Французький президент Еммануель Макрон після майже шести годин переговорів у Москві в понеділок заявив, що впродовж наступних тижнів триватимуть активні дипломатичні намагання, щоб переконати Росію відмовитися від погроз щодо України і домогтися зменшення напруженості у Європі.
Тим часом британський прем’єр-міністр Борис Джонсон, підтримавши необхідність розмовляти з Росією, застеріг про небезпеку, що Москва може сприймати готовність Заходу до діалогу як результат російських погроз.
Обговорення дозволило нам сформулювати низку пропозицій...Еммануель Макрон
«Я далі вважаю, що принципова і рішуча дипломатія може розрядити цю кризу», - написав Джонсон у газеті The Times в день, коли Макрон перебував у Москві.
Британський керівник вважав за потрібне зауважити: «Ми не можемо винагороджувати, а отже заохочувати примусову дипломатію, тому російська деескалація є умовою для успішного діалогу».
Еммануель Макрон на тлі стягування російських військ до України головним завданням свого візиту до Москви 7 лютого і переговорів у Києві 8 лютого назвав «негайну військову стабільність, щоб не було провокацій, або есклації».
За словами Макрона його розмова з Путіним «дозволила сформулювати низку пропозицій, щодо яких, я вважаю, ми можемо сказати, що між Росією та Францією є теми, в яких ми сходимося».
Французький керівник зокрема згадав питання «обмеження розгортання військ, прозорість звичайної військової діяльності у Європі та перевірки й обмеження щодо ракет близького і далекого радіусу дії».
Путін зосереджений на Україні
Президент Путін на прес-конференції з Макроном зосереджувався на Україні і зокрема висловив припущення, що Київ може захотіти силою повернути захоплений Росією Крим.
Російський керівник натякнув, що країнам НАТО треба мати на увазі велетенський російський ядерний арсенал.
«Ви хочете, щоб Франція воювала з Росією?», - докоряв російський президент французьким журналістам, погрозивши, - «Це станеться. І переможців не буде».
У літаку до Москви президент сказав кільком журналістам, що серед ідей для обговорення є зокрема можливість так званої «фінляндизації» України...
Путін, відповідаючи на запитання, вчергове спробував виправдати російську окупацію Криму та намагання Москви змінити українські кордони тим, що за його словами він діяв не проти України як держава, а проти, як він стверджував, нелегітимної влади у Києві, після втечі президента Януковича в Росію.
Агентство Reuters, посилаючись на неназваного французького посадовця, повідомило, що президент Путін обіцяв забрати російські війська з Білорусі після завершення там військових навчань, а також казав, що не влаштовуватиме нових маневрів поблизу України.
Сам російський президент на прес-конференції після переговорів про такі обіцянки не згадав.
Фінляндизація України
З французького боку лунають надії на відновлення переговорів у так званому нормандському форматі (Україна, Росія, Франція та Німеччина) щодо припинення війни на Донбасі.
Західні коментатори зауважили зловісну тональність слів Путіна про те, що Україна повинна під примусом виконувати так звані Мінські домовленості.
Французька газета Le Figaro повідомляє, що «у літаку до Москви президент (Макрон) сказав кільком журналістам, що серед ідей для обговорення є зокрема можливість так званої «фінляндизації» України - згоди на фактичне обмеження українського суверенітету і зокрема українського права на участь у певних оборонних чи політичних союзах.
Le Figaro переповідає слова Макрона так: «Путін хоче засадничих змін в політиці НАТО. Необхідно знайти рішення, щоб регіон безпеки НАТО співіснував з Росією. Відповідним елементом є неприєднання України до НАТО».
Фінляндія, зазнавши нападу Радянського Союзу 1939 року, захистилася від повної окупації, але була змушена погодитися з втратою територій, а після Другої світової війни їй була нав’язана політика неприєднання та інші обмеження.
Лише після розвалу СРСР Фінляндія 1995 року приєдналася до Європейського Союзу і тепер наголошує, що має право вступити в НАТО.
«Свобода вибору і можливість для маневру Фінляндії також включає можливість військового зближення і подання заяви на вступ в НАТО, якщо ми так вирішимо», - заявив президент Фінляндії Саулі Нііністо на початку 2022 року.
