7 випадків розстрілів цивільних людей російськими солдатами, а загалом слідство вже обстежило 290 тіл.

Судово-медична експертиза, сказала вона, вказує, що «причиною смерті 35 осіб є осколкові, а 40 – вогнепальні поранення. Стосовно 5 осіб підтвердженою причиною смерті є закриті черепно-мозкові травми і навіть вплив голоду. У 210 випадках встановлення причини смерті потребує проведення додаткових гістологічних досліджень, що вимагає тривалого часу».

«Російських окупантів робить зухвалими безкарність. Але безкарності не має бути в сучасному світі. Ми працюємо, щоб знайти та покарати кожного воєнного злочинця», - сказала Ірина Венедіктова 3 травня в Ірпені.

Речник російського президента Путіна заявив журналістам, що у Москві «вважають неприйнятними звинувачення російських військових у воєнних злочинах.

«Багато з тих випадків, про які говорить Україна, очевидно є фальшивими, а найбільш кричущі з них були інсценовані», - наполягав Дмитрій Песков.

Всі новини дня

Британська розвідка: один з найпрестижніших повітряно-десантних полків Росії втратив трьох командирів

Українські військові ведуть вогонь по російських позиціях з траншеї на лінії фронту в Запорізькій області на південь від Великої Новосілки поблизу адміністративного кордону з Донецьком і на південь від Оріхова.Україна, 23 червня 2023 року. (Фото AP/Єфрем Лукацький)

Міністерство оборони Великої Британії повідомило, що з лютого 2022 року один з найпрестижніших повітряно-десантних полків Росії втратив трьох командирів – вони або загинули, або пішли у відставку.

«Командир 247-го гвардійського десантно-штурмового полку полковник Василь Попов, імовірно, загинув на важкому Оріхівському напрямку на початку вересня 2023 року», – мовиться у суботньому повідомленні британської військової розвідки у мережі Х (колишня Twitter).

Британські аналітики кажуть, що лише за кілька тижнів до цього, у серпні 2023 року, ймовірно, склав повноваження його попередник, полковник Петро Попов.

Військова розвідка посилається на незалежні джерела російських ЗМІ, які стверджують, що він пішов з посади на знак протесту проти того, що військові не змогли знайти тіла загиблих росіян.

У перші тижні вторгнення тодішній командир 247-го полку полковник Костянтин Зізевський був убитий під Миколаєвом, нагадують британські аналітики.

«Досвід 247-ї висвітлює надзвичайне виснаження та високу плинність серед розгорнутих російських військових, навіть серед відносно високих чинів», – мовиться у повідомленні британської військової розвідки.

Раніше британська розвідка повідомляла про поганий моральний стан російських військових, які є виснажені перебуванням на фронті без ротації.

Як повідомляв Голос Америки, аналітики вашингтонського Інституту вивчення війни (ISW) також зауважували, що російські військові перекидають війська з однієї ділянки фронту на іншу, не маючи можливість надіслати в потрібні місця свіжі підкріплення.

Експерти ISW повідомляли, що російське командування передислокувало значну кількість російських військових з Херсонської до Запорізької області.

Український контрнаступ: прорив на Запоріжжі, генерал Тарнавський у розмові з CNN прогнозує просування на стратегічне місто Токмак

Українські військовослужбовці на позиції на передовій у Запорізькій області, Україна, 13 вересня 2023 року. REUTERS/Oleksandr Ratushniak

Генерал Олександр Тарнавський, який очолює контрнаступ України вздовж південної лінії фронту, повідомив, що українські війська прорвали російські укріплення в районі села Вербове, а також прогнозує “ще більший прорив” націлений на Токмак, пише видання CNN.

“На лівому фланзі [біля Вербового] ми маємо прорив, і продовжуємо просуватися далі”, — сказав Олександр Тарнавський міжнародному кореспонденту CNN Фредеріку Плейтгену під час інтерв’ю в п’ятницю.

Не так швидко, як очікувалося, не так, як у фільмах про Другу світову війну.
генерал Олександр Тарнавський

Разом з тим генерал визнав, що його війська рухаються повільніше, ніж очікувалося, пише видання - “не так швидко, як очікувалося, не так, як у фільмах про Другу світову війну”.

За словами генерала, головне для українських військ – не втратити ініціативу, якою вони володіють зараз, і втілювати її на практиці діями.

Тарнавський сказав CNN, що він вважає, що великим проривом контрнаступу стане, якщо Україна зможе взяти стратегічне для Росії місто Токмак, що стоїть в центрі логістичних ланцюгів до Криму та півдня України.

«Я вірю, що так [буде великий прорив]. Я думаю, що це буде після Токмака. На даний момент (росіяни) покладаються на глибину своєї лінії оборони», – сказав Тарнавський.

Раніше цього тижня кореспондент CNN повідомив, що українські сили перебувають приблизно за 20 кілометрів від Токмака, намагаючись прорвати численні шари російської оборони.

І хоча російська окупаційна влада інакше висвітлює картину бойових дій, аналіз доступних відео з відкритих джерел свідчить, що окремі українські підрозділи перетнули важливий рубіж російської оборони біля села Вербове, що за кілька кілометрів на схід від села Роботине, зауважує CNN.

Останніми днями, як повідомляв Голос Америки з посиланням на американських військових експертів, українські війська прорвали останню лінію російської оборони у Запорізькій області.

Це свідчить про те, що Київ наближається до розгалуженої мережі укріплених російських окопів вздовж південного фронту, пишуть оглядачі CNN.

“Дії наших бійців змушують повільно відступати групи оборони противника, коли вони стикаються з нашими штурмовими загонами”, – каже генерал.

Тарнавський повідомив CNN, що наступним великим проривом контрнаступу стане взяття міста Токмак, що є стратегічним для Росії, її першою великою метою у боротьбі на півдні.

Раніше цього тижня ЗМІ повідомляли, що українські сили перебувають приблизно за 20 кілометрів від Токмака, намагаючись прорвати численні шари російської оборони.

“Токмак – це ціль-мінімум, – сказав Тарнавський. – Загальна мета — дістатися до наших державних кордонів”.

Одні галузі української економіки розбомблені, інші народжуються – Гундер

Виставки українських технологій, що застосовуються у війні, Київ, квітень 2023 року

Війна змінила обличчя української економіки, значні промислові потужності, включаючи низку металургійних гігантів, зруйновано, аграрні поля заміновано.

Багато компаній повідомляють про загибель своїх працівників, втрату майна, каже президент Американської торговельної палати Андрій Гундер.

Все ж 84% компаній-членів асоціації, яку він очолює, продовжують працювати в Україні навіть попри війну.

Також виникають нові галузі, які можуть стати майбутнім української економіки, додає він. Серед таких галузей Гундер назвав, наприклад, видобуток літію, необхідного для виробництва електричних батарей, оборонну сферу та програмування.

"Ми дивимося на різні сектори, - каже Гундер. - Є ті, які раніше не були розвинені, наприклад, сектор мінералів, або цінних металів, таких як літій. Україна має одні з найбільших в Європі запаси літію. А це нові напрямки ринку. І для України це важливо. Нафтогазова галузь - Україна має запаси і, якщо будуть правильні технології, буде видобуток. Тут є найбільші сховища газу в Європі. Дуже багато можливостей".

Він додає, що новий сектор, який зараз дуже активно розвивається – це сектор безпеки. «Ми вважаємо, що Україна може бути справжнім лідером в цьому», – каже Гундер.

Він додає, що оборонна промисловість розвивається у тісній співпраці з бійцями на передовій, бо бізнес гнучко реагує на їхні потреби.

"Коли працівники компаній їдуть на передову і бачать, що є потреба, вони повертаються і кажуть: «Як ми можемо задовольнити цю потребу, дати те, що збройні сили потребують, найновіші технології?» – ділиться Гундер почутими історіями.

Але найголовніше, за його словами, є те, що компанії бачать стійкість і натхнення українців і вони натхненні тим, що Україна робить.

«Ми кажемо: "Дивіться, якщо українці під час війни досягають феноменальних результатів, то під час миру, після перемоги, будуть можливості для інвестицій», – каже Гундер.

Майбутні інвестори проявляють інтерес

Українська влада намагається залучити до України кошти приватних інвесторів. Для відновлення економіки України, за оцінками Світового банку, потрібно більш як 400 мільярдів доларів. Для порівняння, компанії-члени однієї з найстарших та найбільших бізнес-асоціацій України, Американської торгової палати в Україні інвестували до України близько 50 млрд доларів загалом.

Але саме ці інвестори, які попри війну та складнощі бізнесового середовища, продовжують працювати в Україні та інвестувати до неї, можуть стати найпотужнішими "амбасадорами" для новачків, каже Гундер.

Він відзначає, велика фінансова компанія BlackRock вже спілкувалась з американськими бізнесменами в Україні й оголосила про створення нового інвестиційного фонду розвитку.

Завдання для спецпредставниці США

Почути бізнес, що працює в Україні, стане нагальним завданням для новопризначеної спецпредставниці США з економічного відновлення України Пенні Пріцкер, візит до України якої очікується незабаром, каже Гундер.

На зустрічі президента США Джо Байдена з президентом України Володимиром Зеленським також була присутня новопризначена представниця США з економічного відновлення Україні Пенні Пріцкер
На зустрічі президента США Джо Байдена з президентом України Володимиром Зеленським також була присутня новопризначена представниця США з економічного відновлення Україні Пенні Пріцкер

Пріцкер, яку Байден представив Зеленському під час зустрічі в Білому домі, за словами американського президента, допомагатиме Україні "знову відкрити ринки, мобілізувати інвестиції та провести необхідні економічні реформи".

Але, найголовніше, за його словами, це – судова реформа, яка допоможе вирішувати суперечки у правовому полі.

«Верховенство права, судова реформа – про це треба дійсно говорити, і я думаю, що Пенні Пріцкер буде це питання порушувати разом з президентом Зеленським і з урядом, бо цього хочуть інвестори і це потрібно для майбутнього розвитку економіки України», – вважає Гундер.

У розмові з кореспонденткою Голосу Америки Оксаною Бедратенко він також розповів про те, чому Пенні Пріцкер вже називають пані Маршал, про те, з яких джерел надходитимуть гроші на відбудову України, та про те, чому пріоритетом для України є не лише захист великих міст, але і портів навколо Одеси.

Повне інтерв'ю з президентом Американської торговельної палати в Україні Андрієм Гундером читайте тут.

У чому полягають суперечки щодо погодження $24 млрд Києву та чи вплинув візит Зеленського? Ексклюзив з Конгресу

Президент України Володимир Зеленський у супроводі лідера більшості в Сенаті Чака Шумера та лідера меншості в Сенаті Мітча Макконнелла. Капітолій США, Вашингтон, 21 вересня, 2023.

Після зустрічей на Капітолійському пагорбі український президент Володимир Зеленський був небагатослівним та особливо не коментував результати закритих зустрічей. Лише коротко зауважив, що в Конгресі сторонам вдалось обговорити багато важливих питань, а також у черговий раз подякував американському народу за підтримку.

"Висновок спікера (МакКарті ред.) був наступним: вам потрібні ATACMS, вам потрібні F-16, і вони вам потрібні рік тому. Тож ми можемо прописати цю допомогу в законопроект про додаткове фінансування"
Майкл Маккол, конгресмен-республіканець

Спочатку Зеленський зустрівся з Палатою Представників. Щоправда, лише з лідерами від демократів та республіканців, зокрема: спікером-республіканцем Кевіном Маккарті, лідером демократів Хакімом Джефрісом, почесною спікеркою, демократкою Ненсі Пелосі, а також провідними республіканцями та демократами, такими як очільники комітету з закордонних справ Майкл Маккол та Грегорі Мікс.

Так, за словами республіканця Маккола, під час розмови Зеленського зі спікером була озвучена пропозиція долучити надання Україні ракет ATACMS та винищувачів F-16 до законопроєкту про додаткове фінансування для України у розмірі 24 мільярдів доларів, про яке просить адміністрація Байдена.

"Спікер (Маккарті ред.), так само як і я, продемонстрував потужну підтримку (України, – ред.). Але ми розчаровані повільністю адміністрації щодо надання зброї. Спікер та я погоджуємося із Зеленським. Він (Зеленський, – ред.) вимушений поводитись чемно, тому що ми надаємо йому допомогу, але ми (Маккол та Маккарті, – ред.) конкретно запитали: «Що саме вам потрібно?» І висновок спікера (Маккарті, – ред.) був наступним: вам потрібні ATACMS, вам потрібні F-16, і вони вам потрібні були рік тому, але це зайняло вже занадто багато часу. Тож ми можемо прописати цю допомогу в законопроєкт про додаткове фінансування, і це буде моїм (Маккола ред.) наміром також", - розказав журналістам конгресмен-республіканець від штату Техас, Майкл Маккол, через кілька хвилин після перемовин з Зеленським у Палаті Представників.

Втім, пізніше, за повідомленням CNN, спікер Палати представників Конгресу США Кевін Маккарті відмовився взяти на себе зобов’язання поставити на голосування до кінця цього року пакет додаткової допомоги Україні на 24 мільярди доларів.

Республіканець Майк Маккол, розмовляє з журналістами, після закритої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. Капітолій США, Вашингтон, четвер, 21 вересня 2023 р. (AP Photo/J. Scott)
Республіканець Майк Маккол, розмовляє з журналістами, після закритої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. Капітолій США, Вашингтон, четвер, 21 вересня 2023 р. (AP Photo/J. Scott)

Також, за словами Маккола, спікер Маккарті виділив три пункти у розмові із Зеленським, - підзвітність, швидкість надання зброї та план перемоги, - "Нам потрібен план перемоги від цієї адміністрації (Байдена ред.). Нам потрібна підзвітність і нам потрібна зброя, іще вчора", - заявив Маккол. Щодо підзвітності та перевірок, то окремі законодавці наголошують, що допомога, яка надається Україні, вже контролюється ретельніше, ніж в Афганістані.

Конгресмен-республіканець Річ Маккормік, розмовляє з репортером в будівлі Капітолія США. Понеділок, 14 листопада 2022 р., Вашингтон. (AP Photo/Manuel Balce Ceneta)
Конгресмен-республіканець Річ Маккормік, розмовляє з репортером в будівлі Капітолія США. Понеділок, 14 листопада 2022 р., Вашингтон. (AP Photo/Manuel Balce Ceneta)

"Я завжди наголошую на тому, що перевірки в Україні, мабуть, у 10 разів кращі, ніж були в Афганістані. І наявність спецпрокурора, - що було однією з моїх поправок до оборонного бюджету США, - гарантує, що ми матимемо хорошу звітність, що кошти використовуються належним чином для виконання належних завдань", - заявив конгресовій кореспондентці Голосу Америки Катерині Лісуновій, інший республіканець Річ Маккормік, напередодні візиту Зеленського.

"Неможливо давати відсіч наддержаві, як це робить Україна, якщо ви не використовуєте надану вам зброю та фінанси"
Емі Клобучар, сенаторка-демократка

Сенаторка-демократка Емі Клобучар, розповіла Голосу Америки, що питання корупції та перевірок допомоги, яка надається Україні порушувалися під час розмови з Зеленським не лише в Палаті Представників, але й в Сенаті. Сам факт українського протистояння російській армії є доказом того, що надана зброя потрапляє у правильні руки, вважає Клобучар.

"Неможливо давати відсіч наддержаві, як це робить Україна, якщо ви не використовуєте надану вам зброю та фінанси. І вони явно використовують усе, що їм надають… Вони використовують те, що отримують, і використовують це не просто добре, але й винахідливо", - заявила Клобучар журналістці Голосу Америки Тетяні Ворожко, після сенатської зустрічі з Зеленським.

Сенаторка-демократка Емі Клобучар під час пресконференції на Капітолійському пагорбі. Вівторок, 24 січня 2023 р., Вашингтон. (AP Photo/Manuel Balce Ceneta)
Сенаторка-демократка Емі Клобучар під час пресконференції на Капітолійському пагорбі. Вівторок, 24 січня 2023 р., Вашингтон. (AP Photo/Manuel Balce Ceneta)
"Зеленський під час нашої зустрічі сказав: «Якщо ми не отримаємо допомогу, то ми програємо війну». Ось, наскільки гостро стоїть питання"
Чак Шумер, лідер демократів у Сенаті

За словами республіканця Маккола попри розбіжності та певну опозицію серед крайньоправих республіканців, Конгрес зрештою погодить додаткові 24 мільярди доларів для Києва, про які запитує Байден і до якого спікер Палати Представників буцімто, вирішив додати ATACMS та F-16 за результатами перемовин із Зеленським.

"Їм це потрібно (додаткове фінансування на $24 млрд, – ред.), і вони це отримають. Переважна більшість Конгресу це підтримує. Я знаю, що є певні розбіжності з обох сторін, але я кажу, що війна на виснаження не є перемогою, - саме цього хоче Путін…Ми це зробимо (погодимо додаткове фінансування, – ред.). Зараз є багато політичних махінацій, але я вас запевняю, ми зробимо так, щоб це (додаткове фінансування, – ред.) пройшло голосування", – заявив Маккол журналістам.

Однак, в Палаті Представників у нинішньому проєкті резолюції про короткострокове фінансування уряду (документ має на меті запобігти потенційному "шатдауну", тобто замороженню урядових витрат внаслідок неухвалення бюджету, – ред.) додаткові кошти для Києва не згадуються.

Лідер демократів у Сенаті Чак Шумер після зустрічі з Зеленським заявив, що Конгрес має долучити ці кошти до резолюції, щоб уникнути перебоїв із постачанням допомоги.

Президент України Володимир Зеленський з лідером більшості в Сенаті США, демократом, Чаком Шумером. Четвер, 21 вересня 2023 р., Вашингтон. (AP Photo/Mark Schiefelbein)
Президент України Володимир Зеленський з лідером більшості в Сенаті США, демократом, Чаком Шумером. Четвер, 21 вересня 2023 р., Вашингтон. (AP Photo/Mark Schiefelbein)

"Президент Зеленський прибув у вирішальний момент для своєї країни та для Конгресу. Прямо зараз Україна бере участь у великому контрнаступі проти військових Путіна, щоб повернути свою власну територію та переломити хід кривавого та жорстокого конфлікту. Але це важливий момент і для Конгресу. Є очевидним, якщо ми допустимо урядовий "шатдаун", або погодимо резолюцію про тимчасове фінансування без допомоги для України, то шкода, якої це завдасть українському контрнаступу, буде руйнівною, – заявив Шумер.

Він навів слова президента Зеленського під час їхньої зустрічі з сенаторами.

«Він сказав: «Якщо ми не отримаємо допомогу, то ми програємо війну». Це цитата президента Володимира Зеленського. Ось, наскільки гостро стоїть питання", - заявив лідер демократів у Сенаті Чак Шумер, після зустрічі з Зеленським.

Однак, навіть серед республіканців, які підтримують Україну, немає певності чи вдасться долучити ці 24 мільярди доларів до резолюції про короткострокове фінансування уряду.

"Включення фінансів для України до резолюції про тимчасовий бюджет уряду, - це неправильний шлях. У такому вигляді це не пройде. Краще не пропонувати щось, що не пройде голосування. Це має йти окремим питанням. Але фінансування для України все ще має підтримку в Конгресі. І ми повинні переконатися, що ця підтримка не зникне", - вважає конгресмен-республіканець, Річ Маккормік.

Малоймовірно, що Конгресу вдасться подолати суперечки та проголосувати 12-ть законопроєктів про видатки до початку нового фіскального року 1-го жовтня, кажуть оглядачі. Тож, нині резолюція про короткострокове фінансування уряду є найважливішим документом, щоб уникнути "шатдауну". Окремі законодавці вважають, що в таких умовах потрібно спочатку узгодити бюджет країни, а вже потім займатись допомогою для Києва.

Майк Галлахер, конгресмен-республіканець від штату Вісконсин.
Майк Галлахер, конгресмен-республіканець від штату Вісконсин.

"Я думаю, що нам спочатку потрібно розв'язувати більшу проблему, - фінансування нашого власного оборонного відомства, фінансування інших відомств. А вже потім ми можемо говорити про додаткове фінансування для України", - заявив Голосу Америки Майк Галлахер, конгресмен-республіканець від штату Вісконсин.

Нік Лалота, конгресмен-республіканець, шатат Нью-Йорк
Нік Лалота, конгресмен-республіканець, шатат Нью-Йорк

"Про це (фінансування для Києва, – ред.) зарано говорити. Більшість моїх колег зосереджені на тому, щоб уникнути урядового "шатдауну" та переконатись, що внутрішні проблеми американців вирішуються", - вважає Нік Лалота, конгресмен-республіканець від штату Нью-Йорк.

Як і в багатьох інших питаннях, у питанні про додаткову допомогу Києву законодавці розділились за партійною лінією. Якщо частина республіканців, хоч і підтримує допомогу Україні, але схиляється до того, що спочатку потрібно погодити власний бюджет, то більшість демократів наполягає, що варто уникнути ризиків перерви у наданні допомоги Києву.

Пет Раян, конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк.
Пет Раян, конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк.

"Необхідно включити додаткове фінансування для України (до резолюції про короткострокове фінансування уряду, – ред.) як зараз, так і в майбутньому. Дуже прикро, що зараз його не включили, - але я роблю усе можливе, щоб це змінити"- сказав Голосу Америки Пет Раян, конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк.

Тим часом його однопартієць від штату Каліфорнія Скотт Пітерс, вважає, що попри суперечки та розбіжності, допомогу Києву погодять вчасно.

Скотт Пітерс, конгресмен-демократ, Каліфорнія.
Скотт Пітерс, конгресмен-демократ, Каліфорнія.

"Гроші для України потрібно додати (до резолюції про короткострокове фінансування уряду ред.). І я думаю, що кінець кінцем ми це зробимо, коли нарешті досягнемо угоди. І я сподіваюся, що все вирішиться досить скоро. Переважна більшість Конгресу підтримує фінансування для України. Щоб допомогти їм виграти цю війну та перемогти Путіна, чию агресію не можна толерувати або ігнорувати. Я думаю, що ми матимемо більшість, коли настане час голосування", - підсумував Скотт Пітерс, конгресмен-демократ, Каліфорнія.

Раніше американські законодавці, з якими ексклюзивно поспілкувався Голос Америки напередодні візиту Зеленського, виділили три основних очікування від зустрічі: отримання інформації про поточну ситуацію на полі бою, перевірка вже наданої допомоги та погодження додаткової допомоги Україні.

Дивіться також: «Якщо Україна не отримає допомоги – ми програємо»: Володимир Зеленський провів переговори у Конгресі США.

Боррель: Результат війни в Україні стане однією з трьох рушійних сил створення нового світового порядку

Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель в штаб-квартирі представництва ЄС напередодні 78-ї сесії Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку 18 вересня 2023 р. (Фото: Bryan R. Smith / AFP)

Війна в Україні та її кінцевий результат стануть однією з трьох рушійних сил створення нового світового порядку. Дві інші сили – це конкуренція між США і Китаєм та зміцнення країн так званого Глобального Півдня, неоднорідної групи, до якої, зокрема, можна загально віднести країни Африки, Азії та Латинської Америки, зокрема, у цьому контексті кажуть і про країни BRICS – Бразилію, Росію, Індію, Китай та Південну Африку.

Про це заявив Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель в інтерв’ю британському виданню Guardian.

Що стосується приєднання України до ЄС, то цей процес буде тривалим і непростим, однак, Україна вже створила “нову динаміку” в блоці, вважає Боррель.

Говорячи про виклики для виживання та майбутньої ролі ЄС у світі, Боррель зазначив, що міграція може стати “руйнівною силою для Європейського Союзу” з огляду на глибокі культурні відмінності між європейськими країнами та неспроможність досягти згоди щодо спільної політики в цій сфері.

Ми травоїдні тварини у світі м’ясоїдних. Це світ силової політики, але ми все ще думаємо, що через торгівлю та проповідування верховенства права ми можемо впливати на світ

Водночас Боррель не вважає, що війна в Україні та потік мігрантів, який вона спричинила, підсилюють міграційну кризу в ЄС, попри зусилля Росії в цьому напрямі, адже ця криза існувала задовго до війни. Відтак, Боррель гадає, що в європейських громадських настроях немає розколу щодо України.

Однак, війна в Україні змусила європейські країни “прокинутися від сієсти” у сфері витрат на оборону та покладання на ядерну парасольку США. Попри усі зміни, які відбулися з того часу, ЄС ще далеко не має необхідної обороноздатності.

“Ми травоїдні тварини у світі м’ясоїдних. Це світ силової політики, але ми все ще думаємо, що через торгівлю та проповідування верховенства права ми можемо впливати на світ. Ми повинні продовжувати проповідувати верховенство права, але ми повинні усвідомлювати, що є деякі лідери, з якими потрібно поводитися по-іншому”, - зауважив дипломат.

Проте, Європа, за словами Борреля, “здійснила чудеса і діяла зі швидкістю світла порівняно з минулим” від початку війни. Водночас дипломат визнав, що багато рішень про постачання зброї та іншої допомоги Україні забрали забагато часу і коштували життів.

“Путін вважає, що демократії слабкі, крихкі, вони втомлюються, і час біжить на його боці, тому що рано чи пізно ми виснажимося. І це політична боротьба так само як і військова”, – додав Боррель.

Сам Боррель відігравав ключову роль у намаганнях переконати країни-члени ЄС надати зброю Україні, зазначає Guardian, Боррель вважає це тим здобутком своєї кар’єри, яким він найбільше пишається.

Україна в ЄС має «реалістичні перспективи»

Тим часом голова європейської дипломатії досить реалістично оцінює перспективи України вступити до ЄС найближчим часом. “На цей час, [за умови вступу] України до Європейського Союзу, вона буде єдиною країною, яка буде чистим бенефіціаром”, – зауважив Боррель.

На його думку, як Україна, так і Євросоюз повинні будуть пройти довгий шлях реформ, перед тим, як Україна зможе приєднатися до блоку. Однак, потенційна можливість цього вже змусила Євросоюз активізувати свої дії.

“Протягом багатьох років була якась тупикова ситуація, і нічого не відбувалося. Україна створила нову динаміку” у питанні розширення ЄС, зазначив дипломат.

Загалом, стоячи перед викликами війни в Україні, міграції, конкуренції США та Китаю та зміцнення “глобального півдня”, Європейський Союз повинен зберігати єдність. Це є ключовим, на думку Борреля.

Більше

XS
SM
MD
LG