"Happy holidays to you and your family!" ("Зі святами вас і вашу родину!") - саме так вітатись, прощатись та підписувати електронні листи в Америці можна починати десь із Дня подяки, тобто аж за місяць до Різдва.
Завдяки цьому, а ще купі ярмарок, ковзанок, вогників-прикрас у будинках, офісах і в торгівельних центрах, вечірок на роботі й святкових мелодій на всіх хвилях радіо та в усіх магазинах, - відчуття свята у Вашингтоні не бракує. І це навіть попри те, що перший сніг тут найчастіше випадає й майже одразу тане, а більшість часу - тут вогко й ледь прохолодно.
Окрім традиційної мелодії "Щедрика", закупівлі подарунків для родини і встановлення ялинки, американці мають низку інших традицій, що поки найчастіше не мають відповідників в Україні.
1. Подарунки вчителям, поштарям і консьєржам
Традиція висловлювати вдячність невеликими подарунками людям, від роботи яких різною мірою залежить наш комфорт: працівникам салонів краси, спортзалів, няням. Спочатку мені така традиція здалася трохи радянською. Але це не зовсім так: у США це, звісно, не обов'язково і не вплине на якість роботи людей, яким нічого не подаруєш.
І все ж, подарункова карта, їстівний подарунок або сувенір, зроблений своїми руками, допоможе підтримати гарні приятельські відносини. Тож американські медіа навіть склали список професій, яким варто щось подарувати. Серед них: поштарі, газетярі, сміттярі, прибиральники, вчителі, дошкільні вихователі, няні, консьєржі, перукарі, масажисти, особисті тренери, інструктори з тенісу чи гольфу, садівники, сантехніки, паркувальники.
Залежно від близькості відносин та вартості їхніх послуг радять дарувати подарунки на суму від 10 до 100 доларів - або у формі чайових розміром у вартість одного візиту (наприклад, до перукаря, тренера чи масажиста). Найкраще це робити завдяки подарунковим карткам, які можна купити у будь-якій крамниці чи онлайн-магазині.
Якщо додати ці витрати до подарунків родичам і друзям, свята можуть обійтись у копієчку. Тому чимало компаній дають працівникам різдвяні бонуси. У 2017 році 63% приватних компаній разово виплачували у середньому 1800 доларів бонусу.
2. Безкоштовні ялинки та "банки їжі"
78 доларів - такою торік була середня вартість живої ялинки у США. Це може бути не по кишені незаможним верствам населення. Тому чимало благодійних організацій роздають безкоштовно ялинки для малозабезпечених або родин військових.
3. Поїздки у Діснейленд чи інші парки розваг
Більшість американців на День подяки та Різдво їдуть до родичів. Під одним дахом збираються одразу кілька поколінь.
Але також популярний інший вид сімейних поїздок - у парки розваг. Любителі гострих почуттів готові годинами відстоювати довжелезні черги на найцікавіші атракціони. Чому? Ми писали раніше.
4. Потворні різдвяні светри
На Різдво у США заведено носити особливу категорію зимового одягу – Ugly Christmas Sweater.
Це светри червоних і зелених кольорів, з оленями, сніжинками, ельфами, пінгвінами, Сантою і всім, на що стає фантазії. Цей тренд зародився у 80-х і пережив часи шаленої популярності, затим – глузування і зневаги, а потім отримав друге дихання завдяки хіпстерам.
Тепер молодь проводить тематичні вечірки – Ugly Christmas Sweater Parties із конкурсами на "най-найпотворніший" витвір в'язаного мистецтва.
5. Пишний стіл
Об’їдатись за святковим столом – заведено не лише в українців. На Різдво американці, – зазвичай не надто щедрі у пригощаннях гостей на вечірках, – частують свої родини і друзів великою вечерею.
Червоно-білі м’ятні льодяники-тростинки (peppermint candy cane), червоні оксамитові торти (red velvet cake), кексики-капкейки (cupcake), запечений індик, як на День подяки. І це лише питомо американські різдвяні страви.
Смачних запозичень з усього світу – іще більше. Картопля-пюре, що насправді родом з Британії, китайська запечена гуска, англійські імбирні печива-чоловічки, або навіть цілі пряничні будиночки, німецькі штоллени.
Запивають їх шотландським егногом (eggnog) – це як гоголь-моголь, тільки з молоком чи збитими вершками. Він може бути алкогольний, як і гарячий шоколад, куди додають лікер чи бренді. А ще на кожній вечірці буде німецький глінтвейн (його називають mulled wine або Glühwein) чи індійський пунш (punch).
6. Ранні й старанні приготування
Про те, що наближається Різдво, у США відчуваєш ще з вересня, коли (ідучи іще у літньому одязі) натикаєшся на кількаметрові ялинки на вході у супермаркет. Чимало людей прибирають гарбузи й павутиння із будинків на наступний день після Гелловіну, - і одразу вішають гірлянди. А після Дня подяки у вікнах квартир і будинків видніються ялинки у вогниках.
Наперед закуповують подарунки, а бізнеси із їхнього пакування роблять річну виручку. Для кого ціни кусючі – купують обгортковий папір, стрічки – і загортають коробки власноруч. Складається враження, що вміння загорнути подарунок – це одна з базових навичок американців, без яких вижити у країні неможливо.
Якось на прохання колеги відправляла посилку, і коли п’ять хвилин не могла зібрати і склеїти картонну коробку, яку там продають у розкладеному вигляді, працівники пошти й покупці дивились на мене, як на людину з-за меж цивілізованого світу.
7. Сімейні фотографії з дітьми-котами-собаками
На Різдво американці полюбляють робити постановочні студійні фотографії із родиною. Часто всі вбрані в однакові светри.
В кого дітей немає, фотографуються із домашніми улюбленцями, часто теж вбраними у різдвяні светри.
Саме такі фотокартки американці люблять розсилати родичам, друзям і знайомим із побажаннями веселих свят.
8. Олдскульні традиції
Такі фотопривітання та навіть звичайні паперові вітальні листівки залишаються вкрай популярними серед жителів Сполучених Штатів. Щороку американці купують 6,5 мільярдів листівок у рік, загальною вартістю в $7-8 млрд.
Найпопулярніші сезонні листівки – саме різдвяні, їх продають аж на $1,6 млрд. Ця традиція поступово відмирає, проте для мільйонів сімей підписування листівок і розкладання їх по конвертах і досі є невід’ємним символом Різдва.
Також Різдво - гаряча пора для пошти ще й завдяки сезонній купівлі подарунків "під ялинку" в онлайн-магазинах. Такі пакунки доставляє саме пошта, а не кур'єри.
Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».
Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.
Дивіться також: Як "Щедрик" став символом Різдва у США. Відео