На засіданні одного з комітетів Палати представників Конгресу США була оприлюднена доповідь, яка засвідчила, що рівності у заробітній платі між чоловіками та жінками у Сполучених Штатах усе ще не досягнуто. Ця проблема обговорювалася напередодні винесення на розгляд у Сенаті законопроекту «Справедливість у зарплаті», який покладає на працедавця юридичну відповідальність за дискримінацію жінок.
Дослідження Офісу урядової звітності, що вивчало компенсацію за статевою ознакою серед менеджерів у 2007 році показало: жінки-менеджери заробляють 81 цент на кожний долар, що йде у кишеню менеджера-чоловіка. Жінки складають 40% менеджерів усіх рівнів, але лише 3% керівників корпорацій. Усі ці дані – незначне покращення, порівняно з ситуацією у 2000 році.
Говорить президент громадської організації «Каталіст» Ілен Ланґ:
«Жінки застрягли. Незважаючи на десятиліття зусиль створити рівні можливості для кар’єрного зросту, глибока нерівність все ще залишається».
Чому це так? У минулому популярним поясненням було те, що жінки є менш освіченими, ніж чоловіки. Але у 2009 році жінки отримали 58 відсотків бакалаврських і магістерських дипломів та уперше в історії США здобули більше докторських ступенів.
На цей аспект вказує конгресмен Каролін Малоні:
«Добра новина полягає у тому, що жінки здобувають освіту. Розрив в освіті між чоловіками та жінками закрився, але розрив у зарплаті все ще залишається».
Інші вважають, що на робочому місці все ще присутня дискримінація за статевою ознакою. Такої думки, серед іншого, президент Інституту родини та праці Елен Галінскі:
«Упередження щодо жінок базуються на застарілих ідеях з далекого минулого, із зовсім іншого типу економіки, іншого типу родини, якого вже не існує».
Психологи кажуть, що жінки – скромніші від чоловіків і не вміють так, як вони, вимагати в начальства підвищення зарплати. Те ж саме дослідження показало, що на своїй першій роботі жінки заробляють на 4,600 доларів на рік менше, ніж чоловіки з однаковою освітою. Канал ABC провів свій власний експеримент, учасники якого мали вести переговори щодо своєї зарплати.
Половина чоловіків запросила максимальну ставку. Але те ж саме зробила і третина жінок. До того ж нещодавнє дослідження показало, що незаміжні, бездітні жінки у віці між 22 та 30 роками, що живуть у великих містах, заробляють на 8% більше, ніж чоловіки в тій же категорії! А чорношкірі жінки та латиноамериканки заробляють майже удвічі більше, ніж чоловіки.
Але заміжні жінки з дітьми, показало дослідження, оприлюднене у Конгресі, зароблять 79% від зарплати татусів-менеджерів. Не виключено, що матері не поспішають рухатися кар’єрними сходами. Дванадцятигодинний робочий день та часті подорожі погано суміщаються з доглядом за дитиною.
Але Сполученим Штатам жінки, які працюють та добре заробляють, сьогодні потрібні як ніколи. Саме вони здебільшого працевлаштовані в тих секторах економіки, що найкраще встояли рецесію. На кожну жінку, що втратила роботу, три чоловіки стали безробітними. Саме вони приймають більшість рішень щодо покупок в родині. Також кілька досліджень показало, що ті компанії, де більше жінок, займають високі посади та є членами ради директорів, мають кращі показники, ніж ті, де домінують представники «сильної» статі. Одна з цих компанії – Кембел, що випускає консервовані супи. Вона нещодавно оголосила про призначення свого нового виконавчого директора – Деніс Моррісон.
«Наші продажі чудові», – каже вона.
Найуспішніші компанії Сполучених Штатів, такі як Intel PriceWaterhouseCooper чи IMB, зрозуміли, чого хоче жінка. Це – не лише рівна з чоловіком зарплата за рівноцінну працю. Це – і можливість вести більш збалансоване життя: збільшувати чи зменшувати своє робоче навантаження в залежності від віку дітей, працювати з дому чи мати поруч з офісом якісний дитячий садочок.
