Гілларі Клінтон нещодавно зауважила, що заяви Путіна про намір захистити росіян в Криму схожі на риторику Гітлера.
Кремль продовжує наполягати, що люди, які окупували Крим, є загонами кримської самооборони, а не регулярними військами Росії. І це незважаючи на те, що Дума Росії схвалила введення військ Росії в Україну для захисту етнічних росіян від утисків та переслідувань.
Дії Москви викликали чимало порівнянь з кроками та заявами Адольфа Гітлера, який виправдовував вторгнення нацистської Німеччини на територію Чехословаччини та Польщі саме необхідністю захистити німців, що проживали в цих країнах. Чи справедливо порівнювати Путіна з Гітлером - на цю тему сперечаються американські експерти.
Колишня держсекретар США Гілларі Клінтон нещодавно зауважила, що заяви Путіна про намір захистити росіян в Криму схожі на риторику Гітлера тридцятих років минулого сторіччя:
«Тоді Німеччина, за нацистського режиму, говорила про свій обов’язок захистити німців в Польщі, Чехословаччині та інших частинах Європи».
Такі порівняння викликають серйозні занепокоєння у Центральній Європі, каже аналітик Атлантичної ради Хорхе Бенітес:
«У той час міжнародна спільнота обмежилась лише дипломатичними важелями впливу, і не втрутилась, щоб захистити цілісність території Чехословаччини. Тому зараз дивляться на світових лідерів, очкуючи якої буде їх відповідь на захоплення Росією української території – Криму».
Професор Джорджтаунського університету Ентоні Кларк Аренд попереджає про небезпеку порівняння будь-якого сучасного світового лідера з Гітлером:
"Якщо ми визнаємо, що маємо справу з новим Гітлером, ми маємо діяти відповідно. Ми повинні відреагувати так, як це зробили під час Другої світової війни. Але це не той сценарій".
Ентоні Аренд, натомість, вважає, що Путін не хоче дестабілізації, він радше занепокоєний тим, що на кордоні з Росією, відбулось, як він це бачить, повстання:
«Я не думаю, що Путіну потрібен цей конфлікт. Я не думаю, що він хоче дестабілізувати Україну. Він побачив, що почались зміни, які йому не сподобались та вирішив – я повинен щось зробити перед тим, як ситуація погіршиться».
Інша паралель, яка лунає в експертних колах – вторгнення США та військ коаліції до Іраку у 2003 році, каже Аренд:
Хорхе Бенітес з Атлантичної ради не погоджується з таким порівнянням:
«Сполучені Штати ввели свої війська, щоб усунути режим, який працював над створенням зброї масового ураження, яку, на думку міжнародної спільноти, режим мав намір використати. В Криму ми спостерігаємо за відвертою грою м’язів, коли Росія просто захопила територію іншої країни».
Залишається лише сподіватись, що жодна з паралелей в ретроспективі не відповідатиме дійсності.
Дії Москви викликали чимало порівнянь з кроками та заявами Адольфа Гітлера, який виправдовував вторгнення нацистської Німеччини на територію Чехословаччини та Польщі саме необхідністю захистити німців, що проживали в цих країнах. Чи справедливо порівнювати Путіна з Гітлером - на цю тему сперечаються американські експерти.
Колишня держсекретар США Гілларі Клінтон нещодавно зауважила, що заяви Путіна про намір захистити росіян в Криму схожі на риторику Гітлера тридцятих років минулого сторіччя:
«Тоді Німеччина, за нацистського режиму, говорила про свій обов’язок захистити німців в Польщі, Чехословаччині та інших частинах Європи».
Якщо ми визнаємо, що маємо справу з новим Гітлером, ми маємо діяти відповідноЕнтоні Кларк Аренд
Такі порівняння викликають серйозні занепокоєння у Центральній Європі, каже аналітик Атлантичної ради Хорхе Бенітес:
«У той час міжнародна спільнота обмежилась лише дипломатичними важелями впливу, і не втрутилась, щоб захистити цілісність території Чехословаччини. Тому зараз дивляться на світових лідерів, очкуючи якої буде їх відповідь на захоплення Росією української території – Криму».
Професор Джорджтаунського університету Ентоні Кларк Аренд попереджає про небезпеку порівняння будь-якого сучасного світового лідера з Гітлером:
"Якщо ми визнаємо, що маємо справу з новим Гітлером, ми маємо діяти відповідно. Ми повинні відреагувати так, як це зробили під час Другої світової війни. Але це не той сценарій".
As Hillary Clinton's Putin-Hitler comments draw rebukes, we assess politics & go deep on her Russia record. Thurs A1 http://t.co/XEEyZJFFZv
— Philip Rucker (@PhilipRucker) March 6, 2014
На думку багатьох експертів, найбільше ситуація в Криму нагадує попередню агресію Росії в Молдові та Грузії. Декан Дипломатичної школи при Американському університеті Джеймс Ґолдґаєр каже, що Росія вдалась до вже випробуваної тактики перебирання контролю над певною територією від центральної влади:Півострів трьох кольорів. ФОТО
«Це дуже дестабілізуюча ситуація для України, яка ускладнює просування України на Захід. Те саме сталося з Молдовою та Грузією».Ентоні Аренд, натомість, вважає, що Путін не хоче дестабілізації, він радше занепокоєний тим, що на кордоні з Росією, відбулось, як він це бачить, повстання:
«Я не думаю, що Путіну потрібен цей конфлікт. Я не думаю, що він хоче дестабілізувати Україну. Він побачив, що почались зміни, які йому не сподобались та вирішив – я повинен щось зробити перед тим, як ситуація погіршиться».
Інша паралель, яка лунає в експертних колах – вторгнення США та військ коаліції до Іраку у 2003 році, каже Аренд:
У Барселоні півтисячний марш Миру. ФОТО
«Вторгнення не було санкціоновано Радою Безпеки. Операція не була проведена у відповідь чи з метою попередження потенційної загрози США».Хорхе Бенітес з Атлантичної ради не погоджується з таким порівнянням:
«Сполучені Штати ввели свої війська, щоб усунути режим, який працював над створенням зброї масового ураження, яку, на думку міжнародної спільноти, режим мав намір використати. В Криму ми спостерігаємо за відвертою грою м’язів, коли Росія просто захопила територію іншої країни».
Залишається лише сподіватись, що жодна з паралелей в ретроспективі не відповідатиме дійсності.