Спеціальні потреби

Актуально

Енергетичний цар Росії: роль Ігоря Сєчина в нафтових іграх

Керівник російської компанії «Роснєфть» Ігор Сєчин

Можливо, Ігор Сєчин найбільше запам'ятається у Росії тим, що сприяв найбільшому одноденному падінню ціни на нафту за майже три десятиліття.

Березень став найбільш жорстоким місяцем для Ігоря Сєчина – одного з найдавніших та найбільш войовничих прихильників президента Росії Володимира Путіна.

Сєчин – глава державної нафтової компанії «Роснєфть» – заявив, що компанія продає всі свої венесуельські нафтові активи вартістю у мільярди доларів через кілька місяців після того, як США застосували санкції щодо двох дочірніх компаній «Роснєфті».

Це сталося після спроб Росії протистояти у переговорах з Саудівською Аравією щодо скорочення видобутку нафти на тлі сповільнення попиту через пандемію коронавірусу. Ер-Ріяд залишив стіл переговорів, ринок перевернувся догори дриґом, а Росія зрештою була змушена погодитися на рекордні скорочення.

Бюджет Кремля значною мірою залежить від високих цін на нафту, тож такий результат може коштувати йому років економічного процвітання і, можливо, навіть політичної легітимності Путіна. Багато хто покладає провину за те що сталося саме на Сєчина.

Чи заслуговує він на це – питання досить дискусійне.

Багато аналітиків стверджують, що ціни на нафту та рубль впали б, навіть якщо б Сєчин був більш прихильним до пропозицій Саудівської Аравії щодо скорочення виробництва.

І хоча саме Сєчин стояв за приходом «Роснєфті» до Венесуели, що широко сприйняли як «боргову яму», це відповідало зовнішньополітичним цілям Кремля. Тим не менш, російські ЗМІ та деякі аналітики особливо виокремили саме роль Сєчина в угоді ОПЕК.

Можливо, «еру Сєчина» у керівництві «Роснєфтю» запам’ятають не некомпетентністю та втратами у перші роки, а двома словами: «березень 2020 року»
Костянтин Сонін


«Цілком можливо, що «еру Сєчина» у керівництві «Роснєфтю» запам’ятають не некомпетентністю та втратами у перші роки, а двома словами: «березень 2020 року», – написав нещодавно російський економіст і професор Чиказького університету Костянтин Сонін у розділі «Точка зору» ділової газети «Вєдомості».

Речник «Роснєфті» Михайло Леонтьєв на запит Радіо Свобода щодо коментарів на момент публікації матеріалу не відповів.

Вірність Путіну

Здавалося б, настав час радощів для критиків Сєчина. Але Сонін у коментарі Радіо Свобода сказав, що це навряд чи якось вплине на його жадану позицію одного з найвпливовіших людей Росії.

Путін цінує вірність, сказав Сонін. І мало хто був настільки ж сильно й довго йому вірний, як 59-річний Сєчин.

Путін та Сєчин
Путін та Сєчин

Коли у 1990-х роках Путін працював у мерії Санкт-Петербурга, його тодішня дружина Людмила отримала серйозні поранення під час автокатастрофи. Повідомлялося, що Сєчина відправили на місце події, щоб забрати одну з двох дочок Путіна.

Коли Путін став виконуючим обов'язки президента, після того як 31 грудня 1999 року Борис Єльцин залишив свій пост, Сєчин став заступником глави адміністрації президента.

У липні 2004 року Сєчин приєднався до ради правління «Роснєфті», тоді ще відносно невеликої фірми, яка виробляла близько 20 мільйонів тонн (140 мільйонів барелів) нафти на рік. Сьогодні компанія виробляє у 10 разів більше, що робить її другим за величиною виробником нафти у світі після Saudi Aramco.

Таке суттєве зростання пов'язане головним чином з придбанням (або як деякі експерти кажуть «крадіжкою») таких великих нафтових активів, як ЮКОС.

У той період уряд Путіна здійснив один з найбільш видимих кроків президентства Путіна: притягнув до відповідальності засновника ЮКОС Михайла Ходорковського, який тоді був найбагатшою людиною Росії.

У жовтні 2003 року, через кілька місяців після звинувачення у корупції, Ходорковського арештували у сибірському аеропорту за звинуваченням у шахрайстві та ухиленні від сплати податків.

Уряд вирішив націоналізувати ЮКОС, а найкращі активи компанії перейшли «Роснєфті».

В інтерв'ю виданню «Вєдомості» у 2005 році Ходорковський назвав Сєчина «організатором і двигуном» у справі щодо ЮКОС.

Через п’ять років в інтерв'ю Financial Times сам Сєчин відкинув думку про те, що справа проти Ходорковського була політично мотивованою, і що активи його компанії були експропрійовані. Він наголосив, що «Роснєфть» заплатила величезну ціну за ЮКОС.

Роль Гуцерієва

Коли компанія Ходорковського розпалася, у 2005 році менший виробник нафти під назвою «Руснєфть» відірвав до 50% акцій однієї з сибірських дочірніх компаній ЮКОС.

«Роснєфть» того ж року запропонувала «Руснєфті» поміняти 50-відсоткову частку на частку в дочірній компанії, як писали ЗМІ. Власник «Руснєфти» Михайло Гуцерієв заявив, що угода є невигідною, і відхилив її.

Через рік до офісу Гуцерієва завітали слідчі на тлі податкового розслідування, яке загрожувало конфіскацією акцій компанії.

Магнат покинув країну у 2007 році, щоб уникнути притягнення до кримінальної відповідальності, а наступного року «Роснєфть» подала позов про відшкодування збитків від «Руснєфті» на суму 200 мільйонів доларів.

«Вєдомості» писали, що Гуцерієву сказали, що за податковим розслідуванням стоїть Сєчин, але він не зміг зв’язатися з впливовим кремлівським чиновником для обговорення ситуації.

Пізніше Гуцерієву дозволили повернутися в Росію. Це досить незвичне явище як для бізнесмена, який впав у немилість російської влади.

TNK-BP

У 2012 році, коли Путін знову повернувся до президентського крісла після чотирирічного перебування на посаді прем'єр-міністра, Сєчин став президентом «Роснєфті». Через кілька місяців Сєчин оголосив, що його компанія придбає третього за величиною російського виробника нафти – TNK-BP.

Компанія була сукупною інвестицією російської компанії, яку підтримували три політично пов'язані бізнесмени та британського нафтового гіганта BP.

Угода вартістю у 55 мільярдів доларів була укладена наступного року після того, як «Роснєфть» забезпечила собі позику у десятки мільярдів доларів від західних кредиторів. Але ціни на нафту, що коливалися на рівні 100 доларів за барель протягом кількох років, приблизно вдвічі впали до кінця 2014 року.

У 2014 році Росія анексувала український Крим та розпочала сепаратистську війну на сході України. У відповідь Захід ввів масштабні економічні санкції, які не давали «Роснєфті» перекрити борги.

Компанія була вимушена укласти досить складну угоду, яка передбачала продаж корпоративних облігацій вартістю у 625 мільярдів рублів (14 мільярдів доларів). Це рекордна для Росії сума на той час. Це була величезна, непрозора трансакція, яка налякала торговців валютою і призвела до коливання рубля.

За оцінками Соніна, збитки «Роснєфті» від придбання ТНК-ВР були більшими, ніж усі російські угоди про приватизацію 1990-х років разом взяті, з урахуванням інфляції у доларах.

Коли у 2006 році «Роснєфть» стала публічною, її оцінювали у 79,8 мільярди доларів. Сьогодні вона коштує 48 мільярдів доларів – це менше, ніж ціна, яку вона заплатила за ТНК-ВР.

«Башнєфть»

У період з 2013 по 2017 рік «Роснєфть» здійснила кілька покупок на суму близько 22 мільярдів доларів.

У доповіді за листопад 2017 року, яка критично ставилася до керівництва Сєчина, аналітики з питань нафти в підконтрольному державі «Сбербанку» заявили, що компанія не має чіткого фокусу.

Однією з покупок «Роснєфті» було придбання 50-відсоткового пакету акцій «Башнєфті», регіональної нафтової компанії, яка мала одну з найсучасніших нафтопереробних потужностей у країні.

До середини 2014 року компанію контролювала «Система» – конгломерат, що займався всіма питаннями: від нерухомості до роздрібних магазинів і телекомунікацій.

У 2014 році російський уряд націоналізував «Башнєфть». У вересні того ж року власника «Системи» Володимира Євтушенкова помістили під домашній арешт. Його звільнили у грудні 2014 року.

«Роснєфть» зрештою не тільки придбала 50-відсотковий пакет акцій «Башнєфті», але згодом подала до суду на «Систему» вимагаючи 4,5 мільярда доларів, зрештою у 2017 році погодившись на урегулювання в 1,7 мільярда доларів.

«Башнєфть» – це найочевидніша і найлегша ціль для Сєчина
Володимир Мілов

За рік до захоплення «Башнєфті» Володимир Мілов, який був заступником міністра енергетики на початку першого президентського строку Путіна, попередив, що Сєчин намагався придбати компанію протягом 10 років.

«Башнєфть» – це найочевидніша і найлегша ціль для Сєчина», – прогнозував Мілов ще у 2013 році.

Боротьба серед еліт

Поки «Роснєфть» маневрувала з метою придбання пакету акцій «Башнєфті», деякі урядовці публічно виступили проти цього. Вони стверджували, що придбання державлю «Башнєфті» суперечить поняттю приватизації.

Серед тих, хто виступив проти угоди, був тодішній міністр економіки Олексій Улюкаєв, член так званого ліберального табору в уряді Росії.

У листопаді 2016 року, через місяць після того, як російський уряд бурхливо затвердив купівлю «Башнєфті» «Роснєфтю», Улюкаєва заарештували у штаб-квартирі компанії за звинуваченням у «великому хабарі» розміром у 2 мільйони доларів.

Улюкаєв заявив, що його підставили. Його засудили до восьми років позбавлення волі після суду, який неодноразово намагався долучити Сєчина у якості основного свідка.

«Жахлива репутація»

«Сєчин має жахливу репутацію» серед еліт, сказала в коментарі Радіо Свобода Тетяна Станова, засновниця аналітичного центру R.Politik. «Неофіційно члени адміністрації президента та уряду жорстоко критикують його», – каже вона. За її словами, Сєчин готовий «піти далі» у досягненні своїх цілей, ніж інші союзники Путіна.

«Це – його унікальність. Він сміливий і дозволяє собі більше», – сказала вона.

Венесуела

Протягом багатьох років Сєчин мав конфлікт з майже кожною головною фігурою російського нафтогазового сектору, і багатьма вищими посадовими особами, відповідальними за основні економічні рішення.

Але, будучи главою провідної державної нафтової компанії, він втілював у життя проєкти, які часто керуються не інтересами акціонерів («Роснєфть» за цей час втратила мільярди), а очевидними політичними вимогами, такими як нещодавні і заздалегідь приречені інвестиції у Венесуелі.

В обмін Сєчин наполегливо домагався урядових пільг, включаючи трильйони рублів у податкових пільгах за нафтові родовища «Роснєфті» та обмеження доступу до арктичних родовищ державним компаніям.

Падіння цін на нафту затьмарили цей великий проєкт.

Доступ до Кремля

«Його додаткова цінність як генерального директора «Роснєфті» – це його доступ до Кремля та Путіна. Він постійно грає в ігри, намагаючись призначити своїх людей на дуже впливові посади», – сказав Рауф Мамедов, енергетичний аналітик Інституту Близького Сходу, який спеціалізується на питаннях щодо колишнього Радянського союзу.

Дивіться також: Детально: чому ціна на американську нафту впала нижче нуля. Відео

Детально: чому ціна на американську нафту впала нижче нуля. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:18 0:00

У Венесуелі «Роснєфть» стала заручницею російських спроб залицяння до лідерів держави, яка є частиною більшого плану Москви щодо відновлення своїх позицій на світовій арені.

«Роснєфть» співпрацювала з венесуельською державною PDVSA і позичила компанії мільярди доларів, навіть коли південноамериканська країна опинилася посеред економічного хаосу.

У червні 2019 року на російському форумі провідних інвесторів у Санкт-Петербурзі Сєчин розкритикував зовнішню політику Вашингтона та застосування нафтових санкцій проти таких країн, як Венесуела.

«Низка коментаторів любить звинувачувати Росію у використанні енергії у якості політичного інструменту», – сказав Сєчин перед аудиторією, до складу якої входив китайський лідер Сі Цзіньпін.

Сполучені Штати використовують енергію як політичну зброю масових масштабів
Сі Цзіньпін


«Але, безперечно, сьогодні реальність полягає у тому, що Сполучені Штати використовують енергію як політичну зброю масових масштабів. Санкції, або навіть загроза їхнього введення, мають руйнівний вплив на екосистему світового енергетичного ринку», – зауважив він.

Через вісім місяців після цього виступу Вашингтон вдарив санкціями по першій з двох дочірніх компаній «Роснєфті» за порушення ембарго США.

Деякі китайські фірми, побоюючись американських санкцій, призупинили торги з «Роснєфтью», завдавши їй серйозного удару. У березні «Роснєфть» була вимушена продати свої венесуельські активи іншій російській державній компанії.

Позиції в переговорах

Згідно з повідомленнями, у березні саме голова «Роснєфті» був рушійною силою рішення Росії відхилити додаткові скорочення виробництва, запропоновані групою ОПЕК +, що призвело до найбільш стрімкого одноденного падіння світових цін за майже три десятиліття.

Сечин довго скаржився, що скорочення лише дадуть шанс іншим країнам, наприклад, США, збільшити обсяг виробництва та отримати більший політичний вплив.

Станова заявила, що остаточне рішення відмовитися від додаткових скорочень виробництва ухвалював Путін. Однак, за її словами, не виключено, що він би обрав інший варіант, не будь Сєчин таким наполегливим.

Росія зрештою повернулася до столу переговорів з Саудівською Аравією та ОПЕК.

«Помилка Сєчина полягала у тому, що він не приховував [свою] ейфорію після розірвання угоди. В результаті здавалося, що він стоїть за нею», – зауважила Станова.

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: Над Вашингтоном пролетіли ескадрилья військових літаків на честь героїв пандемії. Відео

Всі новини дня

Підтримка України та конфлікт з Трампом - чим запам'ятався генерал Міллі на головній військовій посаді у США

Генерал Марк Міллі обіймає посаду очільника Об’єднаного комітету начальників штабів США з 2019 року, а до цього очолював штабу Сухопутних сил США. З 1 жовтня його на цій посаді замінить генерал ВПС США Чарльз Браун

Остання перед відставкою міжнародна подорож очільника Об’єднаного комітету начальників штабів США генерала Марка Міллі була до німецького Рамштайну на засідання контактної групи з оборони України, де він закликав союзників "підтримувати Україну, доки Путін не припинить необґрунтовану, незаконну та руйнівну війну".

Міллі, який завершує свою каденцію у жовтні, запам'ятався своєю роллю в зміцненні міжнародного альянсу на підтримку України, суперечливому виведенню військ США з Афганістану, а також своєю позицією в подіях 6 січня 2022 року, коли натовп, невдоволений результатами президентських виборів, пішов на штурм американського парламенту, кажуть оглядачі.

Міллі рішуче виступав на користь підтримки України, але "його постійною турботою на посаді було уникнути конфлікту великих сил", - вказує полковник США Девід Батлер, речник Міллі. Історія світових воєн та його служби під час війни в Іраку вплинула на політику Міллі, пише оглядач Washintgon Post Девід Ігнатіус і нагадує: Міллі - випускник Принстона з енциклопедичним знанням воєнної історії.

В іншій статті оглядачі Washington Post згадують слова Міллі після першого року війни Росії в Україні про "вікно можливостей" для перемовин. Тоді Міллі вказав, що "сторони мають визнати, що перемога може не бути досяжною військовим чином". Головний військовий США навів приклад Першої світової війни, коли втрачена нагода для перемовин означала затяжний кривавий конфлікт, який створив умови для Другої світової війни.

Оглядачі WP Ден Ламонт, Міссі Раян та Керен Деянг опитали більше десятка експертів та посадовців про Міллі і зрештою змалювали портрет амбітного, прямолінійного лідера, який образив декого своїми діями на посаді головного військового США, випав із ласки одного президента, але здобув повагу іншого, і міг лавірувати в "токсичній політиці Вашингтона", йдеться в статті.

Колишній президент США Дональд Трамп, який призначив Міллі на посаду, вітав і його звільнення в соцмедіа словами: "Час святкувати всім громадянам США!"

Трамп критикує Міллі за його позицію під час президентських виборів 2022 року, коли той заявив, що військові залишаться осторонь. Згодом Міллі казав, що остерігався неконституційних наказів колишнього президента. В США деякі оглядачі заявили, що така позиція Міллі була заполітизованою, пише WP.

А от голова військового Комітету НАТО адмірал Нідерландів Роб Бауер сказав Міллі під час візиту до Німеччини: "В час, коли конституційні цінності вашої країни докорінно струснуло, ви забезпечили, що американське військо продовжило представляти цінності та ідеали країни".

Дуда підтримав заборону продажу українського зерна у Польщі, але пообіцяв транзит збіжжя в інші країни

Президент Польщі Анджей Дуда, архівне фото. REUTERS/Peter Cziborra

Президент Польщі Анджей Дуда виступив на захист рішення про заборону продажу українського зерна у Польщі, але пообіцяв транзит збіжжя через польську територію до третіх країн, повідомляє польський канал TVP.

"Рішення уряду зберегти заборону на продаж українського зерна на польському ринку було правильним; однак потрібно зробити все, щоб зробити транзит цього зерна до найбідніших країн світу якомога більшим", – сказав Дуда і підкреслив, що Польща намагається підтримати Україну в експорті зерна до найбідніших країн Африки чи Азії.

Він розкритикував ЄС за відмову продовжити ембарго на продаж продовольства з України й додав: "На жаль, під час війни дуже мало цього зерна потрапило до тих країн, які його справді потребують; тим часом воно експортувалося на такі ринки, як польський. Польський уряд змушений був прийняти радикальні рішення, підтримуючи польських фермерів, захищаючи наш ринок і польське сільське господарство".

При цьому він підкреслив, що налагоджено спеціальні транзитні маршрути, за якими українське зерно може проходити через Польщу, а потім експортуватись туди, "де воно справді потрібне".

Нагадаємо, гострі докори, якими обмінюються найвищі посадовці України та Польщі, викликали стурбованість долею партнерства Києва і Варшави на тлі російської війни.

Зокрема минулого тижня Польща викликала до МЗС посла України через критику обмежень для українського зерна президента України Володимира Зеленського під час виступу на Генасамблеї ООН про те, що "що дехто у Європі грає солідарність у політичному театрі, й робить трилер із зерна", що допомагає "підготувати сцену для московського актора".

При цьому президент Дуда із трибуни Генасамблеї ООН підкреслив, що Україна має пам'ятати, що отримує допомогу від Польщі і порівняв ситуацію із "людиною, яка тоне", що "може затягнути на глибину... рятівника".

Експерти припустили, що така риторика може зберегтись на тлі підготовки виборів у Польщі 15 жовтня, де польська керівна партія "Право і Справедливість" виграла вибори 2019 року значною мірою завдяки голосам селян. А деякі медіа назвали це "найнижчою точкою тісних відносин між Києвом і Варшавою".

Міжнародні слідчі збирають докази для МКС щодо спроб Росії спричинити голод в Україні, зокрема в Маріуполі

Жителі Маріуполя у бомбосховищі під час російських бомбардувань, 6 березня 2022. AP Photo/Evgeniy Maloletka

Міжнародні юристи готують подання до Міжнародного кримінального суду зі звинуваченням Росії в черговому воєнному злочині - в навмисному спричиненні голоду під час повномасштабної агресії проти України.

Для цього правозахисники, які працюють з прокуратурою України, намагаються задокументувати випадки, коли російські сили використовували голод як зброю війни. Ці докази можуть дозволити МКС розпочати перше судове переслідування такого роду і надалі висунути звинувачення російському президенту Владіміру Путіну, пише Guardian.

Видання цитує Юсуфа Хана, старшого правника юридичної фірми Global Rights Compliance, що "використання продовольства як зброї відбувалося в три етапи", від початку вторгнення, коли українські міста були в облозі, а постачання продовольства припинено.

Серед задокументованих випадків – загибель 20 мирних жителів у Чернігові 16 березня 2022 року внаслідок російської атаки біля супермаркету, де мирні жителі стояли в черзі за хлібом і продуктами. Слідчі також зосереджені на облозі Маріуполя, додав Хан. Постачання продовольства до міста було припинено, а коридори гуманітарної допомоги заблоковані або розбомблені.

Друга фаза включає знищення запасів їжі та води, а також енергетичної інфраструктури по всій Україні під час бойових дій, які адвокат назвав "об'єктами, необхідними для виживання цивільного населення". Він підкреслив навмисність атак на цивільну інфраструктуру під час зимових холодів. Як приклад - знищення системи водопостачання Миколаєва.

Третій елемент – спроби Росії запобігти або обмежити експорт українського продовольства через блокади кораблів у Чорному морі та атаки по зерновій інфраструктурі.

У 2018 році Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, яка засудила використання голоду як зброї війни, а у 2019 році МКС переглянув Римський статут з метою розширити тип справ, які можуть там розглядатись.

Guardian зазначає, що юристи працюють зокрема з фахівцями, що аналізують відкриті джерела інформації для документування таких випадків воєнних злочинів. Частина зусиль також зосереджена на тому, щоб виявити винних. Хан припустив, що обвинувачення, ймовірно, можна буде винести й президенту Путіну - як у випадку примусової депортації українських дітей, за що МКС видав ордер на арешт глави Кремля.

Днями юристи Української гельсінської спілки з прав людини анонімно опитали українських правоохоронців і виявили, що їм бракує навичок для розслідування воєнних злочинів. Як пише Радіо Свобода, у половині справ про воєнні злочини не ведеться досудове розслідування, а також представники Нацполіції та Офісу генпрокурора в анонімному опитуванні скаржилися на велике навантаження та брак знань і ресурсів поміж інших чинників, які ускладнюють розслідування.

За даними Офісу генпрокурора, нині в Україні вже зафіксовано понад 108 тисяч випадків воєнних злочинів.

Росія не визнає причетність до злочинів проти мирного населення, попри наявність численних доказів і свідчень.

Очільник Пентагону обговорює оборону з лідерами країн Африки

Міністр оборони США Ллойд Остін на зустрічі з президентом Мозамбіку Філіпе Н'юсі в Вашингтоні, вересень 2023 року

Міністр оборони США Ллойд Остін зустрівся з лідерами Джибуті та президентом Сомалі в неділю, під час своєї першої поїздки до Африки в якості міністра оборони, на тлі триваючого насильства в регіоні. Пізніше цього тижня він вирушить до Кенії та Анголи.

В Джибуті розташовано основну військову базу США на континенті, і Остін сказав, що Кемп Лемонньєр має «критичне значення» для «протидії насильницькому екстремізму та підтримки безпеки в усьому регіоні».

Він додав, що США пишаються партнерством із силами Джибуті та силами Африканського Союзу на підтримку сусіднього Сомалі, де бойовики Аш-Шабаб чинять дедалі більший опір урядовим військам.

«Аш-Шабаб» - головний підрозділ «Аль-Каїди» на континенті.

Сомалі нещодавно зазнало невдач у боротьбі проти Аш-Шабаб після смертоносної атаки на місто Каусвейн 26 серпня. В результаті інциденту загинули десятки військових уряду і вони поспішно відступили з лінії фронту та міст, раніше захоплених бойовиками.

Ця невдача була однією з причин, на яку Сомалі посилалася у запиті про «технічну паузу» у виведенні військових сил Африканського Союзу з Сомалі. В рамках скорочення, яке почалося минулого тижня, Африканський союз відведе 3000 військових і передасть свої передові оперативні бази сомалійським солдатам до кінця цього місяця.

«На жаль, 26 серпня 2023 року ми зазнали кількох значних невдач після атаки на наші сили в районі Каусвейн, регіон Галгудуд і подальшого відступу сил з кількох нещодавно звільнених міст, — йдеться в листі, написаному радником з національної безпеки. Хусейн Шейх-Алі. — Цей несподіваний поворот подій розтягнув наші військові сили, оголив наші вразливі місця на передовій».

Представник оборонного відомства США назвав "Аш-Шабаб" "важким викликом", який "не зупиниться відразу".

"Це і надалі вимагатиме послідовної, тривалої співпраці між нами та нашими східноафриканськими партнерами, включаючи Кенію", — сказав чиновник.

Збройні сили США роками «консультували та допомагали» сомалійським силам у боротьбі проти «Аш-Шабаб», тренували сили спеціального призначення та завдавали авіаударів проти угруповання.

У неділю високопоставлений чиновник США заявив, що AFRICOM не завдавала авіаудару 22 вересня 2023 року. Угруповання Аш-Шабаб у Telegram стверджувало, що в результаті удару AFRICOM загинули вісім членів однієї сім’ї, у тому числі шестеро дітей.

Уряд Сомалі повідомив, що під час цілеспрямованого авіаудару було вбито старшого командира «Аш-Шабаб», ідентифікованого як Ісаак Абдуллахі, який відповідав за операції угруповання в регіоні Бакул, і сімох «охоронців».

Водночас посадовець США підтвердив, що американський підрядник і службовець країни-партнера отримали поранення після того, як у п'ятницю бойовики "Аш-Шабаб" обстріляли базу, укомплектовану силами оборони Кенії. Угруповання "Аш-Шабаб" стверджує, що в результаті нападу поранено чотирьох американських солдатів і дев'ятьох кенійських військовослужбовців. Представник оборонного відомства США сказав, що твердження «Аш-Шабаб» були «перебільшеними».

Тисячі кенійських військовослужбовців перебувають у Сомалі в рамках Перехідної місії Африканського Союзу ATMIS. Кенія також стикалася з неодноразовими нападами з боку "Аш-Шабаб", включаючи резонансний напад на торговельний центр Westgate Mall у Найробі 10 років тому, у результаті якого загинуло 67 людей.

Пізніше цього тижня Остін вирушить до Кенії та Анголи. За словами високопоставленого чиновника США, це буде перший візит міністра оборони США до Анголи, і вперше з 1976 року глава оборонного відомства США відвідає Кенію.

Візит Остіна відбувається на тлі спроб Китаю та Росії розширити свій вплив в регіоні.

Оглядачі говорять про важливість ATACMS, на тлі ударів ЗСУ по штабу Чорноморського флоту РФ

Супутникове фото: дим із штабу ВМС Росії, після удару ЗСУ. PLANET LABS PBC/Handout via REUTERS

Російські військові не почуватимуться в безпеці будь-де в Криму, утримувати Крим стане все важче для Росії, якщо США нададуть ATACMS Україні, кажуть оглядачі.

Атака ЗСУ по штабу Чорноморського флоту РФ в Севастополі продемонструвала перевагу західної зброї, каже оглядач британського SkyNews Шон Белл, зазначаючи, що така зброя наводиться завдяки GPS і в цьому ударі видно, що ракета пробила дах і вразила центр комунікацій, який є головною метою таких атак.

Це відтинає голову російському Чорноморському флоту
Шон Белл, аналітик Sky News пр атаку ЗСУ по штабу ЧФ РФ

В нападі ЗСУ на штаб-квартиру Чорноморського флоту могли бути застосовані британські Storm Shadow, припускає генерал США у відставці Седрік Лейден в коментарі CNN.

Лейден назвав атаку по штаб-квартирі флоту "вражаючою з тактичної та стратегічної точки зору", адже там розміщується центр командування Росії в регіоні.

"Це відтинає голову російському Чорноморському флоту", - додає Белл. Обидва аналітики вказують на цей центр як на важливий центр командування Росіян в Чорному морі на півдні України.

Американські далекобійні ракетні системи ATACMS можуть доповнити можливості британських Storm Shadow, які вже застосовуються на полі бою в Україні, каже Лейден і відзначає: ATACMS відрізняються від Storm Shadow тим, що запуск ведеться з наземної установки, а не з літака, а також вони переважно використовуються для ударів по неукріплених об'єктах, наприклад проти піхоти, але зараз застосовуються і проти укріплених броньованих цілей.

Белл же своєю чергою називає такі переваги ATACMS - здатність летіти зі швидкістю, що втричі перевищує швидкість звуку, а також здатність проводити маневри при наближенні до цілі, що значно ускладнює її збиття.

Негайне надання цих систем матиме допоможе Україні зробити контроль над Кримом непосильним для російських сил
Бен Годжес, колишній командувач Сухопутних сил НАТО в Європі, про ATACMS

Негайно надати ці системи Україні закликав екскомандувач Сухопутних сил НАТО в Європі генерал США у відставці Бен Годжес. "Негайне надання цих систем допоможе Україні зробити контроль над Кримом непосильним для російських сил", - каже Годжес в коментарі Newsweek.

Серед факторів, що стримують надання таких ракет NBC вказує на те, що запаси цих ракет в США є обмеженими, а в Конгресі існує занепокоєння, що такі постачання розширять війну. Також, зауважує Белл, ці ракети дуже дорогі і один постріл може коштувати понад 850 000 доларів.

Минулого тижня NBC News з посиланням на джерела в Конгресі та трьох американських чиновників, повідомив, що адміністрація Байдена нібито пообіцяла президенту України Володимиру Зеленському, що США надішлють Україні "невелику партію" ракет великої дальності ATACMS. Білий дім не підтвердив цю інформацію.

Адміністрація Байдена все ще вагається щодо надання таких систем, припустив Годжес. Він також заявив, що США можуть вирішити надати "кластерний" варіант цієї системи з меншою дальністю і закликав США надати повний далекобійний варіант цієї системи. Він також припустив, що надання таких систем з боку США також додасть аргументи для того, щоб Німеччина надіслала Україні далекобійні ракети Taurus.

Більше

Відео - найголовніше

Антитерористична операція у Нагірному Карабасі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:31 0:00
XS
SM
MD
LG