Актуально
Конгресмен Смiт прогнозує ставлення МакКейна до України
читати iнтерв`ю мовою оригiналу
(переглянути iнтерв`ю можна внизу)
Республіканець Кріс Сміт – один зі старожилів Конгресу. Він представляє штат Нью-Джерсі вже протягом двадцяти восьми років. Кріс Сміт є старшим членом Комітету з закордонних справ Конгресу, а також членом підкомітетів із Африки та Глобальних питань охорони здоров`я. Він є автором кількох законопроектів, що стосуються торгівлі людьми, захисту жінок проти домашнього насилля та інших, в першу чергу в галузі захисту прав людини та охорони здоров`я. Він був головою Гельсінської комісії (або Комісії з питань безпеки та співробітництва в Європi - незалежної урядової установи США, яка співпрацює з ОБСЕ), а зараз є головним республіканцем в цій комісії. Протягом багатьох років Кріс Сміт відігравав помітну роль у захисті прав людини у колишньому Радянському Союзі, в Румунії, В’єтнамі, Китаї, Судані та на Кубі. Тепер він є одним із найактивніших членів Конгресу з питань України та Білорусі. Наша кореспондентка Тетяна Ворожко попросила конгресмена поділитися своїми думками та прогнозами щодо майбутньої політики США стосовно України у разі, якщо до влади прийде кандидат від Республіканської партії Джон МакКейн.
ТВ: Шановний пане конгресмене, чим, на Вашу думку, політика щодо України та регіону загалом, у разі якщо Президентом США стане Джон МакКейн, відрізнятиметься від тієї, яку впроваджуватиме інший потенційний президент Барак Обама?
КС: Сенатор МакКейн краще ніж хто-небудь інший розуміє цінність свободи. Він провів п’ять з половиною років в полоні у В’єтнамі. Він знає, що таке тортури та відмова в основних правах людини. Він це сам пережив, вистояв та глибоко співчуває пригнобленим людям.
Я думаю, що МакКейн буде дуже переконливим у впровадженні прав людини в Україні, розуміючи, що Україна - велика країна, яка має певні загрози від свого сусіда – Росії. Також ми муситимемо продовжувати будувати інституції права закону, вільної преси та допомагати у боротьбі з торгівлею людьми. Коли я працював над законопроектом із захисту свідків торгівлі людей, мене дуже занепокоїла кількість українських жінок та дівчат, яких купують та продають в рабство в Європі, США та інших країнах. Уряд України робить певні серйозні кроки, аби це подолати, але ми маємо робити більше. Це є пріоритетом для мене, і я вірю, що буде і для Джона МакКейна.
Коли МакКейн був обраний до Сенату, ми сиділи поруч в Комітеті із закордонних справ. Коли мова заходила про Східну Європу, Центральну Європу, Росію, Україну, то він демонстрував глибоке розуміння брутальності комуністичного режиму. Він розуміє, що з диктаторами треба розмовляти, але не загравати. Я завжди занепокоєний тим, коли люди вірять, що вони зможуть про все домовитися з деспотичними лідерами. Я сам провів всі 80-і роки, зустрічаюсь з лідерами Радянського Союзу, намагаючись добитися звільнення політв’язнів, дискутуючи із лідерам Української Комуністичної партії. Я вірю, що ми маємо бути на боці пригноблених, а не гнобителів.
Коли ми говоримо про Україну, то вона страждала достатньо. Згадаймо Голодомор, запроваджений Сталіним, де у найбільш плодючих районах світу від голодної смерті загинуло 8-10 мільйонів людей. Я вірю, що все це було сплановано. Ми маємо про це знати та розуміти, тому що певні речі просто не мають повторюватися. Я вірю, що стосунки з Україною мають зміцнюватися щодня.
ТВ: Серед американських політиків та політологів можна почути думку, що Україна та Грузія, а також деякі інші країни, які не становлять життєвого інтересу для Сполучених Штатів, можуть стати предметом переговорів та поступок у розв’язанні більш важливих для американців питань, зокрема, підтримки добрих стосунків із Росією? Що ви про це думаєте і чи можете ви спрогнозувати позицію МакКейна з цього питання?
КС: Я переконаний, що такого поняття як виправдані втрати не повинно існувати. Пам’ятаємо Ялту, коли Рузвельт та Черчилль фактично махнули рукою на Східну Європу, що дозволило Сталіну підпорядкувати великі земні простори та людей. Це була передача людей із однiєї неволі в іншу.
Я не вірю, що країни можуть бути предметом поступок – чи то мова йдеться про Україну, Грузію чи інші країни. Ми маємо підтримувати та розвивати серйозні стосунки з Росією, в тому числі шляхом прямих перегорів. Хоча Росія – велика країна, але ми не маємо права поступатися інтересами інших країн. До того ж вони не є нашими, щоб їх віддавати.
ТВ: Президент Буш є стійким прихильником надання Україні Плану дій з членства у НАТО. На Вашу думку, МакКейн наслідуватиме політику Буша в цьому питанні?
КС: Так, безсумнівно. Я сподіваюся, що МакКейн розділяє позицію, що чим швидше Україна вступить до НАТО, тим краще. Це допоможе створити кращий рівень оборони, а також допоможе посилити військову інтеграцію, досягти кращого рівня співробітництва між країнами-членами НАТО.
Звичайно, Росії це не подобається. Але коли їй подобалося будь-яке розширення НАТО? Вони мають зрозуміти, що як і раніше, НАТО є організацією, завданням якої є захист, а не агресія. Навіть під час військових iгор НАТО, які проводилися в розпал Холодної війни, розігрувалися сценарії потенційного наступу росіян. Сценарій оборони, а не наступу. І метою діяльності НАТО залишається захист інститутів демократії та свободи. Росіянам немає чого боятися розширення НАТО. Ми сподіваємося, що вони самі стануть більш демократичними, припинять переслідувати журналістів та дозволять в країні більше свободи.
ТВ: Наскільки зусилля організацій діаспори та інших, сформованих за національною ознакою, впливають на формулювання політики між США та країнами, які вони представлять.
КС: Цікаве питання. Ніхто раніше не питав. Організації діаспори та інші національні організації є критичним інструментом в інформуванні, мотивуванні та наданні пропозицій для законодавців США. Я весь час зустрічаюсь з представниками організацій діаспори. Вони – джерело інформації щодо того, що відбувається насправді в їхніх країнах, перебувають в контакті з друзями та родичами, знають мову та культуру та допомагають із наданням великого обсягу відповідної інформації політикам. Таким чином, коли ми зустрічаємося з іноземними політиками чи навіть диктаторами, ми набагато краще обізнані і можемо говорити правду з переконливістю. Я завжди уважно слухаю національні організації. Наприклад, під час роботи над законопроектом, присвяченому підтримці демократії в Білорусі, де я є основним автором, ми працювали з білоруськими організаціями. Коли ми працювали над законопроектом щодо торгівлі людьми, то ми мали внесок від багатьох національних організацій, наприклад, це нам допомогло дізнатися, що насправді відбувається в Україні. Співпраця з національними організаціями робить нас краще інформованими та дає змогу приймати правильні політичні рішення.
ТВ: Дякую.
Всі новини дня
- Голос Америки
Українські атаки по Криму “підривають” продажі російської ППО С-400 – Буданов
Успішні атаки України на російські об’єкти в окупованому Криму негативно впливають на продажі російської системи ППО С-400. Про це очільник української розвідки Кирило Буданов розповів у інтерв'ю виданню Drive під час перебування у Вашингтоні.
“Збройні сили України розбивають діри у заявленій військовій перевазі Росії, показуючи, що її система ППО наступного покоління С-400 не варта мільярдів доларів, за які Москва продає її на світовому ринку”, – сказав Буданов.
Як повідомляв Голос Америки, у п’ятницю Україна завдала ракетного удару по штабу Чорноморського флоту Росії в Севастополі. На початку місяця ударами також пошкоджено кілька російських суден.
В ексклюзивному інтерв'ю журналісту Голосу Америки Остапу Яришу Крило Буданов повідомив, що внаслідок атаки України на штаб Чорноморського флоту Росії в Севастополі загинули щонайменше 9 осіб, поранення отримали 16. Серед них — російські генерали.
Такі напади свідчать про те, що Київ не відмовився від повернення Кримського півострова, – сказав Кирило Буданов американському виданню.
Атаки, за його словами, демонструють, що “розхвалена ракетна система “земля-повітря” С-400 “Тріумф” не може захистити російську окупацію півострова, що “потенційно підриває продажну рекламу Кремля”.
У серпні Міністерство оборони України заявило про знищення системи С-400 поблизу Оленівки, села на березі Чорного моря в Криму.
Припускалося, що атаку було здійснено ракетами великої дальності Storm Shadow, наданими Великою Британією. Наступного місяця це повторилося під час удару по кримському місту.
За словами Буданова, Україна переслідує короткострокові військові цілі, знищуючи засоби протиповітряної оборони Росії.
Але “з політичної точки зору ми також демонструємо очевидну неспроможність російських систем ППО”, каже український розвідник. А це, відповідно, робить їх менш прибутковими на світових ринках озброєнь.
Видання Insider пише про заяву Буданова, що “це не просто вихваляння” та нагадує висновок вашингтонського Інституту вивчення війни, згідно з яким, нещодавні атаки України на російську систему протиповітряної оборони виявили потенційні “системні тактичні прогалини” та вказали на те, що “російські сили були не готові до перехоплення ракет за допомогою ППО або не змогли це зробити”.
У 2017 році Туреччина заплатила близько 2,5 мільярда доларів за придбання систем С-400, нагадує Insider. За інформацією Reuters, Вашингтон виступав проти угоди, а також попросив Анкару передати системи Україні. Через рік Індія наслідувала цей приклад, погодившись заплатити близько 5,5 мільярдів доларів за 5 систем С-400.
Натомість удари безпілотників у Москві показують, що С-400 “навіть не може забезпечити безпеку російської столиці”, сказав Буданов.
“Коли весь світ бачить, що якісь безпілотники атакують Москву, ніхто більше не хоче купувати російські системи ППО”, – сказав він, – І це дуже боляче для них.
Антитерористична операція у Нагірному Карабасі. Відео
19 вересня Азербайджан оголосив про початок "антитерористичної операції" в Нагірному Карабасі, щоб, як повідомляє Баку, відновити конституційний лад і витіснити військові формування, які, як вважає Азербайджан, незаконно підтримує Вірменія.
Інвестиції для відбудови України — інтерв’ю з Андрієм Гундером. Відео
Під час візиту у Північну Америку, українська делегація серед іншого намагається залучити такі необхідні для відбудови країни приватні інвестиції. Про те, що радить американський бізнес в Україні новачкам, які лише вирішують чи інвестувати,
Буданов прокоментував повідомлення в ЗМІ про можливу причетність України до ударів дронами в Судані
Начальник головного управління розвідки України Кирило Буданов не підтвердив і не спростував повідомлень у ЗМІ про ймовірну причетність українських спецслужб до атак дронами в Судані. При цьому він додав, що Україна буде діяти проти своїх ворогів “у будь-якій точці земної кулі”. Про це Буданов розповів у ексклюзивному коментарі українській службі Голосу Америки.
Щодо підтвердження чи спростування інформації в повідомленнях CNN, — тут без коментарів, мені нема чого сказати. Нехай кожен знаходить відповіді самКирило Буданов
“Я особисто ще рік тому відверто казав, що всі російські воєнні злочинці, які воювали, воюють або планують воювати проти України, будуть покарані в будь-якій точці земної кулі. Щодо підтвердження чи спростування інформації в повідомленнях CNN, — тут без коментарів, мені нема чого сказати. Нехай кожен знаходить відповіді сам”, — сказав Кирило Буданов.
Як повідомляв Голос Америки, телеканал CNN поінформував з посиланням на джерело в українському війську, що за ударами безпілотників по базах місцевих бойовиків, повʼязаних з ПВК “Вагнер” поблизу столиці Судану, ймовірно, стоять українські спецслужби.
Журналісти CNN процитували джерело в українському війську, що описало операцію як роботу “несуданських військових”: схема дронів, що летять прямо на ціль, була дуже незвичною для Судану та ширшого африканського регіону.
Ці напади, як зауважив телеканал CNN, свідчать про можливе поширення наслідків російського вторгнення далеко від лінії фронту в Україні.
Всі російські воєнні злочинці, які воювали, воюють або планують воювати проти України, будуть покарані в будь-якій точці земної кулі.Кирило Буданов, начальник ГУР
“Ситуація, яка сталася в Судані, думаю, всім чудово відома. Вкінці весни там стався черговий заколот, який повністю підтримувала російська сторона”, — додав Буданов у коментарі Голосу Америки, — “Підрозділи ПВК “Вагнер” брали участь і в організації, і безпосередньо в самому перевороті. Це все, що можу вам сказати. Це наші вороги, і ми будемо діяти в будь-якій точці земної кулі”.
У суботу президент Володимир Зеленський повідомив у соцмережі Х (колишня Twitter) про свою незаплановану зустріч з головою перехідного уряду Судану по дорозі з Канади.
«На зворотному шляху, в аеропорту Шеннон Зеленський провів незаплановану зустріч із Головою Суверенної Ради Судану Абделем Фаттахом аль-Бурганом», повідомив президент у своєму твіті.
«Ми обговорили спільні виклики безпеці, а саме діяльність незаконних збройних формувань, які фінансуються Росією», – додав президент України.
Кирило Буданов перебував у Вашингтоні у складі президентської делегації Володимира Зеленського, він провів зустрічі з представниками оборонних структур США і брав участь у двосторонніх переговорах у складі української делегації в Білому домі.
Начальник ГУР утримався від відповіді на запитання, чи обговорювали протягом цих зустрічей передачу Україні далекобійних ракет ATACMS, як про це пишуть американські ЗМІ. За його словами, розмови були про подальшу підтримку України в найближчій та середньостроковій перспективі.
Норвезька поліція заарештувала колишнього командира «вагнерівців», що воював в Україні
Норвезька поліція заарештувала колишнього командира найманців «Групи Вагнера» за підозрою в тому, що він намагався нелегально перетнути кордон назад у Росію, повідомляє агентство Reuters.
Андрій Медведєв, який у січні втік з Росії через її арктичний кордон з Норвегією, після цього він попросив притулку в Норвегії.
Адвокат підозрюваного повідомив у суботу, що Медведев казав, що тікав, коли російські охоронці стріляли в нього. Він розповів про те, як воював в Україні у складі «Групи Вагнера».
Поліція повідомила, що 20-річного чоловіка затримали за спробу незаконного перетину російського кордону, але не назвала його імені. Офіцер місцевої поліції відмовився назвати особу заарештованого.
Але арешт Медведєва стався через "непорозуміння", сказав Reuters його норвезький адвокат Бріньюльф Ріснес.
«Він був там, щоб побачити, чи зможе він знайти місце, де він перетнув (в Норвегію в січні). Його зупинили, коли він був у таксі. Він ніколи не був поблизу кордону... Він ніколи не мав наміру перетнути кордон (з Росією)", - сказав Ріснес.
Під час прибуття до Норвегії Медведєв заявив, що шукає притулку, оскільки побоюється за своє життя після того, як став свідком вбивств і жорстокого поводження з російськими полоненими, яких привезли на передову в Україні.
Його втеча в січні потрапила в заголовки газет у всьому світі як рідкісний приклад перебіжчика до західної країни, який стверджував, що воював на стороні Росії як найманець у війні проти України.
Але в травні він сказав у відео, опублікованому на YouTube, що хоче повернутися в Росію, хоча він ізауважив, що це може становити ризик для його життя. Медведєв сказав, що бачить себе як «якогось хлопчика у великій грі», і він більше не хоче бути частиною цієї гри.
Ріснес сказав, що Медведєв має право повернутися до Росії, якщо захоче, але для того, щоб туди було безпечно повертатися, "потрібно, щоб там відбулося багато змін".
У квітні Медведєва засудили в Норвегії за участь у бійці в барі та носіння пневматичної зброї, але виправдали за звинуваченням вчинення насильства проти поліції. Тоді він сказав, що думає про майбутнє і сподівається на притулок.
Наприкінці серпня Голос Америки повідомляв про те, що у Фінляндії було заарештовано імовірного члена ультраправого військового підрозділу найманців «Групи Вагнера», який воював в Україні.
Офіс генерального прокурора України підтвердив повідомлення про арешт у Фінляндії російського громадянина, якого розшукують за підозрою в участі в терористичній організації.
За твердженням української прокуратури, чоловіка затримали саме на її запит. Але в ГПУ не повідомили ім'я затриманого.
За даними Reuters, йшлося про Яна Петровського, засновника та лідера ультраправого підрозділу "Русич", пов'язаного з "Вагнером", який воював в Україні з 2014 року.
Засновник «Групи Вагнера» Євген Пригожин був убитий 23 серпня, коли приватний літак, яким він користувався, розбився за нез’ясованих обставин. Лише два місяці перед тим він зі своїми найманцями здійснив похід на Москву, щоб кинути прямий виклик російському істеблішменту.
Форум