Російський “Газпром” зняв 50% обмеження на поставки газу після досягнення порозуміння з українським НК “Нафтогазом”. Домовленність про вихід з кризової ситуації було досягнуто за підсумками телефонної розмови Президентів Ющенка і Путіна. У виданій з цього приводу заяві, сторони також заявили, що транзит газу через українську територію для європейських споживачів здійснюється у повному об'ємі. “Газпром” обмежив подачу газу через заборгованність України на суму 600 мільйонів доларів.
Американські експерти та законодавці сходяться на думці, що однією з причин останнього україно-російський газового конфлікту є намагання Росії протидіяти приєднанню України до плану дій щодо набуття членства у НАТО. Про це говорилось на слуханнях у Палаті представників американського конгресу, організованих Гельсінською комісією ОБСЄ. Експерти та законодавці намагались відповісти на питання чи готові будуть Україна, Грузія приєднатися до плану дій щодо набуття членства у НАТО під час Бухарестського саміту, що відбудеться у квітні. Усі троє доповідачів погодились з тим, що приєднання України до Альянсу є корисним не лише для Києва, але й для європейської безпеки. Старший експерт Центру Стратегічних та міжнародних досліджень Стівен Пайфер зазначив:
“На мою думку, Україна продемонструвала більш ніж значний прогрес та відповідність усім кваліфікаціям, що необхідні для приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО, і НАТО повинно погодитись з приєднанням України до цього плану. Ідеально якщо це станеться у Бухаресті”.
Експерт Центру трансатлантичного співробітництва Університет Джонса Гопкінса Майкл Гелцел погоджується з цим твердженням:
“Останні десять років Україна є активним учасником миротворчих та військових операцій Альянсу, включаючи бойові операції в Іраку 2004-2005 років”.
Водночас Майкл Гелцел визнав, що політичний конфлікт в Україні щодо питання НАТО може стати на заваді встановленню тіснішої співпраці України та НАТО:
“Українська демократія залишається роздробленою і часто недієздатною. Понад місяць парламент не працює, бо його блокує опозиція, яка виступає проти приєднання України до ПДЧ. Не зважаючи на те, чи така позиція є політичним опортунізмом чи принциповою опозицією, підтримка суспільством приєднання України до НАТО становить лише біля 20%. Через три роки після Помаранчевої революції Україна залишається надзвичайно поляризованою країною”.
Однак, на думку Стівена Пайфера це не повинно стати на заваді приєднання України до Плану дій. Інші країни у минулому отримували дозвіл на приєднання до ПДЧ, не зважаючи на низьку підтримку членства у НАТО населенням цих країни:
“Опитування показували відносно низьку підтримку у Словаччині та Словенії. Але уряди цих країн використали період участі у Плані дій щодо членства для посилення підтримки населенням ідеї членства”.
Ще одним важливим фактором протидії у процесі євроатлантичної інтеграції України є позиція Росії, вважає Майкл Геліцел:
“Останні заяви Президента Путіна, що Росія націлить свої ракети на Україну, якщо та приєднається до НАТО є абсолютно не прийнятним тиском і викриває справжню неготовність Москви сприймати Україну, як незалежну державу.
Путін, який у травні стане прем’єр-міністром Росії має намір взяти участь у саміті НАТО у Бухаресті. Якщо план дій щодо розширення НАТО не буде там схвалений, це сприйматиметься як перемога негативно налаштованого до цього процесу Кремля. Я б не хотів, щоб таке враження складалося, бо це не є вагомим фактором для руху вперед”.
Тому на думку експертів та законодавців США, для усіх сторін цього процесу буде вигідним, якщо саме у Бухаресті як Україна, так і Грузія отримають право на участь у Плані дій щодо набуття членства у НАТО.
Розсилка
Голос Америки: головне за тиждень
Вибір читачів
1