Київ – Уже 4 лютого, під час чергової сесії парламенту, Україна може зробити перші кроки з виходу із кризи. Зокрема, поставити питання про формування нового уряду, адже теперішня ситуація не вигідна Віктору Януковичу, кажуть політичні експерти. Вони прогнозують швидке обрання прем’єр-міністра і невідворотне наближення як президентських, так і парламентських виборів.
Як би це не було парадоксально, Віктору Януковичу не вигідно затягувати призначення прем’єра і нового Кабміну, пояснює політтехнолог, директор компанії персонального та стратегічного консалтингу Berta Communications Тарас Березовець. Перш за все через те, що виконувачі обов’язків міністрів не можуть ухвалювати рішення про запровадження надзвичайного стану. Також без Кабміну і прем’єра не можна отримати нові кредити, насамперед від Росії. Ці питання цілком ймовірно можуть бути винесені на сесії парламенту 4 лютого. На прем’єрське крісло є дві кандидатури, які серйозно обговорюються: це Петро Порошенко і Сергій Арбузов – звертає увагу політтехнолог. Проте вони обидва не вигідні Януковичу.
«Олігархи не втратять можливості відплатити «Сім’ї» за ті поневіряння і знущання, яких вони зазнавали протягом останніх трьох років. Винесення кандидатури Арбузова небезпечне для президента тим, що це ще раз продемонструє слабкість його позиції у власній фракції. Порошенко – прийнятна кандидатура і для олігархічного класу, і для опозиції. Тому він може легко взяти близько 300 голосів. Але чим небезпечний Порошенко для президента? Тим, що це сьогодні пропрезидентська більшість, а завтра це буде пропрем’єрська більшість, бо буде повне переформатування», – пояснює Тарас Березовець.
Він також зазначає: Янукович може швидко погодитись і на позачергові президентські вибори, бо розуміє, що в опозиції немає єдиної кандидатури. Віталій Кличко не витримав 10-річного цензу проживання в Україні, а Арсеній Яценюк, на тлі довиборів 15 грудня, де опозиція програла чотири із п’яти округів, теж не становить великої загрози.
Що ж стосується виборів до парламенту, то в цьому випадку проект «Сильна Україна», дію якого юридично ще не скасовано, має всі шанси набрати більше голосів, ніж Партія регіонів, а партія з умовною назвою «Автомайдан» може витіснити УДАР, як і партія з умовною назвою «Правий сектор» може конкурувати зі «Свободою», припускає він.
Можна писати нову Конституцію, а не повертатись до старої – Бондаренко
Повернення до Конституції 2004 року, якого так прагнуть опозиціонери, не є ідеальним варіантом, саме з огляду на протистояння у цьому випадку прем’єра і президента, нагадує про 2006-2010 роки директор Інституту української політики Кость Бондаренко. В українській традиції є ще один цілком реальний шлях, який не обговорюється. Це не повернення до старої, а написання нової Конституції.
«У 1995 році, коли загострилося питання влади, тоді було підписано конституційний договір. Кучма і Мороз свого часу підписали цю конституційну угоду, на основі якої була написана Конституція. Тобто, це документ, який визначає рамковий характер владних відносин. Він лягає в основу нової Конституції, відповідно пишеться новий документ, переформатовується конституційна асамблея. Тут можна визначити 2 місяці, затверджується цей текст Верховною Радою і на основі цього тексту оголошуються дострокові парламентські і президентські вибори. Так, до кінця цього року ми можемо мати нову країну і якісно нову Конституцію», – пропонує він.
Через внутрішні перипетії експерти все ж радять не забувати, що конфлікт в Україні став предметом світового порядку денного і важливими гравцями в його вирішенні, окрім українських олігархів, є Росія та Євросоюз. Так чи інакше, а їхній вплив є чи не в кожному політичному рішенні України. Відчуватись він буде і тепер.
Як би це не було парадоксально, Віктору Януковичу не вигідно затягувати призначення прем’єра і нового Кабміну, пояснює політтехнолог, директор компанії персонального та стратегічного консалтингу Berta Communications Тарас Березовець. Перш за все через те, що виконувачі обов’язків міністрів не можуть ухвалювати рішення про запровадження надзвичайного стану. Також без Кабміну і прем’єра не можна отримати нові кредити, насамперед від Росії. Ці питання цілком ймовірно можуть бути винесені на сесії парламенту 4 лютого. На прем’єрське крісло є дві кандидатури, які серйозно обговорюються: це Петро Порошенко і Сергій Арбузов – звертає увагу політтехнолог. Проте вони обидва не вигідні Януковичу.
«Олігархи не втратять можливості відплатити «Сім’ї» за ті поневіряння і знущання, яких вони зазнавали протягом останніх трьох років. Винесення кандидатури Арбузова небезпечне для президента тим, що це ще раз продемонструє слабкість його позиції у власній фракції. Порошенко – прийнятна кандидатура і для олігархічного класу, і для опозиції. Тому він може легко взяти близько 300 голосів. Але чим небезпечний Порошенко для президента? Тим, що це сьогодні пропрезидентська більшість, а завтра це буде пропрем’єрська більшість, бо буде повне переформатування», – пояснює Тарас Березовець.
Він також зазначає: Янукович може швидко погодитись і на позачергові президентські вибори, бо розуміє, що в опозиції немає єдиної кандидатури. Віталій Кличко не витримав 10-річного цензу проживання в Україні, а Арсеній Яценюк, на тлі довиборів 15 грудня, де опозиція програла чотири із п’яти округів, теж не становить великої загрози.
Що ж стосується виборів до парламенту, то в цьому випадку проект «Сильна Україна», дію якого юридично ще не скасовано, має всі шанси набрати більше голосів, ніж Партія регіонів, а партія з умовною назвою «Автомайдан» може витіснити УДАР, як і партія з умовною назвою «Правий сектор» може конкурувати зі «Свободою», припускає він.
Можна писати нову Конституцію, а не повертатись до старої – Бондаренко
Повернення до Конституції 2004 року, якого так прагнуть опозиціонери, не є ідеальним варіантом, саме з огляду на протистояння у цьому випадку прем’єра і президента, нагадує про 2006-2010 роки директор Інституту української політики Кость Бондаренко. В українській традиції є ще один цілком реальний шлях, який не обговорюється. Це не повернення до старої, а написання нової Конституції.
«У 1995 році, коли загострилося питання влади, тоді було підписано конституційний договір. Кучма і Мороз свого часу підписали цю конституційну угоду, на основі якої була написана Конституція. Тобто, це документ, який визначає рамковий характер владних відносин. Він лягає в основу нової Конституції, відповідно пишеться новий документ, переформатовується конституційна асамблея. Тут можна визначити 2 місяці, затверджується цей текст Верховною Радою і на основі цього тексту оголошуються дострокові парламентські і президентські вибори. Так, до кінця цього року ми можемо мати нову країну і якісно нову Конституцію», – пропонує він.
Через внутрішні перипетії експерти все ж радять не забувати, що конфлікт в Україні став предметом світового порядку денного і важливими гравцями в його вирішенні, окрім українських олігархів, є Росія та Євросоюз. Так чи інакше, а їхній вплив є чи не в кожному політичному рішенні України. Відчуватись він буде і тепер.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
