Актуально
Гринів: Манафорт пропонував Порошенку стратегію поділу країни
Погодившись на інтерв’ю з «Голосом Америки», Ігор Гринів одразу обумовлює формат. Просить утриматись від запитань про місце і обставини його зустрічі з Полом Манафортом. Мовляв, де саме вони зустрілися, і хто був присутній, і що пили: чай чи каву, і хто перекладав – не має стосунку до суті справи. А суть, за словами Гриніва, полягає у тому, що зустріч – так, була. А от співпраці – ні, не було. І та розмова у березні 2014 року виявилась єдиною, коли головний стратег Петра Порошенка і американський політтехнолог Віктора Януковича мали нагоду поспілкуватися.
Ігор Гринів: Якщо згадувати той період – саме закінчився Майдан, вийшла з в’язниці Юлія Володимирівна, і електоральне поле, фактично, дещо змінилося. Ті кандидати, які до того були фаворитами – Яценюк і Кличко – змінюються на нових фаворитів. З’являється Юлія Володимирівна, і вже до цього часу достатньо зріс рейтинг Петра Олексійовича Порошенка, який насправді під час Майдану не був ключовим спікером. Ми усі пам’ятаємо Порошенка на бульдозері [Петро Порошенко намагався зупинити штурм адміністрації президента 1 грудня 2013 року. Цей штурм, що призвів до кривавого побоїща, зараз багато хто називає російською провокацією - ГА]. Пам’ятаємо його поїздку в Крим, він тоді єдиний поїхав [у лютому 2014 р. Петро Порошенко, тоді ще народний депутат, поїхав до Криму, намагаючись зупинити конфлікт, який підбурювала на півострові Росія. – ГА]. Тому рейтинг Порошенка надзвичайно зростає.
На той час у нас вже була затверджена стратегія виборчої кампанії, яка, крім того, мала бути дуже короткою; усім було зрозуміло, що вибори відбудуться в найближчі 2-3 місяці.
І ось у березні, десь на початку місяця, свої послуги запропонував Манафорт. На той момент він уже втратив свого колишнього клієнта Януковича і, ясно, що шукав застосування своїх талантів тут в Україні.
Він, як виявилось, провів достатньо велике соціологічне дослідження через якусь українську компанію - зараз уже не пам’ятаю, яку саме. Показав мені ці результати і запропонував стратегію, що з цих результатів випливає.
Голос Америки: Чи довгою вийшла розмова?
Ігор Гринів: Зустріч тривала близько трьох годин. Мені було цікаво: якби йшлося про якісь вартісні ідеї, чи можна було б їх імплементувати в уже затверджену виборчу стратегію.
Голос Америки: Чи почули щось цікаве?
Ігор Гринів: Стратегія Манафорта повністю суперечила тій, яка на той час була затверджена і за якою ми рухалися. Отож я йому відповів, що його ідеї ідуть врозріз з нашими. І навів деякі тези тієї стратегії, яку я збирався реалізовувати як керівник кампанії. На що Манафорт відреагував: мовляв, це всього лише мрії, про таке усі мріють, бо це ідеальна ситуація - не бути кандидатом ні від Сходу, ні від Заходу.
Голос Америки: У чому, конкретно, полягала його пропозиція?
Ігор Гринів: Стратегія Манафорта, якщо коротко, зводилася до старої парадигми. Тобто треба стати кандидатом, наприклад, західної України, відтісняти свого конкурента на східну Україну і, користуючись підтримкою західної України, перемогти. А наша стратегія, яку ми на той час уже обрали, полягала у протилежному. Ми вважали, що президент, особливо у постмайданних умовах, має об’єднувати, «зшивати» Україну, і треба, щоб його підтримувала вся Україна. І дійсно, це була стратегія перемоги в першому турі. Ця стратегія і була реалізована, і Петро Олексійович переміг у першому турі з 55%. Потужний результат, а тим більше в такій країні, як Україна, яка тоді була розділена, розірвана на Схід- Захід. Причому, Порошенко тоді переміг в усіх регіонах. Жодної області не було, де б Порошенко не виграв.
Голос Америки: Чи ця зустріч з американським політтехнологом була для вас першою, чи ви бачились раніше?
Ігор Гринів: Це був перший раз, ми ніколи з ним до того не бачились. Хоча й мали багато спільних точок дотику. Адже він вів кампанію Януковича, а я її дивився, спостерігав за його кроками. Раніше, до кампанії Порошенка, я вів також кампанію Віктора Ющенка в 2004 році. Тобто ми з Манафортом завжди були, можна сказати, ключові опоненти.
Голос Америки: Ініціатором зустрічі був американець?
Ігор Гринів: Так. Я ніколи не пробував з ним зустрічатися. Я думаю, що він просто хотів якимсь чином далі залишатися в Україні і працювати тут. Він бачив, що Порошенко виграє, – а на той час це вже було майже зрозуміло, і з його боку це була ставка на фаворита. Тобто дуже легко допомагати, коли рейтинг не 4%, а 55%.
Бо на старті кампанії рейтинг Порошенка насправді був 4%. Умовно, зараз до виборів залишилося 8 місяців, а тоді за 5 місяців до виборів рейтинг Порошенка ще був 4%. Так що не завжди варто зважати на рейтинги.
Голос Америки: Тобто ви з Манафортом нічого не підписували – ніяких договорів, протоколів про наміри?
Ігор Гринів: Ні, до цього взагалі не дійшло. Вони запропонували, ми відхилили.
Голос Америки: Але ж свідок Рік Ґейтс на суді у Вашингтоні заявив, що Манафорт допомагав виборчому штабу Порошенка.
Ігор Гринів: Він сказав: «Ми допомагали Порошенку на безоплатній основі». Хотів би я бачити Манафорта, який працює на безоплатній основі! Але в них, очевидно, така логіка: вони ж працювали, вони ж пробували допомогти!
Голос Америки: А оце соціологічне дослідження, яке він приніс, про що там ішлося?
Ігор Гринів: Настрої людей, класична схема. І виходячи з тих опитувань, настрої дійсно були дещо різні на Сході і на Заході. Майдан, певним чином, розколов суспільство додатково. Але водночас загроза втрати Криму, а далі його захоплення і російська агресія насправді консолідували все українське суспільство. В Дніпропетровськ сепаратистів уже не пустили, в Запоріжжі не дали можливість розгортання сепаратистських рухів. Тому ми вже досить твердо себе почували, щоб вести виборчу кампанію в іншій парадигмі – не розділеної, а консолідованої України.
Голос Америки: Чи ви вважаєте, що Манафорт був ефективним як виборчий стратег Януковича?
Ігор Гринів: Я думаю, що так. Я думаю, що він був дуже ефективний. У Манафорта техаський підхід, ковбойський підхід. (Він здається, і сам родом з Техасу). Вони з Януковичем на тому зійшлися. Обоє ковбої, обоє пірати. Принцип такий: не працювати за правилами, не завойовувати голоси, а просто їх красти.
Я думаю, що якби не Манафорт, Янукович мав би програти вибори ще у 2010 році. Тоді почали говорити, що, може, Янукович - менше зло. І це, на тлі кризи всередині демократичних сил, привело до певної розгубленості. Мені здається, за цим теж стояли ідеї Манафорта.
Голос Америки: А як вам здається, які риси з іміджу Януковича були витвором Манафорта?
Ігор Гринів: Гасло «Тому що послідовний». Американські технологи полюбляють цей прийом. Ставити питання – чому? І потім відповідати – а тому що. Тобто вони самі формулюють, а потім відповідають. Ще у 2001-му році я почув від одного досить відомого американського політтехнолога подібну пропозицію для Віктора Андрійовича Ющенка і «Нашої України», а в 2004 році оце «Тому що» з’явилося в Януковича. І ось тепер, у 2018-у, я знову бачу рекламні слогани з «Чому?». На них базується вся кампанія Юлії Володимирівни. Напевно, цей інструмент працює, якщо він так охоче використовується. Але, на мою думку, це слід таких технологів, як Манафорт. Хтось тут знов з’явився з отих команд.
Треба також визнати вдалим рішення Манафорта, коли він наполіг на перейменуванні Партії регіонів на Опозиційний блок.
Зрештою, за щось же 60 мільйонів йому заплатили! (сміється)
У мене взагалі складається враження, що Манафорт був не просто політтехнологом. Це такий рівень довіри, що пасує не членові команди, а скоріше члену сім’ї. Адже Манафорт потім консультував сімейні бізнеси, розміщував, купував, домовлявся. Це була вже інтеграція на серйознішому рівні. У Януковича був принцип навіть не «моя Україна», а «моя сім’я». Дуже вузьке коло людей – або безпосередньо члени сім’ї, або дуже наближені і дуже втаємничені.
Тобто я вважаю, в такому клієнті, як Янукович, вони знайшли одне одного.
Голос Америки: Хто ще входив до кола людей, з якими Манафорт спілкувався тут в Україні?
Ігор Гринів: Це були люди, які йому платили. Ви ж бачили всі прізвища, маєте перелік. Якщо хтось із них захоче говорити, то розкаже багато цікавого. Але я не думаю, що вони захочуть говорити.
Дивіться також: Головні події у США за вихідні
Всі новини дня
Ізраїль готується до сухопутної операції, але рішення ще не прийняте
- Державний секретар США Ентоні Блінкен відвідує Ізраїль на знак підтримки.
- НАТО засуджує напади ХАМАС, висловлює солідарність з Ізраїлем.
- ООН повідомляє про 340 000 переміщених осіб у Газі.
- Ізраїль каже про 1200 вбитих під час рейду ХАМАС; Сектор Гази повідомляє про 1200 загиблих від ударів у відповідь.
У четвер Ізраїль заявив, що його війська готуються до наземної операції в смузі Гази, але рішення щодо початку такого наступу ще не прийняте.
Збройні сили Ізраїлю розмістили 300 000 резервістів біля кордону зі смугою Гази у відповідь на напад ХАМАС, у результаті якого в Ізраїлі загинули щонайменше 1200 осіб.
Кампанія ізраїльських авіаударів, яка почалася через кілька годин після суботнього вторгнення ХАМАС, згідно з повідомленнями, убила 1200 людей у Газі.
Організація Об'єднаних Націй заявила, що майже 340 000 людей були переміщені зі своїх домівок у Секторі Гази, причому понад дві третини з них знайшли притулок у школах ООН.
Гуманітарні організації висловили занепокоєння щодо поставок їжі, води, палива та медикаментів на тлі ізраїльської блокади Гази.
Державний секретар США Ентоні Блінкен прибув до Ізраїлю в четвер для переговорів з прем'єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу, президентом Ісааком Герцогом та іншими офіційними особами.
«Ми рішуче виступаємо проти тероризму, — сказав Блінкен журналістам. - Ми бачили майже невимовні дії, вчинені ХАМАС проти ізраїльських чоловіків, жінок і дітей. З кожним днем ми дізнаємося більше, і це просто розриває серце».
Блінкен також планує відвідати Йорданію, де як сказав посадовець США, він зустрінеться в п'ятницю з палестинським президентом Махмудом Аббасом і королем Йорданії Абдаллою II.
Також у п’ятницю Бразилія, яка головує в Раді Безпеки ООН, проведе засідання РБ ООН для обговорення конфлікту між Ізраїлем і ХАМАС.
НАТО заявило, що міністри оборони, які зібралися в четвер у Брюсселі, засудили атаку ХАМАСу, висловили солідарність з Ізраїлем і закликали бойовиків негайно звільнити всіх заручників.
"Ізраїль не сам", - заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Міністр оборони Ізраїлю Йоав Галлант в режимі відеоконференції поінформував міністрів оборони країн НАТО про конфлікт.
У Білому домі президент Джо Байден підтвердив підтримку Вашингтоном Ізраїлю та запевнив групу єврейських лідерів у середу, що його адміністрація «працює над усіма аспектами кризи із заручниками в Ізраїлі».
Згідно з повідомленнями, серед заручників можуть бути американці. Байден відмовився назвати конкретні зусилля з повернення заручників, сказавши: «Якби я вам сказав, я б не зміг повернути їх додому».
Нетаньягу створив військовий кабінет із колишнім головою оборони Бенні Ганцем, лідером центристської опозиційної Партії національної єдності, а також нинішнім міністром оборони Йоавом Галлантом, щоб вони могли зосередитися виключно на боротьбі з ХАМАСом.
Домовленість створює певний рівень єдності після років різких політичних розбіжностей.
Нетаньягу пообіцяв покласти край правлінню ХАМАС в Газі, густонаселеній смузі території вздовж Середземного моря, щоб бойовики більше не могли загрожувати Ізраїлю.
З Тель-Авіва Йоссі Йона, колишній член ізраїльського Кнесету, сказав Alhurra, арабськомовному супутниковому телеканалу уряду США: «Цілі (формування цього уряду) зрозумілі, але я можу сказати, що перша мета — продовжувати напади на ХАМАС та його прихильників у секторі Газа. Є також варіант, який полягає в тому, що Ізраїль може здійснити наземне вторгнення в Газу, щоб повністю знищити рух ХАМАС».
Байден сказав, що розмовляв з Нетаньягу раніше в середу, це була четверта розмова між двома лідерами за останні дні.
Під час телефонної розмови з Нетаньяху та президентом Ізраїлю Ісааком Герцогом Байден сказав, що вони запитали його: «Чому ви так глибоко переживаєте з цього приводу?»
«Справа не в регіоні, – сказав Байден. - Я щиро вірю, що якби не було Ізраїлю, жоден єврей у світі не був би в безпеці. Це єдина остаточна гарантія. Єдина остаточна гарантія».
Він додав: «Я думаю, що у нас є шанс покінчити з цим у спосіб, який ускладнить повторення».
Бойовики в Газі, за оцінками, утримують приблизно 150 заручників, яких вони захопили в Ізраїлі — солдатів, чоловіків, жінок, дітей і людей похилого віку. Їхня доля майже невідома, їхні родичі благали в телевізійних інтерв’ю про їх звільнення.
Тим часом у середу ХАМАС продовжив ракетний обстріл Ізраїлю, включно з потужним обстрілом південного міста Ашкелон, яке знаходиться на невеликій відстані на північ від кордону з Газою. Ізраїльська авіація продовжувала завдавати ударів по Газі.
У середу вдень на єдиній електростанції Гази закінчилося паливо, живлення відбувається за рахунок генераторів, які також працюють на дефіцитному паливі.
Всесвітня організація охорони здоров'я заявила, що закінчилися запаси в семи лікарнях. «Лікарі без кордонів» заявили, що в двох лікарнях, якими вона керує в Газі, закінчуються хірургічне обладнання, антибіотики, пальне та інші запаси.
«За три дні ми витратили тритижневі запаси екстреної допомоги, частково через те, що 50 пацієнтів прийшли одночасно», — сказав у середу Маттіас Каннес, керівник місії групи допомоги в Газі.
За його словами, у найбільшій лікарні країни Аль-Шіфа вистачає палива лише на три дні.
До написання статті долучилась кореспондент Голосу Америки в Білому домі Аніта Пауелл. Деякі відомості для цієї статті надійшли від Associated Press, Agence France-Presse та Reuters.
Міністр оборони України каже, що на зиму є план і «неочікувані» обіцянки партнерів
Міністр оборони України Рустем Умєров після зустрічей в Брюсселі з міжнародними партнерами сказав, що Київ має план забезпечення української армії на найближчі місяці і працює над програмами довготермінового зміцнення боєздатності та обороноздатності.
З того, що ми бачили з обіцянок, є багато такого, що ми навіть не очікували.Рустем Умєров
На зустрічах міжнародної Контактної групи підтримки оборони України в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 11 жовтня представники наголошували на приготуваннях до холодних місяців, упродовж яких Росія, окрім дій на фронті, непевне знову бомбардуватиме цивільні українські системи життєзабезпечення, зокрема енергетичну інфраструктуру, як це було минулої зими.
Тому окрім вже звичних заяв про збільшення постачання Україні артилерійських боєприпасів в Брюсселі багато говорили про посилення українських систем протиповітряної оборони.
Рустем Умєров за підсумками переговорів сказав журналістам: «Все, що потрібно нашим силам і силам оборони ми вже маємо».
«Зараз ми продовжуємо контрнаступ. Все, що від нас вимагають сили оборони, ми забезпечуємо, як летальне, так і не летальне. Наш план з партнерами був у тому, щоб ще раз пройти зимовий період - на три місяці розпланувати постачання. Тобто є обіцянки і є вже надане. Подивилися, що обіцяне ми отримали і що маємо на ці три місяці. З того, що ми бачили з обіцянок, є багато такого, що ми навіть не очікували», - повідомив український міністр оборони, але відмовився роз'яснювати, що саме неочікуване пообіцяли Україні.
З нагоди зустрічей у Брюсселі, в яких брав участь також український президент Володимир Зеленський, США, Німеччина, Британія та інші країни оголосили або підтвердили нові пакети військової та іншої допомоги.
Але партнери України в ці дні не дали позитивних відповідей на українські заклики щодо надання додаткової далекобійної зброї, про що окремо в Брюсселі згадував Зеленський.
«Сьогодні я не маю оголошень щодо ракет ATACMS», - сказав міністр оборони США Ллойд Остін 11 жовтня на тлі повідомлень американської преси, що Вашингтон схиляється до постачання таких ракет Україні.
Також німецький міністр оборони Борис Пісторіус в Брюсселі не згадував про німецькі крилаті ракети Taurus, яких просять українці, вказуючи, що Британія та Франція ще влітку надали свої крилаті ракети Storm Shadow/SCALP.
Натомість Ллойд Остін заявив, що «Сполучені Штати знову активізуються, щоб допомогти очолити коаліцію країн, які працюють з Україною для розбудови її військово-повітряних сил».
«Очолюючи цю коаліцію, Сполучені Штати тісно координуватимуться з Україною та іншими партнерами, зосереджуючись на розвитку можливостей України з літаками-винищувачами F-16. Я задоволений, що разом з нами в цій коаліції перед вестимуть Данія та Нідерланди», - сказав американський міністр оборони.
Українські пілоти та інші авіафахівці зараз навчаються в різних країнах, і передбачають, що літаки F-16 можуть стати на озброєння України ймовірно в першій половині наступного року.
На тлі ознак того, що Росія не збирається припиняти війну проти України, міжнародні партнери заявляють про зосередження на довготермінових програмах підтримки української обороноздатності.
Мова йде про спільні програми виробництва зброї та боєприпасів.
Естонія і Люксембург взялися очолювати групу країн, що зосередяться на зміцненні інформаційних технологій України і зокрема на захисті від кіберзагроз.
Литву назвали однією з держав, що зосередяться на розміновуванні.
Американські представники також говорять про колективну програму допомоги з розбудовою українського військово-морського флоту.
Голос з Індії. Епізод 4/7: Колодязь та Лоді Гарден. Відео
Знаєте, як прекрасно звучить гімн України в Індії? Дивіться, як журналістка Голосу Америки Тетяна Ворожко побувала в одному з найкрасивіших парків Індії Лоді Гарден. Подорожуйте з нею в Нью-Делі кожного дня о 9:00 за Києвом!
Стів Скаліз - кандидат на посаду спікера Палати представників США. Що про нього відомо? Відео
Республіканці номінували на спікера Палати представників конгресмена Стіва Скаліза. Втім, це лише початок процесу обрання нового спікера. Про те, чого очікувати далі, поговоримо з нашою кореспонденткою в Конгресі Катериною Лісуновою.
Кірбі: Економіка США неймовірно сильна. Ми можемо подбати і про свої інтереси, і про наших союзників у світі
Сполучені Штати рішуче відкидають думку про те, що Америка не може одночасно підтримувати України і Ізраїль, стверджує Джон Кірбі, координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США.
Білий дім визнає, що зараз вся енергія спрямована на те, щоб допомогти Ізраїлю захистити себе, але, як це не означає, що Вашингтон відволікається від інших пріоритетних питань, серед яких – допомога Україні.
Ми твердо і рішуче підтримуємо Ізраїль, його право захищати себе, жити в мирі та безпеці, переслідувати терористів ХАМАСу, які вчинили це варварське насильство проти ізраїльських громадян, невинних людей, і ми збираємося продовжувати підтримувати їхні потреби
Юлія Ярмоленко розпитала Джона Кірбі про те, чи готується адміністрація до того, що війна в Ізраїлі може перерости у регіональний конфлікт, чи планує Білий дім об'єднати запит на додаткове фінансування для України та Ізраїлю, і про те, чи Білий дім вже вирішив, коли передасть Києву далекобійні ракети ATACMS.
Інтерв'ю було записано 10 вересня на галявині біля Білого дому, воно було перекладено і скорочено для ясності та плинності.
Юлія Ярмоленко, Голос Америки: Як Сполучені Штати планують реагувати на ситуацію в Ізраїлі? Чи готуєтеся ви до того, що це може перерости у тривалу, регіональну війну?
Джон Кірбі: Те, як довго триватиме цей конфлікт, - це належить коментувати ізраїльтянам, не Сполученим Штатам.
Ми твердо і рішуче підтримуємо Ізраїль, його право захищати себе, жити в мирі та безпеці, переслідувати терористів ХАМАС, які вчинили це варварське насильство проти ізраїльських громадян, невинних людей, і ми збираємося продовжувати підтримувати їхні потреби.
Один транш військової допомоги вже в дорозі до Ізраїлю, він має надійти найближчим часом. Я підозрюю, що будуть й інші. Також варто не забувати про заручників. І це не схоже на типову ситуацію із заручниками, це зона бойових дій. Це ускладнить процес повернення. У нас у Сполучених Штатах є чудові експерти з повернення заручників, і ми готові поділитися цим досвідом, якщо ізраїльтяни визнають, що їм це потрібно.
Ю.Я.: Адміністрація Байдена досить обережно описує роль Ірану в атаці ХАМАСу на Ізраїль. Чому? І чи є ознаки можливої причетності Росії?
Д.К.: Безперечно, Іран, певним чином, причетний. Вони підтримують ХАМАС впродовж багатьох років: тренуванням, інструментами, зброєю, спроможностями. Ніхто не заперечує той факт, що ХАМАС не зміг би функціонувати, якби не допомога, яку вони отримують від Ірану.
Що ми кажемо, і також кажуть наші ізраїльські партнери, - це те, що ми не бачимо жодних прямих доказів того, що вони були задіяні безпосередньо у цих атаках. Але ми продовжимо вивчати, моніторити розвідувальну картину та докази, і побачимо, до чого це нас приведе.
Ю.Я.: А як щодо російської участі?
Д.К.: Ми так само не бачимо жодних ознак, що Росія була якимось чином прямо задіяна у цих атаках.
Ю.Я.: Є повідомлення у пресі, що президент Байден у своїй розмові із прем’єр-міністром Нетаньягу не закликав його проявити певну стриманість у Газі у відповідь на атаки ХАМАСу. Чи планує адміністрація озвучити якісь застереження чи поради напередодні очікуваної наземної операції Ізраїлю у Газі?
Ми надамо необхідну підтримку Ізраїлю, і ми завжди будемо відстоювати протилежний приклад до того, що робить ХАМАС, а це не лише відсутність поваги до життя, але безглузде, невибіркове вбивство, кривава розправа з людським життям
Д.К.: Не говорячи про військові операції Ізраїлю – це їм належить коментувати – я вважаю, що ми всі розуміємо, зважаючи на загрози, з якими вони зіткнулися, і насильство, з яким вони мають справу, вони мусять відповісти агресивно на дії ХАМАСу, і ви бачите, як це відбувається.
Вони це і роблять. Ніхто не хоче бачити смерті і шкоду невинним цивільним. На жаль, ми вже бачимо занадто багато цього. Майже 1000 ізраїльтян були вбиті – зарізані, зґвалтовані та зазнали тортур на очах у членів їхніх сімей.
Однією з чудових речей у наших відносинах з Ізраїлем є те, що ми – дві яскраві демократії, і ми віримо в такі речі, як повага до невинного життя та верховенство права. І ми завжди сильніші разом, наші дві країни, коли ми показуємо світові, що ми поважаємо невинне життя, і що ми поважаємо не лише верховенство права, але й звичаї війни.
Тому, звісно ж, ми надамо необхідну підтримку Ізраїлю, і ми завжди будемо відстоювати протилежний приклад до того, що робить ХАМАС, а це не лише відсутність поваги до життя, але безглузде, невибіркове вбивство, кривава розправа з людським життям.
Ю.Я.: Щодо України. Напередодні ви казали, що адміністрація Байдена хоче переконатися, що не станеться жодної прогалини у допомозі Україні, навіть і дня. Чи упевнені ви у тому, що так і буде, зважаючи на все, що відбувається в Ізраїлі? Чи розглядає адміністрація варіант сумістити запит на допомогу Україні та Ізраїлю, щоби забезпечити швидше схвалення у Конгресі?
І Україна, і Ізраїль важливі, обидві країни потребують американської військової допомоги. І це важливо для наших національних інтересів безпеки, вже не кажучи про їхні, але і для наших також
Д.К.: Важливо, аби Україна продовжувала отримувати потрібну їй допомогу. Вони досі продовжують контрнаступ, борються з російською агресією на власній землі.
Ви праві, ми не хочемо допустити навіть найменшої прогалини у допомозі. Тому ми будемо продовжувати працювати з Конгресом, щоби отримати додаткове фінансування. У нас достатньо коштів на певний час, але як я казав раніше, не на невизначений час.
Саме тому ми запросили додаткове фінансування. Яким буде результат цих розмов з Конгресом, і як вони відбуваються, я не можу зараз сказати. І Україна, і Ізраїль важливі, обидві країни потребують американської військової допомоги. І це важливо для наших національних інтересів безпеки, вже не кажучи про їхні, але і для наших також, щоб вони отримали цю допомогу. Тож ми продовжимо працювати з Конгресом.
Ю.Я.: Чи говорите ви із Конгресом про те, аби сполучити ці два запити на фінансування для швидшого схвалення?
Д.К.: Я не буду говорити про процес дискусій, які ми маємо з Конгресом. Обидві країни потребують американської військової допомоги у плані озброєння та спроможностей. Обидві країни – зазнають нападу. Обидві мають усі права захищати себе і своїх громадян. І від цього виграють наші інтереси національної безпеки. Ми будемо продовжувати вести ці розмови із Конгресом. У що це виллється – я не можу сказати.
Ми вже подали запит на додаткове фінансування на перший квартал фіскального року. Ми вважаємо, що цей запит був адекватним, зважаючи на завдання. І ми закликаємо Конгрес схвалити цей запит
Ю.Я.: Чи розглядає адміністрація варіант запитати про більше фінансування для України у Конгресі, один великий пакет допомоги аж до наступних виборів у США?
Д.К.: Знову ж, я не хочу вдаватися у деталі наших розмов із членами Конгресу. Ми вже подали запит на додаткове фінансування на перший квартал фіскального року. Ми вважаємо, що цей запит був адекватним, зважаючи на завдання. І ми закликаємо Конгрес схвалити цей запит.
Ю.Я.: Ви вчора також сказали, що в України лишається кілька тижнів гарної погоди, щоб провести ефективний контрнаступ. Чи нині не найкращий час, аби надати Україні [ракети] ATACMS?
Д.К.: Передача ATACMS не виключена. Ми продовжуємо переглядати додаткові спроможності, яких Україна потребує. Я зараз не в тій позиції, щоб щось оголосити на тему ATACMS, лише скажу: відповідно до того як змінюється війна, змінюються і спроможності, які ми надаємо Україні. І я думаю, так і буде продовжуватися.
Ю.Я.: Включно з передачею ATACMS?
Д.К.: Я зупинюся на сказаному.
Ю.Я.: Гаразд. Дозвольте мені запитати ось що: ви сказали вчора (9-го вересня, – ред.), що вся енергія зараз спрямована на те, щоб допомогти Ізраїлю захистити себе. Як ви думаєте, чи існує ймовірність того, що такі гравці, як Росія та Китай, можуть використати цю можливість, коли всі погляди спрямовані на Ізраїль, у своїх інтересах, і як цьому запобігти?
Д.К.: Цілком можливо, що інші країни, інші гравці, які вороже ставляться до Ізраїлю, можуть спробувати скористатися цією ситуацією. І це одна з причин чому президент, як головнокомандувач, спрямував авіаносну ударну групу (ВМС США) у східне Середземномор’я, щоб надіслати потужний сигнал усім, хто міг би подумати, що це гарна можливість спробувати розширити цей конфлікт, що вони повинні переглянути свої плани.
Ю.Я.: Чи є якісь занепокоєння щодо того, що Росія може скористатися моментом, коли всі погляди спрямовані на Ізраїль, аби посилити атаки на Україну? Або Китай – у відношенні до Індо-Тихоокеанського регіону?
Я не думаю, що пан Путін шукає додатковий привід, аби запустити ще одну ракету в Україну
Д.К.: Я не можу говорити про те, що можуть думати інші іноземні лідери про те, що відбувається, і яку користь це може їм принести. Я не думаю, що пан Путін шукає додатковий привід, аби запустити ще одну ракету в Україну. Він продовжує атакувати цю країну та вбивати невинних цивільних.
А щодо напруженості в Індо-Тихоокеанському регіоні, ми як і раніше віддані сильній, потужній військовій присутності в регіоні, і це збережеться. Будь-яка нація, яка думає, що Сполучені Штати якось відволікаються, повинна подумати ще раз. Ми достатньо велика, потужна, економічно життєздатна країна, наша економіка зараз неймовірно сильна, щоб ми могли дбати про інтереси нашої національної безпеки та інтереси наших союзників у всьому світі.
Форум