Актуально
Українську книгу про війну на Донбасі видали у Великобританії
Книга українського автора Максима Бутченка «Художник війни», що вперше вийшла в 2015-му, а наступного року була перевидана в Чехії, з’явилася друком у Великобританії в липні під назвою War Artist. Роман присвячений війні на сході України, в основі художнього твору – історії реальних людей. Книга вийшла у видавництві Kalyna Language Press і продається через інтернет-магазин Amazon.com.
«Голос Америки» поспілкувався Максимом про ідею його книги, плани щодо англомовної версії та українське питання в міжнародному контексті.
Бажаєте дізнаватися про співвітчизників, які зуміли досягти успіхів в Україні та закордоном? Приєднуйтеся до групи "Голосу Америки" у Facebook "Українці – історії успіху"!
Аліна Голіната-Слота: Максиме, що спонукало Вас написати книгу?
Максим Бутченко: Я родом із Луганська. У 2014 році приїхав до Києва займатися журналістською діяльністю. До цього 12 років працював гірником на шахті.
Коли почалися події 2014-го, для багатьох людей було незрозуміло, що таке Донбас. Особливо протягом перших місяців люди в Україні та світі не могли зрозуміти, що відбувається. Стало очевидно, що Донбас – це така собі «терра інкогніта»: усі розуміють, що вона існує, але не знають, як це все відбувається.
У перші місяці почалися захоплення будівель, і в наступні місяці почали приходити козаки. Я писав у статті, як вони встановлювали владу, що відбувалося з місцевим населенням, як люди реагували. Я пропускав події через призму власного світобачення та менталітету.
Після виходу статті мій приятель сказав мені: напиши про це книгу. Я почув історію свого родича, який хотів стати художником, був творчою особистістю, і в нього не виходило через те, що регіон був промисловий, не було можливості для самореалізації, і коли почалася війна, він почав реалізовувати себе у війні. Такий сильний був перепад між творчим і деструктивним началом.
На початку не було великого вторгнення військ чи поставки зброї – усе відбувалося на рівні козаків, добровольців, спецпідрозділів. З перших місяців події відбувалися в двох площинах: площині простої людини і площині міждержавній, на рівні невизнаної війни. Якраз про це і книга – вона пояснює менталітет цих людей і зовнішній вплив на них.
А. Г.-С.: Яку основну ідею чи послання Ви хотіли донести до читача своїм романом?
М. Б.: Перше – це те, що мені хотілося пояснити, як стала можливою війна в центрі Європи і що цьому передувало.
Взагалі вважається, що для того, щоб мати гарну рефлексію про війну, війна повинна закінчитися і має пройти з десяток років, щоб люди дещо охололи і забули про події минулого. Я хотів, щоб у книзі було якомога менше автора і звучало багатоголосся. Тому там є голоси людей з іншого боку.
Наприклад, головний герой Антон, який хотів стати художником, але пішов воювати проти України в гібридних військах. І багато інших факторів, які зафіксують цю історію, пояснять її на ментальному рівні – як можна було обманути людей, які живуть в епоху інформації? Як можна було ввести війська, а потім робити вигляд, що цього не відбувалося?
Важливо було зрозуміти кілька моментів: культурно-метальний фактор – як це відбулося, військовий фактор, оскільки без військового втручання Росії все це закінчилося б максимум мітингами чи невдоволенням, але ніколи не було б великої війни, і фактор інформаційної війни, один із вирішальних.
Мені хотілося, щоб це не була якась історія з новин, а щоб людина прочитала, і відчувала себе причетною до цього. Художня література здатна не тільки змінювати свідомість, але й захоплювати емоційно.
Для багатьох людей, насамперед у Західній Європі, я підозрюю, це буде дещо екзотична історія – події розвиваються в промисловому регіоні, я багато описую того, що відбувається на шахтах, які люди там працюють. Але воно все дуже показове, оскільки не секрет, що подібне могло дуже легко статися в Балтійському регіоні, і про це неодноразово висловлювалася російська влада.
Тобто це проблема не тільки українська, не тільки локальна, це проблема загальнокультурна, загальноєвропейська, дуже сучасна і злободенна.
А. Г.-С.: Як журналіст і письменник, як Ви вважаєте: що має більшу силу впливати на свідомість людей, формувати погляди – журналістика фактів чи художнє слово?
М. Б.: Журналістика фактів, безумовно, впливає на розум, у той час як художня література впливає на душу. Тому поєднання цих двох факторів, звичайно, важливе. Література змушує вірити, а журналістика змушує думати.
А. Г.-С.: Героями твору стали реальні люди – яку реакцію викликала в них Ваша книга?
М. Б.: Коли я розповів своєму родичу, який став прототипом героя роману Антона, що буде книга, він нормально сприйняв. Він же ж дуже хотів стати художником і прославитися, тож я йому сказав: якщо не художньою творчістю, то таким способом.
Я написав про людину, яка волею долі, історії, життя, зовнішніх факторів, потрапила в гущу цих подій. Мені хотілося написати, що таких насправді – більшість. І до сих пір я спілкуюся з такими людьми. Більшість із них – спостерігачі, і лише дуже маленька частка діє, і то не за власною волею і нічого не вирішує. Тому коли запитують, чому люди на Донбасі не проводять мітинги – це тому, що це неможливо в тих умовах.
Я мав намір показати таку людину, не виправдовуючи її. Менше за все мені хотілося бути адвокатом цих людей. Я впевнений, що у певний момент вони зобов’язані визнати свою вину, як зробила Німеччина після Другої світової війни, і настільки сильно розкаятися в тому, що вони погодилися з цим усім, щоб не допустити подібного на наступні десятиліття. Але щоб це відбулося, потрібно пояснити, в тому числі і їм, і росіянам, і українцям, і закордону – які основні фактори, які двигуни того, що відбулося.
А. Г.-С.: Що спонукало Вас видати книгу англійською мовою? Яка цільова аудиторія в англомовної версії?
М. Б.: Мені хотілося б, щоб питання України не було тільки дипломатичним чи інформаційним, а щоб було також культурним. У цій книзі я уникав пропаганди, намагався абстрагуватися і передавати дійсність як вона є. Автора там мало, навіть кожна глава починається з новинного повідомлення з різних сайтів. Тобто є дві іпостасі: інформаційна, яка була публічно всім відома, і непублічна, яку ніхто не знав, історія маленької людини у великій війні. Я думаю, книга бути цікавою тим людям, які вивчають культуру та історію.
Також мені хотілося, щоб це була масова література, щоб вона давала інформацію про нашу країну, яка б не затухала на рівні новин, а укорінювалася, і щоб люди, які прочитають роман, набагато глибше сприйняли Україну і зрозуміли, що відбувається в країні.
Насамкінець, я стараюся розмовляти з дипломатами, щоб по дипломатичній лінії це також просувалося як рівень інформаційного просвітництва тих людей, які безпосередньо впливають на ухвалення рішень у певних країнах, у даному випадку Великобританії, де видана книга.
А. Г.-С.: Що б Ви хотіли, щоб світ знав про події на Сході України?
М. Б.: Насамперед, ситуація настільки складна, що неможливо відповісти одним реченням на те, що відбувається. Це складність промислового регіону, складність пострадянського суспільства і складність взаємовідносин із нашим східним сусідом, із тим режимом і світоглядом, який пропагується. Ми не воюємо проти нації, ми воюємо проти людей, які говорять, що імперіалізм – це знову в моді, ми можемо вирішувати за народи, визначати, чи забрати волю. Мені б хотілося, щоб світ знав, що Україна – це складна, але європейська країна.
Друге – те, що відбувається, було вміло використане путінським режимом, нинішньою владою Росії.
Третє – українці завжди боролися за те, щоб називатися українцями. Мені хотілося показати, що Україна на геополітичній карті існує як нація і що українці дуже відрізняються від росіян, тому що в нас свій менталітет людей, які борються не тільки за свободу, а й за самовизначення.
Дивіться також: Експерти розповіли про наступні цілі агресії Росії та порадили, як зупинити Путіна
Всі новини дня
- Голос Америки
Українські атаки по Криму “підривають” продажі російської ППО С-400 – Буданов
Успішні атаки України на російські об’єкти в окупованому Криму негативно впливають на продажі російської системи ППО С-400. Про це очільник української розвідки Кирило Буданов розповів у інтерв'ю виданню Drive під час перебування у Вашингтоні.
“Збройні сили України розбивають діри у заявленій військовій перевазі Росії, показуючи, що її система ППО наступного покоління С-400 не варта мільярдів доларів, за які Москва продає її на світовому ринку”, – сказав Буданов.
Як повідомляв Голос Америки, у п’ятницю Україна завдала ракетного удару по штабу Чорноморського флоту Росії в Севастополі. На початку місяця ударами також пошкоджено кілька російських суден.
В ексклюзивному інтерв'ю журналісту Голосу Америки Остапу Яришу Крило Буданов повідомив, що внаслідок атаки України на штаб Чорноморського флоту Росії в Севастополі загинули щонайменше 9 осіб, поранення отримали 16. Серед них — російські генерали.
Такі напади свідчать про те, що Київ не відмовився від повернення Кримського півострова, – сказав Кирило Буданов американському виданню.
Атаки, за його словами, демонструють, що “розхвалена ракетна система “земля-повітря” С-400 “Тріумф” не може захистити російську окупацію півострова, що “потенційно підриває продажну рекламу Кремля”.
У серпні Міністерство оборони України заявило про знищення системи С-400 поблизу Оленівки, села на березі Чорного моря в Криму.
Припускалося, що атаку було здійснено ракетами великої дальності Storm Shadow, наданими Великою Британією. Наступного місяця це повторилося під час удару по кримському місту.
За словами Буданова, Україна переслідує короткострокові військові цілі, знищуючи засоби протиповітряної оборони Росії.
Але “з політичної точки зору ми також демонструємо очевидну неспроможність російських систем ППО”, каже український розвідник. А це, відповідно, робить їх менш прибутковими на світових ринках озброєнь.
Видання Insider пише про заяву Буданова, що “це не просто вихваляння” та нагадує висновок вашингтонського Інституту вивчення війни, згідно з яким, нещодавні атаки України на російську систему протиповітряної оборони виявили потенційні “системні тактичні прогалини” та вказали на те, що “російські сили були не готові до перехоплення ракет за допомогою ППО або не змогли це зробити”.
У 2017 році Туреччина заплатила близько 2,5 мільярда доларів за придбання систем С-400, нагадує Insider. За інформацією Reuters, Вашингтон виступав проти угоди, а також попросив Анкару передати системи Україні. Через рік Індія наслідувала цей приклад, погодившись заплатити близько 5,5 мільярдів доларів за 5 систем С-400.
Натомість удари безпілотників у Москві показують, що С-400 “навіть не може забезпечити безпеку російської столиці”, сказав Буданов.
“Коли весь світ бачить, що якісь безпілотники атакують Москву, ніхто більше не хоче купувати російські системи ППО”, – сказав він, – І це дуже боляче для них.
Антитерористична операція у Нагірному Карабасі. Відео
19 вересня Азербайджан оголосив про початок "антитерористичної операції" в Нагірному Карабасі, щоб, як повідомляє Баку, відновити конституційний лад і витіснити військові формування, які, як вважає Азербайджан, незаконно підтримує Вірменія.
Інвестиції для відбудови України — інтерв’ю з Андрієм Гундером. Відео
Під час візиту у Північну Америку, українська делегація серед іншого намагається залучити такі необхідні для відбудови країни приватні інвестиції. Про те, що радить американський бізнес в Україні новачкам, які лише вирішують чи інвестувати,
Буданов прокоментував повідомлення в ЗМІ про можливу причетність України до ударів дронами в Судані
Начальник головного управління розвідки України Кирило Буданов не підтвердив і не спростував повідомлень у ЗМІ про ймовірну причетність українських спецслужб до атак дронами в Судані. При цьому він додав, що Україна буде діяти проти своїх ворогів “у будь-якій точці земної кулі”. Про це Буданов розповів у ексклюзивному коментарі українській службі Голосу Америки.
Щодо підтвердження чи спростування інформації в повідомленнях CNN, — тут без коментарів, мені нема чого сказати. Нехай кожен знаходить відповіді самКирило Буданов
“Я особисто ще рік тому відверто казав, що всі російські воєнні злочинці, які воювали, воюють або планують воювати проти України, будуть покарані в будь-якій точці земної кулі. Щодо підтвердження чи спростування інформації в повідомленнях CNN, — тут без коментарів, мені нема чого сказати. Нехай кожен знаходить відповіді сам”, — сказав Кирило Буданов.
Як повідомляв Голос Америки, телеканал CNN поінформував з посиланням на джерело в українському війську, що за ударами безпілотників по базах місцевих бойовиків, повʼязаних з ПВК “Вагнер” поблизу столиці Судану, ймовірно, стоять українські спецслужби.
Журналісти CNN процитували джерело в українському війську, що описало операцію як роботу “несуданських військових”: схема дронів, що летять прямо на ціль, була дуже незвичною для Судану та ширшого африканського регіону.
Ці напади, як зауважив телеканал CNN, свідчать про можливе поширення наслідків російського вторгнення далеко від лінії фронту в Україні.
Всі російські воєнні злочинці, які воювали, воюють або планують воювати проти України, будуть покарані в будь-якій точці земної кулі.Кирило Буданов, начальник ГУР
“Ситуація, яка сталася в Судані, думаю, всім чудово відома. Вкінці весни там стався черговий заколот, який повністю підтримувала російська сторона”, — додав Буданов у коментарі Голосу Америки, — “Підрозділи ПВК “Вагнер” брали участь і в організації, і безпосередньо в самому перевороті. Це все, що можу вам сказати. Це наші вороги, і ми будемо діяти в будь-якій точці земної кулі”.
У суботу президент Володимир Зеленський повідомив у соцмережі Х (колишня Twitter) про свою незаплановану зустріч з головою перехідного уряду Судану по дорозі з Канади.
«На зворотному шляху, в аеропорту Шеннон Зеленський провів незаплановану зустріч із Головою Суверенної Ради Судану Абделем Фаттахом аль-Бурганом», повідомив президент у своєму твіті.
«Ми обговорили спільні виклики безпеці, а саме діяльність незаконних збройних формувань, які фінансуються Росією», – додав президент України.
Кирило Буданов перебував у Вашингтоні у складі президентської делегації Володимира Зеленського, він провів зустрічі з представниками оборонних структур США і брав участь у двосторонніх переговорах у складі української делегації в Білому домі.
Начальник ГУР утримався від відповіді на запитання, чи обговорювали протягом цих зустрічей передачу Україні далекобійних ракет ATACMS, як про це пишуть американські ЗМІ. За його словами, розмови були про подальшу підтримку України в найближчій та середньостроковій перспективі.
Норвезька поліція заарештувала колишнього командира «вагнерівців», що воював в Україні
Норвезька поліція заарештувала колишнього командира найманців «Групи Вагнера» за підозрою в тому, що він намагався нелегально перетнути кордон назад у Росію, повідомляє агентство Reuters.
Андрій Медведєв, який у січні втік з Росії через її арктичний кордон з Норвегією, після цього він попросив притулку в Норвегії.
Адвокат підозрюваного повідомив у суботу, що Медведев казав, що тікав, коли російські охоронці стріляли в нього. Він розповів про те, як воював в Україні у складі «Групи Вагнера».
Поліція повідомила, що 20-річного чоловіка затримали за спробу незаконного перетину російського кордону, але не назвала його імені. Офіцер місцевої поліції відмовився назвати особу заарештованого.
Але арешт Медведєва стався через "непорозуміння", сказав Reuters його норвезький адвокат Бріньюльф Ріснес.
«Він був там, щоб побачити, чи зможе він знайти місце, де він перетнув (в Норвегію в січні). Його зупинили, коли він був у таксі. Він ніколи не був поблизу кордону... Він ніколи не мав наміру перетнути кордон (з Росією)", - сказав Ріснес.
Під час прибуття до Норвегії Медведєв заявив, що шукає притулку, оскільки побоюється за своє життя після того, як став свідком вбивств і жорстокого поводження з російськими полоненими, яких привезли на передову в Україні.
Його втеча в січні потрапила в заголовки газет у всьому світі як рідкісний приклад перебіжчика до західної країни, який стверджував, що воював на стороні Росії як найманець у війні проти України.
Але в травні він сказав у відео, опублікованому на YouTube, що хоче повернутися в Росію, хоча він ізауважив, що це може становити ризик для його життя. Медведєв сказав, що бачить себе як «якогось хлопчика у великій грі», і він більше не хоче бути частиною цієї гри.
Ріснес сказав, що Медведєв має право повернутися до Росії, якщо захоче, але для того, щоб туди було безпечно повертатися, "потрібно, щоб там відбулося багато змін".
У квітні Медведєва засудили в Норвегії за участь у бійці в барі та носіння пневматичної зброї, але виправдали за звинуваченням вчинення насильства проти поліції. Тоді він сказав, що думає про майбутнє і сподівається на притулок.
Наприкінці серпня Голос Америки повідомляв про те, що у Фінляндії було заарештовано імовірного члена ультраправого військового підрозділу найманців «Групи Вагнера», який воював в Україні.
Офіс генерального прокурора України підтвердив повідомлення про арешт у Фінляндії російського громадянина, якого розшукують за підозрою в участі в терористичній організації.
За твердженням української прокуратури, чоловіка затримали саме на її запит. Але в ГПУ не повідомили ім'я затриманого.
За даними Reuters, йшлося про Яна Петровського, засновника та лідера ультраправого підрозділу "Русич", пов'язаного з "Вагнером", який воював в Україні з 2014 року.
Засновник «Групи Вагнера» Євген Пригожин був убитий 23 серпня, коли приватний літак, яким він користувався, розбився за нез’ясованих обставин. Лише два місяці перед тим він зі своїми найманцями здійснив похід на Москву, щоб кинути прямий виклик російському істеблішменту.
Форум