У середу колишній президент Джиммі Картер завершив свій триденний приватний візит до Куби. Це була його вже друга подорож до цієї комуністичної держави з 2002-го року, коли Картера було нагороджено Нобелівською премією миру. США та Куба не мають офіційних дипломатичних відносин. Офіційні зв’язки між країнами підтримуються лише на рівні спеціальних відділень при Швейцарських посольствах у Вашингтоні та Гавані.
Під час свого триденного візиту Картер зустрівся з президентом Раулем Кастро та його братом, колишнім лідером країни Фіделем Кастро. Картер також мав зустрічі з представниками уряду та релігійними лідерами, а також 12 дисидентами, яких щойно було звільнено урядом із в’язниці. Картер каже, що для Куби настав час вдатися до певних кроків:
«Гарантувати повну свободу своєму народові, свободу слова, зібрання, пересування. Куба повинна прийняти міжнародні стандарти прав людини».
Джиммі Картер – єдиний американський президент, який з 1959-го року, коли до влади прийшов Фідель Кастро, відвідав Кубу. За словами представників Фонду Картера цей візит був здійснений за запрошенням Гавани.
Під час свого візиту колишній президент Картер спробував внести ясність у справу ув’язненого громадянина Америки Алана Ґросса. 61-го Ґросса нещодавно було засуджено кубинським судом до 15 років ув’язнення за організацію поставок комунікаційного обладнання до Куби. Ґросс наполягає, що лише намагався покращити доступ до Інтернету місцевій єврейській громаді.
Перед відльотом з Гавани пан Картер заявив пресі, що особисто зустрівся з Ґроссом:
«Його засудили на досить довгий термін ув’язнення, але я маю надію, що його звільнять. Багато чого може бути зроблено для покращення відносин між нашими країнами, так що давайте робити все для їх нормалізації.
Речник Держдепартаменту Марк Тонер заявив на прес-конференції у Вашингтоні, що США дуже розчаровані, що Кубинська влада відмовляється звільнити Ґросса. Картер також повідомив, що не запропонував кубинській владі обміняти Ґросса та так звану Кубинську п’ятірку – п’ятьох громадян Куби, яких у 2001-му році було засуджено в Америці за шпигунство. За версією кубинського влади – ув’язнені лише захищали свою країну від можливої терористичної загрози. Картер наполягає, що ці дві справи не мають ніякого відношення одна до одної, втім виступив за полегшення покарання для обох сторін:
«Я думаю, що Алана Ґросса треба звільнити, тому що він не скоїв ніякого серйозного злочину. Разом з тим, я вважаю, що і Кубинська п’ятірка також має бути звільнена, оскільки ці чоловіки вже провели в ув’язненні 12 років, а обставини навколо їх судових слухань були досить сумнівними».