Актуально
Тимчасова повірена США в Україні зустрілась з Супрун
До посольства Сполучених Штатів в Україні прибула тимчасово повірена у справах США в Україні Крістіна А. Квін (Kristina Kvien). Про це повідомляє прес-служба дипломатичного представництва.
Квін заступає послиню США Йованович, яка залишила Київ передчасно та тлі скандалу складовими якого стали закиди генерального прокурора України Луценка про втручання послині у роботу правоохоронців, та звинувачення на її адресу у США - у буцімто нешанобливому ставленні до президента Трампа та ін.
Генеральний прокурор України також заявляв, що під час виборів президента у США 2016-го року з території України мало місце втручання в американські вибори в якому брали участь американські чиновники та громадяни, а також українці з числа "фаворитів" посольства США. Генпрокурор не навів доказів своїх закидів.
У Державному департаменті наголошували, що відхід Йованович відбувався у встановлений спосіб, а дата узгоджується із передачею президентської влади в Україні.
Квін вже зустрілась з в.о. міністра охорони здоров'я України Уляною Супрун. За словами останньої, у п'ятницю чиновниці обговорили "інвестиції в розвиток України, включно зі сферою охорони здоров‘я"
Як повідомляють у посольстві США, до останнього часу пані Квін виконувала обов'язки заступника Голови Місії міністра-радника з економічних питань у Посольстві США в Парижі.
Перед тим Крістіна Квін працювала на посаді виконувача обов’язки заступника Голови Місії та радника з економічних питань у Посольстві США в Бангкоку, Таїланді; радника з економічних питань у Посольстві США в Лондоні; директора з питань Європейського Союзу, України і Білорусі в Раді національної безпеки у Виконавчому апараті Президента.
Квін також працювала в Посольстві США в Москві, Росії; в Місії США в Європейському Союзі в Брюселі, Бельгії; у Посольстві США в Манілі, на Філіпінах. У Державному департаменті США у Вашингтоні, окрузі Колумбія, Крістіна працювала над питаннями відносин з Європейським Союзом та двосторонніх відносин зі Словенією.
Дивіться також: США виділили 10 мільйонів доларів, щоб допомогти Україні зміцнити кібербезпеку
Всі новини дня
Британія запровадила санкції щодо російської ЦВК та посадовців через псевдовибори в окупованій Україні
Британія запровадила санкції щодо російських чиновників, про це повідомила пресслужба британського уряду 29 вересня.
"Британія запровадить санкції щодо 11 нових осіб у відповідь на спроби Росії використати фіктивні вибори, аби узаконити свій незаконний контроль над Херсонською, Запорізькою, Донецькою, Луганською областями і Кримом, які є частиною суверенної території України", – йдеться в повідомленні МЗС країни.
Санкції передбачають обмеження на пересування підсанкційних осіб та рух фінансів.
Серед інших, під санкції потрапили Центральна виборча комісія Росії та низка російських високопосадовців:
- секретарка російської ЦВК Наталія Бударіна
- голова окупаційного "уряду" на окупованій Херсонщині Андрій Алексєєнко
- голова так званої виборчої комісії в окупованій частині Херсонської області Марина Захарова
Британський уряд назвав організовані окупаційною владою псевдовибори на захоплених Росією територіях "спробою нормалізувати нелегітимний контроль Росії над суверенною українською територією".
"Не можна проводити "вибори" в чужій країні. Британія ніколи не визнає претензій Росії на територію України. Крим, Запоріжжя, Донецьк, Луганськ і Херсон – це Україна", – заявив міністр закордонних справ Британії Джеймс Клеверлі.
Загалом, за даними британського уряду, Лондон запровадив санкції щодо 1 800 осіб та організацій в рамках санкційної політики щодо Росії. З них 1 600 потрапили під санкції після початку повномасштабного вторгнення до України.
Раніше Європейський союз і Сполучені Штати розкритикували проведення росіянами на початку вересня так званих виборів на тимчасово окупованих українських територіях.
Зокрема, ЄС заявив що не визнає і не "визнаватиме ні проведення цих так званих "виборів", ні їхні результати". США назвали псевдовибори на окупованих територіях України "нічим іншим, як пропагандистським заходом".
Українським біженцям у ЄС продовжили статус до березня 2025 р.
Європейський Союз продовжив програму допомоги біженцям з України, яка мала закінчитися у березні наступного року, до 4 березня 2025 р.
Російський напад на Україну спричинив найбільшу хвилю біженців на континенті з часів Другої Світової війни.
Продовження захищеного статусу дає певність понад чотирьом мільйонам біженців, які знайшли прихисток в ЄС.Фернандо Ґранде-Марласка Ґомес
ООН подає, що у різних країнах офіційно зареєстровані 6 203 600 біженців з України, але інші джерела припускають, що загалом може йтися про принаймні 8 мільйонів українських біженців, і ще кілька мільйонів внутрішньо переміщені в Україні.
В двадцяти семи країнах ЄС, а також в Норвегії та Швейцарії у липні 2023 року офіційно в програмі захисту зареєстровані 4 114 30 біженців з України.
Міністр внутрішніх справ Іспанії - країни, яка зараз головує в ЄС, сказав 28 вересня, що продовження програми вказує на твердість намірів Європи допомагати українцям.
«ЄС підтримуватиме український народ стільки, скільки буде потрібно. Продовження захищеного статусу дає певність понад чотирьом мільйонам біженців, які знайшли прихисток в ЄС», - сказав міністр Фернандо Ґранде-Марласка Ґомес.
Тимчасовий захищений статус в ЄС та інших країнах Європи означає, що українські біженці мають автоматичне право жити, працювати і користуватися системами медичного обслуговування, соціального захисту й освіти для дітей.
Опитування проведене в усіх країнах ЄС у серпні 2023 підтвердило, що величезна більшість громадян європейських країн і далі схвалюють надання притулку українським біженцям.
86% громадян Європейського Союзу погодилися, що ЄС має і надалі надавати гуманітарну підтримку людям вражених війною в Україні, і 76% опитаних згодні з необхідністю приймати «людей, які втікають від війни в Україні».
Найбільша кількість українських біженців станом на серпень 2023 р. зареєстрована в Німеччині - 1 175 695, в Польщі - 960 550 осіб.
Ще однією країною з великою кількістю українських біженців є Чехія - 357 540 станом на липень 2023 р.
Програма тимчасового захищеного статусу вперше була застосована в ЄС 2001 року в час воєн на Балканах і зокрема війни в Боснії Герцеговині та в Косово.
Свою окрему програму допомоги українським біженцям має Велика Британія, в якій зареєстровано понад 200 000 осіб.
За даними ООН в Росії зареєстровані 1 275 315 біженців з України, і в Білорусі - 32 435, але заявки на реєстрацію в програмах захисту в Росії та Білорусі подали офіційно лише, відповідно, 65 400 і 2 995 людей.
Росія і Білорусь звинувачені у примусовій депортації людей з окупованих українських територій і зокрема у вивезенні дітей, що називають викраденням.
Міжнародний кримінальний суд розслідує звинувачення про викрадення українських дітей, що підпадає під визначення злочину війни і злочину проти людяності.
У березні 2023 р. Міжнародний Кримінальний суд видав ордер на арешт президента Росії Владіміра Путіна через підозру у його причетності до організованих депортацій.
Чи зависло у повітрі питання 24 мільярди доларів, які Білий Дім запросив у Конгресу для України? Відео
Американський уряд почав повідомляти федеральних працівників, що загроза шатдауну, або часткової зупинки уряду, може бути невідворотною. "Повідомлення визнає зростаючий ризик того, що мільйони співробітників і військовослужбовців у США можуть тимчасово перестати отримувати зарплатню вже через кілька днів" - повідомляє Washington Post. Попри те, що дедлайн на схвалення фінансування бюджету спливає вже цієї суботи, розбіжності між демократами і республіканцями, Сенатом і Палатою Представників, так виглядає, лише поглиблюються.
Підтримка України стала однією із тем на других дебатах республіканців – підсумки заяв. Відео
Підтримка України стала однією із тем запальних дискусій на других дебатах республіканців, які змагаються за номінацію від своєї партії на президентських виборах 2024-ого року. У дебатах у Каліфорнії брали участь сім політиків, але знову без лідера партійних парегонів, колишнього президента США Дональда Трампа.
- Голос Америки
Понад 70 тисяч людей стали біженцями: Агентство США USAID направляє групу з гуманітарною місією на Південний Кавказ. Відео
Агентство США з міжнародного розвитку USAID направляє групу з гуманітарною місією на Південний Кавказ. Про це заявила керівниця агенства Саманта Пауер. За її словами військова операція у Нагірному Карабасі минулого тижня погіршила і без того складну гуманітарну ситуацію в регіоні. Збройні сили Азербайджану захопили контроль над територією, яка яка десятки років була під управлінням місцевих вірмен. За повідомленнями медіа, президент невизнаної країни Самвел Шахраманян оголосив, що Нагірно-Карабаська Республіка припинила своє існування. Внаслідок цього вже понад 70 тисяч людей стали біженцями. Місцеві вірмени бояться репресій з боку азербайджанців.
Форум