Спеціальні потреби

Як і коли Україна зможе провести наступні вибори


Архівне фото: Вибори в Україні, 2019 рік
Архівне фото: Вибори в Україні, 2019 рік

Наприкінці жовтня в Україні мали б відбутися чергові парламентські вибори, а навесні наступного року — президентські. Однак через війну та режим воєнного стану усі вибори перенесли на невизначений час. Систематичні, конкурентні та чесні вибори є фундаментальними засадами демократії, але чи можливе таке волевиявлення під час повномасштабного вторгнення? Розповідаємо, як і коли Україна зможе провести наступні вибори.

У статті використані матеріали з дискусії в Інституті миру (USIP) “Розширення демократичного та електорального прогресу України під час війни”.

Вибори в Україні
Вибори в Україні

Питання про перенесення українських виборів обговорюють в міжнародній спільноті ще з кінця травня. Після того, як в одному з інтервʼю президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс заявив, що Україна має організувати вибори попри війну, бо до цього зобовʼязує статут Ради Європи, про це регулярно заговорили українські та міжнародні ЗМІ.

У своїй програмі популярний американський блогер Такер Карлсон, який часто критикує допомогу Україні, висловив сумнів у тому, що Україна є демократією і назвав Зеленського «демагогом», який використав війну, щоб отримати абсолютну владу.

Водночас і дружні до України політичні діячі теж висловлювали стурбованість перенесенням виборів. У серпні під час візиту до Києва сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Грем заявив, що вибори в Україні наступного року мають відбутися, навіть в умовах війни. На його думку “вільні

Демократичні країни, які є партнерами України не тиснуть на неї у питанні проведення виборів.

та чесні вибори, навіть під час нападу” на Україну, можуть продемонструвати, чи змінилась країна в питанні корупції.

Однак головний радник та старший директор Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні Пітер Ербен наполягає: демократичні країни, які є партнерами України не тиснуть на неї у питанні проведення виборів.

“Вони дуже чітко заявили про свою позицію, що Україна проведе вибори тоді, коли будуть умови для проведення справді демократичних виборів”, — говорить Ербен.

Три причини проводити вибори

Прихильники проведення виборів під час війни мають свої аргументи. По-перше, вони вважають, що Україна має довести, що залишається демократичною державою і не перетворюється на авторитарний режим з концентрацією влади в одних руках.

По-друге, вказують на те, що наступного року в Росії відбудуться президентські вибори і тому Володимиру Зеленському також потрібно знову “легітимізувати” свій статус.

По-третє, звертають увагу на те, що склад українського парламенту обʼєктивно не відповідає реаліям, адже якісь депутати виїхали за кордон, а частина партій, які перебували від впливом Росії, тепер взагалі заборонені.

Крім цього, прихильники виборів наводять досвід інших країн, які проводили вибори, перебуваючи у стані війни. Зокрема, йдеться про США під час Другої світової, Афганістан та Ірак.

Позиція України

Закон про правовий режим воєнного стану прямо забороняє проведення виборів. Однак положення Конституції залишають поле для дискусій. Безпосередньої заборони там немає, але вона передбачає, що виборчі права можуть обмежуватися в умовах воєнного стану і автоматично продовжує роботу Верховної Ради, якщо її повноваження закінчилися до скасування воєнного стану.

Українська влада трактує це питання неоднозначно. Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що оскільки Конституція прямо не забороняє проводити вибори, це питання потрібно актуалізувати. Для цього він звернувся до парламентів інших країн, щоб ті поділилися власним досвідом.

Змінювалась і риторика самого президента. Влітку в інтерв'ю українському каналу Володимир Зеленський досить скептично коментував можливість проведення виборів в умовах війни, зауважуючи, що в такому випадку спостерігачі мають бути в окопах. Пізніше в інтервʼю португальському телебаченню Зеленський заявив, що балотуватиметься на президентських виборах, якщо вони відбудуться до закінчення війни. А вже в жовтні в інтервʼю Sky TG24 президент сказав, що якщо Верховна Рада і Кабмін зможуть знайти відповіді на усі виклики, то вибори можна буде провести й під час воєнного стану. Про те, що Зеленський розглядає можливість проведення президентських виборів наступної весни, заявив і міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Оновлено: 6 листопада у вечірньому зверненні президент Зеленський чітко заявив: зараз вибори не на часі.

Президент Володимир Зеленський разом із дружиною Оленою Зеленською святкують перемогу після другого туру президентських виборів 21 квітня 2019 року. (AP Photo/Сергій Гриць, File)
Президент Володимир Зеленський разом із дружиною Оленою Зеленською святкують перемогу після другого туру президентських виборів 21 квітня 2019 року. (AP Photo/Сергій Гриць, File)
81% українців вважають, що вибори мають проводитися після війни.

Водночас більшість українців проти проведення виборів до завершення війни. Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) за жовтень. 81% опитаних вважають, що вибори мають проводитися після війни і зараз вони не на часі, 16% підтримують ідею проведення виборів попри війну.

Українські громадські організації вважають, що вибори і повномасштабна війна — несумісні і дестабілізують державу. В спільній заяві 114 представників громадського сектору вказують на численні виклики такого волевиявлення і застерігають, що формальний акт голосування не є безумовним підтвердженням демократичності режиму.

Аргументи проти проведення виборів

Окрім того, що правові підстави для виборів під час воєнного стану сумнівні, війна поставила перед Україною багато викликів, на які потрібно дати відповідь, перш ніж організовувати вибори, кажуть противники цієї ідеї. І йдеться не лише про відновлення зруйнованої інфраструктури.

Головний пріоритет зараз — виграти війну, і для цього суспільство має бути згуртоване. Вибори ж, викликаючи суперечки між прихильниками різних політичних сил, можуть підірвати національну єдність, вважає Ербен.

“З точки зору військових, логічно розраховувати, щоб у тилу панувала єдність і підтримка тієї боротьби, що триває на передовій. Ми зобовʼязані забезпечити це нашим воїнам в Україні”, — говорить він.

Безпекові виклики під час активних бойових дій та постійних ракетних атак не дозволяють провести вибори безпечно для населення, міркує очільниця громадянської мережі “ОПОРА” Ольга Айвазовська. Росіяни постійно обстрілюють місця скупчення людей — як то поховання у селищі Гроза, виставка дронів у Чернігові, чи місця отримання гуманітарної допомоги у областях, що межують із РФ. Забезпечити безпеку волевиявлення у таких непередбачуваних обставинах — неможливо, вважає експертка. Своєю чергою, це може призвести до дуже низької явки.

“Якщо у день виборів будуть масові ракетні обстріли всієї країни і явка буде 5-10% — то який буде рівень легітимності такого волевиявлення”, — зауважує Айвазовська.

Інше застереження стосується забезпечення права на вільне волевиявлення усіх громадян. Станом на жовтень, Верховний комісар ООН у справах біженців підрахував, що більше шести мільйонів людей виїхали з України через війну. Ще майже пʼять мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами. Понад мільйон громадян служать у Силах безпеки та оборони.

Україна не має можливості забезпечити доступ до голосування для усіх цих людей, вважає Айвазовська. За її словами такі вибори не відображатимуть реальне волевиявлення, а отже не будуть справедливими.

Наразі громадяни за кордоном можуть голосувати у день виборів лише у дипломатичних представництвах. Для того, щоб усі охочі змогли проголосувати, інші країни мають зробити спеціальні виборчі дільниці для українців. За словами експертки, лише у Польщі треба буде запровадити щонайменше 400 виборчих дільниць, та ще 1000 виборчих дільниць у Європі та Сполучених Штатах.

“Нам потрібно повернути цих людей додому через їхню залученість у політичні процеси. Якщо вони не матимуть повноважень голосувати, вони залишаться жити там, де вони є”, — застерігає Айвазовська.

Крім того, в умовах війни неможливо забезпечити змагальність виборів, зауважує очільниця ОПОРИ, адже в умовах обмежень воєнного стану, взяти участь у виборах зможуть лише ті, хто і так при владі, і має ресурси для проведення виборчої кампанії.

“Президент однозначно виграє наступні вибори, якщо їх проводитимуть найближчим часом. У нього дуже високий рейтинг підтримки. Але для того, щоб у людей був вибір, і щоб опозиція могла представити своє бачення розвитку країни, нам потрібен змагальний процес”, — говорить Айвазовська.

Крім того, у своєму зверненні, українські громадські організації також зауважують, що проведення повоєнних виборів буде дороговартісним через наслідки війни з Росією, і у воєнний період ці витрати є невиправданими.

Виборча дільниця в Києві під час місцевих виборів 2015 року (AP Photo/Сергій Чузавков)
Виборча дільниця в Києві під час місцевих виборів 2015 року (AP Photo/Сергій Чузавков)

Як підготуватися до майбутніх виборів?

Експерти погоджуються, що Україна не може проводити вибори під час війни, однак має до них готуватися.

Експерти погоджуються, що Україна не може проводити вибори під час війни, однак має до них готуватися і адаптувати виборче законодавство до нових воєнних реалій.

У жовтні Міжнародна фундація виборчих систем і громадська мережа ОПОРА підготували дорожню карту виборчої реформи в Україні — це ті кроки, які країна може зробити, щоб відповісти на виклики та досягти прогресу у проведенні демократичних виборів після перемоги.

Ербен зауважує, що це має бути нескладно, адже у 2014-2022 роках Україна показувала стабільний прогрес в утвердженні демократії через прозорі вибори, які відзначали спостерігачі.

“Ми маємо перезапустити виборчу реформу, яка зараз зупинилася. Необхідно підготувати законодавчу базу, щоб провести найкращі післявоєнні вибори з найменшими зривами, і це значний обсяг роботи”, — попереджає Ербен.

Венеційська комісія рекомендує проводити вибори щонайменше за рік після виборчих реформ. Так населення і кандидати матимуть час розібратися зі змінами і діяти за новими правилами.

Коли можна очікувати виборів?

Одне із логічних застережень щодо проведення виборів після перемоги — війна може затягнутися надовго. Скільки може тривати демократія без переобрання влади?

Щойно активні бойові дії стануть хоч трохи передбачуваними, можна буде проводити вибори.

Експерти погоджуються — якщо війна триватиме довго, то навряд вона буде такої ж інтенсивності як останні два роки. Щойно активні бойові дії стануть хоч трохи передбачуваними, можна буде проводити вибори, вважає Айвазовська.

“Я сподіваюся, що санкції, особливо технологічні, принесуть свій результат і Росія не зможе виробляти так багато ракет і використовувати їх по всій території України. І тоді ми звісно використаємо таку можливість щоб провести вибори, але вже маючи якусь передбачуваність безпеки, як це було раніше — з 2014 року до повномасштабного вторгнення”, — пояснює вона.

Вибори в Україні
Вибори в Україні

Електронні вибори — альтернативне рішення?

Один із можливих варіантів, який обговорюють прихильники проведення виборів під час війни — голосування через інтернет, зокрема через застосунок “Дія”. Водночас, застерігають експерти, таке голосування має значні проблеми в реалізації.

У світі є досвід проведення електронних виборів. Зокрема Пітер Ербен наводить приклад західної Австралії, де нещодавно відбулися вибори з використанням однієї з найсучасніших систем голосування в інтернеті, однак результат анулювали і голосувати довелося повторно.

“Можете тільки уявити, що подібне означатиме для України. І давайте памʼятати, що західна Австралія не воює з найбільшим кіберзлодієм у світі”, — підкреслив він.

Україна не повинна бути майданчиком для випробування технологій, які ще потребують подальшого розвитку.

Ербен застерігає, що Росія зробить усе можливе, аби втрутитися електронне голосування в Україні і посіяти сумніви щодо його результатів.

“Україна не повинна бути майданчиком для випробування технологій, які ще потребують подальшого розвитку, особливо з огляду на складні обставини і ворога проти якого вони борються”, — міркує він.

Успішний приклад дистанційних виборів в Естонії наводить Ольга Айвазовська. Однак, каже експертка, до того, як провести такі вибори, країна провела багато випробувань, і довіра до уряду в Естонії дуже висока, на відміну від України.

“У них не було досвіду фальсифікації виборів. Українці ж такий досвід мають”, — каже вона.

Крім того, голосування в інтернеті вразливе до звинувачень у фальсифікації, оскільки воно поки має невеликий рівень довіри з боку населення. Більшість українців — 65% — негативно ставляться до ідеї дистанційного голосування та переймаються через можливі фальсифікації. Підтримують ідею — 29%, йдеться в опитуванні КМІС.

  • 16x9 Image

    Марія Ульяновська

    Журналістка та режисерка документальних фільмів. На Голосі Америки веду програму “Час-тайм”. Розповідаю про російські воєнні злочини, правосуддя, антикорупцію, українську та американську політику. Знімаю людяні історії.

Форум

Відео - найголовніше

Луганська філармонія у Львові. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:48 0:00
XS
SM
MD
LG