А яка їжа смачна без келиха вина? Американці починають також і …давити власне вино. У місті Сан-Франциско зародилася нова мода – міські виноробні. Тепер, аби виробляти власне вино, зовсім не потрібно володіти виноградником у долині Напа чи Сонома. Міські мешканці купують виноград у фермерських господарств, що знаходяться по сусідству, та роблять своє власне вино в невеликих обсягах.
В «Крашпед», модній виноробні у центрі міста Сан-Франциско, розпочався новий сезон. Свіжозібраний виноград був тільки що доставлений, і брати Метт та Енді Арманіно заходилися давити з нього вино. П’ять років тому вони починали з пари бочок для власного споживання, а тепер запустили власну марку вина «Підвали Родини Арманіно».
Говорить Метт Арманіно:
«Ми любимо пити вино. І нам дуже подобається процес його виробництва. Наша мама була шеф-кухаром ресторану. І вишукана їжа та вино завжди були частиною нашого дитинства. Коли «Крашпед» відкрився, здійснилася наша мрія робити власне вино у невеликих обсягах. Це так здорово».
Після того як виноград сорту піно нуар сортується вручну, він спрямовується до конвеєра, де він давиться, а ягоди відділяються від лози. Вино тут роблять або приватні особи, або групи. Клієнти платять від п’яти з половиною до майже 11 тисяч доларів за бочку. До пакунку послуг виноробні входять сам виноград, виробництво вина, розливання до пляшок, виробництво та наклеювання етикеток.
Говорить головний винороб та генеральний менеджер «Крашпеду» Майкл Ціплафф:
«Більшість виноробень не розраховані на виробництво вина у маленьких обсягах: для тих, хто хоче зробити всього лише одну бочку вина чи триста пляшок. Ми витратили чимало часу, щоб розробити систему, яка дозволяє обмежитися навіть давленням винограду для чверті бочки. В нас є програма з виробництва шампанського, а також програма, коли люди можуть поділити виробництво однієї бочки між собою. І це неможливо зробити без автоматизації. Ми майже чотири роки розробляли комп’ютерну програму «Крашнет», яка дозволяє використовувати відеокамери, а також робити все, що необхідно, без того, аби володіти виноробнею чи витрачати великі гроші на транспортування з долини Напа чи Сонома.
Після сортування та вижимки виноградних ягід, вони змішуються з дріжджами і починається процес ферментації. Експерт з виробництва вина Стюарт Ейк:
«Ми додали до цієї бочки дріжджі кілька годин тому і тепер починається процес ферментації винограду сорту піно нуар. Ви можете побачити, що вуглекислий газ тільки починає пінити виноград, але завтра всі ці шкірки виноградин піднімуться десь на 20 сантиметрів під дією вуглекислого газу. І тут я почну їх штовхати на дно, намагаючись дістати колір та смак зі шкірок. Завтра процес виглядатиме яскравіше».
Процес ферментації займає всього кілька тижнів. Потім вино розливається до бочок та дозріває. Спеціальні штрихові коди допомагають працівникам виноробні слідкувати, де чия бочка. Деякі любителі виноробства хочуть бути залучені до процесу на кожному кроці, інші залишають справу професіоналам та насолоджуються виглядом пляшки з їхнім іменем на етикетці. Ті, хто знаходиться далеко, можуть спостерігати за процесом по Інтернету та додавати свої коментарі до Інтернет сайту виноробні. Дозрівання вина займає десь рік. Потім до кожної пляшки додається хімічна речовина арго, аби витиснути кисень та уникнути окислення вина. Вино розливається до пляшок, які закриваються корком, і на них наклюються етикетки, розроблені дизайнером окремо для кожного клієнта. Власне вино до свята? Тепер це можуть собі дозволити не лише багатії.
