Актуально
Порошенко - новий міністр закордонних справ України
Крісло міністра закордонних справ, яке понад півроку залишалося вакантним, нарешті знайшло свого господаря. Новим очільником МЗС став відомий банкір, один з найбагатших людей України Петро Порошенко. У п’ятницю Верховна Рада затвердила кадрову пропозицію, подану напередодні президентом.
Кандидатура Порошенка, яку багато хто називав несподіваною, пройшла парламентське «чистилище» без особливих проблем. Рішення підтримали у повному складі фракції БЮТ і Блоку Литвина, а також майже вся фракція НУ-НС (за винятком «Єдиного центру» Балоги). Опозиційна Партія регіонів не голосувала, проте й не заважала призначенню. Відтак на електронному табло висвітилась цифра - 240 голосів «за».
Новопризначений міністр тут же в залі склав присягу, а в кулуарах Ради розповів журналістам про своє бачення зовнішньої політики України. Як він заявив, тут є дві ключові позиції.
«Основний напрям зовнішньої політики України – європейський. Росія ж є найбільшим і найважливішим стратегічним партнером. У нас накопичений достатньо добрий попередній досвід взаємодії з Росією, і я гадаю, що тепер він буде реалізований», - сказав Порошенко.
Відповідаючи на запитання журналістів, головний дипломат запевнив також, що забув усі образливі слова, сказані на його адресу прем’єр-міністром Юлією Тимошенко під час «корупційного скандалу». Він пообіцяв, що працюватиме «не на роз’єднання, а на об’єднання», та наголосив на необхідності «представляти єдину команду» у зовнішній політиці.
Як виглядає, новий очільник зовнішньополітичного відомства влаштував усіх. Стримано-позитивно прокоментували це призначення у Блоці Юлії Тимошенко. Новий міністр зможе покращити українсько-російські стосунки, - таке сподівання висловив у п’ятницю перший заступник лідера фракції БЮТ Андрій Кожем’якін. А віце-прем’єр Григорій Немиря, якого називають неформальним міністром закордонних справ при Тимошенко, заявив про свою готовність до ефективної співпраці з новим главою МЗС.
Сама ж лідерка Блоку пояснила: підтримавши кандидатуру Порошенка, БЮТ продемонстрував бажання йти назустріч президенту, знаходити компроміси з Віктором Ющенком.
Своєю чергою, стримано-нейтрально відгукнулися про нове призначення в опозиційній Партії регіонів. Лідер партії Віктор Янукович заявив у п’ятницю, що це призначення - внутрішня справа коаліції. «Таким чином, ми не несемо відповідальності за це призначення», - наголосив головний регіонал. Він, однак, не забув додати дещицю критики. «За нашим переконанням, на такі посади треба призначати професійно підготовлених кадрів», - зауважив Янукович, слова якого цитує прес-служба ПР.
Що ж до експертів, то вони загострюють увагу на суперечливих моментах цього призначення. З одного боку, Порошенко аж ніяк не є кадровим дипломатом і логічніше виглядав би у кріслі голови Нацбанку, чи міністра фінансів. Проте з другого боку - він має відповідний диплом, бо закінчив у 1989 році Київський інститут міжнародних відносин. З одного боку - від нового глави МЗС чекають порозуміння з Росією, але з другого - прізвище Порошенко значиться у списках персон нон-грата, і у 2007 році йому було відмовлено у в’їзді в Росію.
Пояснюючи те, що Віктор Ющенко зупинив свій вибір на Петрові Порошенку та повернув у велику політику давнього «любого друзя», експерти припускають, що тут могли зіграти роль і кумівські зв’язки, і те, що глава держави відчуває банальний дефіцит кадрів. Аналітики зауважують також - запропонувати компромісну фігуру Порошенка президента спонукало і те, що його попередні пропозиції бойкотувалися парламентом.
Нагадаємо: посада керівника МЗС України залишалась вакантною з 3 березня 2009 року, коли парламент відправив у відставку міністра закордонних справ Володимира Огризка. 17 березня президент Віктор Ющенко запропонував на цю посаду кандидатуру посла України в США Олега Шамшура. Проте ця кандидатура так і не була розглянута Верховною Радою.
Всі новини дня
- Голос Америки
Померла сенаторка США Даян Файнстайн, яка підтримувала Україну
Сенаторка-демократка від штату Каліфоронія Даян Файнстайн померла у віці 90 років.
Файнстaйн була найстаршою членкинею Сенату, її політична кар'єра тривала понад півстоліття. Вона активно просувала законодавчі ініціативи з таких питань, як контроль над зброєю та навколишнє середовище.
"Немає кращого прикладу, ніж її вміла законотворча діяльність та чиста сила волі, коли вона перетворила пристрасть на мету та очолила боротьбу за заборону штурмової зброї. Даян залишила свій слід в усьому, від національної безпеки до навколишнього середовища, до захисту громадянських свобод. Вона увійшла в історію багатьма способами, і наша країна буде користуватися її спадщиною протягом багатьох поколінь", - заявив у п'ятницю, 29 вересня, президент США Джо Байден.
"Часто - єдина жінка в кімнаті, Даян була прикладом наслідування для багатьох американців. ... Вона мала величезний вплив на молодих жінок-лідерів, для яких вона щедро відкривала двері. Даян була жорсткою, гострою, завжди підготовленою та ніколи не завдавала удару, але вона також була добрим і відданим другом", - мовиться у заяві президента США.
В останні роки у Файнстайн були дедалі помітніші проблеми зі здоров’ям і пам’яттю, а також конфлікт зі своїми колегами-демократами через її відмову піти у відставку.
Вона планувала піти на пенсію в кінці свого поточного терміну в 2024 році.
Смерть Файнстайн залишає вакантним її місце в Сенаті. Тепер губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом має призначити її тимчасового наступника.
Файнстайн була однією з перших законодавців, яка рішуче засудила вторгнення РФ в Україну. Сентаорка виступала за підтримку України та посилення партнерів по НАТО американськими військовими.
"Непотрібні атаки Путіна роблять очевидним, що він не в змозі прийняти вільну і демократичну Україну. Народ України має право на вільний і відкритий уряд, і Сполучені Штати повинні підтримувати його", - йшлося у заяві Файнстайн від 22 лютого 2022 року, за два дні до повномасштабного вторгнення в Україну.
Після початку російської війни сенаторка Файнстайн підтримувала ініціативи, де засуджувала російську військову окупацію, анексію Криму визнавала неспровокованою агресією, порушеннм міжнародних норм та загрозою міжнародній стабільності.
Британія запровадила санкції щодо російської ЦВК та посадовців через псевдовибори в окупованій Україні
Британія запровадила санкції щодо російських чиновників, про це повідомила пресслужба британського уряду 29 вересня.
"Британія запровадить санкції щодо 11 нових осіб у відповідь на спроби Росії використати фіктивні вибори, аби узаконити свій незаконний контроль над Херсонською, Запорізькою, Донецькою, Луганською областями і Кримом, які є частиною суверенної території України", – йдеться в повідомленні МЗС країни.
Санкції передбачають обмеження на пересування підсанкційних осіб та рух фінансів.
Серед інших, під санкції потрапили Центральна виборча комісія Росії та низка російських високопосадовців:
- секретарка російської ЦВК Наталія Бударіна
- голова окупаційного "уряду" на окупованій Херсонщині Андрій Алексєєнко
- голова так званої виборчої комісії в окупованій частині Херсонської області Марина Захарова
Британський уряд назвав організовані окупаційною владою псевдовибори на захоплених Росією територіях "спробою нормалізувати нелегітимний контроль Росії над суверенною українською територією".
"Не можна проводити "вибори" в чужій країні. Британія ніколи не визнає претензій Росії на територію України. Крим, Запоріжжя, Донецьк, Луганськ і Херсон – це Україна", – заявив міністр закордонних справ Британії Джеймс Клеверлі.
Загалом, за даними британського уряду, Лондон запровадив санкції щодо 1 800 осіб та організацій в рамках санкційної політики щодо Росії. З них 1 600 потрапили під санкції після початку повномасштабного вторгнення до України.
Раніше Європейський союз і Сполучені Штати розкритикували проведення росіянами на початку вересня так званих виборів на тимчасово окупованих українських територіях.
Зокрема, ЄС заявив що не визнає і не "визнаватиме ні проведення цих так званих "виборів", ні їхні результати". США назвали псевдовибори на окупованих територіях України "нічим іншим, як пропагандистським заходом".
Українським біженцям у ЄС продовжили статус до березня 2025 р.
Європейський Союз продовжив програму допомоги біженцям з України, яка мала закінчитися у березні наступного року, до 4 березня 2025 р.
Російський напад на Україну спричинив найбільшу хвилю біженців на континенті з часів Другої Світової війни.
Продовження захищеного статусу дає певність понад чотирьом мільйонам біженців, які знайшли прихисток в ЄС.Фернандо Ґранде-Марласка Ґомес
ООН подає, що у різних країнах офіційно зареєстровані 6 203 600 біженців з України, але інші джерела припускають, що загалом може йтися про принаймні 8 мільйонів українських біженців, і ще кілька мільйонів внутрішньо переміщені в Україні.
В двадцяти семи країнах ЄС, а також в Норвегії та Швейцарії у липні 2023 року офіційно в програмі захисту зареєстровані 4 114 320 біженців з України.
Міністр внутрішніх справ Іспанії - країни, яка зараз головує в ЄС, сказав 28 вересня, що продовження програми вказує на твердість намірів Європи допомагати українцям.
«ЄС підтримуватиме український народ стільки, скільки буде потрібно. Продовження захищеного статусу дає певність понад чотирьом мільйонам біженців, які знайшли прихисток в ЄС», - сказав міністр Фернандо Ґранде-Марласка Ґомес.
Тимчасовий захищений статус в ЄС та інших країнах Європи означає, що українські біженці мають автоматичне право жити, працювати і користуватися системами медичного обслуговування, соціального захисту й освіти для дітей.
Опитування проведене в усіх країнах ЄС у серпні 2023 підтвердило, що величезна більшість громадян європейських країн і далі схвалюють надання притулку українським біженцям.
86% громадян Європейського Союзу погодилися, що ЄС має і надалі надавати гуманітарну підтримку людям вражених війною в Україні, і 76% опитаних згодні з необхідністю приймати «людей, які втікають від війни в Україні».
Найбільша кількість українських біженців станом на серпень 2023 р. зареєстрована в Німеччині - 1 175 695, в Польщі - 960 550 осіб.
Ще однією країною з великою кількістю українських біженців є Чехія - 357 540 станом на липень 2023 р.
Програма тимчасового захищеного статусу вперше була застосована в ЄС 2001 року в час воєн на Балканах і зокрема війни в Боснії Герцеговині та в Косово.
Свою окрему програму допомоги українським біженцям має Велика Британія, в якій зареєстровано понад 200 000 осіб.
За даними ООН в Росії зареєстровані 1 275 315 біженців з України, і в Білорусі - 32 435, але заявки на реєстрацію в програмах захисту в Росії та Білорусі подали офіційно лише, відповідно, 65 400 і 2 995 людей.
Росія і Білорусь звинувачені у примусовій депортації людей з окупованих українських територій і зокрема у вивезенні дітей, що називають викраденням.
Міжнародний кримінальний суд розслідує звинувачення про викрадення українських дітей, що підпадає під визначення злочину війни і злочину проти людяності.
У березні 2023 р. Міжнародний Кримінальний суд видав ордер на арешт президента Росії Владіміра Путіна через підозру у його причетності до організованих депортацій.
Чи зависло у повітрі питання 24 мільярди доларів, які Білий Дім запросив у Конгресу для України? Відео
Американський уряд почав повідомляти федеральних працівників, що загроза шатдауну, або часткової зупинки уряду, може бути невідворотною. "Повідомлення визнає зростаючий ризик того, що мільйони співробітників і військовослужбовців у США можуть тимчасово перестати отримувати зарплатню вже через кілька днів" - повідомляє Washington Post. Попри те, що дедлайн на схвалення фінансування бюджету спливає вже цієї суботи, розбіжності між демократами і республіканцями, Сенатом і Палатою Представників, так виглядає, лише поглиблюються.
Підтримка України стала однією із тем на других дебатах республіканців – підсумки заяв. Відео
Підтримка України стала однією із тем запальних дискусій на других дебатах республіканців, які змагаються за номінацію від своєї партії на президентських виборах 2024-ого року. У дебатах у Каліфорнії брали участь сім політиків, але знову без лідера партійних парегонів, колишнього президента США Дональда Трампа.
Форум