Якою буде зовнішня політика адміністрації Обами?

Якою повинна бути нова зовнішня політика США? Чи слід очікувати від адміністрації новообраного президента Барака Обами продовження позиції, яку він оголосив у своїй промові після перемоги на вибрах:

«Справжня сила нашої нації походить не від нашої військової потужності чи розміру нашого гаманця, наша справжня могутність – у наший ідеалах – демократії, свободи, рівних можливостей для всіх та невмирущої віри».

Учасники організованого Інститутом Гадсона спільно з дослідницьким Центром П’ю круглого столу цими днями намагалися спрогнозувати позицію нової американської адміністрації щодо зовнішньої політики.

Президент Буш основним завданням своєї зовнішньої політики колись оголосив просування демократії у світі. Щоправда сталося це вже після атак 11-го вересня. Досвід подій в Іраку, Афганістані, Ізраїлі, Грузії показали – інвестування в демократичні процеси у деяких регіонах з боку потужних держав не завжди приносять бажані результати. Однією з головних причин неспроможності Буша досягнути його головних зовнішньополітичних цілей, професор Стенфордського університету Майкл Макфол назвав реакційність зовнішньополітичної доктрини адміністрації Буша та відсутність чіткого механізму дій:

«Вони окреслили зовнішньополітичну доктрину у процесі дій, на тлі атак 11-го вересня, а не заздалегідь, як це було у випадку з Рейґаном, коли він прийшов у Білий дім. Тому стратегія і була спорадичною та хаотичною. Поставлена мета була гарною, відсутньою була стратегія».

Вісім років тому Президент Буш оголосив – США дотримуватимуться своїх ідеалів попри будь-що, і з того часу у своїй зовнішній політиці американська адміністрація не відходила від цього принципу. Майкл Макфол каже, що Барак Обама натомість займе більш врівноважену позицію та враховуватиме реальний баланс сил у світі:

«Безглуздо було б заявити, що ми припинимо дипломатичні стосунки з Саудівською Аравією, тому що не погоджуємось з ними в ідеологічній площині. Нам потрібен баланс між дотриманням принципів та врахуванням реалій сьогоднішнього світового устрою».

Світоустрою, у якому, за словами експертів, голос таких автократій як Росія та Китай стає все гучнішими. Президент Національного фонду за демократію Карл Ґершман зазначив:

«Ми стоїмо на порозі ери, коли світ переживатиме більше конфліктних ситуацій, переважно між великими потугами. І час, коли Америка була єдиною суперсилою закінчився. Я думаю, що саме вторгнення Росії у Грузію символізувало кінець цієї доби. Таким чином Путін дав світові знати – ми більш не граємо у гру “Америка – єдина супердержава”».

Щодо інструментів зовнішньополітичного впливу, учасники круглого столу погодились – м’яка дипломатія, а тим більше у часи економічної виснаженості – єдиний шлях для нової американською адміністрації. Старший науковий співробітник інституту Гувера Леррі Даймонд каже:

«Допомога на розбудову демократії, посилення законодавчого процесу, відповідальності між гілками влади, встановлення комісій для контролю корупції, забезпечення незалежності ЗМІ, зміцнення ролі громадських організацій – це найдешевший та найбільш ефективний шлях допомоги регіонам на шляху становлення. Перше, що я рекомендую – це посилити політичну допомогу цим країнам».

Важко передбачити, якими будуть перші конкретні кроки зовнішньополітичної команди Барака Обами, втім очевидно, погодились учасники обговорень – у багатьох аспектах політика новообраного президента відрізнятиметься від політики його попередника.