Актуально
"Найбільшою загрозою європейській безпеці є російський імперіалізм" – міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський. Інтерв'ю

Захід не повинен поступатися Росії та має продовжувати підтримку України, вважає міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський, який відвідує цими днями Вашингтон. В американській столиці він, серед іншого, зустрічався з державним секретарем США Ентоні Блінкеном. У розмові з Українською службою Голосу Америки він наголосив, що союзники мають підтримувати Україну «до перемоги», і застеріг, що навіть після української перемоги російська загроза не зникне. У вашингтонській студії Голосу Америки з ним розмовляла Наталка Чурікова.
Розмова була відредагована і скорочена для ясності та плинності.
Наталка Чурікова, Голос Америки: Ви перебуваєте у США, але багато тем на переговорах у Вашингтоні стосуються України. Ви були в Україні перед вторгненням, ви повернулися в Україну в липні минулого року. Тепер Україну відвідав новий президент Чехії Петр Павел. Чи ви з обмінялися враженнями щодо того, що відбувається в Україні?
Ян Ліпавський, міністр закордонних справ Чехії: Я не мав можливості поговорити з президентом Павелом після його візиту в Україну, тому що коли він повертався, я вже їхав сюди, до США. Але з його заяв для ЗМІ, я думаю, очевидно, що він розуміє і відчуває, що означає бути об’єктом вторгнення. Він був професійним військовим. Служив у миротворчих місіях на Балканах. Отже, він розуміє, що означає жити на війні.
Н.Ч.: Коли ви зустрічалися з держсекретарем Блінкеном, ви говорили про Україну і про підтримку України з боку вашої країни, також про біженців, яких Чеська Республіка прийняла, про 500 тисяч українців і допомогу їм. Але з іншого боку, ви бачите, зараз багато людей говорять, що українці забирають у Чехії ресурси, які можна використати усередині країни. Що ви відповідаєте цим людям?
Я.Л.: Під час нашої зустрічі з державним секретарем Блінкеном я подякував йому за всю підтримку, яку США надають європейській безпеці, безпеці України. Щодо допомоги Чехії Україні чи українцям, які втікають до Чехії, то такі заяви є повною нісенітницею. Перш за все, ми - люди, ми хочемо бути солідарними. І українці не просто так вирішили покинути свої домівки. Це російська армія і Путін почали бомбити їхні будинки. Тому їм довелося тікати. Такою є ситуація, і на це не варто закривати очі.
Я хочу сказати, що ми зустріли українців з розпростертими обіймами. Ми забезпечили їх всіма необхідними засобами – від житла до доступу до медичного обслуговування. Крім того, це були переважно жінки та діти, тому діти відвідують школи, а жінки працюють. Отже, у нас є багато людей, які працюють і допомагають нашій економіці.
Н.Ч.: Чехія є однією з найактивніших країн у постачанні зброї Україні. Як довго, на вашу думку, ви зможете постачати зброю Україні і як довго це робитиме альянс?
Я.Л.: Доки Україна не переможе. Тому що нам потрібно, щоб Україна повністю відновила свою територіальну цілісність і кордони від 1991 року, включаючи Крим. І як тільки Крим буде звільнений, це буде серйозним ударом по російському імперіалізму, від якого нам потрібно позбутися, тому що він ставить під загрозу безпеку Європи.
Н.Ч.: У жовтні 2014 року двоє російських агентів влаштували вибух у Чехії. Загинуло двоє людей. А ті боєприпаси, які там були, вони мали бути відправлені в Україну. Але в жовтні 2014 року активних бойових дій в Україні вже не було. Ви бачите в цьому підготовку Росії до наступного витка агресії?
Я.Л.: Гаразд. Я не хочу надто коментувати цей випадок з Врбєтіце. Те, що ми точно знаємо, що той підрив спричинила російська служба ГРУ. І ми розкрили це два роки тому. І ми вважаємо Росію відповідальною за це. Ми відправили додому багатьох їхніх дипломатів. І це було хорошим попередженням для решти Європи, на що здатна Росія.
Н.Ч.: Чехія з тих пір і навіть раніше була однією з тих країн, які найсміливіше кидали виклик Росії. Ви знесли пам'ятник радянському маршалу Конєву. Ви відправили десятки російських дипломатів, як ви згадали, ви закрили деякі російські агентства в Чехії. Тепер, коли ви нещодавно ухвалили новий закон, аналогічний до списку Магнітського, і внесли Патріарха московського Кирила в список санкцій, він, до речі, перший у цьому списку. Що дає вам сміливість це зробити?
Я.Л.: Справа не в сміливості, а у відповідальності. І я як політик хочу захищати інтереси своєї країни і людей, які в цій країні живуть. І це питання безпечної Чехії. Це питання безпечної Європи. Бо якщо подивитися на карту, то ми - в центрі Європи. Тому наша безпека залежить від безпеки всієї Європи. І в такій ситуації ми маємо чітко визначитися щодо того, що нам загрожує, а це однозначно Росія. І це буде Росія навіть тоді, коли Україна виграє війну. Буде залишатися російська загроза.
Н.Ч.: Росія все ще використовує великі гроші на пропаганду. І ми бачимо, як вона вміло використовується. Ми бачимо, що навіть у Чехії, незважаючи на те, що населення та уряд підтримують Україну, величезні демонстрації проти цієї підтримки. Як, на вашу думку, можна протистояти цій пропаганді?
Я.Л.: Я завжди кажу, що найкращий спосіб протистояти брехні – це говорити правду. Тож і вам велике спасибі за вашу роботу, яку ви робите як Голос Америки. І я думаю, що нам потрібно бути готовими до кращої стратегічної комунікації, що є великим завданням для мого уряду, і ми дуже активні в цьому.
Н.Ч.: В одному зі своїх інтерв’ю ви сказали, що «чим більше Путін робить, тим більше до нас прислухаються західні країни, і тим більше вони розуміють наш досвід і наші застереження». Є експерти у Сполучених Штатах, які кажуть, що війна приносить геополітичні зміни, і Центральна та Східна Європа стають все більш гучними та впливовими в Європі в європейському просторі. Як ви бачите цю зміну?
Я.Л.: Найбільшою загрозою європейській безпеці є російський імперіалізм. Тож має сенс, що країни, які мають практичний досвід з російським імперіалізмом, такі як Балтійські країни, Польща, Чехія, Словаччина, мають що сказати про це союзникам. Вони бачили, як Росія поводиться, і знають, що робити. Тож це робить нас справжніми учасниками таких дебатів, і ми також виконуємо наше домашнє завдання. Ми повністю підтримуємо Україну в її хоробрій боротьбі проти російського вторгнення.
Н.Ч.: Наскільки ви бачите проблему в тому, що Угорщина не підтримує ваші зусилля та зусилля інших країн у цьому плані?
Я.Л.: Перш за все, Угорщина є нашим союзником по НАТО і членом ЄС. І дивіться, 10 пакетів санкцій ЄС, спеціальна допомога НАТО для України, нелетальна допомога – все це пройшло за повної згоди Угорщини. Тож це – частина моєї відповіді в дужках. А тепер безпосередньо відповідь на ваше запитання. Так, риторика з боку Угорщини та Орбана є інша ніж, наприклад, з боку керівництва моєї країни або моя власна. І з цієї точки зору, я не в захваті від цього. З іншого боку, це не заважає нам співпрацювати, як я щойно згадував.
Н.Ч.: А як щодо членства України в НАТО?
Я.Л.: Я думаю, що ми повинні серйозно обговорити це. Це станеться не відразу, але одного дня це станеться, і ми повинні бути до цього готові. І ми також повинні працювати над цим.
Н.Ч.: Якою буде позиція Чехії щодо Вільнюського саміту НАТО і членства України?
Я.Л.: Зараз ми не знаємо, якими будуть результати Вільнюського саміту. Це обговорюватиметься на міністерській зустрічі НАТО в Осло, де ми будемо говорити про це. Безумовно, питання членства України в НАТО буде, але ми повинні бути політично готові показати знак того, що ми серйозно думаємо про це, що Європі потрібні нові рамки безпеки. І НАТО має розглядати серйозно питання членства України.
Н.Ч.: Президент Зеленський просить гарантій безпеки на час до членства в НАТО. Які можуть бути гарантії для України?
Я.Л.: Я вважаю, що найкращою гарантією для України є надання їй практично всіх необхідних засобів, які вона потребує для захисту від російського імперіалістичного вторгнення. Зараз багато дискусій про забезпечення боєприпасами. Тому я абсолютно згоден, що потрібно шукати шляхи, як забезпечити боєприпасами українську армію.
Н.Ч.: Багато чути про переговори як спосіб завершення війни в Україні. З іншого боку, є ті, хто говорить, що без міжнародного трибуналу ця війна не завершиться. Її результат не буде остаточним. Як по-вашому, наскільки ці дві позиції є сумісні?
Я.Л.: Ми не знаємо, чим закінчиться війна в Україні, але ми знаємо, що вона закінчиться, тому що кожна війна закінчується якоюсь угодою і дипломатичним рішенням. Питання в тому, за яких умов? І я завжди повторюю, що це має бути рішення, з яким погодиться Україна. Його не можна диктувати ззовні. Це не може бути угода, яка буде вирішуватися без України. Це було б великою помилкою, серйозною помилкою.
Я думаю, що ми неодноразово бачили таку ситуацію в історії. Укладати угоди про когось, не будучи за столом і не погоджуючись з цим, не виправдано. Я думаю, що найперше Україні потрібно повністю звільнити свою територію. Якби Росія вирішила, що російська армія піде, війна б закінчилася. Отже, це росіяни вирішили, що вони хочуть утримати територію, яку вони вкрали в України.
Н.Ч.: А як щодо членства України в Європейському Союзі? У випадку з Чеською Республікою та іншими країнами членство в НАТО передувало членству в Європейському Союзі. Ви бачите таку ж послідовність у випадку України?
Я.Л.: Я ні, я не бачу жодного конкретного шаблону, який можна було б застосувати тут. Я думаю, що українці ухвалили рішення, що вони хочуть бути частиною західної цивілізації, частиною західного суспільства. Вони не хочуть бути частиною російської колоніальної імперії, яка нині називається Російська Федерація. Колись це був Радянський союз, а ще раніше – Російська імперія. Вони не хочуть, щоб ними керували з Москви. А для цього, звісно, потрібно не лише членство в НАТО, а і членство в ЄС. А цього насправді нелегко досягти, тому що ЄС – це союз, заснований на верховенстві права, це спільний ринок, це рух людей, насправді дуже багато бюрократії. Щоб бути членом ЄС, потрібно виконати купу норм і купу паперів. Але ці зусилля окупаються, тому що ви стаєте членом найбільшого економічного блоку в світі.
ЄС також є мирним проектом, і це, можливо, варто повторювати все частіше. Члени ЄС не ведуть війни один з одним, а такого не було в Європі до появи ЄС. Тому я чудово розумію, чому українці хочуть бути частиною ЄС, і ми їм у цьому максимально допомагаємо.
Я закликаю почати переговори якнайшвидше, але все одно це переговори, які тривають довго, тому треба розпочати цей процес. І думаю, президент Володимир Зеленський взмозі трансформувати Україну таким чином. Тому я думаю, що ми повинні дати йому таку можливість.
Всі новини дня
- Голос Америки
Законодавці від обох партій закликають продовжити фінансову допомогу Україні

На тлі прийняття закону про тимчасове фінансування уряду, який не містить нової допомоги Україні, законодавці від обох партій закликали колег продовжити фінансову підтримку України.
«У питанні підтримки США доблесних людей і сил, які борються за свободу в Україні, Група підтримки України в Палаті представників підтримує вас», - йдеться у заяві, наданій Голосу Америки, засновниці та співголови Групи підтримки України в Палаті представників конгресвумен-демократки Марсі Каптур.
«Переважна більшість членів Палати представників повністю підтримують Україну - насправді 82% - виходячи з останніх голосувань лише цього місяця на підтримку допомоги Україні. Я, разом із представниками нашої Групи підтримки України, повністю підтримую прагнення України до територіального суверенітету, незалежності та приєднання до західної спільноти демократичних націй», - йдеться в заяві.
«Ми маємо намір забезпечити, що в майбутньому американський народ через Палату представників висловить волю на підтримку України. Свобода означає ніколи не здаватися, і Група підтримки України ніколи не піддасться примхам екстремістської меншості, яка обирає тиранію замість свободи», - зазначила Марсі Капутр.
Співголова Групи підтримки України в Конгресі Майк Квіглі назвав закон про тимчасове фінансування уряду перемогою для Путіна та закликав «виправити цю помилку».
«Боротьба в Україні – це наша боротьба, і будь-хто, хто намагається стверджувати, що вибір повинен бути зроблений між Україною та американським народом, презентує фальшиву дилему. Захист України є нашим національним інтересом», - йдеться у заяві Квіглі, наданій Голосу Америки.
Лідер республіканців у Сенаті США Мітч Макконнелл, звертаючись до колег в Сенаті, заявив, що прийняття закону про тимчасове фінансування дасть час продовжити обговорення низки невирішених пріоритетних питань, в тому числі «щоб надати Україні ще більше смертоносної допомоги, необхідної їй для відбиття вторгнення Росії».
«Щодо цього конкретного питання... республіканці в Сенаті залишаються відданими допомозі нашим друзям на передовій, інвестуванню більших коштів у американську силу, яка зміцнює наших союзників, і стримуванню нашого головного стратегічного противника - Китаю. Я впевнений, що Сенат схвалить подальшу термінову допомогу Україні пізніше цього року», - сказав Макконнелл.
Як раніше повідомляв Голос Америки, американські сенатори від обох партій виступили зі спільною заявою на підтримку Києва після того, як Конгрес затвердив, а президент Байден підписав законопроєкт про тимчасове фінансування уряду, який не містить додаткової допомоги Україні.
«Ми вітаємо сьогоднішню угоду, щоб уникнути шкідливого та непотрібного припинення роботи федерального уряду. Однак ця угода залишає ряд нагальних пріоритетів невирішеними. Ми очікуємо, що найближчими тижнями Сенат працюватиме над тим, щоб уряд США продовжував надавати критично важливу та стійку безпекову та економічну підтримку Україні», - йдеться у заяві, підписаній шістьма сенаторами від обох партій, в тому числі лідером демократичної більшості Чаком Шумером і лідером республіканської меншості Мітчем Макконнеллом.
- Голос Америки
Боррель: ЄС готує довгострокові безпекові запевнення для України

ЄС продовжить допомагати Україні й готує довгострокові зобов'язання щодо безпеки. Про це заявив високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель під час візиту до Києва, де він разом із президентом України Володимиром Зеленським взяв участь у вшануванні пам'яті загиблих захисників України.
"Війна Росії проти України є екзистенційною загрозою для всіх нас. Під час нашої першої особистої зустрічі із (міністром оборони) Рустемом Умєровим, ми обговорили постійну військову допомогу ЄС. Україна потребує більше можливостей і потребує їх швидше", - повідомив Боррель у мережі Х.
Цього тижня Європейське оборонне агентство повідомило, що сім країн ЄС замовили боєприпаси за схемою закупівель загальною сумою у 2 мільярди євро, щоб доставити в Україну терміново необхідні артилерійські снаряди та поповнити вичерпані західні запаси.
Напередодні Жозеп Боррель без попереднього оголошення прибув до Одеси і побував у зруйнованому російською ракетою храмі. Очільник європейської дипломатії також повторив тезу, що ЄС буде з Україною "стільки, скільки буде потрібно", пише Радіо Свобода.
У статті використано матеріали Reuters
- Голос Америки
Лідери республіканців та демократів в Сенаті закликали колег уможливити надання безпекової підтримки України

Американські сенатори від обох партій виступили зі спільною заявою на підтримку Києва після того, як Конгрес затвердив, а президент Байден підписав законопроєкт про тимчасове фінансування уряду, який не містить додаткової допомоги Україні.
«Ми вітаємо сьогоднішню угоду, щоб уникнути шкідливого та непотрібного припинення роботи федерального уряду. Однак ця угода залишає ряд нагальних пріоритетів невирішеними. Ми очікуємо, що найближчими тижнями Сенат працюватиме над тим, щоб уряд США продовжував надавати критично важливу та стійку безпекову та економічну підтримку Україні», - йдеться у заяві, підписаній шістьма сенаторами від обох партій, в тому числі лідером демократичної більшості Чаком Шумером і лідером республіканської меншості Мітчем Макконнеллом.
«Ми підтримуємо зусилля України із захисту свого суверенітету від нахабної агресії Путіна, і ми приєднуємося до сильної двопартійної більшості наших колег у цій важливій роботі. Спостерігаючи за нашими партнерами, союзниками та супротивниками, ми чітко розуміємо важливість американського лідерства та прагнемо зміцнити його від Європи до Індо-Тихоокеанського регіону», - йдеться там.
Як повідомляв раніше Голос Америки, президент Байден закликав спікера Палати представників забезпечити підтримку надання Україні допомоги. Пізно в суботу ввечері він підписав законопроєкт про тимчасове фінансування уряду, який не містить нової допомоги Україні.
«Хоча спікер і переважна більшість Конгресу були непохитними у своїй підтримці України, у цій угоді немає нового фінансування для продовження цієї підтримки. Ми за жодних обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана. Я цілком сподіваюся, що спікер дотримуватиметься своєї відданості народу України та забезпечить підтримку, необхідну для допомоги Україні в цей критичний момент», - йдеться у заяві президента Байдена, розміщеній на сторінці Білого дому в суботу.
У США відпочили діти з України, батьки яких загинули або зникли безвісти на фронті. Відео
У США відпочили діти з України, батьки яких загинули або зникли безвісти на фронті. Їх на 3 тижні прийняли у своїх домівках родини американців, переважно, українських емігрантів, які мешкають у штаті Пенсильванія.
- Голос Америки
Байден: ми за жодних обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана

Президент США Джо Байден у суботу піздно ввечері підписав законопроект про тимчасове фінансування уряду (HR 5860), який має на меті запобігти закриттю уряду. Закон, розроблений спікером Палати представників Кевіном Маккарті, не включає додаткового фінансування для України.
«Хоча спікер і переважна більшість Конгресу були непохитними у своїй підтримці України, у цій угоді немає нового фінансування для продовження цієї підтримки. Ми за жодних обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана. Я цілком сподіваюся, що спікер дотримуватиметься своєї відданості народу України та забезпечить підтримку, необхідну для допомоги Україні в цей критичний момент», - йдеться у заяві президента Байдена, розміщеній на сторінці Білого дому в суботу.
Сенат проголосував за ухвалення тимчасового фінансування за 3 години до того, як припинення роботи федерального уряду о 12:01 набуло б чинності, повідомляє CNBC.
Законопроєкт дозволяє уряду залишатися відкритим протягом 45 днів, що дає Палаті представників і Сенату більше часу для затвердження фінансування уряду.
Раніше в суботу Палата представників проголосувала 335 голосами проти 91 за ухвалення тимчасового фінансування. У понеділок Палата представників відновить свою роботу.
Як повідомляв раніше Голос Америки, в уряду Сполучених Штатів є "певні залишкові кошти", але так званий "шатдаун" мав би вплив на допомогу Україні. Про це під час брифінгу у Білому Домі повідомила директорка Офісу менеджменту та бюджету США (відділ при Виконавчому офісі Президента США) Шаланда Янґ.
"Ми не можемо робити більше із меншими ресурсами, коли йдеться про зусилля воєнного часу. Правила існують не просто так. На те, щоб закуповувати певні речі, потрібні гроші" - заявила Янґ.
Форум