Барбі Ізкуердо одинока мати. Все життя вона прожила на межі бідності, а її діти - зазнали страждання.
«Було важко покласти їх спати або змусити піти до ліжка напівголодними, але я намагалася зберегти щось для завтрашнього дня. Багато разів це означало, що я сама лягала спати, повністю відмовивши собі в їжі, щоб хоч щось залишити їм».
У вівторок Бюро перепису населення США опублікувало ґрунтовну доповідь про бідність і доходи мешканців країни. У ній вказується, що сім'я Ізкуердо відноситься до числа 46 600 000 американців, які минулого року жили на або за межею бідності - це 23,550 доларів для сім'ї з чотирьох людей. Нові дані перепису практично не відрізняються від даних попереднього року. Дослідники говорять, що США все ще намагається відновитися після 2007 року - року перед економічним спадом.
Заміна уряду
Майкл Таннер працює в консервативному інституті CATO. Він каже, що статистика говорить про нездатність уряду виправити ситуацію.
«Ми витрачаємо майже один трильйон доларів щорічно на федеральному і регіональному рівнях на програми боротьби з бідністю, і все ж у нас мінімальна ефективність у зниженні бідності. Можливо, що ми не такі хороші, як могли б бути, і, можливо, нам варто шукати інші шляхи виршіення проблеми».
Цифри доходів
Дані перепису населення вказують, що середньостатистичний дохід сім'ї в США в минулому році був трохи вище 51 тисячі доларів. Дейвид Джонсон - шеф відділу з соціальної, економічної та житлової статистики в Бюро перепису населення:
«З 2007 року, за рік до останньої рецесії, середній дохід сім'ї впав на 8,3 відсотка і залишався на 9% нижче рекорду, досягнутого в 1999 році».
Етнічний аспект
Джонсон говорить, що доходи сімей-вихідців з Азії - найвищі серед етнічних груп і становлять близько 68 тисяч доларів на рік. Іспаномовні і афроамериканці отримують тільки половину цієї суми. За словами Джонсона, ці дані не відрізняються від даних попереднього року і показують, що країна так і не відновилася до передкризового рівня.
Продуктові карти - під загрозою
Ізкуердо говорить, що саме продуктові картки витягли її з найгіршого стану бідності. Зараз вони називаються SNAP. Конгрес розглядає можливість скорочення витрат на програму SNAP на 40 мільярдів доларів протягом наступних десяти років, щоб позбутитися ексцесів і зловживань шляхом суворіших вимог щодо отримання пільг.
Боб Айкен - президент і виконуючий шеф організації з боротьби з голодом Feeding America (Нагодувати Америку);
«Це означає, що голодні сім'ї недоотримають 1,5 мільярда обідів протягом наступних 10 років.
Однак Таннер з Інституту CATO розповідає, що Вашингтон не бажає подальшого розширення програми.
«Від 17 мільйонів людей, які отримували продуктові картки у 2000 році, через десять років, ми маємо 48 мільйонів, що користуються продуктовими карткаами. Всеж таки, немає доказів ефективної роботи щодо зниженню голоду або збільшення поживної цінності продуктів».
Ізкуердо говорить, що в найбагатшій країні світу ... допомога повинна починатися на власній території.
«Якщо ми хочемо бути добрим прикладом сильної держави, ми повинні бути впевненими в тому, що наші основи сильні. Але наші основи не можуть бути сильними, якщо наші діти недоїдають, тому що вони - наші майбутні лідери».
«Було важко покласти їх спати або змусити піти до ліжка напівголодними, але я намагалася зберегти щось для завтрашнього дня. Багато разів це означало, що я сама лягала спати, повністю відмовивши собі в їжі, щоб хоч щось залишити їм».
У вівторок Бюро перепису населення США опублікувало ґрунтовну доповідь про бідність і доходи мешканців країни. У ній вказується, що сім'я Ізкуердо відноситься до числа 46 600 000 американців, які минулого року жили на або за межею бідності - це 23,550 доларів для сім'ї з чотирьох людей. Нові дані перепису практично не відрізняються від даних попереднього року. Дослідники говорять, що США все ще намагається відновитися після 2007 року - року перед економічним спадом.
Заміна уряду
Майкл Таннер працює в консервативному інституті CATO. Він каже, що статистика говорить про нездатність уряду виправити ситуацію.
«Ми витрачаємо майже один трильйон доларів щорічно на федеральному і регіональному рівнях на програми боротьби з бідністю, і все ж у нас мінімальна ефективність у зниженні бідності. Можливо, що ми не такі хороші, як могли б бути, і, можливо, нам варто шукати інші шляхи виршіення проблеми».
Цифри доходів
Дані перепису населення вказують, що середньостатистичний дохід сім'ї в США в минулому році був трохи вище 51 тисячі доларів. Дейвид Джонсон - шеф відділу з соціальної, економічної та житлової статистики в Бюро перепису населення:
«З 2007 року, за рік до останньої рецесії, середній дохід сім'ї впав на 8,3 відсотка і залишався на 9% нижче рекорду, досягнутого в 1999 році».
Етнічний аспект
Ми витрачаємо майже один трильйон доларів щорічно на федеральному і регіональному рівнях на програми боротьби з бідністю, і все ж у нас мінімальна ефективність у зниженні бідностіМайкл Таннер
Джонсон говорить, що доходи сімей-вихідців з Азії - найвищі серед етнічних груп і становлять близько 68 тисяч доларів на рік. Іспаномовні і афроамериканці отримують тільки половину цієї суми. За словами Джонсона, ці дані не відрізняються від даних попереднього року і показують, що країна так і не відновилася до передкризового рівня.
Продуктові карти - під загрозою
Ізкуердо говорить, що саме продуктові картки витягли її з найгіршого стану бідності. Зараз вони називаються SNAP. Конгрес розглядає можливість скорочення витрат на програму SNAP на 40 мільярдів доларів протягом наступних десяти років, щоб позбутитися ексцесів і зловживань шляхом суворіших вимог щодо отримання пільг.
Боб Айкен - президент і виконуючий шеф організації з боротьби з голодом Feeding America (Нагодувати Америку);
«Це означає, що голодні сім'ї недоотримають 1,5 мільярда обідів протягом наступних 10 років.
Однак Таннер з Інституту CATO розповідає, що Вашингтон не бажає подальшого розширення програми.
«Від 17 мільйонів людей, які отримували продуктові картки у 2000 році, через десять років, ми маємо 48 мільйонів, що користуються продуктовими карткаами. Всеж таки, немає доказів ефективної роботи щодо зниженню голоду або збільшення поживної цінності продуктів».
Ізкуердо говорить, що в найбагатшій країні світу ... допомога повинна починатися на власній території.
«Якщо ми хочемо бути добрим прикладом сильної держави, ми повинні бути впевненими в тому, що наші основи сильні. Але наші основи не можуть бути сильними, якщо наші діти недоїдають, тому що вони - наші майбутні лідери».
