Три американські штати потерпають від повеней

Вже котрий день мешканці трьох американських штатів Айови, Іллінойсу і Мізурі борються з історичними повенями. Змагаючись з часом, вони укріплюють мішками з піском дамби та береги вздовж річки Міссісіппі, щоб вберегти їх від проривів і завадити затопленню нових територій. На цей час під водою опинилося вже більше 20 тисяч квадратних кілометрів землі, що дорівнює площі Львівської області.

Кожне місто на берегах Міссісіпі бореться зараз з водою за територію. Боротьба ведеться за кожен будинок.

Джон Фрісбі, стоячи по пояс у воді, показує те, що раніше було його подвір’ям. Але його будинок ще не затопило. Він оточений стіною з мішків з піском. Джону знадобився тиждень і 50 тисяч мішків з піском.

Джон сам мусів рятувати свій дім, бо в його місті не було захисної дамби. На допомогу мешканцям, втім, прийшли волонтери. Більшість з них – підлітки, які подолали чимало кілометрів, щоб допомогти незнайомим людям.

Дух взаємодопомоги відчувається повсюди вздовж річки Міссісіпі. Місто Кларксвіл має захисну дамбу. І весь цей час сотні людей працюють над її укріпленням. 73-річна Гелен Марвік вже не може носити мішки з піском, але вона може по іншому допомогти волонтерам – готує їжу.

Десятки дамб на Місісіпі не витримали натиску води. Єдине що залишається людям – це евакуюватися. А ті, хто ще бореться з водою за свою територію, сподіваються лише на свої сили і на милість природи. Мешканець міста Дарін Дейвис каже:

«Потоп 93-го був жахливий. Цей виглядає ще гіршим. Матінка природа ніби дала нам ляпаса, показуючи хто є справжнім хазяїном на цій планеті».

У деяких місцевостях, вода поволі сходить, залишаючи за собою гори бруду і непридатні для життя будинки. Все у цих будинках є токсично небезпечним, адже вода заливала все аж до дахів.

Ніхто у цьому районі не мав страхування від повені, бо ця місцевість ніколи не мала такоїзагрози. Кандидат у президенти від республіканців Джон МакКейн в одному з міст, а Джордж Буш в іншому пропонують свою допомогу і підтримку.

А тим часом ті, хто втратив все що мав у наслідок стихії – не стримують сліз та розпачу і мало уявляють як жити далі.