ОБСЄ скритикувала мовний закон як такий, що «глибоко розколює» Україну

Ситуація навколо нового мовного закону, прийнятого нещодавно Верховною Радою, вносить «глибокий розкол» у суспільство. Про це заявив верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Кнут Воллебек, підсумовуючи свій триденний візит в Україну.

У четвер ОБСЄ оприлюднила прес-реліз за результатами цього візиту, що тривав з 24 по 26 липня. Як мовиться у документі, вміщеному на офіційному сайті організації, раніше цього року Воллебек уже висловлював українській владі свої критичні зауваження стосовно законопроекту і радив не ухвалювати його у нинішньому вигляді.

«Надання непропорційних переваг російській мові з одночасним усуненням більшості стимулів до вивчення чи вживання української на значній частині території України потенційно здатне підірвати саму єдність держави», – цитує прес-реліз слова верховного комісара. На його думку, закон може призвести до подальшої поляризації суспільства.

Окрім суті закону, єврокомісар скритикував спосіб його ухвалення. Як мовиться у прес-релізі, під час зустрічей з народними депутатами в Україні Воллебек висловив особливе занепокоєння тим, що парламентська більшість проігнорувала усі понад дві тисячі поправок, подані до законопроекту.

«У нинішній передвиборчій атмосфері пристрасті навколо мовного закону можуть призвести до швидкої ескалації напруги», - застеріг комісар ОБСЄ у справах нацменшин. «Тому», – додав він, – «я закликаю усі сторони розпочати ґрунтовний діалог з питань, порушених цим законом, та знайти компроміс, прийнятний для всіх».

Як сказано у повідомленні на сайті ОБСЄ, під час відвідин України верховний комісар обговорював «мовний» закон з міністром закордонних справ Костянтином Грищенком та іншими урядовцями; радився з лідером Об’єднаної опозиції Арсенієм Яценюком, депутатами від більшості і від опозиції, з представниками національних меншин, громадянського суспільства і дипломатичного корпусу.
Надання непропорційних переваг російській мові з одночасним усуненням більшості стимулів до вивчення чи вживання української на значній частині території України потенційно здатне підірвати саму єдність держави».
Кнут Воллебек, єврокомісар


Своєю чергою, автор скандального закону, народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко з висновками ОБСЄ не згоден. Під час зустрічі з Кнутом Воллебеком у Києві Колесніченко заявив, що ніякого розколу через «мовний» закон в українському суспільстві немає. Мовляв, на підтримку закону вже зібрано понад мільйон підписів, а невдоволення висловлює лише купка політиків. Депутат звинуватив верховного комісара у намірі дестабілізувати ситуацію в Україні. Він також відмовив посланцю ОБСЄ в праві оцінювати законопроект, заявивши, що це прерогатива виключно Венеціанської комісії Ради Європи.

А тим часом ситуація з підписанням закону залишається невизначеною.

Президент Янукович, здається, поки що не поспішає форсувати події. Глава держави навіть призначив комісію експертів, які взялися покращувати закон. Про це повідомив колишній президент України Леонід Кравчук в інтерв’ю журналу «Країна». За словами Кравчука, він написав Януковичу листа з критикою «мовного» закону, і той відгукнувся. Подзвонивши Кравчуку, Янукович сказав, що призначені ним фахівці виправлять вади закону, «аби українська мова мала всі можливості для розвитку».

Утім, з другого боку, владна Партія регіонів продовжує наполегливо протискувати закон. У ЗМІ циркулюють повідомлення – з посиланням на джерела у владі – що вже невдовзі під документом з’явиться підпис спікера. При цьому, варіантів розвитку подій називають два. Або цей підпис поставить комуніст Адам Мартинюк, якого оберуть спікером на позачерговій сесії Ради 30 липня, або ж закон усе-таки погодиться підписати нинішній спікер Володимир Литвин, – і тим збереже під собою крісло.