Під час передвиборчої кампанії за кандидатів від Республіканської партії напередодні проміжних виборів президент Дональд Трамп неодноразово обіцяв, що конфлікт США з терористичним режимом Ірану припиниться невдовзі після голосування, - або силою, або шляхом мирної угоди.
Також Трамп наголосив, що результат голосування - незалежно від того, чи збережуть республіканці контроль над Конгресом, чи втратять одну або обидві палати на користь опозиційних демократів - жодним чином не вплине на його рішення. Зокрема 12 жовтня, відповідаючи на запитання журналістів про те, чи вплинуть листопадові вибори на його рішення щодо Ірану, Трамп сказав: "Ні, це не має жодного впливу".
Державний секретар Марко Рубіо, спираючись на свій досвід роботи сенатором США, 31 жовтня в Атланті зазначив, що новий склад Конгресу не може змінити зовнішню політику, для реалізації якої був обраний президент.
Рубіо сказав, що Конгрес здійснює нагляд, але не може впливати на дії, задля виконання яких було обрано президента США: "На моє глибоке розчарування, ще коли я був сенатором, я усвідомив: хоча ми й можемо дещо зробити, остаточні рішення у сфері зовнішньої політики ухвалює виконавча гілка влади. Конгрес відіграє свою роль - у цьому немає сумнівів, - але ключова роль належить саме виконавчій владі".
Лідер меншості в Палаті представників Гакім Джеффріс заявив, що опозиційна Демократична партія використає всі повноваження, які отримає за результатами голосування у вівторок, щоб спробувати зупинити те, що він називає "безрозсудною війною за власним вибором" Трампа проти іранського режиму.
"Ми й надалі використовуватимемо всі доступні нам законодавчі інструменти - насамперед резолюції щодо повноважень у сфері ведення війни (War Powers resolutions), - доки не покладемо край цьому провальному конфлікту", - сказав Джеффріс 30 вересня.
Відповідно до Закону про повноваження у сфері ведення війни 1973 року (War Powers Act), демократи, які перебувають у меншості, цього року ініціювали 14 голосувань, вимагаючи від президента вивести американські війська з конфлікту з Іраном.
Однак ці голосування не призвели до ухвалення обов’язкової до виконання резолюції, яку можна було б передати на підпис Трампу; також не вдалося зібрати достатню більшість голосів, щоб подолати ймовірне президентське вето на такий документ.
Якщо демократи отримають контроль над однією або обома палатами Конгресу, масштаб їхньої перемоги визначить, наскільки сильний тиск вони зможуть чинити на Трампа через слухання та інші заходи, - вважає Браян Катуліс із Інституту Близького Сходу.
"Усередині партії існують значні розбіжності щодо Ірану, Ізраїлю та інших питань. Тож про єдність тут говорити не доводиться. Якщо демократи отримають більше місць, вони, теоретично, зможуть вжити заходів, щоб обмежити дії Трампа, - сказав Катуліс в інтерв'ю Голосу Америки. - Проте проблема в тому, що він, імовірно, все одно матиме підтримку, достатню для подолання вето, і зможе реалізувати більшість своїх задумів".
Навряд чи Конгрес суттєво перешкоджатиме дипломатичним ініціативам Трампа, спрямованим на врегулювання російсько-української війни та конфлікту між Ізраїлем і ХАМАСом, - стверджує Фред Флейц з Інституту політики "Америка понад усе" (America First Policy Institute).
"Щодо війни в Ірані можуть виникнути певні труднощі: якщо республіканці не контролюватимуть обидві палати Конгресу, президент більше не зможе затверджувати свої бюджетні плани, - сказав Флейц в інтерв'ю Голосу Америки. - Це може стати проблемою. Але я також переконаний, що президент рішуче налаштований зупинити війну в Ірані - ймовірно, протягом найближчих кількох місяців, - тому припинення фінансування з боку Конгресу нічого не змінить".
Ситуація, коли президент США реалізує свій зовнішньополітичний курс в умовах, коли опозиційна партія контролює одну або обидві палати Конгресу, є досить поширеним явищем в американській політиці. Два останні президенти-демократи, Джо Байден і Барак Обама, також працювали в умовах, коли в Конгресі більшість мали республіканці.
