Поховати спадщину політичних чварів – такий виклик стоїть перед Україною після парламентських виборів, пише The New York Times.
Пострадянська історія України позначена постійною гризнею між президентами та прем’єр-міністрами, що призводило до неефективного управління державою, корупції та навіть спалахів насилля, пише Дейвид Гершенгорн і запитує: «Чи зможе ця отруйна практика знищити ідеали Майдану та європейське майбутнє України?».
Після виборів до Верховної Ради стали очевидними напруга та суперництво між президентом Петром Порошенком і прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком, чиї партії здобули найбільше голосів. Ці два лідери достатньо розумні, щоб уникнути пастки, в яку часто потрапляли їхні попередники – цитує автор експерта з українських питань в Атлантичній раді США Адріана Каратницького.
Однак інші експерти більш насторожені у своїх прогнозах, пише Гершенгорн. Адже Порошенко та Яценюк не змогли домовитися про об’єднання в одну партію для участі у виборах. Водночас деякі аналітики зазначають, що результати голосування засвідчили: виборці не хочуть, щоб одна людина домінувала в усіх аспектах державного урядування, як це було за правління Януковича.
Водночас Порошенкові вигідні результати «Народного фронту», пише автор: оскільки наступні місяці будуть дуже тяжкими для України, на сході якої досі жевріє війна, а економіка перебуває на межі колапсу, то Яценюкові доведеться запроваджувати болючі заходи для затягування поясів. А в разі невдачі «вину можуть звалити на Яценюка, змусивши його піти у відставку».
«Це не тільки відведе невдоволення від пана Порошенка, а й дасть йому змогу призначити прем’єром пана Гройсмана», – пише автор.
Ці два лідери достатньо розумні, щоб уникнути пастки, в яку часто потрапляли їхні попередникиАдріан Каратницький
Тим часом Bloomberg наводить набагато песимістичніший прогноз щодо перспектив коаліції під заголовком «Україна тремтить, поки лідери граються в монополію».
«На жаль, замість низки швидких кроків для уникнення економічного занепаду переможці зайнялися набридлим політичним цирком, через який Україна перебувала за крок до руїни всі свої 23 роки незалежності», – пише Леонід Бершидський.
Хоча коаліція між «Блоком Петра Порошенка» та «Народним фронтом» Яценюка може виглядати цілком природною, дві найбільші парламентські партії почали сперечатися, хто з них переміг і, відповідно, кому належить формувати коаліцію. Яценюк, чия партія здобула на одне місце більше, аніж блок Порошенка, уже заявив про свою перемогу; однак Юрій Луценко з блоку Порошенка нагадав, що вони здобули більше голосів за мажоритарними округами та заявив, що «зі штабів союзників досі не вивітрилася самозакоханість і агресія».
«Така ворожнеча не сприяє побідові коаліції, – пише Бершидський, – особливо тепер, коли в обох партій є свої окремі проекти коаліційної угоди […] Насправді між Порошенком і Яценюком немає жодних суттєвих розбіжностей, але вони запекло боротимуться за розподіл посад в уряді».
Тим часом Андрій Садовий, чия партія здобула третє місце на виборах, «насолоджується своїм впливом на результат переговорів, і прибічники і Порошенка, і Яценюка підозрюють, що він має великі амбіції на наступні вибори. Звичайно, самі вони теж мають такі амбіції».
Замість низки швидких кроків для уникнення економічного занепаду переможці зайнялися набридлим політичним циркомЛеонід Бершидський
Ці ігри в монополію, пише автор, дуже недоречні в країні, яка має єдине надійне джерело доходів – допомогу МВФ, і в якої попереду холодна зима, якщо їй не вдасться домовитися з Газпромом.
Американське консервативне видання National Review теж вважає, що за результатами виборів існує велика ймовірність створення стабільного проєвропейського демократичного уряду. Автори редакційної статті вважають, що в Порошенка та Яценюка є низка «точок дотику», які можуть їх об’єднати: їхні партії набрали майже однакову кількість голосів [утім, автори не враховують результати виборів за мажоритарними округами, на яких блок Порошенка здобув набагато більше голосів], їхні широкі політичні програми схожі між собою; обидва «виявили компетентність і здоровий глузд у дні після повалення режиму Януковича»; і, нарешті, на думку газети, «обидва, здається, співпрацюють доволі гармонійно – що є ключовим для України, де досягнення Помаранчевої революції було нівельовано внаслідок руйнівного суперництва між колишнім президентом Ющенком і колишньою прем’єр-міністром Тимошенко».
«Якщо Порошенко та Яценюк поведуться мудро, то закладуть підвалини потрібної їм політичної стабільності, прийнявши в коаліцію більшість проєвропейських депутатів», – радять автори.
У наступне десятиліття в Україні може статися багато неприємностей, але за жодних розкладів Путін не переможе цю країну, підсумовують вони. Раніше він контролював усю Україну за посередництва Януковича – тепер йому належать лише Крим і частини східних областей; існування його Євразійського економічного союзу без України хитке; а внаслідок російської агресії проти України війська НАТО тепер розташовані біля кордонів сусідніх з Росією країн Балтії. Санкції послаблюють російську економіку, а світ знає, що 3 700 осіб загинули в Східній Україні з вини Путіна – зокрема пасажири рейсу МН-17.
Дивіться також: У Вашингтоні радили закрити очі на Крим та працювати з Росією
