Актуально
- Голос Америки
- Марія Прус
У чому полягає план Путіна щодо України і які це матиме наслідки для адміністрації Байдена - експерти на сторінках американських видань

Ескалація напруги довкола України залишається у центрі уваги американських медіа. У п'ятницю декілька інформаційних порталів опублікували аналітичні прогнози за участі експертів та колишніх високопосадовців США.
"Російсько-український конфлікт загрожує престижу США", - із таким заголовком вийшла стаття у виданні The Hill. Матеріал твердить, що нова агресія Кремля проти України може стати новим ударом для адміністрації Джо Байдена, зокрема, з огляду на ситуацію із виводом американського контингенту із Афганістану.
Видання наводить слова конгресмена-республіканця Майкла Маккола: "Вивід військ з Афганістану за Байдена показав слабкість. Якщо ця адміністрація не покаже силу просто зараз, я боюсь, що Росія почне вторгнення до України". Натомість Еліот Коен, радник у Держдепі за адміністрації Джорджа Буша-молодшого, вважає, що Білий дім поводиться у цьому випадку "більш-менш правильно" й підкреслює, що попри всі зусилля росіян, їм не вдалось призвести до розколу між країнами НАТО.
Натомість Чарльз Купчан, високопосадовець Національної ради з безпеки в адміністрації Барака Обами, наголосив у коментарі The Hill, що продовження російської агресії щодо України "поновило питання про те, як далеко країна може зайти, щоб відновити свій статус супердержави". Купчан зазначив, що Байден "чітко заявив, що ми не відправимо військовиків США до країни", тож "якщо Росія все ж вирішить іти на війну, США та їхні союзники не збираються її зупиняти".
"За найгіршого сценарію, Росія розпочне велике вторгнення до України, намагаючись захопити всю країну й підкорити Україну Росії знову, як це було за Радянського Союзу. [...] Я не думаю, що це ймовірний сценарій, - такі думки для Politico висловив колишній спецпредставник адміністрації Дональда Трампа в Україні Курт Волкер. - Думаю, набагато більш вірогідно те, що Росія дійсно вторгнеться в Україну, але на півдні, сході й, можливо, також на кількох фронтах на півночі, спробує захопити більше територій, зробить це швидко, а потім спробує чи захоче мати нове припинення вогню. Думаю, вони зацікавлені у сполученні Криму із резервуарами на півночі від Криму, звідки раніше півострів отримував воду".
Волкер висловив припущення, що Кремль зацікавлений у тому, щоб з'єднати на суходолі Крим, Донбас і Росію. "Це включатиме захоплення, до прикладу, прибережного міста на Азовському морі Маріуполя".
При цьому Волкер підкреслив, що українці зараз набагато більш військово спроможні, ніж були у 2014-2015 роках, і спробують дати відсіч російським силам, але Кремль все ж має перевагу у силі, зокрема, у повітрі та на морі. Однак, за його словами влада у США, ЄС і країни НАТО намагаються зараз зробити все, щоб уникнути такого конфлікту.
Видання The Atlantic публікує матеріал "Битва за майбутнє Заходу" із підзаголовком: "Реальний приз в Україні - це кінець американського впливу у Європі".
Ситуація, що склалась довкола України, - виняткова, пише автор статті Том МакТаг. "Росія - країна із 142 мільйонами населення та залежною від видобутку нафти економікою, розміром із південнокорейську. Разом три провідні сили Європи - Німеччина, Франція і Британія - набагато перевищують Росію у питанні багатства й населеності, а вся демократична Європа - ще більше. І все ж Європа відіграє у цій кризі другорядну роль, навіть попри те, що вона відбувається на її власному континенті".
На переконання МакТага, Путін намагається грати на розбіжностях між США і рештою країн Заходу, й "масштаб вимог Путіна - не лише контролювати Україну, але повернути більшість Східної Європи до сфери впливу Росії - це загроза існуючому порядку". "Що би не сталось далі, відчувається, що це переломний момент у 21 сторіччі", - підсумував автор.
Телеканал CNN аналізує нещодавню телефонну розмову між президентами Байденом і Зеленським. Як "Голос Америки" повідомляв раніше, CNN із посиланням на неназваного «чільного українського посадовця» повідомив, що президенти у розмові погоджувалися з реальністю російської загрози, але, буцімто, висловили різні думки стосовно певності нового нападу. У відповідь посадовці у Вашингтоні і Києві закликали журналістів уникати «домислів» про розмову президентів.
В іншому аналітичному матеріалі медіа припускає, що розбіжності у риториці продиктовані тим, що Байден у своїх зверненнях апелює до Росії, Європи та американського народу, а Зеленський "намагається запобігти паніці вдома". "Тим не менше, його помічники, ймовірно, серйозно помилилися у своєму повідомленні за результатами дзвінка із Байденом. Президент США ризикує потрапити під шквал критики за свої сміливі заяви на підтримку України. Принижувати його - це негарна відповідь, і Зеленський ризикує власною репутацією у Вашингтоні. Більше того, Росія використає ці розбіжності на власну користь".
При цьому CNN також наводить слова колишнього посла США до Росії, України та Грузії Джона Теффта: "Я трохи переживаю, що оприлюднення такого ніяк не допоможе, а це допоможе пану Путіну".
Телеканал також зазначає, що Байден ризикує "затиснути російського лідера у кут і змусити його діяти, щоб зберегти свій образ сильного лідера".
У статті використано матеріали The Hill, Politico, CNN, The Atlantic
Дивіться також: Українці у Нью-Йорку помолилися за мир в Україні. Відео
Всі новини дня
Британський міністр оборони Шаппс у Києві наголошує на подальшій допомозі Україні

Нещодавно призначений міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс 28 вересня перебував у Києві, де провідною темою переговорів назвали подальшу підтримку України у війні проти російської агресії.
В делегації з Лондона був також чільний британський командувач адмірал Тоні Радакін, який згідно з офіційним повідомленням сказав, що на зустрічах «обговорювали нові зобов’язання щодо військової допомоги, які були заявлені минулого тижня в Рамштайні».
Президент Володимир Зеленський на переговорах окремо згадав потреби протиповітряної оборони на тлі припущень, що Росія може, як і минулої зими, у наступні місяці посилити бомбардування цивільної інфраструктури зокрема енергетичних об’єктів.
«Зосереджуємося на протиповітряній обороні, артилерії і антидронних системах. Зима наближається, але ми готові», - написано сьогодні в мережі Х від імені нового українського міністра оборони Рустема Умерова, який також брав участь у переговорах з британською делегацією.
Українські посадовці наголосили на вдячності Великій Британії, яка стала одним з найпомітніших голосів у широкій міжнародній підтримці України.
Ще під час приготувань Росії до відкритого вторгнення 2022 року британці надали українцям протитанкове озброєння, а згодом ракетну артилерію тощо.
Згодом Британія першою вирішила постачати українській армії сучасні важкі танки західного виробництва і далекобійні крилаті ракети.
Можливий шатдаун у США — що це означає для України? Відео
Вашингтон — на порозі потенційного шатдауну. Напередодні Сенат проголосував за механізм затвердження проєкту короткострокової бюджетної резолюції на 45 днів, в якій передбачені й 6$ млрд на допомогу Україні.
- Голос Америки
Розпочалися другі дебати претендентів від республіканців на виборах 2024 року. Відео
Участь у цьому раунді дебатів претендентів від республіканців на президентських виборах 2024 року візьмуть сім кандидатів, які змогли виконати кваліфікаційні вимоги. Колишній президент США Дональд Трамп участі у цих дебатах, як і в перших, брати не буде.
- Голос Америки
“У нас ще багато роботи” — заступник міністра оборони США про нарощення військового виробництва

Через російську війну проти України Сполучені Штати наростили власне виробництво боєприпасів, однак воно все ще на недостатньому рівні. Про це розповів заступник міністра оборони США із питань закупівель Вільям Лаплант на панельній дискусії центру СSIS.
За його словами, зараз оборонний бюджет Сполучених Штатів удвічі нижчий, ніж в часи Холодної війни.
“Люди, які пам’ятають старі добрі часи — згадайте 1987 рік. Тоді наш оборонний бюджет становив приблизно 6-7% ВВП. Це вдвічі більше, ніж наш оборонний бюджет зараз. Сьогодні нам би довелося додати приблизно 2 трильйони доларів, щоб мати те, що ми мали в 1987 році. Після падіння Берлінської стіни в нас цього немає”, — сказав Вільям Лаплант.
Люди, які пам’ятають старі добрі часи — згадайте 1987 рік. Тоді наш оборонний бюджет становив приблизно 6-7% ВВП. Це вдвічі більше, ніж наш оборонний бюджет зараз.Заступник міністра оборони США із питань закупівель Вільям Лаплант
Посадовець додав, що Сполучені Штати витратили багато на війни, але не на закупівельні програми. За його словами, зараз американське військове виробництво перебуває на мінімальному необхідному рівні.
“На чому я наголошую останні півтора року: що справді важливо — це виробництво. Бо якщо ви не запустите виробництво, ви не відчуєте масштабу, у вас не буде ланцюга постачання", – заявив заступник міністра оборони США.
Він наголосив, що зараз в Америці «мінімальний необхідний обсяг виробництва» і, можливо, «в деяких випадках навіть нижчий».
За словами заступника міністра оборони США, протягом останніх півтора року виробництво деяких видів зброї почало зростати "через боєприпаси для України, але у нас ще багато роботи".
За словами Лапланта, після Холодної війни у США склалась тенденція, коли після криз військове виробництво нарощувалось, однак за декілька років через відсутність активної потреби його обсяги знову падали. Так було у випадку війни в Перській затоці, після терактів 11 вересня чи після запуску операції “Непохитна рішучість” проти Ісламської держави. Нинішнім викликом стала російська війна проти України.
Вільям Лаплант зазначив, що американській індустрії довелося багато працювати, щоб налагодити виробництво для України та для поповнення власних запасів. Це торкнулось зокрема артилерійських снарядів 155-мм калібру, «стінгерів», «джавелінів», певною мірою ракет для комплексу Patriot.
“Ви бачили цифри для 155-міліметрових снарядів — ми подвоїли виробництво тільки за останні шість місяців. І ми досягнемо позначки в 100 тисяч снарядів на місяць приблизно через півтора року. Ситуація зі стінгерами, «джавелінами» та іншим також досить гарна — тож ми працюємо”, — додав Вільям Лаплант.
«Прихилити до себе людей». Дипломатія образів першої леді у США

До американців українська перша леді зверталася під час візиту не лише з промовами, але й мовою своїх образів. Всього за 4 дні у Сполучених Штатах Олена Зеленська з’явилася у 8-ми різних образах.
Такі виходи вже давно вважають модною дипломатією та невербальним способом спілкування зі світом. Які сигнали хотіла послати Олена Зеленська і які вбрання вона для цього обрала? Розбираємо головні образи разом з експерткою з дипломатичного протоколу Наталією Адаменко.
Стримана двійка з накладними кишенями у відтінках хакі — кольорі, в якому ходить з початку широкомасштабної агресії її чоловік, — у такому образі перша леді України прилетіла до США. І вже в цьому вбранні є символізм, каже Наталія Адаменко:
“Цим кежуал-мілітарі стилем, що обрала пані Зеленська, вона сказала: вона тільки що з країни, де іде війна. І вона буде говорити про те, що відбувається”.
Перша леді демонструвала публіці, що вона — українка і коли отримувала нагороду за громадянське лідерство від родини Клінтонів. Зеленська була в чорних штанах-палаццо та шовковій блузі молочного відтінку з рукавами фасону “єпископ”.
“Темний низ і світлий верх — 100% образ, який вражає діловим стилем і він святковий. Єпископські рукави мені нагадують нашу вишиванку. І це теж говорить про те, що пані Зеленська не забуває ніколи, що вона українка, дружина президента України й водночас ділова жінка”.
Важливий захід — ще стриманіший образ. На саміті Генасамблеї ООН перша леді в — чорному піджаку з білим облямуванням. Адаменко погоджується з думкою, що побутує в мережі, що ця смужка символізує прагнення та надії українського народу у найтемніші часи.
“Це як промінь надії на те, що так, чорна смуга закінчується в житті, починається біла смуга, але у вас надія, що ви дасте нам змогу скоріше відчути цей білий колір в нашому житті”, - інтерпретує Адаменко.
Суцільний чорний костюм Зеленська обрала для візиту до Пентагону. Таке вбрання — наче шана пам’яті загиблим унаслідок катастрофи 11 вересня 2001 р. у США, каже експертка з диппротоколу Наталія Адаменко.
До слова, цей же образ дружина українського президента згодом одягне й для візиту з канадським прем’єр-міністром Джастіном Трюдо. Але завдяки розпущеному волоссю наряд має зовсім інший настрій — каже вона.
"Трюдо — це Трюдо. Ви ж знаєте, що він може до класичного костюма надіти червоненькі шкарпеточки. Він такий трішки бунтар. Тому можна й розпущене волосся. Це не Пентагон, це Джастін Трюдо. Але не скажу, що він порушує дрес-код. І пані Зеленська цим рухом не порушила правила поведінки. Вона підкреслила, мабуть, дружні стосунки, менш ділові”.
“Натомість візит до подружжя Байденів мав вже не такий офіційний присмак. Тому бути у чомусь такому 100% діловому або підкреслено-стриманому немає сенсу, — каже Наталія Адаменко, — Олена підкреслила те, що вона — дружина президента України цією брошкою зі справжніми контурами нашої країни”.
А на зустріч із представниками української громади та американськими політиками, а перед тим — зі студентами університету Джорджтауну — Зеленська прийшла у вишиванці та чорних штанах. Адаменко говорить — цей образ поза будь-якою критикою.
"Студенти — це такий народ, до яких, мабуть, в чому ти не прийшов, вони завжди тебе будуть, мабуть, критикувати. Тому пані Зеленська обрала просто чорні штани, які носять усі, а вишиванка — це я. Я — українка. А національний одяг критикувати дуже складно. Вона молодець, вона знає шлях справжній до будь-якої аудиторії.”
Варто відзначити й манікюр першої леді — важко сказати, чи нафарбовані у неї нігті, чи ні. Відтак одразу стає зрозуміло: її вигляд — за усіма стандартами протоколу, запевняє Наталія Адаменко.
“Жінкам такого статусу не можна мати яскравий манікюр. Це прописане й непрописане правило. Тільки нюдовий. І не дуже довгі нігті. Це норма для жінки, яка посідає особливе місце у світі”.
Традиційно, кожен образ першої леді — від українських дизайнерів, що є обов’язковим в теперішній час, каже фахівчиня з диппротоколу.
"Вона презентує нашу державу. Вона - візитна картка свого чоловіка і нашої держави. І якщо вона б з'явилася в бренді від Armani, цього б ніхто не зрозумів”.
Мінімалізм, пастельні кольори та мінімум прикрас неначе символізують важливість м’якої сили інституту перших леді, каже фахівчиня.
“Одягом, невербальним методом спілкування, Олена багато чого розповіла. І про себе, і про нашу країну. І дійсно зробила все задля того, щоб досягнути мети. А знаєте, яка єдина мета правил поведінки? Прихилити до себе людей. І пані Олена правильно зробила одягом все, щоб прихилити до себе ООН, студентів, подружжя Байденів, Гілларі Клінтон — усіх.”
Форум