Український парламент заслухав сьогодні звіт уряду стосовно домовленостей щодо вступу України до Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном. Серед прихильників ЄЕП фракція комуністів, праві – категорично проти, а центристи висловили цілий ряд зауважень.
ЄЕП – ця абревіатура останнім часом особливо популярна серед українських політиків. Єдиний економічний простір може стати реальністю вже за два дні – на 18 вересня призначене підписання рамкових угод чотирма Президентами. І за ці два дні до історичної події єдиної думки щодо цих документів і самого об’єднання немає ні в парламенті, ні в уряді.
Головний лобіст ЄЕП – перший віце-прем’єр Микола Азаров, він очолював українську делегацію під час попередніх перемовин і парафував компромісні документи. Азаров переконаний – ЄЕП Україні вигідний. За його словами формується зона вільної торгівлі в рамках чотирьох країн без обмежень та виключень, відтак ринок збуту українських товарів суттєво розширюється. Але головне, що згідно документів, у просторі мають формуватися єдині тарифи в тому числі і на енергоносії.
Не буде єдиної ціни на енергоносії – не буде єдиного економічного простору, це ж кожному економістому зрозуміло, кожному. Але в те, що Росія згодиться продавати українцям газ та нафту за внутрішніми цінами вірять далеко не всі. Міністр економіки та європейської інтеграції Валерій Хорошковський, який не приховує свого критичного ставлення до нового об’єднання, нагадує – всі останні роки Москва категорично відмовлялася від єдиних цін.
Колишня віце-прем’єр з енергетичних питань Юлія Тимошенко взагалі закинула Миколі Азарову елементарне незнання термінології. Вона каже, що записаний в документах термін - єдині тарифи - зовсім не означає єдину ціну, адже російськими енергоносіями володіють приватні компанії і саме вони формуватимуть ціни, а не держава.
Власне ринок збуту та дешеві енергоносії – це те, що Україна може отримати від ЄЕП. Втрати також будуть, але за переконаннями першого українського президента нині соціалдемократа Леоніда Кравчука платити треба за будь-яку інтеграцію.
Вступаючи до ЄЕП Україна частину своїх повноважень у здійсненні тарифної та зовнішньоторговельної політики віддає єдиному наддержавному органу, його рішення будуть обов’язковими до виконання. Більше того, у цьому наддержавному органі голоси розподілятимуться згідно економічній вазі кожної держави. Економісти підрахували, що вісімдесят відсотків буде за Росією, український потенціал – на рівні дев’яти відсотків. Тож заяви пана Азарова про формування зони вільної торгівлі економісти вважають м’яко кажучи такими, що не відповідають дійсності. Всі вищезгадані пункти свідчать про формування митного союзу – а це означає що про євроінтеграцію Україна може забути – каже екс міністр закордонних справ Борис Тарасюк.
Вистачає противників нового об’єднання і в пропрезидентському таборі. Екс-прем’єр Валерій Пустовойтенко каже, що він робив все для того, аби відкрити для України російські ринки, але завжди наштовхувався на протидію Москви. То ж ЄЕП, на його думку, вигідний насамперед Росії та її бізнесу. Сьогодні головне питання – що робити далі. Урядовці обережно кажуть про те, що угоду про створення ЄЕП підписувати треба, але після внесення туди ряду змін. Це заявив і новопризначений міністр закордонних справ Костянтин Грищенко.
Однак, велике питання, чи згодиться на пропоновані урядом та депутатами зміни Президент Кучма та Президент Путін. До речі, російські газети вже написали про те, що спроба, цитую за “Вєдомостями,” відтворити економіку СРСР, є проваленою. За прогнозами російських експертів Київ не погодиться на повномасштабну інтеграцію. А звичайна зона вільної торгівлі без політичних важелів впливу не потрібна вже Москві. Чи вдасться розв’язати ці суперечності буде зрозуміло за два дні. Однак, навіть якщо угоди будуть підписані, то це лише рамкові документи. Наповнювати реальним змістом їх будуть пізніше, якщо взагалі будуть.
