Після перемоги на проміжних виборах у США демократи можуть спробувати чинити тиск на адміністрацію президента Дональда Трампа для припинення війни в Ірані та посилення допомоги Україні, однак їхні можливості обмежені, адже зовнішню політику у США визначає виконавча влада, яку очолює президент.
Про це Голосу Америки розповіли експерти, що стежать за політичним процесом.
4 листопада Дональд Трамп заявив журналістам, що війна в Ірані стала причиною того, що на проміжних виборах перемогу здобули демократи. Він сказав, що "в короткостроковій перспективі це дещо підвищило ціни на бензин". І додав, що якби йому довелося діяти знову, він "вчинив би так само", адже "не можна допустити, щоб Іран отримав ядерну зброю".
Лідер демократів у Палаті представників Гакім Джеффріс заявив також 4 листопада, що демократи ініціюватимуть "законопроєкт, щоб запобігти війні з Іраном".
Алан Абрамовіц, професор Університету Еморі, у коментарі Голосу Америки сказав, що після того, як 3 січня 2027 року демократи переберуть контроль над Конгресом, демократи чинитимуть тиск на президента, щоб змінити зовнішньополітичний курс у певних питаннях.
"Зокрема, вони намагатимуться, можливо, відновити наші відносини з колишніми союзниками, зміцнити альянс НАТО та посилити підтримку України в її протистоянні Росії", - каже американський політолог.
Абрамовіц вважає, що серед демократів існуватимуть значні розбіжності щодо того, як діяти стосовно Ізраїлю та ситуації на Близькому Сході. "Але, зрештою, виконавча влада, президент, усе ще мають значний вплив на формування зовнішньої політики, особливо з огляду на роль президента як головнокомандувача збройних сил", - додає професор.
Вільям Векслер, старший директор програм Близького Сходу "Атлантичної Ради" додає, що перемога демократів може затримати нову ескалацію в Ірані, але не обов’язково запобігти їй, оскільки Конгрес має обмежені можливості зупинити президента.
Палату представників США часто називають "гаманцем" федеральної влади, оскільки саме вона має конституційні повноваження ініціювати законопроєкти про державні доходи та відіграє важливу роль у затвердженні державних видатків. Водночас федеральний бюджет має бути схвалений обома палатами Конгресу та підписаний президентом.
Майкл Беркман, професор Університету штату Пенсильванія, вважає, що "демократи в Палаті представників дуже серйозно поставляться до свого права розпоряджатися державними коштами".
"Можливо, вони спробують заблокувати фінансування війни в Ірані - а це, як відомо, важливе питання, - а також відновлять фінансування для України або підтримають його на високому рівні. Звісно, їхні можливості обмежені, проте я очікую, що вони діятимуть рішучіше, ніж нинішній склад Конгресу, намагаючись стримувати дії адміністрації", - сказав Беркман, відповідаючи на питання Голосу Америки.
Ліана Фікс, старша дослідниця Ради із міжнародних відносин (CFR) з питань Європи, застерігає, що перемога демократів не обов’язково означає швидке поліпшення відносин США з Україною та європейськими союзниками.
"Президент може спробувати увічнити свою спадщину, поклавши край війні в Україні - цілком імовірно, на невигідних для України умовах. У найгіршому випадку європейці побоюються, що НАТО та безпека Європи можуть стати предметом угоди з Москвою", - аналізує Фікс.
За її словами, новий склад Конгресу навряд чи зможе гарантувати стабільність відносин США з Європою та Україною впродовж наступних двох років, оскільки президент Трамп може накладати вето на законопроєкти, ініційовані демократичною більшістю.
Джон Гербст, директор Євразійського центру Atlantic Council і колишній посол США в Україні, пише, що перемога демократів створює нові перешкоди для політики президента Трампа щодо Росії.
"Команда Трампа може зіткнутися з розслідуваннями щодо свого курсу на зближення з Москвою - причому з боку обох палат Конгресу. Ймовірно, ці розслідування торкнуться таких гострих питань: чому Білий дім вирішив ігнорувати власну розвідувальну спільноту та применшувати значення військової інформації, яку Москва передала Ірану - інформації, що дозволила іранським силам завдавати точних ударів по базах і військовослужбовцях США на Близькому Сході? Усе це означає, що для адміністрації політика, дружня до Кремля, стане значно дорожчою, ніж була раніше", - аналізує Гербст.
Він, однак, не стверджує, що це неодмінно змусить президента Трампа змінити політичний курс.
Йорн Флек, старший директор Європейського центру "Атлантичної Ради", вважає, що демократи у новому скликанні зможуть домогтися від адміністрації певних поступок щодо України, але не варто очікувати кардинальної зміни американської політики щодо Європи.
За його словами, нова більшість може винести на порядок денний додаткове фінансування України; використовувати голосування за закон про оборонний бюджет, щоб домагатися поступок щодо підтримки Києва; ініціювати слухання та розслідування щодо політики адміністрації стосовно Росії; спробувати посилити контроль Конгресу над рішеннями президента щодо безпеки Європи.
Ситуація, коли президент США реалізує свій зовнішньополітичний курс в умовах, коли опозиційна партія контролює одну або обидві палати Конгресу, є досить поширеним явищем в американській політиці. Два останні президенти-демократи, Джо Байден і Барак Обама, також працювали в умовах, коли в Конгресі більшість мали республіканці.
Тож перемога демократів не означає автоматичної зміни зовнішньої політики США. Однак вона може надати опозиції більше інструментів для контролю за рішеннями адміністрації Трампа та спроб впливати на її курс щодо України, Росії чи Ірану.