Спеціальні потреби

Джон Болтон: Мене дуже непокоїть захоплення Трампа Путіним. Інтерв'ю


Колишній радник президента США з національної безпеки Джон Болтон, архівне фото. AP Photo/Patrick Semansky
Колишній радник президента США з національної безпеки Джон Болтон, архівне фото. AP Photo/Patrick Semansky

Кремль сподівається на обрання президентом США Дональда Трампа, адже у Москві очікують, що республіканець може вивести Сполучені Штати з НАТО. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю телеканалу "Настоящее время" (проєкт Радіо Свобода і Голосу Америки) розповів колишній радник президента США з національної безпеки Джон Болтон. Він також поділився своїми прогнозами щодо того, що може чекати на Україну, якщо Дональд Трамп знову очолить Білий дім, чи вийдуть тоді США з НАТО і яке майбутнє може чекати на Росію?

Інтерв'ю відредаговане для ясності й плинності

Радіо Свобода: За минулі дні ви зробили кілька суворих заяв про напад Ірану на Ізраїль і про дії у відповідь. Зокрема, ви назвали Байдена "ганьбою США". Чому, на ваш погляд, президент США зараз діє неправильно?

Джон Болтон, ексрадник президента США з нацбезпеки: Якби по Сполучених Штатах запустили понад 320 балістичних ракет, крилатих ракет і безпілотників, ми б завдали удару у відповідь.

Щонайменше ми б знищили бази і об'єкти, з яких були здійснені атаки. Ми б знищили системи ППО по всій країні, залученій в конфлікт, щоб забезпечити прохід наших ракет і літаків. І я думаю, що ми б зробили ще більше, особливо у випадку з Ізраїлем.

Вони не можуть знати, що наступні балістичні ракети, запущені з Ірану, не будуть нести ядерні боєголовки.

А Ізраїль – дуже маленька країна. Пів дюжини ядерних боєголовок – і Ізраїлю вже не буде. Тому я думаю, що Ізраїль має право, і в його довгострокових інтересах, і, відверто кажучи, в довгострокових інтересах всього світу, розглянути питання про ліквідацію ядерної програми Ірану.

Краще зробити це зараз, до того, як цю зброю використали. Вони загрожують своїм сусідам, вони загрожують всьому світу.

Ізраїль в Ірані називають "маленьким сатаною", а США – "великим сатаною". Я бачу у цьому прямий зв'язок. І, чесно кажучи, якби Ізраїль вирішив зробити своєю метою іранську ядерну програму, Сполученим Штатам варто його підтримати.

Р.С.: Але союзники Ізраїлю практично одностайно закликають до того, щоб не допускати подальшої ескалації у регіоні. Чи впевнені ви, що ті дії, до яких ви закликаєте, не призведуть до початку третьої світової війни?

Д.Б.: Я думаю, що це дуже малоймовірно. Я думаю, що велика війна, про небезпеку початку якої Байден та інші говорять у своїх виступах, розпочалася 7 жовтня 2023 року (відбувся обстріл Ізраїлю зі Смуги Гази, а ХАМАС, визнаний у США терористичним угрупованням, вдерлися на територію Ізраїлю, убили цивільних і захопили заручників – ред.)

Адміністрація Білого дому відмовляється дивитись на регіон стратегічно. Протистояння Ізраїлю та ХАМАСу у Газі та спроби хуситів порушити міжнародне судноплавство у Суецькому каналі та Червоному морі – це не окремі епізоди. Це справа рук Ірану.

Усі ці терористичні групи навчені та профінансовані Іраном.

Іран тут – ляльковик. Ось та велика війна, що вже йде. Питання в тому, чи зможе Іран і надалі тримати Ізраїль у заручниках, погрожуючи ракетними атаками, чи Ізраїль щось вирішить із цим зробити.

Я не маю сумнівів, що ізраїльтяни зараз перебувають під неймовірним тиском. Але я твердо впевнений, що якби США зазнали такої атаки, то не було б жодних сумнівів у тому, як би ми відповіли. То чому ми відмовляємо Ізраїлю в праві відреагувати так, як ми відреагували б самі?

Р.С.: На вашу думку, зараз Іран є більшою загрозою для глобального миру, ніж Росія? Представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі в ефірі CNN заявив, що Ізраїль потребує підтримки США. Але чи не потребує її так само і Україна?

Д.Б.: Дивіться, Іраном керує група середньовічних релігійних фанатиків, які прагнуть заволодіти ядерною зброєю.

Це дуже небезпечна сила, і вона є частиною осі "Пекін-Москва", що вже сформувалася. Але Росія – це потужна ядерна держава із тисячами боєголовок та засобів їх доставлення. Іран цього не має.

Від 1979 року в Ірані встановлена теократія на чолі із Верховним лідером.

Росія вже двічі розв'язувала війну проти України – 2014-го та 2022-го. І ні Україна, ні Захід не змогли відповісти ефективно. Отже, звісно, Росія залишається загрозою, особливо у міру зміцнення цієї осі з Китаєм.

І ця загроза зберігатиметься доти, доки Владіміра Путіна якимось чином не усунуть від влади і демократія не здобуде нового шансу. Я не знаю, коли це станеться. Я не дуже оптимістичний. Але до того часу нічого в Росії не зміниться.

Р.С.: Наприкінці минулого тижня агентство Bloomberg, посилаючись на джерела, повідомило, що Київ перебуває в найбільш уразливій позиції за всі два роки великої війни. Ви погоджуєтесь з цією оцінкою і чи є якісь шляхи виходу з цієї ситуації?

Д.Б.: Я думаю, що найбільш уразлива Україна була на початку повномасштабної війни. Але зараз існує небезпека, що Сполучені Штати не ухвалять закон про необхідну допомогу.

У США є підстави думати, що Росія здійснює у 5-6 разів більше артилерійських пострілів, ніж Україна. П'ять-шість снарядів на кожний випущений Україною у відповідь – тривалий час Україна так не протримається. Україна явно економить боєприпаси.

Я думаю, що найкраще, на що ми можемо сподіватися до американських виборів, – це певний глухий кут на полі бою. Я думаю, Путін чекає на обрання Трампа. Якщо його оберуть, то я дуже переживаю за майбутнє України.

Я дуже стурбований можливим переобранням Трампа – особливо через його позиції щодо НАТО і, зокрема, щодо російського вторгнення в Україну. Я дійсно думаю, що якщо він зможе зосередити свою увагу досить довго – що для Трампа є нелегко, – то він спробує вийти з НАТО. Президенти можуть виходити з будь-яких договорів, з яких хочуть, і він міг би це зробити. І це було б катастрофічною помилкою для Сполучених Штатів і для усього світу, якби він це зробив, але це можливо. Я думаю, що Путін частково чекає, чи зробить це Трамп, тому що вихід США з НАТО зробить НАТО фактично неефективним – не лише для України, але й для всього альянсу.

Дональд Трамп раніше заявив, що у випадку обрання його президентом, США залишатимуться у НАТО за умови, що європейські союзники сплачуватимуть "справедливу долю" у бюджет альянсу.

І я також вважаю, що Путін дуже уважно слухав те, що Трамп сказав про те, як він міг би розв'язати війну в Україні за 24 години, що просто смішно – як він посадить Путіна та Зеленського в одну кімнату, і як він би розв'язав це таким чином? Цього теж не станеться.

Але коли намагання здобути швидке рішення обернеться невдачею, у свідомості Трампа це означатиме, що в цьому винен хтось інший: "Очевидно, що це не може бути його виною. Це не він зазнав невдачі. Хтось інший завадив цьому". І я дуже хвилююся, що тут зіграє роль його захоплення Путіним. І майже неминучий результат полягає в тому, що він звинуватить у невдачі Зеленського, що, очевидно, буде поганою новиною для України.

Р.С.: Розкажіть про законопроєкт про воєнну допомогу, який не може отримати схвалення Конгресу. Адже це пов'язано не тільки з Україною?

Д.Б.: Україна – лише частина проблеми. Багато в чому вона пов'язана зі наростальним ізоляціонізмом Республіканської партії. Я це пов'язую з персоною Дональда Трампа. Але ця схильність до ізоляції, ця напруга – вони були завжди. Просто зараз все посилилося і набуло політичного забарвлення.

Я думаю, за іронією долі, напад на Ізраїль у вихідні може стати шоковою терапією для багатьох людей у Конгресі, які можуть сказати: "Дивіться, час стати серйозними!".

Ізраїльтянам потрібна допомога. Україна потребує допомоги. Тайвань потребує допомоги. Усе це частини одного завдання. Я сподіваюся, що цього тижня може відбутися реальний рух на всіх цих фронтах, але особливо тут щодо допомоги Україні.

Р.С.: Ви сказали, що ви не чекаєте на те, що політична ситуація в Росії зміниться найближчим часом. Але яким може бути цей транзит влади?

Д.Б.: Російський парламент зараз парламентом не є. Немає жодних механізмів зміни влади, вибори, очевидно, фальсифікуються.

Навіть у радянські часи було Політбюро Комуністичної партії, яке, наприклад, після Кубинської кризи 1963 року могло сказати Микиті Хрущову: "Микито, час у відставку". Навіть такого механізму наразі не існує. Немає нікого, хто міг би сказати Владіміру Путіну, що йому час піти. Тож, боюся, єдиний спосіб усунути Путіна – зробити це під час якоїсь кризи в Росії, коли хтось із військових чи спецслужб підніме заколот проти нього. До чого такий сценарій може спричинити – ніхто не знає.

Очевидно, що найкращим результатом буде зміна влади, демократичні вибори та нова спроба отримати повноцінний парламент, як це намагалися зробити у 90-х. Але Росія зараз у гіршій позиції, ніж була тоді.

Мене дуже турбує азійська частина Росії і те, як поводиться там Китай. Нагадаю, що Владивосток та землі навколо нього були територією Китаю ще у 1860-х. У Китаї цього не забули і бачать на північ від свого кордону запаси мінералів, газу та нафти. Це буде дуже небезпечний час для Росії. І шанси стати знову частиною Заходу тепер набагато менші, враховуючи зростання впливу Китаю. Отже, що б не сталося в Кремлі, хоч би як з'явився новий демократичний парламент, внаслідок перевороту чи ще чогось, але він може стати для Росії останнім шансом врятуватися від розвалу на окремі держави.

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG