Актуально
Україна бойкотує Нобелівського лауреата за вказівкою Росії і Китаю?
Україна має намір проігнорувати церемонію вручення Нобелівської премії миру китайському дисидентові та правозахисникові Лю Сяобо. На церемонії, що пройде у п’ятницю у столиці Норвегії Осло, не буде представників від української держави.
Окрім України, запрошення відхилили Китай, Росія, Казахстан, Колумбія, Туніс, Саудівська Аравія, Пакистан, Сербія, Ірак, Іран, В’єтнам, Афганістан, Венесуела, Філіппіни, Єгипет, Судан, Куба і Марокко.
При цьому офіційний Київ категорично заперечує, що відмова взяти участь у церемонії є наслідком тиску Китаю, який закликав бойкотувати подію. У Міністерстві закордонних справ спростували також інформацію про те, що посол України у Норвегії отримав відповідні рекомендації від Китайської Народної Республіки.
«Я не розумію, яким чином посол України в Норвегії отримує рекомендації від третьої сторони. Наш посол отримує рекомендації тільки від МЗС України», – заявив прес-секретар МЗС Олександр Дикусаров на брифінгу в середу.
Раніше сам український посол у Норвегії Олександр Цвєтков у інтерв’ю ЗМІ повідомив, що отримав письмове «китайське попередження». Втім, як наголошував Цвєтков, його рішення утриматись від участі в церемонії жодним чином не пов’язане з позицією Пекіна – просто саме в цей час йому необхідно бути на нараді у Києві.
У норвезькому Нобелівському комітеті таким виправданням не ймуть віри. І заперечують: дипмісії інших країн, керівники яких з тієї чи іншої причини не могли прийняти запрошення, направили своїх заступників. Україна такою можливістю не скористалась.
Офіційний Київ, своєю чергою, продовжує запевняти: ніякої політики, простий збіг обставин, і про жодний бойкот не йдеться. Заяви такого змісту днями виголосили, зокрема, міністр закордонних справ Костянтин Грищенко та заступник глави адміністрації президента Ганна Герман.
А тим часом ЗМІ звертають увагу на те, як на диво синхронно розвивається скандал навколо опального Нобелівського лауреата в Україні і в сусідній Росії. Тамтешні речники влади так само відкинули політичне підґрунтя своєї відмови взяти участь у церемонії і майже в тих самих висловах пояснили: російського посла в Норвегії в цей час просто не буде на місці.
Натомість українські правозахисники переконані: Україна стала на шлях СРСР, де цькували Нобелівських лауреатів. Про це мовиться у заяві Української Гельсінської спілки з прав людини, оприлюдненій у середу. Як сказано у документі, відмова України взяти участь у церемонії вручення Нобелівської премії китайському правозахисникові є підтвердженням того, що українській владі чужі фундаментальні цінності демократичної держави. Як нагадують українські правозахисники, СРСР колись так само бойкотував присудження Нобелівської премії Андрію Сахарову, Борису Пастернаку, Олександру Солженіцину, Йосипу Бродському. «Україна більше цінує політичні та економічні відносини з КНР, ніж відданість цінностям людської гідності і свободи», – констатують автори заяви.
«Дипломатичною мовою це бойкот», – вважає виконавчий директор УГСПЛ Володимир Яворський. У інтерв’ю «Голосу Америки» він зазначив:
«Спочатку не було жодного офіційного пояснення з боку України, чому нікого не буде на врученні. Після цього з’явилась інформація, що буде якась нарада, яка насправді, як виявилось, буде через кілька днів після нагородження. А сьогодні стало відомо, що посольства інших країн, якщо не буде посла, надсилають якогось іншого свого представника для вручення премії, а від України не буде нікого. Видається, що це все-таки пошук дипломатичного виправдання, коли люди не хочуть прямо сказати, що вони підтримують Китай, але вони насправді підтримують Китай, який закликав бойкотувати вручення цієї Нобелівської премії миру».
На думку Яворського, поступливість України має передусім економічні причини:
«Раніше Україна також часто підтримувала Китай у стримуванні антикитайських рухів. Наприклад, в Україні не реєструється організація Фалунь Дафа (Фалуньгун), яку Китай переслідує по всьому світі. Нещодавно був заборонений виступ всесвітньовідомої театральної трупи зі США, проти якої так само виступає Китай, бо там у постановці присутні епізоди про площу Тяньаньмень, коли демонстрантів розганяли зброєю. Зрештою, у Києві неможливо провести мирне зібрання перед посольством Китаю: це доволі складно зробити, бо зазвичай його одразу забороняють. Усі ці та подібні поступки продиктовані насамперед тим, що Україна зараз очікує певних економічних преференцій від Китаю, особливо після візиту президента. І очевидно, що Китай у першу чергу буде реагувати економічно, якщо не підтримають його заклик бойкотувати це вручення Нобелівської премії».
Але крім економічної, є також суттєва політична складова слухняності України, – вважає правозахисник:
«Зараз у нас покращились стосунки з Росією. А Росія у питанні прав людини підтримує Китай, оскільки й політика самої Росії сьогодні спрямована на обмеження прав людини. Отже, Росія зацікавлена змінити міжнародну політику таким чином, щоб міжнародне співтовариство все менше цікавилось тим, яка ситуація з правами людини всередині держав. Ось вони й думають: якщо Захід менше втручатиметься у проблеми прав людини в Китаї, то він менше втручатиметься і в порушення прав людини в Росії. Ну, а Україна зараз зайняла позицію підтримки їх обох. І якщо раніше, в попередні 5 років ми завжди голосували на боці Європейського Союзу на міжнародній арені, то тепер політика України змінюється. Тепер ми все більше по інший бік барикад».
Натомість, як вважає відомий правозахисник, колишній політв’язень, президент Українського центру міжнародного ПЕН-клубу Євген Сверстюк, історія з відмовою України взяти участь у церемонії нагородження китайського дисидента свідчить перш за все і понад усе про залежність України від Росії:
«Очевидно, що йдеться про залежність від Росії. Цілком зрозуміло, що від такого президента, як Янукович, не можна очікувати позиції, відмінної від російської. І він буде в усіх ситуаціях орієнтуватися на Росію. Тим більше що для нього права людини не є цінність, і взагалі нема навіть розуміння тієї цінності. Що ж стосується присутності на врученні такої премії, то для цього треба бути як мінімум джентльменом – взяти участь задля пристойності і порядності. Але це не всі можуть собі дозволити».
Для довідки: китайський дисидент Лю Сяобо наразі перебуває у китайській в’язниці, засуджений на 11 років позбавлення волі «за заклики до повалення державного ладу». Норвезький Нобелівський комітет присудив йому премію «за довготривалу ненасильницьку боротьбу за базові права людини в Китаї». Рішення Нобелівського комітету було з невдоволенням сприйняте у Пекіні, який закликав своїх союзників бойкотувати церемонію нагородження.
Всі новини дня
Другі дебати республіканців у США пройшли за відсутності Трампа, але позначились гострими дискусіями
Сім політиків, які змагаються за право представляти Республіканську партію на президентських виборах США різко сперечалися під час дебатів у середу ввечері. Кожен з них намагався виділитись, щоб стати головним суперником колишнього президента Дональда Трампа, який має найбільші шанси стати єдиним кандидатом від партії на виборах президента 2024 року, попри те, що проти нього висунуто чотири кримінальні обвинувачення.
Трамп, як і минулого місяця, зневажив дебатами, спонсорованими партією, що негайно викликало докори з боку двох його опонентів.
«Дональд Трамп зник безвісти», — сказав губернатор Флориди Рон Десантіс, найбільш рейтинговий суперник Трампа, який займає друге місце в національних опитуваннях. «Він повинен бути на цій сцені, щоб відповісти, чому він додав 7,8 трильйона доларів» до державного боргу.
Колишній губернатор штату Нью-Джерсі Кріс Крісті сказав, що якщо колишній президент продовжуватиме уникати президентських дебатів республіканців, «ми називатимемо вас не Дональдом Трампом, ми називатимемо вас Дональдом Даком».
У той час як його опоненти дебатували в Президентській бібліотеці Рональда Рейгана в Каліфорнії, Трамп влаштував політичний мітинг у Мічигані, де бастують працівники великих автомобільних підприємств.
Під оплески прихильників колишній президент здебільшого критикував президента-демократа Джо Байдена та ігнорував республіканців, які боролися за те, щоб випередити його в боротьбі за висунення від партії. Він звинуватив «шахрая Джо в тому, що він створив мільйони робочих місць для Китаю», і сказав, що Байден підштовхував американців купувати електромобілі, які є надто дорогими для більшості домогосподарств США.
Повернувшись на сцену дебатів, інші республіканці обмінювались різкою критикою, сподіваючись завдати один одному нокаутуючий удар, який міг би дати їм перевагу, щоб далі битися проти Трампа. Модератори Fox News намагалися, часто марно, відновити контроль над дебатами.
Трамп вважає, що він стратегічно нічого не виграє, якщо з’явиться на тій самій сцені дебатів, що й його опоненти. Національне опитування RealClearPolitics, показує, що він має 56% підтримки серед виборців-республіканців і випереджає Десантіса на 42 бали. Інші республіканці відстають від колишнього президента ще більше.
У якийсь момент Десантіс прокоментував свій відрив від Трампа, сказавши: «Опитування не обирають президентів. Виборці обирають президентів».
Після того, як підприємець Вівек Рамасвамі заявив, що він використовував соцмережу TikTok, що належить Китаю, щоб охопити молоде покоління американців, Ніккі Гейлі, колишня посол США в ООН в адміністрації Трампа, дорікнула Рамасвамі, сказавши: «Щоразу, коли я чую вас, я бачу, що ці слова є ще трохи дурнішими».
Гейлі, колишня губернатор Південної Кароліни, також агресивно критикувала сенатора свого рідного штату Тіма Скотта, критикуючи його роботу в Сенаті США.
Колишній віцепрезидент Майк Пенс, який був другим в адміністрації Трампа, підтвердив свої консервативні погляди та сказав, що за роки роботи в Конгресі та як колишній губернатор Індіани він найбільше кваліфікований, щоб стати президентом.
Перспективний кандидат, губернатор Північної Дакоти Даг Бургум говорив про свої бізнесові здібності.
Після перших дебатів серед опонентів Трампа, загальнонаціональне опитування показало, що Трамп фактично збільшив свій відрив, навіть незважаючи на те, що він може провести тижні в залах судів у першій половині 2024 року за звинуваченнями в тому, що він незаконно намагався компенсувати свою поразку на виборах у 2020 році. Президент Джо Байден незаконно зберігав секретні документи національної безпеки, коли залишив свій пост на початку 2021 року.
Опонентам Трампа було важко переконати виборців, що вони є кращими кандидатами, щоб балотуватися проти Байдена.
Серед учасників дебатів лише Крісті різко критикував Трампа за висунуті йому кримінальні звинувачення.
Колишній губернатор Арканзасу Аса Гатчінсон, ще один кандидат від Республіканської партії, який критикував Трампа, заявив, що він повинен вийти з президентських перегонів, не брав участі в дебатах, бо не виконав критерії Національного комітету Республіканської партії для участі в дебатах.
Критерії передбачали наявність щонайменше 3% підтримки в двох національних опитуваннях громадської думки або 3% в одному загальнонаціональному та двох опитуваннях у штатах, які проводять конкурс на номінацію на початку процесу — Айові, Нью-Гемпширі, Неваді та Південній Кароліні.
Кандидатам також потрібно було мати щонайменше 50 000 унікальних фінансових донорів і підписати зобов’язання підтримувати особу, яка стане єдиним кандидатом від Республіканської партії.
Експерт із дебатів Мічиганського університету Аарон Калл сказав Голосу Америки, що семеро кандидатів у середу повинні були «прямо боротися з Трампом… незважаючи на його відсутність, інакше вони ризикують просто переставити шезлонги на «Титаніку», навіть якщо вони й надалі демонструватимуть хороші результати, вони не матимуть надії змагатись з Трампом, якщо не вступлять з ним у більш прямий контакт».
Однак під час дебатів кандидати спрямовували проти Байдена стільки ж, а то й більше, своєї люті, ніби вони брали участь у загальній виборчій кампанії, зокрема критикуючи його за те, що він з’явився у вівторок на пікеті, щоб підтримати працівників автомобільної промисловості.
Скотт сказав: «Джо Байден не повинен бути на пікеті. Він повинен бути на південному кордоні» з Мексикою, щоб зупинити нелегальних мігрантів від проникнення до США. Інші критикували те, як Байден керує економікою США; висока інфляція під час його перебування на посаді в Білому домі призвела до того, що мільйони домогосподарств у США відчували фінансові обмеження.
Дебати в середу відбулися за 3 з половиною місяці до першого голосування республіканців — партійних осередків у штаті Айова, за якими швидко відбудуться змагання в інших штатах.
Однією з ключових політичних дат є 5 березня, на яку заплановано партійні первинні вибори в більш ніж десятці штатів, через день після того, як у Вашингтоні має розпочатися суд над Трампом за звинуваченнями у втручанні у вибори — судова битва, яка може тривати кілька тижнів. Другий судовий процес за звинуваченнями в неправильному поводженні з документами національної безпеки має розпочатися 20 травня у Флориді.
Республіканці офіційно оберуть свого кандидата в президенти на національному з'їзді в липні.
Британський міністр оборони Шаппс у Києві наголошує на подальшій допомозі Україні
Нещодавно призначений міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс 28 вересня перебував у Києві, де провідною темою переговорів назвали подальшу підтримку України у війні проти російської агресії.
В делегації з Лондона був також чільний британський командувач адмірал Тоні Радакін, який згідно з офіційним повідомленням сказав, що на зустрічах «обговорювали нові зобов’язання щодо військової допомоги, які були заявлені минулого тижня в Рамштайні».
Президент Володимир Зеленський на переговорах окремо згадав потреби протиповітряної оборони на тлі припущень, що Росія може, як і минулої зими, у наступні місяці посилити бомбардування цивільної інфраструктури зокрема енергетичних об’єктів.
«Зосереджуємося на протиповітряній обороні, артилерії і антидронних системах. Зима наближається, але ми готові», - написано сьогодні в мережі Х від імені нового українського міністра оборони Рустема Умерова, який також брав участь у переговорах з британською делегацією.
Українські посадовці наголосили на вдячності Великій Британії, яка стала одним з найпомітніших голосів у широкій міжнародній підтримці України.
Ще під час приготувань Росії до відкритого вторгнення 2022 року британці надали українцям протитанкове озброєння, а згодом ракетну артилерію тощо.
Згодом Британія першою вирішила постачати українській армії сучасні важкі танки західного виробництва і далекобійні крилаті ракети.
Можливий шатдаун у США — що це означає для України? Відео
Вашингтон — на порозі потенційного шатдауну. Напередодні Сенат проголосував за механізм затвердження проєкту короткострокової бюджетної резолюції на 45 днів, в якій передбачені й 6$ млрд на допомогу Україні.
- Голос Америки
Розпочалися другі дебати претендентів від республіканців на виборах 2024 року. Відео
Участь у цьому раунді дебатів претендентів від республіканців на президентських виборах 2024 року візьмуть сім кандидатів, які змогли виконати кваліфікаційні вимоги. Колишній президент США Дональд Трамп участі у цих дебатах, як і в перших, брати не буде.
- Голос Америки
“У нас ще багато роботи” — заступник міністра оборони США про нарощення військового виробництва
Через російську війну проти України Сполучені Штати наростили власне виробництво боєприпасів, однак воно все ще на недостатньому рівні. Про це розповів заступник міністра оборони США із питань закупівель Вільям Лаплант на панельній дискусії центру СSIS.
За його словами, зараз оборонний бюджет Сполучених Штатів удвічі нижчий, ніж в часи Холодної війни.
“Люди, які пам’ятають старі добрі часи — згадайте 1987 рік. Тоді наш оборонний бюджет становив приблизно 6-7% ВВП. Це вдвічі більше, ніж наш оборонний бюджет зараз. Сьогодні нам би довелося додати приблизно 2 трильйони доларів, щоб мати те, що ми мали в 1987 році. Після падіння Берлінської стіни в нас цього немає”, — сказав Вільям Лаплант.
Люди, які пам’ятають старі добрі часи — згадайте 1987 рік. Тоді наш оборонний бюджет становив приблизно 6-7% ВВП. Це вдвічі більше, ніж наш оборонний бюджет зараз.Заступник міністра оборони США із питань закупівель Вільям Лаплант
Посадовець додав, що Сполучені Штати витратили багато на війни, але не на закупівельні програми. За його словами, зараз американське військове виробництво перебуває на мінімальному необхідному рівні.
“На чому я наголошую останні півтора року: що справді важливо — це виробництво. Бо якщо ви не запустите виробництво, ви не відчуєте масштабу, у вас не буде ланцюга постачання", – заявив заступник міністра оборони США.
Він наголосив, що зараз в Америці «мінімальний необхідний обсяг виробництва» і, можливо, «в деяких випадках навіть нижчий».
За словами заступника міністра оборони США, протягом останніх півтора року виробництво деяких видів зброї почало зростати "через боєприпаси для України, але у нас ще багато роботи".
За словами Лапланта, після Холодної війни у США склалась тенденція, коли після криз військове виробництво нарощувалось, однак за декілька років через відсутність активної потреби його обсяги знову падали. Так було у випадку війни в Перській затоці, після терактів 11 вересня чи після запуску операції “Непохитна рішучість” проти Ісламської держави. Нинішнім викликом стала російська війна проти України.
Вільям Лаплант зазначив, що американській індустрії довелося багато працювати, щоб налагодити виробництво для України та для поповнення власних запасів. Це торкнулось зокрема артилерійських снарядів 155-мм калібру, «стінгерів», «джавелінів», певною мірою ракет для комплексу Patriot.
“Ви бачили цифри для 155-міліметрових снарядів — ми подвоїли виробництво тільки за останні шість місяців. І ми досягнемо позначки в 100 тисяч снарядів на місяць приблизно через півтора року. Ситуація зі стінгерами, «джавелінами» та іншим також досить гарна — тож ми працюємо”, — додав Вільям Лаплант.
Форум