Справжня ферма – у двох кроках від торгівельних центрів та офісів. Власник ферми 90-річний дідусь – Чарлі Койнер, придбав землю ще 30 років тому, коли передмістя Вашингтона тільки розбудовувалося. І попри наступ цивілізації дідусь досі тримається землі. На своїй ділянці він вирощує овочі та фрукти. А потім їх продає.
Звичайний день у центрі містечка Сілвер Спрінґс, що у передмісті Вашингтона. Чимало з перехожих на вулицях міста навіть не здогадуються, що за торговельним центром та ресторанами захована справжнісінька ферма.
Власник ферми – Чарлі Койнер третину свого життя провів на цьому клаптику землі, який придбав, коли місто лише розбудовувалося:
«У мене тут півгектара землі – тобто достатньо місця для роботи. Фермерство – приносить мені шалене задоволення».
Чарлі Койнер народився та виріс також на фермі, що колись розташовувалась в іншому передмісті Вашингтона. А нині тут – магазини.
«Мій дідусь мав там 12 гектарів землі. У нас були коні, корови та кури, а також завжди великий сад. Ці виноградні ківі можна просто зірвати з гілки та з’їсти», – зазначає Чарлі Койнер.
Дідусь пишається своїм врожаєм, який продає прямо тут на фермі або на спеціальному ринку. Більшість покупців Чарлі Койнера – постійні клієнти. Як-от Марта Грундман, яка вперше потрапили на ферму сім років тому:
«Я якось їхала машиною з роботи і вирішила скоротити дорогу, і ось раптом я побачила вивіску з написом: «редис, огірки, капуста» і я сказала в голос, це що сад посеред Сілвер Спрінґс?
Інший покупець – Барбара Стайн навідується на ферму Чарлі Койнера щотижня:
«На початку 80-их моя мама та тітка почали купувати в нього. Мені подобається з ним спілкуватися. Він дуже хороша людина, а ще мені дуже подобається його продукція за дуже доступними цінами».
Субота для дідуся Чарлі – клопіткий день. Він везе свій врожай на фермерський ринок. Койнер каже, що не зміг би впоратися з усім без допомоги своєї доньки, Лін.
«Я виросла на фермі. Я одна дитина в родині. Завжди спостерігала, як працює мій батько. І я працювала на землі не тому, що мене примушували, мені просто це подобається. Я така ж як і мій батько, я не можу жити інакше», – зазначає Лін.
Лін – 65 років. Вона добре пам’ятає реакцію брокерів, коли її тато тільки-но придбав цю ділянку землі:
«Вони почали дзвонити і розпитувати, що я хочу робити із землею. І я сказала, ми хочемо створити ферму. У відповідь на іншому кінці дроту панувала тиша. Вони не могли повірити».
Чарлі Койнер каже, що ні за які гроші не продасть свою ферму, принаймні поки що:
«Роками я насолоджувався цим життям, просто працюючи, і я вдячний, що у в моєму віці можу підійматися та працювати, як я роблю нині. Допоки я можу працювати, я працюватиму».
Інше за темою
Links
Вибір читачів
1
