Представники влади, опозиції, а також економісти сходяться на тому, що в Україні економічні питання прямо залежать від політики. А жорстка боротьба влади з дефляцією може спричинити інфляцію на рівні білоруської.
«У 2012 році вперше за останні 10 років була зафіксована дефляція. Вона серйозно вдарила по економіці та бюджеті. В 2013 році влада буде активно з нею боротися. Це призведе до росту цін. Наприклад, виростуть комунальні тарифи», – сказав керівний партнер Capital Times Ерік Найман.
Для того, щоб залатати діри в бюджеті та повернути іноземні позики минулих років, Україні потрібно знайти близько дев’яти мільярдів доларів, інакше станеться інфляція і курс долара може зрости до 15-20 гривень. Економісти називають трьох потенційних кандидатів, у яких можна позичити гроші.
Найзручніший для України партнер – це МВФ. У першу чергу через невисокі відсоткові ставки, за якими потім доведеться віддавати гроші. Але економісти наголошують, що питання, чи дасть МВФ гроші цього разу, не стільки економічне, скільки політичне. Місія МВФ приїде в Україну наприкінці січня. Влада матиме два тижні, щоб домовитися про нову програму співробітництва, вислухати умови МВФ і розповісти, на які з них вона готова буде піти. Найман говорить, що від того, чи висуне МВФ нові вимоги, особливо ті, що стосуються питання демократії в країні, буде залежати, чи отримає Україна позику.
«Розраховувати на МВФ Україна, звичайно ж, повинна. Але, на мою думку, рішення ради директорів МВФ у найближчий час буде не на користь України», – сказав колишній виконуючий обов’язки міністра фінансів України Ігор Уманський.
Проте виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера вважає, що розраховувати на зовнішні джерела фінансування треба, і їх можна буде отримати. Для цього потрібно готуватися, що за однією з вимог МВФ курс долара в Україні повинен бути гнучкішим. Якщо буде менше штучного стримування гривні, то курс долара таки трохи виросте, але з-під контролю не вийде.
Ще одними партнерами України, які б могли позичити гроші, називають Росію та Китай. Але у випадку Китаю економісти вказують на досвід інших країн, яким в умові кредиту ставили політичні поступки та сприяння китайському бізнесу на території країни. Якщо ж розглядати Росію як партнера-позичальника, то Уманський вказує на те, що це далеко не вирішена справа, що Москва дасть грошей, адже навіть коли мова іде про Митний союз – ніхто не говорить про фінансові позики.
Щоб зберегти більше валюти в країні Національний банк буде провадити жорсткішу політику з оподаткування продажу валюти, вважають економісти. А також потрібно буде заспокоїти населення, щоб не виникало масового бажання обмінювати гривню.
«До кризи населення купувало два мільярди доларів, тепер купує 10 мільярдів у рік. Якщо до традиційних двох мільярдів доларів додати три мільярди на погашення валютних кредитів – ми отримуємо п’ять мільярдів доларів. Все інше – це особистий вибір», – сказав Найман.
Представники опозиційних сил наголошують, що проблема і в тому, як витрачаються позичені гроші. Народний депутат від фракції «Батьківщина» Андрій Пишний говорить, що велика частина грошей витрачається на державні закупівлі – половина з цього іде на «відкати» наближеним.
«Україна зможе позичити гроші, я у цьому впевнений, але питання у тому, куди підуть ці кошти», – сказав Пишний. «Зараз Україна позичає гроші на зовнішніх ринках дорожче «переддефолтної Греції», а високі відсотки у майбутньому будуть сплачені з кишень українців. У тому числі у вигляді комунальних платежів».
Проте депутат Партії регіонів Владислав Лукьянов переконує, що керівництво країни розуміє всі ризики і вважає, що ситуація досить керована.
«Ми прийняли жорсткий бюджет, коли вирішили не завищувати доходну частину. Всі соціальні платежі виплачуються без затримки… Зовнішня торгівля з Росією має потенціал зростати. На такому зовнішньому фону Україна може розраховувати на ріст ВВП на рівні 3%, замість запланованих 2%», – сказав Лукьянов.
«У 2012 році вперше за останні 10 років була зафіксована дефляція. Вона серйозно вдарила по економіці та бюджеті. В 2013 році влада буде активно з нею боротися. Це призведе до росту цін. Наприклад, виростуть комунальні тарифи», – сказав керівний партнер Capital Times Ерік Найман.
Для того, щоб залатати діри в бюджеті та повернути іноземні позики минулих років, Україні потрібно знайти близько дев’яти мільярдів доларів, інакше станеться інфляція і курс долара може зрости до 15-20 гривень. Економісти називають трьох потенційних кандидатів, у яких можна позичити гроші.
Найзручніший для України партнер – це МВФ. У першу чергу через невисокі відсоткові ставки, за якими потім доведеться віддавати гроші. Але економісти наголошують, що питання, чи дасть МВФ гроші цього разу, не стільки економічне, скільки політичне. Місія МВФ приїде в Україну наприкінці січня. Влада матиме два тижні, щоб домовитися про нову програму співробітництва, вислухати умови МВФ і розповісти, на які з них вона готова буде піти. Найман говорить, що від того, чи висуне МВФ нові вимоги, особливо ті, що стосуються питання демократії в країні, буде залежати, чи отримає Україна позику.
«Розраховувати на МВФ Україна, звичайно ж, повинна. Але, на мою думку, рішення ради директорів МВФ у найближчий час буде не на користь України», – сказав колишній виконуючий обов’язки міністра фінансів України Ігор Уманський.
Проте виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера вважає, що розраховувати на зовнішні джерела фінансування треба, і їх можна буде отримати. Для цього потрібно готуватися, що за однією з вимог МВФ курс долара в Україні повинен бути гнучкішим. Якщо буде менше штучного стримування гривні, то курс долара таки трохи виросте, але з-під контролю не вийде.
Ще одними партнерами України, які б могли позичити гроші, називають Росію та Китай. Але у випадку Китаю економісти вказують на досвід інших країн, яким в умові кредиту ставили політичні поступки та сприяння китайському бізнесу на території країни. Якщо ж розглядати Росію як партнера-позичальника, то Уманський вказує на те, що це далеко не вирішена справа, що Москва дасть грошей, адже навіть коли мова іде про Митний союз – ніхто не говорить про фінансові позики.
Щоб зберегти більше валюти в країні Національний банк буде провадити жорсткішу політику з оподаткування продажу валюти, вважають економісти. А також потрібно буде заспокоїти населення, щоб не виникало масового бажання обмінювати гривню.
Найзручніший для України партнер – це МВФ. У першу чергу через невисокі відсоткові ставки, за якими потім доведеться віддавати гроші. Але економісти наголошують, що питання, чи дасть МВФ гроші цього разу, не стільки економічне, скільки політичне. Місія МВФ приїде в Україну наприкінці січня.
«До кризи населення купувало два мільярди доларів, тепер купує 10 мільярдів у рік. Якщо до традиційних двох мільярдів доларів додати три мільярди на погашення валютних кредитів – ми отримуємо п’ять мільярдів доларів. Все інше – це особистий вибір», – сказав Найман.
Представники опозиційних сил наголошують, що проблема і в тому, як витрачаються позичені гроші. Народний депутат від фракції «Батьківщина» Андрій Пишний говорить, що велика частина грошей витрачається на державні закупівлі – половина з цього іде на «відкати» наближеним.
«Україна зможе позичити гроші, я у цьому впевнений, але питання у тому, куди підуть ці кошти», – сказав Пишний. «Зараз Україна позичає гроші на зовнішніх ринках дорожче «переддефолтної Греції», а високі відсотки у майбутньому будуть сплачені з кишень українців. У тому числі у вигляді комунальних платежів».
Проте депутат Партії регіонів Владислав Лукьянов переконує, що керівництво країни розуміє всі ризики і вважає, що ситуація досить керована.
«Ми прийняли жорсткий бюджет, коли вирішили не завищувати доходну частину. Всі соціальні платежі виплачуються без затримки… Зовнішня торгівля з Росією має потенціал зростати. На такому зовнішньому фону Україна може розраховувати на ріст ВВП на рівні 3%, замість запланованих 2%», – сказав Лукьянов.
