На кліматичній конференції ООН шукають заміну Кіотського протоколу

У Південно-Африканській Республіці у понеділок розпочалась Конференція ООН щодо кліматичних змін та Кіотського протоколу, дія якого завершується наступного року. Через відсутність консенсусу серед країн світу щодо шляхів та розмірів скорочення викидів в атмосферу продовження дії Кіотського протоколу опинилось під загрозою. Експерти та світові лідери погоджуються, що для стабілізації клімату на землі необхідно терміново зменшити викиди парникових газів в атмосферу. Водночас таке розуміння і визнання проблеми не наближає сторони до досягнення домовленості щодо спільних дій для її подолання.

Алден Меєр із Спілки занепокоєних науковців каже, що дія Кіотського протоколу опинилась під загрозою:

«Представники ЄС заявили, що вони готові підтримати продовження Кіотського протоколу, якщо його дія буде розширена і включатиме не лише Сполучені Штати, але й Китай та інші країни на шляху розвитку. Японія, Китай та Росія уже заявили, що не хочуть залишатись членами Кіотського протоколу після завершення їх зобов’язань у кінці наступного року».

Сьогодні лише розвинуті країни, підписанти Кіотського протоколу, зобов’язані зменшувати свої викиди в атмосферу. Але деякі країни що розвиваються, значно збільшили останніми роками викиди парникових газів і на думку науковців також мусять взяти на себе відповідальність за забруднення атмосфери. Про це говорить Тод Сенфорд з Спілки занепокоєних науковців:

«Якщо зважати на кількість викидів на душу населення, то США випереджає інші країни. Але з економічним зростанням у Індії та Китаї, країни що розвиваються по сукупній кількості викидів в атмосферу вже випередили розвинуті країни».

Сполучені Штати, друга за обсягом викидів в атмосферу країна, так і не ратифікувала Кіотський протокол через те, що угода не зобов’язує Китай та інші країни що розвиваються зменшити викиди в атмосферу. Під час перебування в Австралії про це чітко заявив президент США Барак Обама.

«Якщо ми підходимо до проблеми серйозно, то країни з економіками, що розвиваються як Китай та Індія мусять стати частиною угоди. Це не означає, що вони повинні робити те що робимо ми. Ми розуміємо їх аргументи – якщо розраховувати викиди за кількістю на душу населення, то їм ще до нас далеко. Але ми вважаємо, що вони також повинні взяти на себе частину відповідальності»,– заявив президент США.

При цьому Сполучені Штати заявляють, що готові добровільно взяти зобов’язання щодо скорочення викидів в атмосферу. Про це на початку цього року заявив Джонатан Першінг представник США на переговорах.

«Ми, як заявив президент Обама, зобов’язуємось до 2020-го року скоротити викиди парникових газів в атмосферу приблизно на 17%, як це зафіксовано в Угоді в Канкуні», – каже він.

Отож, головною проблемою, щодо скорочення викидів залишається відсутність міжнародного консенсусу. У цьому переконаний Марк Дрейвус, представник Австралії на переговорах щодо кліматичних змін.

«Я думаю, що важко спонукати біля 200 країн погодитись між собою. Ми бачимо, що багато країн роблять більше самостійно ніж готові зобов’язатись робити у рамках міжнародної угоди», – переконаний Марк Дрейвус.

Оглядачі вважають, що крапки над і у цій проблемі повинна розставити Конференція у Дурбані, яка є однією з останніх спроб розширити ліміти викиду парникових газів, закріплені дотепер Кіотським протоколом 1997-го року.