Внаслідок політичного протистояння ситуація з правами людини в Україні погіршилась. Про це заявляють правозахисні організації, які представили щорічну доповідь “Права людини в Україні – 2006”. Доповідь підготувпала Українська Гельсінська спілка.
Єдина зміна на краще, яку фіксують правозахисники, – те, що в Україні повною мірою реалізовано свободу зібрань. Решта ваговитого фоліанту на 500 сторінок, що охоплює 2006-й і першу половину 2007-го року, – про негативи. Період політичного протистояння, який закінчився повномасштабною політичною кризою, не сприяв захисту прав людини. Про них опоненти, зайняті взаємопоборюванням, згадували хіба що для виправдання своїх дій та здобуття політичних вигод, – каже Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини та співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров:
“Загалом я можу сказати, що за 2006-ий – першу половину 2007-го року ситуація з правами людини погіршилася”.
Як констатують правозахисники, політичне протистояння вкрай негативно позначилось на незалежності судової влади. Посилилось рейдерство, а право власності виявилось незахищеним. Зріс адміністративний тиск, поменшало свободи слова та прав журналістів, особливо в регіонах, почастішали випадки насильства на расовому та етнічному ґрунті.
Взагалі рівень агресії та насильства в українському суспільстві зріс у 2006 – 2007 роках, зазначають правозахисники, пов’язуючи це знову-таки з жорстокістю політичних баталій. Особливо
катастрофічна ситуація в правоохоронних органах, де актуальною залишається проблема катувань. Про це зазначили президент жіночого правозахисного центру “Ла-Страда Україна” Катерина Левченко і виконавчий директор Гельсінської спілки Володимир Яворський:
“Не може не хвилювати збільшення насильства в кримінально-виконавчій системі. Її сьогодні краще називати не системою виконання покарань, а системою виконання катувань”.
“Міліція є більш репресивним органом, ніж органом, який захищає права і свободи. У перші 72 години фактично громадянин є беззахисним перед міліціонером. Будь-який міліціонер може зробити з цією людиною все, що завгодно”.
При цьому, як наголошують правозахисники, потерпілі бояться скаржитись, бо єдиним наслідком скарг стають нові катування. У доповіді наведено цифри: за півтора року було всього 483 скарги до Департаменту виконання покарань, причому жодну з цих скарг не підтвердили.
Брутальним порушення прав людини у своїй щорічній доповіді Українська Гельсінська спілка називає також новацію із закордонними паспортами, куди вшивають чіпи з конфіденційною інформацією про особу: ідентифікацій код, дані про доходи, податки, поїздки, власність та нерухомість. А серед порушень засадничих економічних прав наводить дедалі зростаючу прірву між багатством і бідністю в Україні. Правозахисники називають загрозливою ситуацію, за якою навіть на державній службі розрив між найменшою і найбільшою зарплатою становить 1:40.
Євген Захаров зазначає: “Зараз хірург заввідділенням отримує 1000 гривень на місяць. Суддя КС – 60 тисяч, депутат – 20 тисяч. Це не є нормальним. У Сполучених Штатах це співвідношення становить 1:5. Там президент отримує стільки ж, скільки ректор престижного університету, а депутат – стільки, скільки професор. Порівняйте: в Україні – 1:40, у Європі – 1:4, у Штатах – 1:5. Ця різниця руйнує національну єдність більше, ніж будь-які перетрубації у парламенті”.
