“Очі” ЗСУ. Як дрони змінили війну в Україні

Війна в Україні спричинила революційний прорив у використанні безпілотників як зброї — ще ніколи й ніде не було на них такого попиту. За оцінками Королівського інституту об’єднаних служб, ЗСУ втрачають близько 10 тисяч дронів на місяць. А українські волонтери стверджують — потреба на фронті удвадцятеро більша.

Про українську “Армію дронів”, перші в світі ударні роти безпілотників, розквіт вітчизняного виробництва БПЛА та американські воєнні дрони в ЗСУ — Голос Америки розповідає, як сучасні дрони змінили уявлення про війну в Україні.

“Дрони — це наші очі”.

Так коротко пояснює важливість безпілотників Єгор Фірсов. Колишній народний депутат Верховної Ради, він після повномасштабного вторгнення вступив до лав ЗСУ і сьогодні працює в групі ударних БПЛА.

“Хід війни динамічно змінюється, а дрони стають все важливішими і з кожним місяцем їх буде ставати більше”, — говорить Фірсов.

Українські військові щодня вигадують нові способи використання безпілотників. Ними проводять розвідку, доставляють вантажі на перші лінії фронту, евакуюють солдатів і, передовсім, знищують ворога. Воювати дронами дешевше, вони вражають більш точно, ніж артилерія, а ще дозволяють зберегти життя українським військовим, говорить голова Держспецзвʼязку Юрій Щиголь.

“Сьогодні — це високоточна зброя із ефективністю знищення особового складу і техніки понад 80%. Жодна артилерія не може зрівнятися з цим”, — розповідає Щиголь.

Щоб забезпечити Сили безпеки й оборони необхідною кількістю безпілотних літальних апаратів, Міністерство цифрової трансформації України, Служба Держспецзв'язку, платформа UNITED24 та Генеральний штаб заснували проєкт “Армія дронів”. За рік напівволонтерська ініціатива перетворилася на повноцінну державну програму і придбала 5 тисяч безпілотників вартістю близько 4,5 млрд грн.

“Це були абсолютно різні дрони — в першу чергу ті малі дрони, яких не вистачає на фронті, — це мавікі (Mavic), аутелеви (Autel Evo), матриси (Matrice), а також великі професійні дрони і навіть байрактари (Bayraktar)”, — розповідає голова Держспецзвʼязку.

Цього року “Армія дронів” отримала державне фінансування у розмірі 40 мільярдів гривень. Більшу частину цих коштів за словами Щиголя вже законтрактували, і навіть доставили частину безпілотників на фронт. До кінця року організація планує закупити 200 тисяч дронів. Однак, волонтери кажуть — треба значно більше.

“Якщо говорити про дрони-камікадзе — їх потрібно близько 200 тисяч штук на місяць. Наразі ми забезпечуємо можливо 10-15% від цієї потреби. А там де не вистачає дронів, на жаль, ми воюємо людьми”, — говорить директорка фонду Dignitas Люба Шипович.

80% БПЛА, які купує “Армія дронів” — українського виробництва. Вони унікальні тим, що проходять випробування боєм, засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ) і підлаштовані під воєнні потреби. Завдяки спрощенню бюрократичних процедур, ця галузь в Україні стрімко розвивається. І якщо до повномасштабного вторгнення було всього 30 вітчизняних виробників, то зараз їх вже близько 200. Основне завдання — розвиток української безпілотно-літальної авіації, пояснює Щиголь, тому “Армія дронів” купує усі доступні в Україні складові.

“Кожен дрон, який виробляється в Україні, має своє застосування і навіть якщо його використовує вміло найменший підрозділ — ми його закуповуємо”, — говорить голова Держспецзвʼязку.

"Виробники розуміють, для чого вони це роблять — вони це роблять для звільнення України. Тому після нашої перемоги це буде найбільш технологічна українська галузь, яка зможе бути конкурентно експортною”, — підсумовує він.

Одна унікальна розробка України прикувала увагу світу — надводні дрони “Морський малюк”, оснащені бойовою частиною 850 кг. Їх розробили як відповідь на блокування Росією Чорного моря. Служба безпеки України атакувала цими дронами Кримський міст, десантний корабель "Оленегорский горняк" та танкер СІГ, розширивши радіус ударів із Кримського узбережжя на критично важливі порти в Росії.

Дослідник дронів із Центру нової американської безпеки Семюел Бендетт каже, що застосування Україною безпілотників для нападу на російські кораблі, можливо, і не змінить весь хід війни, але змусить Росію витрачати свої ресурси на протидію їм.

«Це створює постійну напругу для російських військових та цивільного населення Криму. Отже, поки Росія продовжує атакувати українську цивільну інфраструктуру та українських цивільних, Україна може завдати удари у відповідь», — наголошує Бендетт.

Крім того, каже дослідник, це демонструє перевагу України над Росією у використанні передових військових технологій — таких як надводні дрони.

Хоча більшість дронів на передовій — українського виробництва, є у використанні й іноземні технології.

Американська компанія-виробник дронів Red Cat Holdings постачає дрони для потреб Міністерства оборони США. З 2016 року компанія співпрацювала з українськими любителями спортивних перегонів на дронах. Дрони Red Cat Holdings літали з українськими операторами в Чорнобилі та навіть на літаку Мрія. У 2022 році компанія почала передавати дрони вже на воєнні потреби українців.

“У нас були близькі відносини протягом багатьох років, ще до початку (повномасштабної) війни, і ми намагаємося зробити все можливе, щоб підтримати їх”, — розповідає Джеф Томпсон генеральний директор компанії.

Представники Red Cat Holdings приїхали в Україну, щоб дізнатися про актуальні потреби знайомих пілотів, які приєднались до лав ЗСУ. Компанія навіть виготовила на замовлення українських військових, спеціальний 18-сантиметровий дрон, який може переносити до кілограма вантажу. На них можна поставити боєприпаси, датчики руху, щоб побачити, чи хтось наближається, чи аптечки, щоб надати першу допомогу.

“Це новий спосіб доставити речі на передову або знайти ціль чи ворога. Те, що раніше було просто іграшкою тепер може знищити багатомільйонний російський танк”, — пояснює Томпсон.

Зараз на випробуванні в українських військових новий дрон від американської компанії — TL2. Це дронова система, яка дозволяє управляти кількома безпілотниками одночасно, будувати 3d мапи місцевості та має надпотужну теплову камеру. Такі безпілотники вже закупили Військово-повітряні сили США, щоб захистити одну зі своїх авіабаз.

За цей рік країни-члени НАТО закупили у Red Cat Holdings для України сотні FPV-дронів та дронів з потужними камерами нічного бачення. І попит на безпілотники лише зростатиме, вважає Томпсон.

“Уявлення про війну вже ніколи не буде таким як раніше. Війна в Україні показала, які неймовірні речі можуть робити пілоти з дронами та як кмітливо їх можна використовувати”, — пояснює підприємець.

Але доставити дрон на передову — це тільки половина успіху, а ось не втратити його в першому ж бою — вже складніше. З кінця літа минулого року “Армія дронів” почала не лише купувати БПЛА, а й готувати військових до їх використання. Голова Держспецзвʼязку розповідає, що для навчання операторів безпілотників організація співпрацює із 25 українськими школами, а більшість людей, які там проходять навчання — військові. За перші шість місяців 2023 року “Армії дронів” вдалося підготувати 10 тисяч пілотів. Однак проєкт швидко масштабується, запевнив Щиголь, і до кінця року Україна планує підготувати 50 тисяч операторів БПЛА.

В лютому Генштаб ухвалив рішення про створення окремих ударних рот безпілотних літальних апаратів.

“План на цей рік — це 60 таких рот. На сьогодні вже 17 сформовано, повністю укомплектовано, і вони виконують бойові завдання на передовій”, — розповідає Щиголь.

Він запевняє, що такий підхід є правильним, адже кожна бригада повинна мати підрозділ, який виконуватиме завдання із розвідки та знищення ворога безпілотними літальними апаратами.

Однак стрімкий успіх українських військових із дронами може так само стрімко закінчитись.

З 1 вересня Китай вводить експортні обмеження на готові БПЛА та на їх комплектуючі. Міністерство торгівлі країни повідомило, що обмеження вводяться з міркувань захисту "національної безпеки та інтересів" та вказало на зростання ризику застосування цивільних дронів у воєнних цілях.

Для України це може бути дуже відчутно, адже, незважаючи на вітчизняне виробництво, більшість FPV дронів на передовій — мавіки та матриси — виробляються китайською компанією DJI, пояснює Люба Шипович.

“Це торкнеться найпопулярніших моделей, незважаючи на українське виробництво, яке теж не зовсім класичне “виробництво”. Це більше збірка — ми завозимо комплектуючі переважно з Китаю”, — говорить волонтерка.

Водночас, із моменту повномасштабного вторгнення, Китай передав Росії дронів на понад 12 мільйонів доларів, і якщо ця тенденція зберігатиметься, кількісна перевага у безпілотниках може бути на боці країни-агресора.

За словами Шипович, на передовій це вже відчутно, і якщо українські військові анонімізують дрони, щоб приховати їх на ворожих аеороскопах, замаскувати точки зльоту й операторів, росіяни цього не роблять.

“Вони не бояться втратити дрони, тому що на місце втраченого, вони йдуть і беруть новий. І це особливо помітно в районі Бахмута, Кліщіївки. Там за різними свідченнями на один наш дрон припадає до 10 ворожих”, — розповідає Шипович.

Про це говорить і Єгор Фірсов. Він зауважує, що росіяни розгорнули й власне виробництво безпілотників.

“Якщо ми не виготовимо першими ударні дрони, то будемо усією країною розтягувати залізні рибальські сітки, щоб убезпечити себе від ворожих дронів. Ось така зараз ситуація”, — застерігає військовий.