Випадок з 12-річною дівчиною зі штату Вірджинія заінтригував лікарів. Вже третій тиждень вона пчихає без упину – до 16-и разів на хвилину. Це позначилося на всіх аспектах її життя: вона не ходить до школи, їй важко їсти та засинати. І найгірше у тому, що лікарі не знають, ані причини її проблеми, ані те, як їй допомогти.
Лорен Джонсон почала пчихати два тижні тому, коли сильно застудилася. Вона каже, що вже не відчуває, що в неї лоскоче в носі. Люди її про це завжди запитують, але вона каже, що просто постійно пчихає.
Її мати Лінн водить її до різноманітних лікарів. Їй виписують безліч ліків, але діагнозу поки що не має. Лінн важко спостерігати за стражданнями своєї дочки.
Вона вважає, що причина безперестанного пчихання її доньки – психосоматична - і вимагає лікування за допомогою терапії, вправ на релаксацію чи гіпнозу. Минулого тижня гіпнотизер намагався вилікувати Лорен, але безрезультатно. Лорен припиняє пчихати лиш під час сну. Але заснути їй важко. Вона мусить бути повністю фізично виснаженою, перед тим, як заснути. Інакше вона продовжує пчихати і пчихати...
Лорен не ходить до школи, а її мати – не працює. Весь час вони проводять в кабінетах лікарів. Вони їй дійсно співчувають та хочуть допомогти, але Лінн не думає, що хтось знає, як.
Доктор Бассет вважає, що Лорен страждає на захворювання з назвою «пчихання як з кулеметної черги»:
«Коли люди на це страждають, то це виглядає ніби вони грають на трубі чи строчать з кулемета – це безперестанне одноманітне пчихання, яке надзвичайно дратує».
Доктор Бассет каже, що причиною такого пчихання може бути що завгодно – від алергії до наростів у дихальних шляхах. Два роки тому стало відомо про інший подібний випадок – також школярки, Брук Оунс. З того часу періоди безперестанного чхання в Брук повторюються і тривають до шести тижнів. Вона каже, що це спричиняє їй надзвичайну біль:
«Таке відчуття ніби гострі голки чи ножі встромляються в мої долоні та ступні. Якщо хтось в цей момент до мене доторкнеться, я закричу».
Пчихання практично зруйнувало Брукс життя. Її вигнали зі школи через те, що пчихання заважало іншим учням. Вона хотіла вчитися і стати медсестрою. Але, тепер все, що вона може робити, так це триматися день за днем.
І саме це намагається робити Лорен. Вона навчається вдома і їй навіть довелося наново вчитися їсти. А її мати може лише спостерігати за стражданнями доньки та далі ходити до лікарів.
