Актуально
Для втілення своєї політики Байден, як і Трамп, буде активно використовувати президентські укази

За тиждень після складання присяги 20-го січня 2017 року, президент США Дональд Трамп тимчасово обмежив імміграцію з семи мусульманських країн, які, за його словами, були осередками тероризму. Цей крок був широко розкритикований захисниками прав іммігрантів і заблокований в судах. Надалі наступні президентські укази Трампа також оскаржувались у судах.
Це був приклад зміни державної політики силою президентських дій - указів, прокламації та меморандумів - в обхід Конгресу та законодавчого процесу. Трамп відчутно покладався на дану тактику, і новообраний президент Джо Байден пообіцяв чинити так само.
Заборона на імміграцію запроваджена Трампом пізніше зазнала змін і була підтримана у Верховному суді США. Однак, швидше за все, її буде скасовано після присяги Байдена 20-го січня. Це один із багатьох очікуваних кроків нової демократичної адміністрації США, заявив Джон Вуллі, співдиректор Проекту американського президентства (American Presidency Project) у Каліфорнійському університеті, що у Санта-Барбарі.
"Оскільки майже будь-яке розпорядження може бути скасовано подальшим указов, ми можемо бути вельми впевнені, що Джо Байден буде дуже активним з точки зору використання виконавчих наказів", - заявив він.
Президентські укази в історії
Перший президент США Джордж Вашингтон першим вдався до дії, яка пізніше отримала назву президентський указ, надавши інструкції урядовим відомствам.
Під час Громадянської війни Авраам Лінкольн звільнив рабів проголошенням про емансипацію, яке складалося з двох окремих президентських указів.
Франклін Рузвельт за чотири терміни перебування при владі підписав більше президентських указів, ніж будь-який президент США - понад 3700. Одні були спрямовані на те, щоб вивести країну з Великої депресії, інші - на мобілізацію нації під час Другої світової війни. Чимало з них були простими адміністративними розпорядженнями.
На середину листопада 2020-го року, Трамп видав 195 президентських указів - приблизно нарівні з нещодавніми президентами.
Повноваження щодо таких одноосібних дій не прописані в Конституції США, де просто сказано, що президент відповідає за виконавчу гілку влади, пояснив політолог Кеннет Майер, політолог з Університету Вісконсин-Медісон.
"Вони є природним застосуванням широких повноважень виконавчої влади", - сказав він.
Деякі укази були спрямовані на національну безпеку, включно із підписаним Рузвельтом указов про утримання американців японського походження у таборах під час Другої світової війни. Цей указв пізніше широко критикувався.
Президент Джордж Буш видав суперечливі розпорядження щодо сприяння збору розвідданих у війні з тероризмом, дозволивши безпідставні прослуховування міжнародних розмов, що часом торкалось і громадян США.
Дії Трампа
Трамп використав повноваження президента в обхід Конгресу, щоб вийти з Паризької угоди - угоди про боротьбу з глобальним потеплінням. Він повідомив Організацію Об'єднаних Націй про відповідне рішення в листопаді 2019 року, розпочавши однорічний зворотний відлік. Рішення набрало чинності 4-го листопада цього року. Байден обіцяє його скасувати.
"Поділ влади, конституційні питання нині щодня у центрі уваги ЗМІ", - сказав Кім Веле, професор університету Балтиморського університету.
Дії президента також потрапляли до заголовків у попередні епохи, як наприклад, коли президент Гаррі Трумен видав указ про расову інтеграцію американських військових у 1948 році.
Деякі президентські дії викликають конфлікт з іншою гілкою влади, як наприклад, коли Трумен націоналізував металургійні заводи в 1952 році під час корейської війни.
"Це була спроба захопити приватну промисловість з метою обслуговування військових дій", - сказав Веле. "Суд сказав, що це не нормально".
Найближчі дії Байдена
Зараз стоїть питання, як Байден використає свої повноваження президента для боротьби з іншою національною кризою, COVID-19, хворобою, спричиненою коронавірусом. Будь-які вагомі кроки можуть бути оскаржені.
Інше питання - як суди реагуватимуть на оскарження президентських указів у царині екологічної політики, які Байден пообіцяв. Президент Теодор Рузвельт обійшов Конгрес, підписавши низку розпоряджень про створення національних лісів та заповідників. Ці накази, кажуть аналітики, важко змінити.
Барак Обама підписав розпорядження про створення декількох заповідних природних регіонів. Трамп змінив деякі накази, заявивши, що території повинні бути відкритими для комерційного використання.
Трамп використовує свої останні два місяці перебування на посаді, щоб залишити по собі спадок, використовуючи інші повноваження президента: призначаючи лояльних до себе осіб на ключові посади а також за допомогою "несамовитого видання нормативних актів ..., щоб перешкодити змінам, просто викликати затримку", каже політолог Вуллі. За його словами, Трамп може уповільнити, але не зупинити зусилля Байдена спрямовані на зміну курсу.
Окрім приєднання до Паризької кліматичної угоди та Всесвітньої організації охорони здоров'я після своєї інавгурації, Байден пообіцяв припинити будівництво стіни на півдні кордону США та посилити захист тих, хто незаконно в'їхав до країни ще дитиною. Програма, відома як DACA, була запроваджена президентським меморандумом при Обамі, і Трамп безуспішно намагався її закінчити.
"Я очікую, що Байден, як і інші президенти до нього, покладатиметься на односторонні дії", - сказав Майер, особливо якщо республіканці збережуть контроль у Сенатом США.
Результати другого туру виборів у штаті Джорджія у січні, де визначиться доля двох сенаторських крісел, можуть призвести до погіршення рівноваги між партіями в Конгресі, але незалежно від їх результатів, напруга між трьома гілками влади у США - Конгресом, президентстом та судами - імовірно збережеться.
Дивіться також: Аналітики у США про те, як Революція Гідності змінила бачення України на Заході
Всі новини дня
Нобелівську премію з медицини присудили науковцям зі США та Угорщини за розробку мРНК-вакцини, що допомогла створити щеплення від COVID-19

Науковці Каталін Каріко з Угорщини та Дрю Вайсман зі США отримали Нобелівську премію 2023 року з фізіології та медицини за відкриття, які дозволили розробити мРНК-вакцини проти COVID-19.
До 2022 року Каріко була керівницею відділу заміни протеїну РНК у BioNTech. Вона також є професоркою Університету міста Сегед в Угорщині та ад'юнкт-професоркою Школи медицини Перельмана в Університеті Пенсильванії. Вайсман - професор із дослідження вакцин у Школі Перельмана.
У 2005 році Каріко і Вайсманом знайшли спосіб запобігти запальній реакції імунної системи проти мРНК, виготовленої в лабораторії, яка раніше вважалася основною перешкодою для будь-якого терапевтичного використання мРНК.
"Тож цьогорічна Нобелівська премія визнає їхнє фундаментальне наукове відкриття, яке докорінно змінило наше розуміння того, як мРНК взаємодіє з імунною системою, і мало великий вплив на суспільство під час недавньої пандемії", - сказав Рікард Сендберг, член Нобелівської асамблеї Каролінського інституту.
Найпрестижніша премія світу передбачає 11 мільйонів шведських крон (близько 1 мільйона доларів).
Цьогорічних лауреатів решти п'яти Нобелівських премій - з хімії, фізики, літератури, миру та економіки - буде оприлюднено найближчими днями. Вручення відбудеться у Стокгольмі 10 грудня, у річницю смерті засновника премії Альфреда Нобеля.
Раніше Голос Америки повідомляв, що рішення Міжнародного Нобелівського фонду запросити Росію на церемонію нагородження викликало міжнародну критику. А кілька шведських депутатів також заявили, що бойкотуватимуть цьогорічну церемонію вручення Нобелівської премії.
Міністри ЄС у Києві обговорюють допомогу Україні і «не мають сумнівів» у підтримці США

Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу зібралися у понеділок 2 жовтня на нараду у Києві, яку українські та європейські урядовці назвали підтвердженням міжнародної підтримки України, яка обороняється від російської агресії.
Європейці також кажуть, що стежать за політичними дискусіями у США, де загострилися дискусії щодо фінансування американської допомоги Україні.
...Нам треба надалі вас підтримувати і обговорювати з нашими американськими друзями і союзниками, щоб вони також надалі підтримували Україну.Жозеп Борель.
Український міністр закордони справ Дмитро Кулеба у відповіді на запитання журналістів наполягав, що міжнародна і зокрема американська підтримка України залишається міцною.
«Ми не відчуваємо, що підтримка США розбита. Бо Сполучені Штати розуміють, що те, що поставлено на карту в Україні є набагато більшим, ніж лише Україна. Це стабільність і передбачуваність світу. А тому я вірю, що ми зможемо знайти необхідні рішення», - сказав Кулеба.
Верховний представник ЄС у закордонних справах і з питань безпеки Жозеп Борель додав, що у той час, як російська війна в Україні створює проблеми для цілого світу, для Європи це життєва загроза.
«Для нас європейців це екзистенційна загроза. Можливо її не так бачать усі інші у світі, але дозвольте мені повторити, що для нас європейців це екзистенційна загроза, а тому нам треба надалі вас підтримувати і обговорювати з нашими американськими друзями і союзниками, щоб вони також надалі підтримували Україну», - сказав Жозеп Борель.
Представниця Франції Катрін Колонна сказала, що у неї «нема сумнівів, що Сполучені Штати підтримають Україну».
У Києві також заявляють, що ця зустріч міністрів Євросоюзу за межами чинних кордонів ЄС вказує на майбутнє України як члена Європейського Союзу.
«Майбутнє України лежить у Європейському Союзі і в нашій спільноті свободи. Незабаром вона простягатиметься від Лісабона до Луганська. З кожним селом, з кожним метром, який визволяє Україна, вона також рятує своїх людей і прокладає свій шлях до Європейського Союзу», - сказала міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.
Жозеп Борель окремо згадав про обговорення української «формули миру Зеленського», провідним положенням якої є виведення російських військ з України.
Україна та її партнери готують так званий саміт миру, щоб офіційно погодити міжнародний мирний план для припинення російської війни проти України.
«Формула миру Зеленського»
Мирні пропозиції України з виділеними десятьма положеннями були оприлюднені в листопаді 2022 року у промові президента Володимира Зеленського до зібрання керівників країн G-20 в Індонезії:
1. «Радіаційна та ядерна безпека»
«Радіаційна безпека має бути відновлена... Росія повинна негайно вивести з території Запорізької АЕС усіх своїх бойовиків... Те саме стосується божевільних погроз ядерною зброєю, до яких вдаються російські посадовці. Немає й не може бути жодних виправдань ядерному шантажу...»
2. «Продовольча безпека»
«... Наша експортна зернова ініціатива заслуговує на безстрокове подовження, незалежно від того, коли закінчиться війна. Право на їжу – це фундаментальне право кожної людини у світі... Кожна країна може долучитися з конкретним внеском і стати співтворцем перемоги над голодом і продовольчою кризою...»
3. «Енергетична безпека»
«...Якщо Росія намагається позбавити Україну, Європу та всіх споживачів енергії у світі передбачуваності й стабільності цін, відповіддю на це має бути примусове обмеження експортних цін для Росії...»
4. «Звільнення всіх полонених і депортованих»
«Тисячі наших людей – військових і цивільних – у російському полоні. Їх піддають жорстоким тортурам – це масове знущання!.. Маємо звільнити всіх цих людей!..»
5. «Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку»
«... Росія повинна підтвердити територіальну цілісність України в межах відповідних резолюцій Генеральної Асамблеї ООН і відповідного масиву договірно-правових документів...»
6. «Виведення російських військ і припинення бойових дій»
«... Росія має вивести всі свої війська та збройні формування з території України. Має бути відновлений контроль України над усіма ділянками нашого державного кордону з Росією...»
7. «Справедливість»
«... Світ має визнати спеціальний трибунал щодо злочину агресії Росії проти України та створення міжнародного механізму для відшкодування всіх збитків, завданих цією війною...»
8. «Потреба негайного захисту природи»
«Мільйони гектарів лісу спалені обстрілами. Майже 200 тисяч гектарів нашої землі забруднені мінами й снарядами, які не розірвалися. Десятки вугільних шахт затоплені, зокрема й шахта, у якій у 1979 році був здійснений підземний ядерний вибух… Лише деокупація нашої території може створити умови, щоб зняти цю загрозу... Потрібні також кошти й технології для відновлення очисних споруд. Це все не просто українська проблема. Це виклик для усього світу...»
9. «Недопущення ескалації»
«...Ми потребуємо дієвих гарантій безпеки... Тож маємо провести міжнародну конференцію для фіксації ключових елементів повоєнної безпекової архітектури в євроатлантичному просторі, включно з гарантіями для України...»
10. «Фіксація закінчення війни»
«Коли всі антивоєнні кроки будуть реалізовані, коли безпека й справедливість почнуть відновлюватися, сторони мають підписати документ про фіксацію закінчення війни...»
- Голос Америки
Що означає перемога проросійських сил на виборах у Словаччині

Проросійська антиліберальна партія, що перемогла на парламентських виборах у Словаччині, готова розпочати переговори про створення коаліції для формування уряду, який, ймовірно, приєднається до Угорщини у протидії військовій допомозі ЄС Україні.
Експрем'єр Роберт Фіцо, очільник партії SMER-SD (Курс – соціал-демократія), що набрала майже 23% на виборах, заявив: "Ми не змінюємо того, що ми готові допомогти Україні гуманітарним шляхом... Ми готові допомогти у відбудові держави, але ви знаєте нашу думку щодо озброєння України".
Фіцо сказав, що Словаччина має більші проблеми, ніж питання України, включаючи ціни на енергоносії та вартість життя. Частиною його передвиборчої кампанії стало гасло про відмову надати Україні будь-яку зброю. Словаччина входить у НАТО, але чимало людей там прихильно ставляться до Москви. Також аналітики вважають Фіцо натхненним націоналістичним прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Орбан уже привітав його із перемогою.
Словацька ліберальна партія Progresivne Slovensko (Прогресивна Словаччина, PS) посіла друге місце із майже 18% голосів і хоче зберегти курс на підтримку України.
Тож Фіцо може розглядати помірковану ліву партію HLAS (Голос), яка посіла третє місце із майже 15% голосів, як партнера у коаліції. Лідер HLAS Петер Пеллегріні заявляв, що постачання боєприпасів в Україну корисні для оборонної промисловості Словаччини, і партія підтримала позицію ЄС проти вторгнення. Тож в коаліції з HLAS Фіцо може пом'якшити свою риторику, припускають аналітики та дипломати. Також політик не проти членства України в ЄС, хоча й додає, що це не буде швидко.
Словаччина вже пожертвувала Україні більшу частину того, що могла, з державних резервів, включаючи винищувачі МіГ-29 і систему ППО С-300, і Фіцо не уточнив, чи буде його партія прагнути припинити комерційні постачання з оборонної промисловості.
При цьому раніше Фіцо висловлювався навіть проти транзиту зброї словацькою територією до України, хоча Словаччину й Україну зв'язують залізниці й автошляхи, пише Радіо Свобода. 69 відсотків словаків, згідно з опитуванням, проведеним раніше цього року, вважають, що постачання зброї Україні "провокують Росію".
Фіцо також виступає проти антиросійських санкцій ЄС, кажучи, що вони завдають шкоди словацькій економіці. Лідер SMER-SD різко виступає проти членства України в НАТО і закликає до мирних переговорів України й Росії вже зараз, стверджуючи, що Росія не піде все одного з окупованих територій України, зокрема, з Криму.
Раніше Голос Америки повідомляв, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив впевненість, що Польща, де 15 жовтня також пройдуть парламентські вибори, та Словаччина продовжуватимуть підтримувати Україну у її війні з Росією після виборів, попри нещодавню різку риторику щодо Києва. "Який би новий уряд не був у Словаччині, ми продовжуватимемо збиратися на засідання НАТО, і я впевнений, що ми знайдемо способи продовжувати надавати підтримку, як ми це робили після кожних виборів у цьому альянсі з початку війни", - заявив Столтенберг.
Як пише Reuters, уряд на чолі з Фіцо стане сигналом про подальший зсув у Центральній Європі у напрямку проти політичного лібералізму. І цей рух лише посилиться, якщо на виборах у Польщі переможе правляча консервативна партія "Право і справедливість" (PiS).
У статті використано матеріали Reuters
- Голос Америки
Байден: «Я хочу запевнити народ України, що вони можуть розраховувати на нашу підтримку»

Президент США Джо Байден висловив сподівання, що республіканці дотримаються свого слова щодо підтримки України. Про це він заявив під час прес-конференції в Білому домі в неділю, присвяченій прийняттю закону про тимчасове фінансування уряду США, який не містить нової допомоги Україні.
«Вони сказали, що збираються підтримати Україну в окремому голосуванні, ми ні за яких обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана. Я повністю очікую, що спікер дотримається свого зобов’язання забезпечити затвердження підтримки, необхідної, щоб допомогти Україні, яка захищається від агресії та жорстокості», - сказав президент.
Байден запевнив, що переважна кількість республіканців і демократів як у Палаті представників, так і в Сенаті підтримують Україну в її захисті від російської агресії.
«Проголосуймо за це, і я хочу запевнити наших американських союзників, американський народ і народ України, що вони можуть розраховувати на нашу підтримку... Припиніть грати в ігри, виконайте це».
Він зауважив, що ця угода закінчується через 45 днів: «Відверто кажучи, мені це набридло, мені набридла гра на грані, а також це набридло американському народу».
На питання, що він може сказати президент союзникам США та президенту Зеленському, президент Байден відповів: «Я можу запевнити їх. Подивіться на мене, ми збираємося це зробити. Я не можу повірити, що ті, хто проголосував за підтримку України переважною більшістю в Палаті представників і Сенаті, демократи чи республіканці, з чистих політичних міркувань дозволять, щоб в Україні гинуло більше людей».
Він зазначив, що законодавці мають небагато часу, і це питання є невідкладним. На питання журналістки, чи довірятиме він у цьому спікеру Палати представників республіканцю Кевіну Маккарті: «Ми щойно досягли домовленості по Україні, тож ми дізнаємося».
Як раніше повідомляв Голос Америки, президент США Джо Байден у суботу пізно ввечері підписав законопроєкт про тимчасове фінансування уряду (HR 5860), який має на меті запобігти закриттю уряду. Закон, розроблений спікером Маккарті, не включає додаткового фінансування для України. Відсутність нової допомоги для України в цьому документі викликало гостру критику низки законодавців від обох партій.
- Голос Америки
Сунак: Велика Британія зараз не планує надсилати військових в Україну

Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак заявив, що немає найближчих планів розгортати військових інструкторів в Україні, спростувавши коментарі свого міністра оборони про те, що він хоче розпочати навчання українських військ в країні, повідомляє Reuters.
Британський міністр оборони Ґрант Шаппс, який був призначений на цю посаду минулого місяця, заявив в інтерв’ю газеті Sunday Telegraph, що він хоче спрямувати в Україну військових інструкторів, у додаток до навчання українських збройних сил у Великій Британії та інших західних країнах.
Через кілька годин після публікації цього інтерв'ю Сунак заявив, що найближчим часом не планується відправляти британські війська в Україну.
«Те, що міністр оборони сказав, полягало в тому, що колись в майбутньому ми цілком можемо провести частину цього навчання в Україні», — сказав Сунак журналістам на початку щорічної конференції правлячої Консервативної партії в Манчестері.
«Але йдеться про довгострокову перспективу, а не тут і зараз. Немає британських солдатів, яких відправлять воювати в поточному конфлікті», - сказав Сунак.
Колишній президент Росії Дмитро Медведєв у неділю заявив, що будь-які британські солдати, які навчають українських військових в Україні, будуть законними цілями для російських військ.
З початку 2022 року понад 23 тисяч українських військових пройшли бойову підготовку на військових базах по всій Великій Британії, отримавши навички поводження зі зброєю та надання першої допомоги на полі бою. На початку цього року британський уряд зобов’язався навчити ще 20 тисяч новобранців.
В інтерв’ю Sunday Telegraph Ґрант Шаппс сказав, що є можливість запропонувати військовий вишкіл в Україні після обговорення в п’ятницю з британськими військовими.
«Сьогодні я говорив про те, щоб згодом наблизити навчання до України і фактично здійснювати в Україні також», — сказав міністр.
Він додав, що британським оборонним компаніям варто розглянути питання про створення виробництва в Україні.
«Зокрема на заході країни, я вважаю, що зараз є можливість принести в країну більше речей, а не лише навчання. Наприклад, ми бачимо, як BAE починає виробництво в країні, — сказав він про провідного британського виробника оборонної та аерокосмічної продукції. — Я дуже хочу, щоб інші британські компанії також зробили свій внесок, роблячи те ж саме».
Як повідомляв раніше Голос Америки, міністр оборони Ґрант Шаппс 28 вересня перебував у Києві, де провідною темою переговорів назвали подальшу підтримку України у війні проти російської агресії. В делегації з Лондона був також чільний британський командувач адмірал Тоні Радакін, який згідно з офіційним повідомленням сказав, що на зустрічах «обговорювали нові зобов’язання щодо військової допомоги, які були заявлені минулого тижня в Рамштайні».
Форум