Програвши у Верховній Раді, опозиція спробує відігратися в суді. Анулювати голосування за скандальний «мовний» законопроект, ухвалений минулого тижня у першому читанні, опозиціонери попросили Вищий адміністративний суд України.
Про поданий позов повідомили у понеділок народні депутати від фракції «БЮТ-Батьківщина» Степан Курпіль і Юрій Одарченко. Як пояснили бютівці журналістам під стінами ВАСУ, у позові вони просять суд визнати голосування недійсним, оскільки голосували картки замість депутатів.
За закон Ківалова-Колесниченка голосували «мертві душі», і тим було грубо порушено Регламент Верховної Ради, – сказав депутат Курпіль. «Деякі депутати були відсутні у залі, деякі не голосували за закон, але їхні голоси були враховані «за», – додає нардеп Одарченко, слова якого цитує прес-служба партії
Як стверджують бютівці, у голосуванні взяли участь менше, ніж 226 народних депутатів, а отже, рішення ухваленим вважатися не може. Опозиціонери вимагають, аби суд заборонив готувати законопроект до другого читання. А в разі якщо ВАСУ не дослухається до їхніх аргументів, погрожують зверненням до Європейського суду з прав людини.
Провладна фракція на потуги опозиціонерів дивиться поблажливо. Як стверджують у Партії регіонів, законопроект «Про засади державної мовної політики» був прийнятий без порушень процедури. «Документ був проголосований відповідно до Регламенту Верховної Ради, і ніяких порушень немає», – заявив, коментуючи судовий позов опонентів, депутат-регіонал Володимир Макеєнко. Він також заявив, що не бачить причин для звернення опозиції до суду. «До чого тут до прийняття законопроекту про державну мовну політику Вищий адміністративний суд? Мені не зрозуміла суть претензій опозиції», – зауважив Макеєнко, якого цитує прес-служба ПР.
Попри клятви опозиції «лягти кістьми» і не допустити законопроект до другого читання, влада впевнена у своїх силах і відступати не збирається. А тому чи буде остаточно прийнятий «мовний» закон, чи ні, залежатиме не стільки від того, як сильно пручатиметься опозиція, скільки від того, що саме влада вважатиме більш вигідним для себе на даний момент. «Якщо порахують, що це шкодить президенту, тоді цей законопроект тихо «зіллють». Скажуть, що в них не вистачило голосів», – розмірковує над варіантами розвитку подій політолог Олександр Палій. Так само можливий і варіант подальшого силового протискування законопроекту, – каже політичний експерт.
«Проштовхування цього закону пояснюється простими причинами. В умовах падіння рейтингу Партія регіонів намагається взяти 2 чи 3 додаткових відсотки голосів тих людей, які насправді не те що стурбовані становищем російської мови, а які просто мають антиукраїнський сентимент і не вважають Україну своєю батьківщиною. Партія регіонів намагається на цьому грати. Але забуває, що, задовольняючи ці кілька відсотків населення, шкодить своїй стратегічній перспективі. Адже більшість українського народу, за всіма соціологічними даними, вважають українську мову своєю рідною. І так демонстративно топчучись по українській мові, президент Янукович підриває власну легітимність та завдає собі шкоди як майбутній кандидат на президентських виборах. Тому зараз Партія регіонів проводить соціологічні дослідження і буде діяти відповідно. Можливо, врахує не тільки парламентські вибори, а й майбутні президентські», – сказав Палій у коментарі Голосу Америки.
Та навіть якщо припустити, що скандальний закон таки буде ухвалений і підписаний президентом – він має усі шанси бути скасованим згодом, уже після виборів, через Конституційний суд. Підстави для цього є і у порушенні процедури голосування, і в очевидній суперечності з Конституцією, – каже Палій.
«Антиконституційність цього закону очевидна. Згідно з ним, статус української буде знівельований настільки, що на більшості території України можна буде взагалі, ніколи за своє життя не зіткнутися з державною мовою, народитися і вмерти, не знаючи її і не маючи жодної потреби її вивчати. Питається, що ж це за мова така і що ж це за державний статус?» – обурюється експерт.
Про поданий позов повідомили у понеділок народні депутати від фракції «БЮТ-Батьківщина» Степан Курпіль і Юрій Одарченко. Як пояснили бютівці журналістам під стінами ВАСУ, у позові вони просять суд визнати голосування недійсним, оскільки голосували картки замість депутатів.
« В умовах падіння рейтингу Партія регіонів намагається взяти 2 чи 3 додаткових відсотки голосів тих людей, які насправді не те що стурбовані становищем російської мови, а які просто мають антиукраїнський сентимент і не вважають Україну своєю батьківщиною.Олександр Палій
Як стверджують бютівці, у голосуванні взяли участь менше, ніж 226 народних депутатів, а отже, рішення ухваленим вважатися не може. Опозиціонери вимагають, аби суд заборонив готувати законопроект до другого читання. А в разі якщо ВАСУ не дослухається до їхніх аргументів, погрожують зверненням до Європейського суду з прав людини.
Провладна фракція на потуги опозиціонерів дивиться поблажливо. Як стверджують у Партії регіонів, законопроект «Про засади державної мовної політики» був прийнятий без порушень процедури. «Документ був проголосований відповідно до Регламенту Верховної Ради, і ніяких порушень немає», – заявив, коментуючи судовий позов опонентів, депутат-регіонал Володимир Макеєнко. Він також заявив, що не бачить причин для звернення опозиції до суду. «До чого тут до прийняття законопроекту про державну мовну політику Вищий адміністративний суд? Мені не зрозуміла суть претензій опозиції», – зауважив Макеєнко, якого цитує прес-служба ПР.
Попри клятви опозиції «лягти кістьми» і не допустити законопроект до другого читання, влада впевнена у своїх силах і відступати не збирається. А тому чи буде остаточно прийнятий «мовний» закон, чи ні, залежатиме не стільки від того, як сильно пручатиметься опозиція, скільки від того, що саме влада вважатиме більш вигідним для себе на даний момент. «Якщо порахують, що це шкодить президенту, тоді цей законопроект тихо «зіллють». Скажуть, що в них не вистачило голосів», – розмірковує над варіантами розвитку подій політолог Олександр Палій. Так само можливий і варіант подальшого силового протискування законопроекту, – каже політичний експерт.
«Проштовхування цього закону пояснюється простими причинами. В умовах падіння рейтингу Партія регіонів намагається взяти 2 чи 3 додаткових відсотки голосів тих людей, які насправді не те що стурбовані становищем російської мови, а які просто мають антиукраїнський сентимент і не вважають Україну своєю батьківщиною. Партія регіонів намагається на цьому грати. Але забуває, що, задовольняючи ці кілька відсотків населення, шкодить своїй стратегічній перспективі. Адже більшість українського народу, за всіма соціологічними даними, вважають українську мову своєю рідною. І так демонстративно топчучись по українській мові, президент Янукович підриває власну легітимність та завдає собі шкоди як майбутній кандидат на президентських виборах. Тому зараз Партія регіонів проводить соціологічні дослідження і буде діяти відповідно. Можливо, врахує не тільки парламентські вибори, а й майбутні президентські», – сказав Палій у коментарі Голосу Америки.
Та навіть якщо припустити, що скандальний закон таки буде ухвалений і підписаний президентом – він має усі шанси бути скасованим згодом, уже після виборів, через Конституційний суд. Підстави для цього є і у порушенні процедури голосування, і в очевидній суперечності з Конституцією, – каже Палій.
«Антиконституційність цього закону очевидна. Згідно з ним, статус української буде знівельований настільки, що на більшості території України можна буде взагалі, ніколи за своє життя не зіткнутися з державною мовою, народитися і вмерти, не знаючи її і не маючи жодної потреби її вивчати. Питається, що ж це за мова така і що ж це за державний статус?» – обурюється експерт.
