Зустрічі в Абу-Дабі були "непростими", заявив глава Офісу президента України Кирило Буданов за підсумками дводенних мирних переговорів із Росією за посередництва США. "Наша головна мета - якнайшвидше досягти справедливого й тривалого миру, врятувати життя українців та гарантувати безпеку нашої держави", - написав Буданов у мережі Х.
Як повідомляв Голос Америки, після перемовин спецпосланець президента США Стів Віткофф та зять Дональда Трампа Джаред Кушнер 12 листопада вирушать до Москви на зустріч із президентом Росії Владіміром Путіним й після цього на зустріч із президентом України Володимиром Зеленським у Дубліні.
Кушнер заявив, що на зустрічі з Путіним вони планують обговорити результати переговорів та спробують просунутися в питаннях, щодо яких, за його словами, з'явилися "можливості та перспективи для домовленостей".
На переговорах в Абу-Дабі сторони домовились про обмін військовополоненими, який Кушнер назвав найбільшим гуманітарним звільненням полонених за весь час переговорного процесу.
Думки оглядачів
До початку перемовин в Абу-Дабі від американської сторони лунали заяви про можливі питання територіальних поступок і про ймовірну нову архітектуру європейської безпеки. Зокрема 8 листопада президент США Дональд Трамп заявив, що після війни Україна "може мати дещо іншу форму", а 5 листопада Трамп казав, що Вашингтон працює над масштабною угодою щодо безпеки в Європі, яка стосуватиметься не лише України, а й інших європейських країн.
Джеймс Шерр, представник Міжнародного центру оборони і безпеки в Таллінні, вважає, що "США, як посередники, почали цей процес в Абу-Дабі, прийнявши російський порядок денний, який завжди полягав у тому, що війна в Україні є відображенням перекосів системи безпеки у Європі загалом і що порядок треба виправити".
"Ми, як виглядає, відмовилися від дотримання принципів територіальної цілісності. Ми дозволили втягнути себе в дискусію не про те, на яких умовах мають бути виведені російські війська, а якщо треба, то й вигнані. А натомість ми дискутуємо, як і яку частину території вони ще не окупували, але буде належати їм. Ми дозволили втягнути себе у таке обговорення", - сказав Шерр у коментарі Голосу Америки.
Він додав: "Це розгляд того, що сталося задом наперед. Ми відійшли від своїх позицій щодо припинення вогню. А говоримо про нечіткі і тривожні умови гарантій безпеки. Припускаючи, що Росія на це все погодиться". Шерр висловив упевненість, що Росія не погодиться на гарантії безпеки для України, "з яких Росію би виключили", й критикує обговорення пропозицій, "які, ми знаємо, що неможливі".
Тетяна Трач, експертка Інституту вивчення війни, підкреслила: "Ми бачили, що російські чиновники відхилили одразу всі ці пропозиції, говорячи, що потрібно розмовляти про архітектуру безпеки в Європі і що це важливіше, ніж закінчення війни в Україні. Тобто ми бачимо, що Росія знову ж таки вкотре відхилила всі пропозиції миру, над якими так важко працювали українські та американські партнери".
В коментарі Голосу Америки Трач додала, що Путін переконаний в тому, що зможе досягнути всіх своїх цілей у війні з Україною на полі бою або через дрони та балістику, тож Росія не планує іти на поступки.
Експертка каже, що попри невдачі на фронті, Кремль намагається переконати США та Європу, що вони мають кращі позиції, ніж це є насправді, використовуючи "когнітивну війну".
"Росіяни пробують зараз привернути більше уваги до дискусії щодо європейської безпеки, і вони пробують в інформаційному просторі і в дипломатичних розмовах дискутувати про європейську безпеку, замість того, щоб розмовляти про можливість гарантій безпеки для України", - зауважила Трач.
"Росіяни стверджують, що війну між Росією та Україною можна врегулювати лише в контексті домовленості про ширшу систему безпеки для Європи. Проте росіяни не хочуть бачити європейців за столом переговорів. Зовсім незрозуміло, як це має працювати", - написав у мережі Х колишній посол США в Україні Стівен Пайфер.
Австрійська політична оглядачка Веліна Чакарова у мережі Х написала, що мета Росії - зруйнувати європейський безпековий порядок - була очевидною від самого початку війни в Україні.
Чакарова зазначила: "(Помічник Путіна) Мединський, голова російської делегації, заявив, що Росія неодноразово порушувала питання побудови європейської архітектури безпеки і що після завершення кризи в Україні необхідно зайнятися створенням системи європейської безпеки. За його словами, це засвідчило, що "весь європейський безпековий порядок, встановлений після Ялти та Потсдама, функціонує вкрай погано. По суті, хвора вся система, а Україна - це лише те місце, де прорвався гнійник", - зазначив Мединський під час пресконференції".
Польський політолог Славомир Дембський у мережі Х зауважив, що "для Путіна завершення війни "перемогою", що зводиться лише до захоплення Донбасу, створило б величезну проблему в контексті історичної оцінки".
"Близько 1,5 мільйона російських втрат - убитими й пораненими - заради отримання ще однієї спустошеної частини України? - додав Дембський. - Це допомагає пояснити рішучість Москви перетворити переговори щодо її війни проти України на переговори про "нову архітектуру європейської безпеки". Росія хоче більш значущий трофей, ніж Донбас. Ослаблення НАТО, витіснення американців із Європи та отримання права вето на суверенні рішення сусідніх держав - усе це могло б стати таким трофеєм".
Польський політолог нагадав, що у Європі вже існує безпековий порядок, принципи якого включають суверенітет, територіальну цілісність і свободу вибору альянсів. "Порушення Росією цих принципів є підставою для того, щоб забезпечити їхнє дотримання, а не замінювати їх домовленостями, які потребують російського дозволу".
Ред. - До роботи над статтею долучились Богдан Цюпин, Наталя Леонова, Марія Прус.
