Спеціальні потреби

«Ким ти не був, якщо ти борешся за свободу, Україна вітає тебе». Американська трансгендерка, журналістка, медикиня – про свій досвід війни


«Для українців моя гендерна ідентичність взагалі не є важливим питанням", - говорить Ешто-Сірілло.
«Для українців моя гендерна ідентичність взагалі не є важливим питанням", - говорить Ешто-Сірілло.

Допомога Україні виграти цю війну є найкращою інвестицією в національну оборону США, вважає медикиня кримськотатарського добровольчого батальону Сара Ештон-Сірілло. Перед тим, як приєднатися до батальону, тривалий час вона була єдиною іноземною репортеркою, яка висвітлювала війну з Харківської області.

Голос Америки зустрівся з нею у Вашингтоні, куди вона приїхала поінформувати американських законодавців і експертів про події на передовій. Це її перша поїздка в США за 9 з половиною місяців. Увесь цей час була в Україні. Говорить, що на початку повномасштабного вторгнення дуже переживала перед тим, як перетнути український кордон. Не стільки через війну, скільки через те, що Сара – трансегендерна жінка.

«Тому що були проблеми з моїми документами щодо зміни статі. А також я не була впевнена, як українці будуть ставитися до трансгендерної репортерки, яка буде вести репортажі з країни під час війни», - розповідає Ештон-Сірілло.

Натомість, говорить вона, її досвід в Україні змінив її уявлення про те, як суспільство взагалі може ставитися до представників сексуальних меншин.

«З першого дня, коли я в’їхала, коли мені поставили штамп у паспорті, я побачила, наскільки гостинною є Україна. Це не питання толерантності чи ідентичності. Україна є нацією, яка цінує волю та свободу для всіх людей», - розповідає Ештон-Сірілло.

Вона каже, що це ставлення дозволило їй працювати із дедалі більшою ефективністю як журналістці, а тепер - і як військовослужбовіці.

«Для українців моя гендерна ідентичність взагалі не є важливим питанням. Ким би ти не був, якими б не були твої цінності, що б не відбувалося у твоєму особистому житті, якщо ти борешся за волю і свободу, Україна вітає тебе», - говорить вона.

За одним із найостанніших рейтингів рівноправ`я представників сексуальних меншин, Equaldex, Україна посідає 62 місце у світі, поруч із іншими східноєвропейськими країнами. Втім, каже Сара, на її думку, ставлення до представників сексменшин в країні дуже змінилося саме під час повномасштабного вторгнення.

«Люди можуть жити більш автентично, можуть брати участь у всіх аспектах життя суспільства. Ми бачили, як президент Зеленський торкався питання одностатевого партнерства», - каже вона.

Ештон-Сірілло розповідає, що в Харкові та області, де вона з березня працювала як фрілансерка та висвітлювала війну в соціальних медіа, її вразив доступ та свобода дій, які вона мала як представниця мас-медіа, незважаючи на запровадження воєнного стану.

«У США, коли ми уявляємо воєнний стан, нам здається, що це такі драконівські, жахливо суворі закони. Але за президента Зеленського та українського Міністерства оборони я виявила, що у мене більше свободи як репортерки в Україні в умовах воєнного стану, ніж якщо б я намагалася, наприклад, знімати поліцію в Сполучених Штатах», - розповідає жінка.

Втім, був один момент, який поставив під сумнів її журналістську етику. Приїхавши по справах до Києва 10 жовтня, Сара записала відео із собою на тлі тіла мертвої людини - жертви першого масованого обстрілу, якого завдала Росія по українській інфраструктурі. Це відео швидко поширилося соціальними мережами та викликало хвилю критики на адресу журналістки.

За її словами, тоді вона не думала, що це може викликати такий резонанс:

«Я розумію, як це вплинуло на людей, які побачили таку шокуючу картинку. Але я щойно приїхала зі Сходу, де це було повсякденним життям».

Тоді, каже Ештон-Сірілло, вона вже оформлювала папери, щоб приєднатися до лав Збройних сил України, співпрацюючи з українським урядом як цивільна особа, бо війна, жорстокість якої вона спостерігала щодня, стала для неї особистою справою. Вона каже, що виростаючи на півдні США, мала навички поводження із вогнепальною зброєю, а також, через одну з її попередніх місць праці, - досвід роботи із медичною допомогою. Розповідає, що пройшла вишкіл, включно із наданням першої медичної допомоги в кримськотатарському добровольчому батальоні імені Номана Челебіджіхана, до якого приєдналася.

«Командир прийняв у мене іспит на те, що повинен знати бойовий медик. А потім мене відправили на навчання Triple C, яке є стандартним курсом НАТО для медичного навчання бойових рятувальників. Я пройшла курс, щоб отримати сертифікат», - розповідає вона.

Наразі Сара чекає на ротацію. Говорить, ще не була на фронті в якості бойового медика, але багато що встигла побачити, працюючи у Харкові та області як журналістка. Своїм досвідом та враженнями ділиться у Вашингтоні та інших містах США під час своєї поїздки.

«Лінія фронту, нульовка - жахливе місце. Я була там, коли знищували машини швидкої допомоги. Російським терористам байдуже, чи вони атакують мирних жителів чи солдатів. Їм байдуже, чи хтось вже поранений і його намагаються евакуювали. Вони намагаються знищити усе на своєму шляху. І це одна з проблем, з якою ми намагаємося боротися та пояснити це світові: Росія – це не армія. Росія – це терористична група, група військових злочинців і головорізів, яку очолює бос мафії Володимир Путін. Вони не воюють чесно», - каже вона.

Під час перебування у Вашингтоні Ештон-Сірілло зустрілася із кількома конгресменами та сенаторами. Наразі в Конгресі розглядається кілька законодавчих ініціатив, включно із запитом Білого дому на майже 38 мільярдів доларів на безпекову та іншу допомогу Україні на наступний рік. Вона говорить, що має аргументи для тих законодавців, які ще вагаються щодо його схвалення, зокрема вимагаючи більш ретельних перевірок використання військової допомоги США.

«Як аналітик у минулому житті за професією, я кажу: "Подивіться на цифри, пане конгресмене, конгресвуман чи сенаторе". Це найбільший прибуток від інвестицій у іноземну допомогу з часів Другої світової війни. Ви перемагаєте те, що вважалося супердержавою, завдяки крові, яку проливають українці, - лише за кілька мільярдів доларів грошей платників податків. І так, це звучить як багато, але знищення Володимира Путіна та знищення його терористичної держави означає, що гроші витрачені недаремно», - розпвоідає вона.

Також каже, що приїхала до Вашингтона, аби запросити членів уряду та Конгресу, які сумніваються у правильному використанні американської військовї допомоги, приїхати в Україну та провести перевірки особисто.

«Я навіть особисто привезу їх зі зброєю на передову, щоб вони побачили озброєння в дії, щоб вони могли повернутися до Сполучених Штатів і сказати, що гроші витрачені не дарма», - каже вона.

Україна, говорить Сара, вже перемогла, продемонструвавши світові слабкість та неефективність Росії. Але війна, яка щодня забирає людські життя, ще триває. Під час своїх зустрічей у Вашингтоні вона намагається пояснити, що український спротив та його підтримка важлива не лише для України, а й світу.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Головна виконавча редакторка Української служби Голосу Америки, журналістка. Висвітлюю політику, відносини України-США, соціальні питання, але найбільш люблю розповісти гарну людську історію. Роблю включення із місця подій, записую інтерв’ю, пишу аналітичні статті, запускаю нові проєкти. Авторка двох книг та двох документальних фільмів. 

Форум

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG