Актуально
Ядерний саміт та візит Порошенка в США: що це дасть Україні?

Нерозповсюдження ядерної зброї – один з пріоритетів політики президента Обами. Пріоритетом же цього саміту стала небезпека потрапляння смертоносних озброєнь у руки терористів. Як наслідок, лідери держав домовилися про кращий обмін розвідданими.
«Було досягнуто широкомасштабної угоди, що перемога над ІДІЛ вимагає кращого обміну інформацією», - заявив президент США Барак Обама під час підсумкової прес-конференції.
Однією з цілей цього саміту, ймовірно, останнього, стало підкреслити наявні досягнення у ділянці ядерної безпеки, розповіла «Голосу Америки» координатор адміністрації США з програм зменшення загроз Бонні Дженкінс:
«Ми змогли ліквідувати багато високозбагаченого урану, чимало країн від нього відмовилися взагалі. Ми посилили фізичну безпеку на багатьох об’єктах, як радіоактивних, так і ядерних. І ми змогли переконатися, що тисячі одиниць ядерної зброї тепер не будуть зроблені».
Серед усіх країн найбільшого обсягу високозбагаченого урану позбулася Україна, що підкреслювалося як одне з досягнень попередніх самітів.
«Успішна відмова України від усіх запасів високозбагаченого урану 4 роки тому означає, що протягом останніх двох років дуже складної ситуації в Україні вона не стала небезпечнішою через наявність цих матеріалів», - заявив президент США Барак Обама.
Утім, Росія, яка досі має половину усієї ядерної зброї світу, як і половину усіх ядерних матеріалів, на саміт не приїхала.
«Після того, як ми закінчили СТАРТ 2, наша група звернулася до росіян, щоб розглянути перспективу нового етапу зменшення ядерного арсеналу. Оскільки Путін прийшов до влади, чи радше повернувся на посаду президента, і тому, що він надає перевагу військової моці над внутрішнім розвитком Росії та диверсифікацією її економіки, ми не бачили прогресу, на який сподівалися», - сказав на прес-конференції американський президент.
Позиція Росії насторожує фахівців. У статті в Los Angeles Times експерти вказали на занепад ядерної інфраструктури в Росії, на корупцію та організовану злочинність. Слід не забувати, що й чимало росіян воює в Сирії в лавах «Ісламської держави». А отже ризик, що ядерна зброя чи матеріали потраплять до рук терористів саме з Росії, є дуже високим.
На небезпеку розміщення Росією елементів ядерного потенціалу в окупованому нею Криму звернув увагу президент України Петро Порошенко під час закритих пленарних засідань за участі голів держав.
«Ми дуже занепокоєнні можливим розміщенням, а, відповідно до інформації нашої розвідки, це планує зробити Російська Федерація, і ми вимагаємо дуже злагоджених та ефективних кроків світової спільноти для того, щоб не допустити кардинального погіршення з безпекою в Чорноморському регіоні шляхом розміщення в Криму ядерної зброї», - сказав він на підсумковій прес-конференції.
На саміті Порошенко також піднімав питання створення нових механізмів безпеки для держав, які не мають ядерної зброї. Адже досвід України, яка обміняла свій ядерний арсенал на гарантії за Будапештським меморандумом, демонструє, що наявні механізми не працюють.
Окрім обговорення питань, безпосередньо пов’язаних з ядерною безпекою, цей саміт є і чудовою нагодою для лідерів держав, які з’їхалися до Вашингтону, просувати свої національні інтереси. Вони зустрічаються між собою та з представниками адміністрації Барка Обами. Не винятком став і президент України Петро Порошенко.
Порошенко мав зустрічі з президентом США Бараком Обамою, віце-президентом Джозефом Байденом, міністрами торгівлі та фінансів США, генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном.
Українському президентові пообіцяли, що у разі і коли буде сформований новий, орієнтований на реформи та співпрацю з МВФ уряд, США виділять третій транш кредитних гарантій на суму в мільярд доларів та відкриється допомога інших фінансових інституцій. Джозеф Байден також повідомив про виділення 335 мільйонів доларів на реформування збройних сил України, національної гвардії та прикордонної служби. Утім, пояснили «Голосу Америки» в Конгресі, мова йде про саме ту суму, яка вже закладена в бюджет США на цей рік.
Під час розмов піднімалися теми координації зусиль для повної імплементації Росією Мінських домовленостей, одним з яких, погодилися співрозмовники українського президента, є звільнення Надії Савченко та інших в’язнів-українців. На зустрічі з Пан Гі Муном Порошенко також закликав призначити доповідача ООН з розслідування фактів катувань українців в російських тюрмах.
Під час зустрічі з генсеком ООН та віце-президентом США йшла мова, згідно з прес-релізом, про формування та спрямування на Донбас міжнародної безпекової місії. «Голос Америки» поцікавився в українського президента, про який саме формат йдеться.
«Якщо мова йдеться про проведення виборчих процесів на базі українського законодавства, то ми говоримо зараз про те, що кандидати, які будуть проводити кампанію, будуть її проводити в безпекових умовах. Для цього ми маємо забезпечити виведення російських військ, чітке виведення або гарантоване зберігання зброї від роззброєних незаконних збройних формувань. І для цього ми бачимо, що одним з найбільш вірогідних і напевно найбільш прийнятних варіантів вирішення цієї проблеми є міжнародний безпековий компонент у вигляді поліцейської озброєної місії ОБСЄ», - відповів Порошенко.
Серед двосторонніх переговорів з іншими лідерами держав однією з найважливіших стала зустріч з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте. Порошенко заявив, що дорадчий референдум щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, який пройде в цій країні 6 квітня, став жертвою внутрішньополітичної боротьби. Але він сподівається, що інші інтереси візьмуть гору.
«У нас є повне розуміння та повна довіра між Україною та Нідерландами, між українцями та голландцями, між українським урядом та голландським урядом. Це базувалося на сумному досвіді під час розслідування трагедії терористичної атаки проти MH 17, в якій Нидерланди постраждали найбільше», - сказав він.
Напередодні приїзду Петра Порошенка в США впливова американська газета New York Times виступила з критичною редакційною статтею на адресу української влади. Президент, прем’єр-міністр та парламент мають зрозуміти, що МВФ та інші країни-донори не будуть кидати гроші в корупційне болото і уряд має запроваджувати демократичне правління, зокрема відновити на посаді заступника генпрокурора Давіта Сакварелідзе, пише New York Times. На прохання прокоментувати цю статтю президент Петро Порошенко відповів наступне:
«Мені відома ця стаття і я хотів би чітко абсолютно прокоментувати, що на сьогоднішній день проти України проводиться гібридна війна. У тому числі, через механізми розповсюдження інформації, яка дискредитує українську державу. Дуже важливо і, я в тому числі тут у Вашингтоні, буду мати достатньо інтерв’ю, щоби донести позицію, щоб, у тому числі американські глядачі та читачі знали, що зроблено для боротьби з корупцією, в тому числі останнім часом».
Також у Вашингтоні Порошенко знову закликав надати Україні летальну зброю та зустрівся з представниками військово-промислового комплексу США.
Всі новини дня
- Голос Америки
«Ми знаємо про відео». Білий дім про суперечливі повідомлення щодо загибелі російського адмірала Соколова

Новий міністр оборони України Рустем Умеров заявив у вівторок в інтерв'ю Крістіан Аманпур з CNN, що якщо Соколов помер, «це хороша новина для всіх».
В ексклюзивному інтерв'ю з Києва він не підтвердив і не спростував факт загибелі Соколова під час удару.
«Він (Соколов) перебуває на наших тимчасово окупованих територіях… його там взагалі не повинно бути. Отже, якщо він мертвий, це хороша новина для всіх, що ми продовжуємо деокупацію нашої території», — сказав Умеров CNN.
Критика українського контрнаступу – непрофесійні і марні заяви. Генерал Годжес про багатоскладовість операцій ЗСУ

Тим, хто "за 8000 км" критикує, як хтось інший заходить на мінні поля і окопи та розміновує їх, повинно бути соромно самим за себе. Так тезу висловив колишній командувач Сухопутних сил НАТО в Європі, генерал США у відставці Бен Годжес під час дискусії у Вашингтоні “Перемога України: блимає жовтий сигнал?”.
Годжес відповідав на запитання Роберта Макконнелла, співзасновника Фундації США-Україна стосовно критичних зауважень на адресу дій української армії у війні.
“Це непрофесійні та марні заяви”, – сказав Бен Годжес.
Генерал нагадав, що українцям доводиться боротися без підтримки авіації, без якої США, Велика Британія чи Німеччина ніколи не посилала б своїх солдатів у бойові дії. Голос Америки також писав раніше про дискусію між експертами, які заявили, що якби наступ в Україні вела американська армія, вона би спиралася на підтримку авіації, яка б розбила укріплення противника ще задовго перед тим, як відправили б піхоту.
“Контрнаступ – це не лише те, що ми бачимо на полі бою”, – наголосив Годжес. За його словами, ЗСУ проводять багатоскладові комплексні операції, включно з роботою спецпризначенців, атаками дронів, кібер боротьбою, виведенням з ладу російських радарів та ППО та іншим.
Також, за словами Годжеса, вражаючою є робота українських військових щодо Чорноморського флоту, яка створює величезний тиск на російський генштаб.
Раніше в ексклюзивному інтерв'ю Голосу Америки Бен Годжес також заявив, що за умов відсутності підтримки з повітря критика українського контранаступну є невиправданою. “На жаль, українці й надалі зазнають великих втрат, тому що ми, Захід, не надали їм необхідних можливостей. І я говорю саме про високоточну зброю великої дальності”, – сказав Годжес.
Генератори, павербанки та газові пальники – як українці готуються до другої зими в умовах війни. Відео
Консервація в промислових масштабах, генератори, павербанки та газові пальники – українці готуються до другої зими в умовах війни. Люди налаштовуються на найскладніший сценарій, коли Росія знову атакуватиме енергетичну інфраструктуру і будуть перебої з електропостачанням.
Чи вплинуть реформи в Україні на допомогу від США – Білий дім пояснює. Відео
США запропонували Україні перелік пріоритетних реформ для обговорення на Багатосторонній координаційній платформі донорів для України. Що означає цей лист для України у контексті подальшої військової підтримки від США – у Білому Домі пояснили на запит Голосу Америки Українською.
- Голос Америки
"Не маємо права на помилку". Костін про роботу українських прокурорів з розслідування воєнних злочинів РФ

Українська правоохоронна система має розслідувати безпрецедентну кількість воєнних злочинів РФ в Україні, однак попри навантаження прокурори повинні дотримуватись найвищих міжнародних стандартів, щоб притягнути винних до відповідальності.
Так в інтерв'ю Українській службі Голосу Америки генпрокурор України Андрій Костін прокоментував звіт Української гельсінської спілки на основі анонімного опитування українських правоохоронців. Звіт виявив, що їм бракує навичок для розслідування воєнних злочинів: у половині справ про воєнні злочини не ведеться досудове розслідування, а також представники Нацполіції та Офісу генпрокурора в анонімному опитуванні скаржилися на велике навантаження та брак знань і ресурсів поміж інших чинників, які ускладнюють розслідування.
У відповідь Костін пояснив, що "ця величезна кількість (злочинів), звісно, потребує розслідування та притягнення до відповідальності. І ми маємо зробити це належним чином, тому що стандарт доказів дуже важливий.... ніхто не знає, коли збирає докази щодо щойно вчиненого злочину, чи цю справу передадуть до МКС".
Він підкреслив, що українська сторона у співпраці з МКС та іншими партнерами, окрім пріоритетних напрямків - злочинів агресії, геноциду, вбивств і катувань мирного населення, примусового вивезення українських дітей, також вперше розслідує екологічні чи кіберзлочини як воєнні злочини. "Створюючи нові практики, нам треба бути впевненими, що результати наших розслідувань заслуговуватимуть довіри на міжнародному рівні та будуть сприйняті міжнародним товариством як справжнє справедливе правосуддя. Це наша головна відмінність від держави-агресора", - додав він.
"Одним з елементів стратегії також є поєднання справ. Тому, коли ми розуміємо, наприклад, що кілька ракетних і безпілотних атак були здійснені, наприклад, одним підрозділом російської армії, ми можемо спробувати об’єднати ці випадки в один великий, тому що у цьому випадку нам буде легше встановити ланцюжок командування", - пояснив високопосадовець.
За словами генпрокурора, Київ співпрацює із міжнародними інституціями, а також із Міністерством юстиції США та Федеральним бюро розслідувань "не тільки з точки зору співпраці в конкретних справах, а й для нарощування потенціалу, також навчання наших прокурорів і слідчих, тому що ми підходимо до нових шляхів, і ми не маємо права на помилку".
Росія не визнає причетність до злочинів проти мирного населення попри наявність численних доказів і свідчень.
Форум